Децентралізація стала однією з ключових та нагальних реформ нинішнього часу. Об’єднавшись у громади, люди відчули нові можливості для розвитку їх населених пунктів. Так, якщо раніше місцеві бюджети були здебільшого касами з виплати заробітної платні, то наразі на місцях мають можливість будувати дороги, спортивні майданчики, дитячі садки, школи, освітлювати вулиці тощо.

За оцінкою фінансової спроможності громад за перше півріччя 2017 року Галицинівська об’єднана громада Вітовського району ввійшла у ТОП‑20 та посіла 16 місце серед 400 громад України. Що вдалося зробити у результаті реформи, і як сьогодні почуваються пересічні жителі цих населених пунктів? Про це – розмова журналіста «РП»з головою Галицинівської ОТГ Іваном Назаром.

– Іване Васильовичу, Ви довгий час працювали головою Галицинівської сільської ради, і люди знову вам довірили владу. Як, на Ваш погляд, чи стало краще жити після реформи пересічному сільському жителю Вашої громади?

– Скажу відверто, стало зручніше. Ми тепер самі вирішуємо свої нагальні питання, плануємо,куди першочергово виділяти кошти.

У населених пунктах нашої громади працюють старости – це колишні голови цих сільських рад, на них лягає основний тягар по роботі безпосередньо з людьми. Слід зазначити, що ми нікого не скоротили з посади. Всі працівники колишніх сільських рад залишилися на своїх робочих місцях.

Щотижня на центральній садибі ми проводимо оперативні наради, де вирішуємо нагальні питання розвитку наших сіл. Старости доповідають про обстановку в їх населених пунктах, порушують проблемні питання, і разом ми їх вирішуємо.

Наша громада запрацювала з 5 січня 2017 року. Саме в цей день ми провели установчу сесію. А самі вибори відбулися 18 грудня минулого року. Новостворена громада об’єднала шість населених пунктів – Галицинове, Прибузьке, Степова Долина, Лимани, Лупареве, Українка, в яких проживають 9200 чоловік.

– Якими були ваші перші кроки у новому статусі?

– Насамперед з 1 січня цього року ми взяли на баланс нашої об’єднаної громади всі освітянські заклади, що перебувають на території Галицинівської ОТГ. Відповідно ми отримали державну субвенцію на утримання закладів освіти, виходячи з формульного розрахунку. При цьому весь педагогічний та технічний персонал шкіл залишився працювати на тому ж місці. А керує навчальним процесом створений при селищній раді відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту, який очолює Л.В. Гула.

Днями відбулося урочисте відкриття нового приміщення освітянсько-культурного відділу. Воно розмістилося в Галицинівській загальноосвітній школі I-III ступенів. Ця подія зібрала керівників загальноосвітніх навчальних закладів, сільських старост, представників освітянської громадськості об’єднаної територіальної громади.

Ми почали інвестувати серйозні кошти в покращення матеріально-технічного стану об’єктів цієї важливої галузі. Всі наші школи комп’ютеризовані: облаштовані комп’ютерні класи, що суттєво позначається на рівні підготовки школярів. Крім того, у всіх школах вже поклали тротуарну плитку, завершуємо роботи по встановленню пластикових вікон. Приділяємо увагу і дитячим навчальним закладам. Так, в Українківському дитячому садку було встановлено 15 металопластикових вікон. Наразі проводяться роботи по утепленню Лупарівського дитячого садочка. Загалом розробляємо проекти з енергозбереження будівель усіх наших шкіл: утеплення стін та даху. Це дуже важливий напрямок роботи, адже, по-перше, дає відчутну економію тепла, а, по-друге, і це найважливіше, – наші діти менше хворітимуть. Хочу ще раз підкреслити, що б ми не планували, у нас завжди на першому місці – діти, їхнє здоров’я.

– Тому ви і побудували в Галициновому соляну кімнату? Чия це була ідея?

