Об’єднані громади давно мали би розпоряджатися землями, які знаходяться на території громади, адже на цьому базується логіка реформи. Про це сказав голова Байковецької об’єднаної громади Тернопільської області Анатолій Кулик в Українському кризовому медіа центрі під час дискусії «Речники громад».

- Ми дуже сподіваємося, що відповідний законопроект у Верховній Раді буде проголосовано вже ближчим часом, – сказав Анатолій Кулик. – Якщо земля буде нашою, ми зможемо напряму домовлятися з орендарями щодо відповідної орендної плати. Адже не секрет, що чимало фермерських господарств та господарських дворів хазяйнують на землях, розташованих поза межами населених пунктів, і нічого не платять за це. Ми не маємо впливу на власників цих господарств та дворів. Намагаємося переконувати їх, але це нечасто вдається. Якби їхні ділянки були у сфері нашого впливу так само, як знаходяться ділянки у межах населених пунктів, розмова з тими, хто відмовляється платити, була б короткою: «Не хочеш оформлювати договір оренди та платити за користування землею, завтра ми виставляємо ділянку, що ти її використовуєш, на аукціон і шукаємо для неї інвестора».

- Наша громада охоплює 500 кв. км, і переважно це землі, розташовані поза межами населених пунктів, – додав Володимир Плетюк, голова Шумської об'єднаної громади. – Отже, відсутність землі є великою проблемою і для нас. Частково земельні питання можна вирішувати через створення чи оновлення генеральних планів міст та сіл. Так, наприклад, генеральний план Шумська не оновлювався з 1967 року – 50 років ми жили без генплану. Зміни, які ми пропонуємо, мають збільшити кількість земель у межах населеного пункту.

За словами голови Тернопільської обласної державної адміністрації Степана Барни, Тернопільська область посідає 7 місце в Україні за обсягом коштів, які надходять до бюджету від сплати земельного податку. 100% коштів цього податку залишається об’єднаним громадам.

- Лише об’єднані громади бачать, де використовується нелегалізована земля. Лише вони мотивовані у тому, щоб підняти орендну ставку і заробляти більше, – резюмував Степан Барна.

Проект «Речники громад» виходить за співпраці Українського кризового медіа центру та програми DOBRE.