«Війна за децентралізацію важливіша від війни на сході. Саме від результатів цієї війни залежить те, чи Україна позбудеться візантійщини, тобто централізованої системи влади, яка гальмує цивілізаційний розвиток суспільства. Можливо, українцям здається, що перш, ніж робити таку докорінну реформу як передача влади з центру на місця, потрібно, щоб із Заходу до них прийшли інвестиції, великі гроші. Але ж якщо не буде самоврядування, то ці гроші пропадуть. Сьогодні у Європі кажуть, що Польща зуміла ефективно використати гроші, які вона одержала з євросоюзних фондів. Але чому полякам це вдалося? Бо ми маємо добре організоване самоврядування». Такі слова колишнього голови Конституційного суду Польщі Єжи Стемпеня, який є одним із авторів польської реформи самоврядування, цитує Радіо Свобода у статті Юрія Савицького.

Автор статті зауважує, що Стемпень не має сумнівів у тому, що українські олігархи не хочуть ефективного місцевого самоврядування. На його думку, вони гальмуватимуть процес впровадження цієї реформи, аби не втратити важелів впливу на місцеву владу. За децентралізацію потрібно поборотися, наголошує експерт.

Свого часу центральна влада Польщі та інших європейських країн також не хотіла ділитися повноваженнями з самоврядними громадами. Процес ухвалення Європейської хартії територіального самоврядування, нагадує Стемпень, тривав 35 років. А процес «відвойовування» самоврядності, ліквідованої комуністами у 1950 році, у Польщі розтягнувся аж на чотири десятиліття.

На питання про те, хто повинен, так би мовити, йти попереду «війська», яке боротиметься за децентралізацію, Стемпень відповідає: такий процес не може очолювати одна людина. Він уточнює: «Це мусить бути громадянський рух, потрібно дуже багато лідерів як у великих, як і в малих громадах».

«У чому полягає ідея децентралізації?» – запитує польський експерт. Він розмірковує: «Якщо держава централізована, і десь у її центрі управління буде вчинено системну помилку, то ця помилка пошириться з центру на місця. Якщо ж держава децентралізована, і помилиться якийсь орган місцевої влади, то проблему буде локалізовано в одному місці, вона не пошириться на всю систему влади. Причому, люди знатимуть про цю помилку, вона стане повчальним уроком для інших. У свою чергу, позитивний досвід, який є на місцях, також поширюється, адже люди його бачать і хочуть наслідувати».

Фото: repost.com.ua