Про символіку об'єднаних громад

Автор: Анатолій Ткачук, Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства 

Отримав сьогодні звернення «з низів». В деяких об‘єднаних територіальних громадах готують свою нову символіку – герб, прапор, деякі уже ухвалили таку символіку. І раптом хтось із геральдичного товариства поширив інформацію, що ОТГ не може мати власної символіки, а має використовуватись символіка центру громади.

Така позиція не має під собою жодного аргументу.

По перше, слід користуватись законом «Про місцеве самоврядування в Україні». Закон визначає поняття територіальної громади: «територіальна громада – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;» Цей закон поширюється на всі територіальні громади України, у тому числі і об‘єднані. У законі є відповідна стаття, що регулює питання символіки власне територіальних громад:

«Стаття 22. Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.
З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районними, обласними радами може бути затверджена символіка відповідно району, області.
Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом.»
Отже, мова в законі йде власне про символи територіальних громад. Якою має бути символіка об‘єднаної територіальної громади? Це має вирішувати власне територіальна громада в особі відповідної місцевої ради, але ця символіка має мати об‘єднуючий характер, має сприйматись усією громадою, а не тільки жителями одного, нехай центрального містечка чи села. Адже наше завдання поступово на основі досить механічного об‘єднання різних сільрад у одну територіальну громаду перейти до нової місцевої ідентичності, де всі жителі цієї громади, не залежно в якому поселенні вони проживають, відчували себе однією сім‘єю.

По-друге, при розробці нової символіки слід розуміти, яким чином вона допоможе громаді сформувати своє обличчя, створити успішний територіальний бренд, який допоможе розумному зростанню цієї великої території, якою зараз є нові ОТГ. На жаль, частина гербів сіл, селищ, які стали центрами нових ОТГ навряд чи можуть справитись з таким завданням. Часто, геральдисти, які готували такі герби, поєднували в них непоєднуване. Але раніше на це не звертали увагу, а сьогодні і герб, і логотип, і ключове гасло мають корелюватись одне з одним і створювати цілісний образ територіальної громади. Саме тому, роботу із створенням нової символіки об‘єднаних громад, якщо вона ведеться розумно і з прицілом на розвиток громади, слід вітати і допомагати громадам, а не гальмувати її.

От приклад герба ґміни Грубешів у Польщі

Мал.1 Герб ґміни Грубешів

Дата на гербі відповідає періоду утворення ґмін у Польщі за часів комуністичного режиму. Ми не оцінюємо тут вдалість герба, але у самому гербі ключовим елементом є герб міста Грубешів. Таким чином ґміна почасти використовує символіку більш потужної одиниці для просування себе у світі.

А це герб власне міста Грубешів, яке дало назву самій ґміні, але не входить до її складу.

Мал. 2 Герб міста Грубешів

Є уже певний досвід і в Україні. Так селище Наркевичі стало центром Наркевицької об‘єднаної територіальної громади і громада, а не її центр отримали новий герб[1].


Мал.3. Герб Наркевицької ОТГ

Сьогодні Україна розпочала непростий, але потрібний процес децентралізації, який напряму пов‘язаний із зміною адміністративно-територіального устрою, бюджетної системи, системи стратегічного та просторового планування. Все це робиться з однією метою – створення умов для розумного економічного зростання у громадах та регіонах, що неодмінно приведе до покращення якості життя місцевого населення.

Територіальні громади у цьому процесі є головним рушієм змін. Вони перші починають жити в умовах позитивної конкуренції за внутрішні та зовнішні ресурси і їхня впізнаваність для потенційних інвесторів є дуже важливою. Тому формування символіки громад має бути спрямоване, як в середину громади – ми єдині, ми одна сім‘я , так і на зовні – ми відкриті для світу, ми кращі, тут можна працювати, сюди можна інвестувати, тут престижно та комфортно жити".

Теги:

Анатолій Ткачук

Джерело:

Інститут громадянського суспільства

Читайте також:

16 січня 2025

Прогалини у впровадженні доброчесності та антикорупційної діяльності в органах місцевого самоврядування

Прогалини у впровадженні доброчесності та...

Впровадження доброчесності та антикорупційної діяльності на рівні ОМС – це не лише вимога часу, але й один із...

16 січня 2025

Актуальні проблеми української освіти. Лариса Білозір назвала виклики та загрози

Актуальні проблеми української освіти. Лариса...

Народна депутатка України Лариса Білозір запропонувала підняти тему «Стан вирішення актуальних освітніх проблем» на...

16 січня 2025

Три громади у співпраці створили цифрову платформу для збереження культурної спадщини краю

Три громади у співпраці створили цифрову...

«Креденс» – так називається інтернет-платформа, створена у співпраці громад для збереження культурної спадщини та...

16 січня 2025

На своєму місці. Випуск 7. Адміністративні послуги поруч з війною: досвід Покровської громади

На своєму місці. Випуск 7. Адміністративні...

В цьому випуску «На своєму місці» - Покровська селищна громада Синельниківського району Дніпропетровщини. За...