Про децентралізацію в контексті діалогу влади і громади, роль прямої демократії у цих процесах та позитивний досвід Полтавщини журналісти регіонального видання "Трибуна" поговорили з Анатолієм Ткачуком, директором Інституту громадянського суспільства.
Тема форуму – практичні аспекти реалізації децентралізації. Ви будете презентувати їх на якихось конкретних прикладах?
У Полтаві ми говорили багато про що. Від загального до часткового, від часткового до загального. Головна проблема не тільки в територіях, а й серед політиків: ніхто в цілому не бачить, як це має виглядати. Всі починають займатися деталями, з яких потім не виходить ціле. Тому я приїхав до Полтави, оскільки два роки тому, коли процеси децентралізації тут тільки розпочиналися, люди не вірили, що це все взагалі можливо. Однак досвід показав протилежне – зараз у Полтавській області є достатньо потужні об’єднані громади, які працюють в нових умовах. Тому зараз я хочу почути нову рефлексію людей з приводу того, що змінилося, які проблеми з’явилися, про які ми ще не знаємо, аби на них відреагувати і вирішити.
У школі для того, щоби учням було більш зрозуміло пояснити суть певного явище, вчителі вдаються до визначення понять. Скажіть, що ж таке децентралізація, дайте зрозуміле визначення цьому поняттю.
Децентралізація – це інструмент розвитку країни, який забезпечує людям створення безпечного, комфортного для проживання середовища. Це досягається за рахунок свідомого вибору людей, які можуть обрати ефективну, недорогу і відповідальну владу.
Якщо більшість політиків говорять, що децентралізація – це передача повноважень від виконавчої влади до органів місцевого самоврядування, то для мене таке визначення є надто куцим і однобоким. Мені не потрібна передача повноважень заради передачі повноважень. Мені потрібно, щоби ми отримали позитивний ефект для людини. Тому фактично, децентралізація – це інструментарій для такого позитивного ефекту.
Децентралізація відбувається в контексті побудови багаторівневого діалогу влади і громади. Опишіть цей механізм.
Не можна будувати ефективну владу, коли ця влада має недовіру від людей, і коли ця влада людей боїться. Зменшення недовіри, зростання довіри можливе лише у діалозі, у налагодженні комунікації влади і громади. Не можна зробити стратегію розвитку будь-чого – області, району, чи громади, якщо до цієї стратегії не залучено як можна більше людей, які тут проживають, для яких це є особистий інтерес. Тому що, коли ви замовляєте проект у когось, щоби вам розробили стратегію, то ця стратегія буде лежати і не буде реалізованою. Тому в Європі перейшли до такого поняття, як багаторівневе врядування, де до конституційних органів влади, які наділені повноваженнями міської чи сільської ради, додаються інструменти погодження інтересів, коли влада працює разом із бізнес-асоціаціями, науковцями, іншими суб’єктами регіонального розвитку. Саме це забезпечує стабільне та ефективне існування всієї системи, навіть коли на виборах змінюється політична орієнтація.
Опишіть термін «пряма демократія» у розрізі децентралізації.
Пряма демократія – старе визначення, яке ми маємо завдяки історичному періоду існування Древньогрецьких міст-полісів. Тоді управління здійснювалося людьми, які сходилися на площу. Сьогодні такого не буває. Сьогодні демократія складається з різних наборів та інструментів, найбільший з яких – це референдум, але він буває дуже рідко. Маємо повсякденні інструменти – громадські слухання, ініціативи, збори мешканців, збори петицій. Вони всі прості у організації, але дуже ефективні, бо дають змогу людям приймати рішення і розуміти, що ті рішення – в їхніх же інтересах.
В контексті всього вищесказаного, розкажіть про позитивний досвід Полтавщини у впровадженні реформи.
Наприклад, Білоцерківська об’єднана громада увібрала до свого складу 4 сільські ради. А це 200 квадратних кілометрів території. Зараз це компактна і спроможна територія. Вони працюють у напрямі вирішення своїх нагальних питань. Білоцерківська громада – це 18 населених пунктів, 5 шкіл, 5 садочків, 6 закладів охорони здоров’я, клуби. Бюджет вони затвердили у розмірі 18, 5 мільйонів.
