Чи знаєте ви, що таке згуртованість територіальної громади? Незалежно від того, чи ви представляєте в своїй громаді орган місцевого самоврядування, чи працюєте в іншій сфері.
А чи хотіли б ви знати, як розуміння згуртованості може вплинути на її формування за безпосередньої вашої участі і, відповідно, на розвиток територіальної громади та благополуччя її мешканців?
Назавжди відкиньте наратив «від мене нічого не залежить» чи «я ні на що не впливаю». Це колись, давно, вже більше 30 років тому, в іншій державі нікому ваша думка була не цікавою і ви справді тоді ні на що впливали. Але ж ми з вами вже більше 30 років будуємо свою державність у своїй країні і, природньо, хочемо жити краще – мати якісні послуги (освітні, медичні, комунальні, адміністративні, соціальні, культурні та ін.), мати цікаву роботу з гідною оплатою праці, постійно розвиватися, мати дозвілля і ще багато-багато іншого, що задовільняє наші потреби.
Експерти Інституту громадянського суспільства – Анатолій Ткачук, експерт з питань місцевого самоврядування, децентралізації та розвитку регіонів; Юрій Третяк, керівник «Центру згуртованості та регіонального розвитку» ГО "Інститут громадянського суспільства"; Борис Білий, експерт з місцевого самоврядування та регіональної політики, голова постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, свободи слова та засобів масової інформації спробували донести до громад свої знання щодо формування згуртованості територіальної громади, отримані з багаторічного досвіду і нещодавніх досліджень, проведених на рівні конкретних громад. Вони розробили навіть Методичні рекомендації, які покликані допомогти громадам формувати свою політику згуртованості.
Але спершу розберемося, звідки виникла політика згуртованості і чому вона є важливою для громад і країни в цілому. Як пояснює Юрій Третяк, на початку 60-х років, щоб досягти ефективної інтеграції нових країн-членів, Європейський Союз почав працювати над втіленням серйозної інвестиційної політики, яка б дозволила забезпечити стале соціальне і економічне зростання регіонів цих країн. Так була сформована політика згуртованості, яка з розширенням ЄС, набувала нових рис. Одна із п’яти цілей політики згуртованості ЄС на програмний період 2021-2027 - це Європа ближча до громадян завдяки сталому та інтегрованому розвитку всіх типів територій.
«Це та ціль, в рамках якої ЄС фінансує реалізацію стратегій розвитку громад в своїх країнах-членах. Тому важливо на рівні громад готувати дуже якісні планувальні документи – стратегії розвитку чи, за потреби, плани відновлення, які обов’язково повинні базуватися на підходах, які передбачає згуртованість територіальних громад», - сказав Юрій Третяк.
Він також додав, що Україні можливості європеської політики згуртованості будуть доступні в повній мірі лише після вступу в ЄС. Для того, щоб ними скористатися, Україна має зробити багато кроків на всіх рівнях – національному, регіональному та місцевому.
«Якщо Україна не підготує відповідні інституції і персонал, не узгодить вітчизняне законодавство з європейським, можливості, про які сказав, будуть нам недоступні, - наголосив Юрій Третяк. – Розбудовуючи згуртовану громаду, досягнемо ситуації, коли будемо не освоювати європейські кошти, а інвестувати і використовувати їх на благо українських громад».
За визначенням експертів, «згуртованість територіальної громади є здатністю жителів територіальної громади, органів місцевого самоврядування, які вони обирають чи які формуються у територіальній громаді на підставі закону, об`єднувати зусилля та провадити дії, що забезпечують стійкість та розвиток громади в інтересах її жителів. Згуртованість громади базується на таких елементах: ідентичність, довіра, доступність, справедливість, взаємодія».
Сприймається таке визначення складно. А от у складових згуртованості все просто.
Деталі – у презентаційному матеріалі.
За словами Анатолія Ткачука, експерта з питань місцевого самоврядування, децентралізації та розвитку регіонів, Інститут громадянського суспільства провів в березні цього року опитування мешканців двох територіальних громад: Теофіпольської (Хмельницька область) та Бишівської (Київська область). Респонденти відповіли на низку питань, які дають можливість зробити висновки, які чинники і фактори впливають на згуртованість громади.
Результати опитування – у презентаційному матеріалі Бориса Білого, експерта з місцевого самоврядування та регіональної політики.
Експерти рекомендують громадам проводити подібні опитування серед мешканців, перш, ніж розробляти стратегію розвитку.
Приклад опитувальника для оцінки згуртованості громади ТУТ