– Ідея моя. І народжувалась вона досить давно. Я на собі випробував: у санаторії пройшов п’ять сеансів і про кашель забув… на два роки. Подумав, а чому б таку кімнату не зробити в нашому селі? Що характерно, ніхто не вірив, що ми цю ідею реалізуємо. Але таки зробили! Запросили спеціалістів, уклали угоду. Соляна кімната розташована у нашій амбулаторії. Її відвідують і малеча, і старенькі. Заходять одразу 15 чоловік на 40 хвилин, причому – безкоштовно. У минулому році старости організували підвіз дітей з усіх наших шкіл і дитячих садків, усі вони пройшли курс лікування і стали менше хворіти на простудні захворювання.

– Іване Васильовичу, чи є фінансово спроможною очолювана вами громада?

– Звісно, але остаточно говорити про це поки ще зарано. Натомість проміжні підсумки однозначно засвідчують про фінансову самодостатність нашої ОТГ. Ми перевиконуємо план по надходженням до бюджету. Тож тепер головне – правильно, по-господарськи розпорядитися тим збільшеним фінансовим ресурсом, який маємо в результаті децентралізації.

До речі, ще один плюс реформи – в тому, що ми законодавчо отримали можливість оперативно управляти фінансовим процесом. Наразі ми маємо можливість у стислі строки виділити кошти на ті чи інші потреби через виконком селищної ради, а сесія затверджує ці рішення. Раніше цей процес затягувався, адже всі подібні питання потрібно було вирішувати лише за рішеннями сесій.

– Але ж тепер ви повинні самі ремонтувати розбиті автомобільні дороги загального користування. А це – справа не з легких…

– На жаль, це так. Істотна частина доріг комунальної власності Галицинівської ОТГ перебуває в незадовільному стані й потребує багатомільйонного фінансового ресурсу для приведення в бодай мінімально прийнятний стан.

Зважаючи на реалії, ми вирішили провести, так би мовити, пілотний проект і побудувати бетонні дороги. Днями ми розпочинаємо з Галицинового. Побачимо, що з того вийде, а вже потім розширимо цей проект на інші наші населені пункти ОТГ.

Ми вже підготували проектну документацію, кошторис, щоб затвердити на сесії і виділити кошти на ці роботи. Впевнений, що такі дороги нас повністю влаштують. По-перше, вони в 4-5 разів менше коштують. А, по друге, – їхня якість перевірена роками і десятиліттями.

– Знаю, що у багатьох населених пунктах області нагальною проблемою є вивіз сміття. Як у Галицинівській громаді вирішується це болюче питання?

– У всіх наших селах ми організували вивезення сміття безкоштовно для громадян. У нас є своя автомашина, також є узаконене сміттєзвалище. Щотижня, відповідно до встановленого графіку, сміття вивозиться від кожного населеного пункту. Так, наприклад, у четвер ми направляємо сміттєвоз в Українку, Прибузьке та Степову Долину, у п’ятницю вивозиться сміття з Лиманів та Лупаревого, у суботу – з Галицинового.

До речі, сміттєвоз дістався нам у спадщину від Галицинівської сільської ради.

Хочу також зазначити, що не всі люди у нашій громаді прагнуть чистоти. Попри те, що сміттєвоз регулярно, ще й безкоштовно, забирає сміття від кожного подвір’я, окремі люди продовжують вивозити мішки зі сміттям на берег річки або у посадку. Вони не розуміють, що чистота в їхньому населеному пункті повністю залежить від них самих. Ні старости, ні голова, ні депутати за цим не услідкують. Якщо люди стежитимуть за порядком самі, то, впевнений, буде порядок. Адже, як відомо, не там чисто, де часто прибирають, а там, де не смітять.

– А яка у вас ситуація з водозабезпеченням? Адже це питання у першу чергу хвилює всіх мешканців вашої громади.

– Ситуація по воді сьогодні у нас вже нормалізувалася. Раніше справді були серйозні проблеми з водопостачанням по Лиманах, Лупаревому та Прибузькому. Але ми їх у цьому році зрушили з місця. Основна причина – це старі, ще з 50-років, труби, причому різного калібру – азбестові, металеві, чавунні. Коли знімаємо їх, то дивуємось, як вони взагалі ще пропускали воду – закупорені повністю. По Прибузькому ми вже замінили систему водопостачання на 80 відсотків. Сьогодні там ще продовжуються роботи. По Українці також вже три вулиці зробили. Натепер – працюємо по Лиманах. А у Галициновому поміняли центральну магістраль.