Джерела надходження до їх казни – земельні податки, єдиний податок, акцизний збір із роботи автомобільних заправок. Тільки при цьому варто розуміти, що фонд територіального розвитку буде фінансувати проекти на конкурсній основі, які матимуть перспективу сталого розвитку, а не просто ремонту доріг, покрівель, і так далі.
Чому проекти громад тепер приймаються на конкурсній основі?
Ви знаєте, що у бюджетній системі відбулися зміни. До 2015 року Україна мала бюджетну систему, яка базувалася на видатках, і незалежно від того, скільки регіон збирає податків, він буде отримати фінансування видатків. Якщо у мене немає бізнесу в громаді, то мені все одно на це, мені Київ дасть на мінімальні видатки. Тепер ситуація змінилася. Змінилася парадигма діяльності в нових умовах: відбулося вирівнювання по доходах. Тепер має бути програма соціально-економічного розвитку регіону, в якій має бути прописано на що громада витрачатиме кошти, що будуватиме.
Розкажіть, яка роль громадських організацій у процесах впровадження децентралізації. Яке місце неурядового сектору в цій реформі?
В Україні ця реформа здійснюється зусиллями неурядових організацій. Більшість проектних робіт – від написання законопроектів, до постанов уряду, готується експертами громадських організацій. Вся основна частина популяризації ідеї реформи робиться також працівниками та активістами третього сектору. Це доводить, що ми маємо громадянське суспільство, яке розвивається семимильними кроками.
Давайте повернемося у 1989 рік. У чому тоді полягала суть процесів децентралізації?
Тоді ми боролися з комуністичною системою, і відстоювали ідею, щоби місцеве самоврядування перестало бути філією комуністичної партії. На виборах 1990 року нам це вдалося. В багатьох містах в ради не пройшли перші секретарі райкомів. Рада ставала органом влади, а не осередком партії
Наскільки ближчими ми стали до реальної децентралізації в наші дні? Бо все ж в останні років 7 деякі міські ради певною мірою були осередками окремих партій.
Ми не просто стали ближчими. У нас відбулися революційні зміни. Принаймні, за останні два роки в Україні зроблено куди більше, чим припустимо у свій час в таких країнах, як Данія чи Швеція, Бельгія, Латвія, Естонія.
Приміром у Данії з 1958 по 1971 рік, коли йшов добровільний процес об’єднання громад, об’єдналося 4 % територіальних громад. У нас же за пів-року – 7 %. Ми змінили бюджетну систему за одне голосування в грудні 2014 року. Сьогодні місцеве самоврядування, незважаючи на те, що ми знаходимося в стані війни з Росією, і 20 % економіки втрачено, має зростання надходжень 40 %. Це революційні зміни. Ми думаємо, що у нас тут нічого не відбувається, а європейці дивуються, запитуючи: як вам це вдається?
Теги:
Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства
Область:
Полтавська областьДжерело:
Трибуна
26 листопада 2024
Молоді потрібні знання і віра у власні сили: досвід громад Житомирщини
Молоді потрібні знання і віра у власні сили:...
Українська молодь у громадах потребує знань і уваги до своїх потреб, а інколи ще й невеличкого поштовху, щоб повірити...
26 листопада 2024
«Інтеграція до ЄС – це довга дорога. Треба мати...
25-26 листопада відбувся Другий щорічний Львівський форум муніципального партнерства. Цьогоріч подія...
26 листопада 2024
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет на дитячі мрії»
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний...
Як зробити освіту ще ближчою до дітей та громади. 29 листопада 2024 року о 14:00 розпочнеться вебінар...
26 листопада 2024
У Кропивницькому обговорили впровадження реформи старшої школи
У Кропивницькому обговорили впровадження...
21 листопада у Кропивницькому відбулося громадське обговорення реформи старшої школи, організоване Міністерством...