Інна ІЩЕНКО:«Після об’єднання доходи бюджетів громад зросли учетверо»
Полтавська область перебуває на шостому місці в Україні за кількістю об’єднаних територіальних громад. Охоплено 25% території, й до кінця року, за прогнозами, їх стане вдвічі більше. Проте є райони, в яких не створено жодної ОТГ. Про особливості адміністративно-територіальної реформи у краї розповідає директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА Інна Іщенко.
— Інно Сергіївно, що стимулює об’єднання полтавських громад?
— Насамперед додаткові фінансові ресурси — як від держави у вигляді субвенцій, так і від нових джерел надходжень до місцевих бюджетів. І отримання органами місцевого самоврядування більшої самостійності в ухваленні рішень, можливості самостійно розв’язувати проблеми громад власним коштом. Саме досвід функціонування перших наших 12 ОТГ, які з 1 січня минулого року отримали нову структуру надходжень у бюджети та державні субвенції, став прикладом для громад, які на початку реформи скептично ставилися до змін.
Ефективний управлінський менеджмент новообраних перших голів об’єднаних громад, перші реалізовані проекти змінили думку опонентів децентралізації. Цей чинник став більш вираженим наприкінці року, коли стали відомі перші результати роботи об’єднаних громад.
— Отже, Полтавщина у десятці областей за кількістю ОТГ. Скільки їх, до речі, сформовано?
— 27, із яких 18 уже напряму фінансують із державної скарбниці; 9 очікують призначення Центральною виборчою комісією України перших виборів голів і депутатів місцевих рад. Очікуємо, що вибори у цих громадах відбудуться у другому півріччі.
Найбільше об’єднаних громад — 6 у Кременчуцькому районі (Омельницька, Піщанська, Пришибська, Недогарківська, Новознам’янська, Дмитрівська). По 3 ОТГ створено у Великобагачанському та Хорольському районах, 2 — у Новосанжарському та по одній у ще 14 районах. Жодної об’єднаної громади поки що немає у Диканському, Зіньківському, Котелевському, Оржицькому, Полтавському, Чорнухинському і Машівському районах.
— А чому там їх немає?
— Причини у всіх районах різні. Десь каменем спотикання став вибір центру громади, ще десь існують розбіжності у баченні майбутньої співпраці населених пунктів, а хтось боїться відповідальності за життя громади, необхідності перебрати на себе функції й повноваження, як-то управління комунальним майном, закладами освіти, охорони здоров’я. Багато хто навіть із числа новообраних керівників об’єднаних громад важко адаптується до повноважень, що лягають на їхні плечі. Частина населення не розуміє, як об’єднання відобразиться на їхньому житті. Люди думають, що, якщо вони отримають субвенцію, то кожному з них буде надано якусь фінансову допомогу. Насправді ж субвенція надається на розвиток територій та інфраструктури. Тому активно працюємо з громадами, роз’яснюємо їм сутність децентралізації, показуємо на прикладах переваги добровільного об’єднання (…) Повну версію читати ТУТ
Поділитися новиною:
02 квітня 2025
Реформа старшої профільної школи: ключові тези...
Реформи в освіті — це складний і відповідальний процес, який потребує кропіткої аналітичної роботи, ґрунтовних...
02 квітня 2025
Фінансові можливості ЄС для українських муніципалітетів: детальний огляд
Фінансові можливості ЄС для українських...
Українські муніципалітети мають доступ до багатьох фінансових програм Європейського Союзу, що сприяють...
02 квітня 2025
Розпочалася розробка перших кластерних концепцій управління відходами для регіонів України
Розпочалася розробка перших кластерних...
Одну з перших в Україні кластерних концепцій управління відходами розроблять для Ужгородського кластера...
02 квітня 2025
Експерти проєкту DECIDE надають консультації з питань впровадження реформи старшої профільної школи
Експерти проєкту DECIDE надають консультації з...
Експерти Швейцарсько-українського проєкту DECIDE консультують територіальні громади України щодо основних кроків...