Надмірна потужність та низька якість – характеристики української системи охорони здоров’я. Найбільш яскраво це виражено у регіонах. Вирішити це питання пропонують за допомогою створення госпітальних округів. «Госпітальний округ –  це інструмент для співробітництва громад, але всі рішення приймаються кожним учасником окремо. […] Децентралізація передбачає посилення ролі громад в усіх сферах життя людей. Ми покладаємось на місцеве самоврядування. Ми не хочемо приймати рішення у Києві, їх мають приймати ті, хто знає про свої лікарні та потреби», – зазначив Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Госпітальні округи передбачають формування госпітальних рад з представників районів, міст, об’єднаних територіальних громад та лікарів – усіх, хто відповідає за розвиток своїх лікарень, але відбуватися це буде у певній мережі. Госпітальна рада формує план розвитку госпітального округу, аби зрозуміти реальне завантаження та  розподіляє функції – спрямовує потік до лікарні, де є фахівець та обладнання. Все це також передбачає поліпшення транспорту та доріг на території громади – у першу чергу тих, що ведуть до лікарень. Далі іде – оцінка ресурсів та інвестиційних потреб. «Ми втомилися, що ми вкладаємо гроші аби куди, просто «на медицину», і воно потім ні у що не результує. Госпітальний округ – це інструмент пріоритизації – показати, куди, у першу чергу, дати інвестиції так, щоб громада це відчула одразу у вигляді медичної допомоги», – зазначив пан Ковтонюк.

Наразі 14 областей подали свої проекти. «Ми представили проект з п’яти округів та розпочали обговорення. Далі ми об’їхали усю Чернігівську область та спілкувалися [з місцевою владою]. У результаті з’явилася нова цифра – сім. Потім отримали звернення деяких районів, у яких виникло бажання приєднатися до більш потужних округів. Отримали чотири потужні госпітальні округи і вже подали до МОЗ пропозиції», – розповів Петро Гармаш, начальник управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації.

Межі госпітальних округів, як майданчиків для обговорення, не співпадатимуть з адміністративним поділом, госпітальний округ не матиме свого центру. «Принципи формування госпітального округу – це повний комплект установ, що надають послуги вторинного рівня, кількість населення, потенційних пацієнтів, які дозволяють забезпечити необхідне навантаження на установу та те, що при здоровому глузді люди їздять лікуватися у свої госпітальні округи», – пояснив Юрій Ганущак, директор Громадської організації «Інститут розвитку територій».

Зі зміною концепції фінансування системи охорони здоров’я, наступний крок – це поява конкуренції. «Має з’явитися цивілізована конкуренція. Конкуренція лікаря за пацієнта, лікарні за кваліфікованого лікаря, на відміну від ситуації, коли лікарі конкурують за найбільші лікарні, а лікарні – за лояльність чиновників», – вважає Олександр Ябчанка, експерт Реанімаційного пакету реформ. «Долю лікарень інтенсивного лікування та госпітальних округів визначать пацієнти. Якщо вони не прийдуть у якусь лікарню – від неї нічого не залишиться. Якщо у нас вийде створити ту інфраструктуру, отримати обладнання, все одно, якщо з пацієнтами будуть себе неправильно вести, то вони підуть», – вважає Станіслав Чорний, начальник відділу охорони здоров’я Балтської міської ради.