Під час засідання Херсонської регіональної платформи "Медична реформа: реальність та перспективи законодавчого забезпечення" відбувся обмін думками щодо необхідності внесення відповідних законодавчих ініціатив, що наблизили б реформу, від якої залежать життя та здоров’я українців, до реальних потреб як пацієнтів, так і медиків. На жаль, сьогодні потуги запровадити її носять фрагментарний характер та обмежуються першим нестійким досвідом, здебільшого — пілотних областей. Приміром, Херсонщина стала піонером у запровадженні електронної медицини. Але щоб запустити сучасні зручні сервіси, потрібне законодавче підгрунтя та перехід до страхової медицини тощо. На фундаментальні запити щодо «перезавантаження» галузі звертали увагу учасники зібрання.

Коли додається, а не віднімається

У обговоренні взяли участь представники органів державної влади, депутатських корпусів, народний депутат України Олександр Співаковський, міські, селищні та сільські голови, керівники об’єднаних територіальних громад, головні лікарі мед­закладів, представники профспілок. Як зазначалося, в умовах децентралізації влади, об’єднання територіальних громад деякі хронічні проблеми галузі загострюються, і має бути заздалегідь чітко відпрацьований сучасний ефективний механізм не просто надання лікарської допомоги, а кардинального її покращення та максимального наближення до потреб населення — від рай­центру до глибинки. «Нам у подальшому з цим жити», — в один голос підкреслювали лідери громад, котрі сьогодні перебирають на себе відповідальність за цілу низку організаційних питань у цій сфері. Бо галузеві реформи відбуваються одночасно з реформою місцевого самоврядування, і в цьому взаємоузгодженні не повинно бути перекосів, які б негативно позначалися на людях. Це означає, що водночас з турботами зі збереження закладів слід зайнятися наведенням ладу в центрах первинної медико-санітарної допомоги, лікарських амбулаторіях сімейної медицини, опікуватися відкриттям нових пунктів базування «швидкої», як це зробила минулого літа Кочубеївська ОТГ, осучасненням та забезпеченням цих закладів фахівцями, устаткуванням, технікою.

«Сімейними» стануть і гінекологи, і кардіологи

Деякі села десятками років відчувають гострий кадровий голод — подеколи в громадах є стоматологи, але немає терапевта чи педіатра, десь чекають на фельдшерів. Як зазначив під час презентації концепції реформування галузі Костянтин Надутий — радник заступника голови парламентського профільного комітету, котрий має за плечима чималий досвід роботи в МОЗ, підготовлених сімейних лікарів (не перенавчених з іншого профілю, а саме підготовлених на відповідних факультетах та кафедрах медичних вишів) ще довго чекатимуть центри ПМСД та амбулаторії, бо нинішній шалений попит на цю спеціальність не може задовольнити пропозиція. Тому перенавчання на сімейних лікарів масово проходять не тільки терапевти та педіатри, а й кардіологи, гінекологи. Не так багато громад можуть сьогодні похвалитися тим, що готові не тільки працевлаштувати спеціаліста, а й подбати про його житлові умови, щоб той «укорінився» на селі. Костянтин Надутий назвав галузь охорони здоров’я «безпековим сектором» держави, який вимагає до себе відповідного ставлення та фінансування на всіх рівнях. Адже пропонованих 2,5% ВВП на таку галузь мізерно мало, і навіть затверджених у кінцевому рахунку 3,2% явно недостатньо, щоб утримати її на плаву. Медстрахування — вихід, але добровільне, бо якщо загальнообов’язкове, то знову в тінь піде зайнятість, розмірковували учасники дискусії. Як варіант пропонувалося «розщепити» єдиний соціальний внесок, зиску від якого наразі ніхто не відчуває (а кошти відраховуються колосальні) і передати їх частину на страхування працюючої особи страховим компаніям. Усі пропозиції, висловлені під час засідання платформи, передані на опрацювання в парламентський комітет, аби саме і ліквідувати існуючі прогалини.

Лікаря можна обрати

Серед ноу-хау в Україні є за­провадження електронних сер­вісів, причому не тільки на рівні обласних закладів, а й в глибинці. Зі слів директора департаменту охорони здоров’я ОДА Віктора Короленка, область стала пілотною у запровадженні низки складових медичної реформи, на­самперед — електронної ме­дицини. Віртуальний кабінет пацієнта дає йому та його лікарю доступ до низки послуг, що суттєво покращує обслуговування, економить час, дозволяє комплексно підійти до обстежень, дисциплінує в проходженні профілактичних оглядів, дає можливість оцінити рівень обслуговування, отримати доступ до розпорядження страховими коштами і має ще низку цивілізаційних переваг, які сьогодні до­ступні в європейських країнах. Поки що в області електронна медицина втілюється локально. Однак з упровадженням її на решті території держави можливості стануть необмеженими. У деяких громадах, зокрема у віддаленій Кочубеївській ОТГ (входить до Бериславського медичного округу), де після об’єд­нання збережена власна мережа медзакладів, налаштовані під­ключитися до єдиної системи: закуповують комп’ютерне обладнання та готуються до підключення відповідного програмного забезпечення (…) Повну версію читати ТУТ