Олег Проценко, експерт Проектного офісу секторальної децентралізації, в інтерв'ю "Голосу столиці" розповів, чому необхідно приймати закон щодо розширення повноважень об’єднаних громад у галузі земельних відносин.
Чому ви вважаєте, що цей законопроект про передачу на місця повноважень з розпоряджання землею від Мінрегіону стане саме тією рушійною силою, яка і змусить громади організуватися?
— На сьогоднішній день, як ви правильно зазначили, громада має основний ресурс, і це – земля. Але вони не мають права нею розпоряджатися. І це стає одним з ключових бар'єрів для того, щоб громада активно рухалася вперед, ефективно використовувала свої ресурси і безпосередньо отримувала більше зиску від ефективного використання і вже ці кошти направляла на розвиток інфраструктури і таким чином зростав би і добробут тих людей, які проживають в громадах. Якщо відійти від теорії до практики, то ми можемо побачити що ті громади, які вже об'єдналися, вони отримують більше фінансових ресурсів, і вони більш ефективно використовують ці кошти, ніж інші органи місцевого самоврядування, які ще не об'єдналися і розпоряджаються на центральному рівні. Тобто відкриття лікарень, побудова доріг, ремонт. Дуже багато вже прикладів, реформа децентралізації в дії вже більше двох років і ми бачимо дуже позитивну тенденцію, як воно рухається. І чим більше повноважень передати на місця, тим більш ефективно використовуються ці ресурси, а основний ресурс земельний. Тому законопроект, який був розроблений на доручення прем'єра, який на минулому тижні дав розпорядження Мінрегіону і Мінагрополітики розробити законопроект, який вирішить це питання і передасть право по розпорядженню і управлінню землями, що знаходяться за межами населених пунктів, але в межах юрисдикцій цих об'єднаних територіальних громад, і за неділю Мінрегіон спільно з експертами розробили цей законопроект, який презентували і він якраз відображає всі необхідні норми, які допоможуть надати повноваження та відповідальність об'єднаним територіальним громадам. І вони мають право, вже будуть розпоряджатися і вибирати, кому землю здавати. Коли ринок відкриється, то як продавати і кому продавати. Тобто це має максимально позитивний результат.
А ринок відкриється? Коли?
— Ви ж знаєте, що ми рекордсмени по відкриттю ринка землі і вже більше 25 років у нас ця реформа йде, але ви розумієте, це два паралельних питання. Перше — відкриття ринку землі, друге питання — це розпорядження і децентралізація.
Але вони тісно поєднані…
— Вони частково поєднані, але вони не мають прямої залежності. На мій погляд, є зупинка процесу децентралізації по передачі повноважень земель для об'єднаних територіальних громад, і ВРУ не приймає відповідні рішення, за рахунок того, що хочуть спочатку відкрити ринок землі і щоб на центральному рівні вирішували кому і за якою ціною продавати ці земельні ділянки, які ще знаходяться в державній власності, а лише потім завершити процес децентралізації і передати повноваження на місця. На мій погляд, було б логічно колись зробити процес децентралізації, відповідно громади, вони краще, вони ближче знаходяться до людей, вони формуються з людей, і вони краще знають, що на цій території будувати. І при впровадженні прозорих електронних механізмів, які допоможуть розпоряджатися цією землею, або здавати в оренду, або продавати, коли буде можливість, це дозволить зробити максимально більшу вартість, максимально конкурентною і максимально прозорою.
Як зараз держава використовує землі, які знаходяться у держвласності?
— По-різному, є дві площини. Перша — юридична, тобто що відображено в документах, і по цих документах дуже багато землі, вона пустує або не використовується. І є фактичний стан речей, коли земля використовується, але ніяким чином вона не оформлена. Це дуже загальновідомі факти корупційних ризиків, які зараз якраз і існують. Тому зараз без прозорого механізму використання цих земель, дуже багато сірих схем, за допомогою яких відповідні держслужбовці, які відповідальні за розпоряджання, вони можуть використовувати на свій розсуд, кому і як давати. Чи давати, але не оформлювати. Тобто таким чином відбувається зараз використання. Тобто ті землі, які офіційно здаються, вони здаються за заниженими ставками. Тому що це потрібно, щоб той хто знімає, він «отблагодарил» тих держслужбовців, які йому це право дають. А щоб це було ринково, тобто вони повинні ці державні землі здати за заниженими цінами, щоб була конкурентна оплата, тобто зараз держава втрачає від того, що здаються землі за заниженими цінами. Коли це з одного боку віддати на місця, а з іншого боку впровадити електронні механізми розпоряджання землями, як інструмент ProZorro-продажі, який дає можливість державне майно продавати, або право оренди держпідприємств. Наприклад, як «Укрпошта» зараз здає через цей електронний майданчик відповідно свої площі в оренду через аукціон, тобто це допомагає максимально швидко і максимально прозоро, і за найвищою конкурентною ціною зробити.