Наводимо лад щодо нелегальних підключень до мережі водопостачання. Судячи по обсягу спожитої води, населення вже стало її економити. Так, якщо раніше на цей період по Галициновому нам не вистачало води при роботі 5–6 свердловин, то сьогодні, після заміни труб центральної магістралі, нам досить і двох працюючих свердловин. По Прибузькому подібна ситуація: раніше працювали 3–4 свердловини, зараз – одна, і води вистачає населенню.

Що стосується якості акви, то вода у нас хороша, м’яка, причому – майже у всіх селах громади.

– Чи вирішилася проблема з берегоукріпленням Лиманівського кладовища?

– Цьогоріч ми огородили кладовище в Степовій Долині, до кінця року плануємо також огородити Лупарівське кладовище, а потім будемо вирішувати ситуацію по Лиманівському кладовищу. Запросимо спеціалістів, щоб реально її оцінили і порекомендували нам план дій.

– Яка у вас співпраця з районною владою?

– Намагаємось будувати наші відносини в конструктивному руслі, на партнерських засадах. Адже і керівництво району, і очільники об’єднаної громади покликані наполегливо працювати з метою поліпшення життя простих людей.

У нас є власні відділ освіти та центр соціального захисту населення, відтак усі питання життєдіяльності нашої громади вирішуємо на місці.

– А медичні заклади теж перейшли до вас?

– Ні. На жаль, вони досі ще підпорядковані району. Але скоро, сподіваємось, перейдуть під наше підпорядкування. На районну сесію ми виносимо питання про передачу до ОТГ медичних закладів, розташованих на нашій території, а це здебільшого амбулаторії. На їх утримання ми надаємо районну субвенцію, хоча всі приміщення медичних закладів перебувають на нашому балансі. Якщо позитивно вирішиться питання передачі нам медичної галузі, то ми зможемо збільшити заробітну плату медикам. На сесії ОТГ ми прийняли рішення про збільшення штатних одиниць лікарів. Нам потрібен травматолог, кардіолог, стоматолог та лаборант, щоб можна було проводити обстеження хворих. Ці лікарі будуть приймати хворих з усіх наших сіл у центрі територіальної громади – в Галициновому.

– Іване Васильовичу, чи готові до зими?

– Так, сьогодні всі об’єкти соціальної сфери на 100 відсотків готові до проведення зимового періоду.

– Які плани на майбутнє?

– Ми плануємо на 100 відсотків здійснити ремонт мережі водопостачання в наших населених пунктах, також завершити вуличне освітлення сіл і продовжити ремонт доріг. Ми навіть оголосили наступний рік для нашої громади – Роком доріг. А розпочнемо з проблемних ділянок – це дорога з Прибузького на Українку і на Лупареве.

Ще раз повторюсь: що б ми не планували, але на першому місці у нас завжди будуть діти, люди похилого віку, потім – вода, дороги тощо.

У нас є пропозиція до вищих ешелонів влади, щоб вирішили питання щодо оздоровлення наших дітей за «екологічні» кошти, які ми одержуємо від сусіднього підприємства – Миколаївського глиноземного заводу.

Плануємо ми також придбати спортивні комплекси з міні-футболу. Вже три площадки замовили – у Лимани, Прибузьке і Галицинове. У цьому році надіємось спорудити їх. Також плануємо закупили три дитячі спортивні площадки. По цих всіх об’єктах буде співфінансування: половину їх вартості оплатить держава.

Продовжуємо брати участь у соціальних проектах по грантах. Так, активну участь ми беремо у програмі «Добре». До нас приїжджають американці, поляки, німці. Сподіваємось на закордонні інвестиції, які повинні надійти вже в наступному році. Два гранти виграла наша молодь – два хлопці з Лупаревого, це їхня заслуга. Завдяки їм у Лупарівському дитячому садку буде замінений старий дах на сучасний.

І головне. Не забудьте написати в газеті, що все, що на сьогодні зроблено по Галицинівській громаді, – це не моя заслуга. Це – спільна праця всієї нашої команди, яка працює на благо людей.