Реформа децентралізації в Україні змусила громади по-новому запрацювати, самостійно будувати політику розвитку об’єднаної територіальної громади. Та чи багато користі взагалі із цієї реформи? Відповідь на це питання ми шукатимемо у спілкуванні із Головою Пирятинської об’єднаної територіальної громади Олексієм Рябоконем. Про плюси і мінуси він після року існування громади розповів в ексклюзивному інтерв’ю.

За його словами, найбільша проблема полягає у небажанні частини населення робити справжні реформи. Саме це заводить в глухий кут та дещо сповільнює децентралізацій ні процеси. 

Наша громада фактично функціонує із дня виборів, бо до дня виборів вона була тільки на папері. А от із виборів жовтневих уже почалася робота. Найбільша проблема Пирятинської об’єднаної громади – це таке жорстке протистояння із районною радою. Люди не сприймають реформи. На виборах я почув одну репліку місцевого політика: як наші прийдуть, то будемо думати й робити реформу, а зараз ніяка реформа не на часі. Місцеві вибори під цим гаслом пройшли, мовляв, законодавство не дозволяє здійснювати реформи, Конституція не переписана, тому не віддамо повноваження, майно, об’єкти тощо. За рік у нас районний будинок культури не був відданий, по бібліотеці нічого не було вирішено.

Проблеми медицини в ОТГ

У сфері медицини він також бачить певні недоліки, які заважають вирішити актуальні питання.

Щодо первинної медицини, то вона не розділена, не розмежовані об'єкти. Якби було розмежування первинної і вторинної ланки , то ми б змогли розмежувати первинну, яка функціонуватиме на території  об’єднаної територіальної громади, а інша – на території району. Наразі ми домовилися, що передаємо субвенцію на півроку, а потім на державну - на отримання первинної ланки. Нам не вистачає дофінансування.

Проблеми та плюси освітньої галузі

Ми, власне, почали реформу саме із неї. Насправді, тут багато було підводних каменів. Наприклад, була інформація, що це рейдерське захоплення шкіл. Ми доводили свою спроможність та правомірність входження в школи, перебирання повноважень в освітянській  галузі. Ми забрали школи, повернули позашкілля, а воно було наше, але у зв’язку з тим, що бюджетне законодавство не дозволяло фінансувати у 2015 році, то віддали їм на фінансування. Найбільше боялися, щоб їх зберегти. Дитсадки ми ніколи їм не віддавали, бо розуміли, що вони не здатні будуть їх утримувати. Освітянска галузь майже повністю сформована та функціонує.

Створення ОТГ передбачає й  активізацію підприємницької діяльності. Як у вас із цим?

Я не розумію, як це  впливатиме. У Полтавській області ми одні із перших по кількості підприємців. До цього спонукає територіальне розташування перш за все.

А якби розвернути варіант надходження податків саме до територіального бюджету?

А що заважає нам це зробити? Можна зреалізувати все. Єдине питання - це законодавча база стосовно жорстких вимог з організації робочої сили, тих же податків, достойної заробітної плати, офіційного працевлаштування. Я знаю, наскільки важко в ручному режимі місцевій владі це перевірити, адже у підприємців є захист з боку держави щодо невтручання у їх діяльність. З іншого боку, є антимонопольне законодавство. Ми не можемо сприяти одним та ущемляти тих, хто пропонує дешевші та якісні послуги – це не зовсім коректно та законно. Чим більше буде великих інвестицій, тим краще для нас, тим більше виграє громада. Питання самозайнятості сприяє рівню життя.

За словами голови Пирятинської ОТГ Олексія Рябоконя, вони більше стали орієнтуватися на місцевих виробників, тому є замовниками багатьох видів продукції для садочків, а проводячи ремонти, - звертаються за послугами до послуг місцевих підприємців.

Позитивні зміни та плюси реформи однозначно є

Є бюджет розвитку. Він реально є коли ми стали ОТГ. Коли ми вв’язалися у цей процес, а із самого початку була тільки законодавча база на стадії розробки законопроектів  добровільного ОТГ, то на рівні Асоціації міст ми брали участь та пропонували ініціативи, вносили корективи, бо бачили багато недопрацювань. Тим не менше ми є одна із тих громад Полтавщини, яка до копійки (а це 2 мільйони 200 тисяч гривень) віддала на населення – вуличне освітлення, водопостачання.

Під час формування політики ОТГ, – обрання старост,  вимушені були виписати власне положення про старост.

Можливо, там самодіяльність, але ми змушені були на це підти, адже обіцяли громадам провести вибори. Ми обрали владу не лише в Олександрівці, яка приєдналася до нас, але й обрали новий старостат, і вперше з’явилася  влада у селах, де її ніколи не було. Ми не тільки сформували робочі місця, а й приблизили послуги до насенення та владу до населення.

Насправді така реформа неабияк активізує громадське життя.

Відчуваю нове сприйняття самої ролі ОТГ, навіть, такими активними членами як депутати. Впевнений, що об’єднання має відбуватися навколо потенційних сіл, які зможуть мати серйозну перспективу, а відтак, це приближення послуг до населення. Інша докрина об’єднання може дискредитувати саму ідею приближення децентралізації.