Наскільки можуть зрости бюджети місцевих громад?
— Так, ми зробили розрахунки попередні, зібрали інформацію з відповідних об'єднаних територіальних громад в кожній області та зробили розрахунки попередні. Ми вирахували, що від 50% до 100% від того, що отримує громада зараз, вони зможуть отримувати більше, через впровадження спочатку отримання права на розпоряджання та інших механізмів, які дозволять максимально прозоро і ефективно використовувати землю. Тобто що значить використовувати землю? Це за максимально прозорою процедурою і найвищою ціною здавати ці землі, або продавати при необхідності, щоб держбюджет отримував найвищу ціну. Зараз це не так відбувається і найкращу ціну отримують ті держслужбовці, які безпосередньо приймають рішення. Держава і громада нічого від цього не отримують. Цю ситуацію треба змінити і якраз передача повноважень на місця з паралельним впровадженням електронних механізмів прозорого розпорядження зробить можливість зробити надходження від ефективного використання земель громад, які вони вже використовують на соціальні та інші об'єкти, які присутні в громади.
Дехто таку децентралізацію секторальну вважає «дерибанизацією».
— Проблема в тому, що такі думки є, але на мій погляд, вони перебільшені. Бо те що ви сказали, відбувається безпосередньо саме зараз. Тому що розподіли землі відбуваються в єдиному місці зараз, і де більше ризик того що буде дерибан так званий, коли одна людина відповідає, яка дуже далеко сидить, чи один орган, до якого неможливо достукатися, чи коли односельчани знають, хто конкретна людина, голова ОТГ, якого обрали, і вони знають де вони живуть. Вони бачать її фінансовий стан і вони бачать як ефективно і кому він дає землю. Тобто це зменшення ланцюжка від населення до влади, яка обирається населенням, якраз і зменшує цю можливість і ризики щодо дерибану землі.
Підтримка законопроекту в сесійній залі є?
— На сьогоднішній день є законопроект 4355, який ширший, але він не має підтримки в ВРУ на сьогодні. Ми теж його підтримуємо, він має ширше коло питань, але якраз це ширше коло питань і створює бар'єри, які не допомагають більшість отримати голосів в ВРУ, тому він не виноситься на друге читання. Цей законопроект, який розроблений, зверну вашу увагу на те, що тільки об'єднані територіальні громади, які об'єдналися, отримують право розпоряджатися своїми ресурсами. З одної сторони воно стимулює більш швидке об'єднання територіальних громад, бо кожна громада хоче розпоряджатися тими ресурсами. Тому це буде стимулювати і проходження його більш вірогідне, бо цей законопроект носить вужче коло питань, але точно в ціль.
04 грудня 2024
Підволочиська громада отримала техніку від Програми USAID DOBRE для покращення послуги благоустрою
Підволочиська громада отримала техніку від...
Щоби громадські простори для мешканців були доступними, красивими та доглянутими, потрібно регулярно проводити їхній...
04 грудня 2024
Стартує набір до школи закупівельників
Стартує набір до школи закупівельників
Центр громадського моніторингу та досліджень оголосив набір для початківців-закупівельників до «Школи уповноважених...
04 грудня 2024
Профільна середня освіта на Донеччині та Луганщині – тези обговорення
Профільна середня освіта на Донеччині та...
Як планувати мережу закладів профільної середньої освіти на Донеччині та Луганщині, враховуючи території на яких...
04 грудня 2024
У Дніпрі відбулося громадське обговорення реформи старшої школи
У Дніпрі відбулося громадське...
28 листопада всі 60 громад Дніпропетровщини долучилися до діалогу щодо реформи профільної середньої освіти та її...