Шановні Члени Конституційної Комісії!
Шановні іноземні консультанти та спостерігачі!
Шановні колеги!
Нічого важливішого за Конституцію для нас не існує.
«Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis»…
Так латиною звучить назва одного із найважливіших документів нашої історії.
«Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорізького між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорізьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені».
Рівно 315 років тому, 5 квітня (правда, за старим стилем), Пилип Орлик, сподвижник великого нашого гетьмана Івана Мазепи, скріпив своєю печаткою цю пам’ятку української правової та політичної думки.
З латинського перекладу назви документу і походить традиція називати цей документ першою європейською і світовою конституцією. Власне, то і був Основний закон. Це зведення прав і свобод не просто відповідало потребам наших пращурів, а й випередило його на багато років, століть, значно випередило свій час.
Отже, на мою думку, дуже символічно, шановне панство, що ми з вами зібралися в ті дні, коли народився перший конституційний документ в історії України – так звана Конституція Пилипа Орлика.
І нарешті, ще один символ: сам гетьман неначе спостерігає за нашою роботою, бо буквально в двох кварталах звідси – пам’ятник Орлику. Немов у його присутності ми робимо свідомий та дуже важливий крок до прискорення конституційної реформи.
Перш за все, хочу подякувати всім вам, членам Конституційної Комісії, шановним в Україні особистостям, великим авторитетам в області конституційного права за те, що ви дали згоду працювати у складі цієї комісії.
Вітаю фахових експертів-правників, які, що дуже важливо, представляють юридичні інституції і наукові заклади різних регіонів: я вітаю представників Донбасу, Донецька, Харкова, Львова, Києва, Маріуполя, Одеси. Дуже важливо, щоб думка всіх регіонів була добре представлена в складі нашої Конституційної Комісії.
Окремо вітаю представників міжнародних інституцій, які погодилися виступати в ролі консультантів та спостерігачів, щоб цей проект повністю відповідав вимогам європейських цінностей. Україна прагне бути членом Європейського Союзу, і дуже важливо, щоб Конституція відповідала тим нормам і принципам, які закладені в європейських конституціях.
Окрема подяка парламентським силам за бажання спільними зусиллями прискорити ухвалення змін до Конституції. І хоча кількісний склад нашої коаліції є, напевно, достатнім для прийняття відповідальних рішень, я звертаюся до Голови Верховної Ради і прошу Вас, Володимире Борисовичу, залучити до роботи Конституційної Комісії й інші парламентські фракції, які не входять до коаліції, бо дуже важливо, щоб це була думка всього Парламенту.
Роль Парламенту в напрацюванні нового тексту Основного Закону ключова, і чим ширшою буде підтримка конституційних змін при голосуванні у Верховній Раді, тим стійкішим і більш надійним буде державний механізм.
Мені б дуже хотілося, і я в це вірю, що Комісія стане об’єднуючою платформою всіх політичних сил, громадськості, вітчизняних та міжнародних експертів для напрацювання таких необхідних конституційних ініціатив, які вимагає зараз наше суспільство, і які є по суті нашими міжнародними зобов’язаннями перед європейськими партнерами. Це породжує надію, що процес конституційних змін стане виявом суспільного консенсусу. Нам треба зробити максимум можливого, щоб робота Комісії була відкритою, а ініціативи отримували суспільне обговорення.
Для нас категорично неприйнятними є спроби у будь-який незаконний спосіб змінювати Конституцію. Я впевнений в тому, що ці колишні ініціативи, які ми спостерігали в минулому, включаючи ініціативи 2010 року, коли було абсолютно штучно і незаконно скасовано дію Конституції 2004 року, щоб таке більше ніколи не мало місця в українській історії.
Цілком природно, що однією з ключових вимог Революції Гідності стало повернення до редакції Конституції 2004 року. Дивіться, який унікальний є наш народ! У всьому світі виходять або за підвищення зарплат, або за пониження податків. Під час Революції Гідності люди вийшли за європейську Україну, і однією з головних вимог було скасування незаконних конституційних змін. Це є дуже потужним щепленням для того, щоб ми мали якісну Конституцію.
Сьогодні я переконаний, що перехід до парламентсько-президентської форми правління є і залишиться надійною гарантією європейського, демократичного розвитку України. Це не просто моя принципова позиція як Президента, який стверджує, що мені як Президенту цілком достатньо повноважень для того, щоб виконувати свої функції. Це і моя принципова позиція як громадянина. Разом з Парламентом, разом з Урядом, з коаліцією ми щодня робимо і будемо робити все можливе, щоб довести дієздатність такої збалансованої робочої моделі стримувань та противаг різних гілок влади. Щоб ні в кого не було сумнівів, що всі ми працюємо на благо України.
Напевно в процесі децентралізації, перерозподілу влади між центром та регіонами, потрібен буде і певний «тюнінг» розподілу повноважень між Парламентом, Президентом та Урядом. Та щоб ніхто, обпікшись на молоці, не дув і на воду, зазначу, що сутність самої моделі залишиться незмінною.
Моє бачення найневідкладніших змін до Конституції добре відоме. Я не просто багато про нього говорив, але і матеріалізував свої підходи в конкретному проекті. Питання включене до порядку денного Верховної Ради. Проект проаналізувала Венеціанська комісія і надала відповідні висновки. Буду радий, якщо ці напрацювання стануть в нагоді Конституційній Комісії, що дозволило б прискорити процес. Але це разом з тим не закриває можливості для професійної і ефективної дискусії.
Шановні пані та панове!
Децентралізація при цьому не має нічого спільного з федералізацією. Україна була, є і, я переконаний, буде залишатися унітарною державою. І не тому, що ми з вами тут згори так вирішимо, а тому, що ми регулярно вивчаємо громадську думку. За останній рік підтримка суспільством унітарної моделі побудови управління держави є дуже потужною і на сьогоднішній день майже наближається до 90 відсотків.
Концепцію децентралізації ми ще минулого року обговорили на круглих столах, у тому числі в обласних центрах Сходу і Півдня. Я запропонував, щоб модель децентралізації базувалася на польському досвіді, щоб ми не винаходили велосипед і не наступали на граблі, і мені дуже приємно, що і Європейський Союз в цілому, і Польща зокрема готові підтримувати консультаціями, Європейський Союз фінансовим ресурсом, щоб побудувати надійно функціонуючу модель співвідношень центральної влади і місцевого самоврядування.
Чому я дуже докладно зупиняюся на ідеї федералізації? Тому що це – як інфекція, як біологічна зброя, яку Україні намагаються нав’язати з-за кордону. Її бацилами намагаються вразити Україну і зруйнувати нашу єдність. Це єдина модель, як руйнувати нашу єдність, яку Україна демонструє під час війни. Я впевнений в тому, що ми не дамо це зробити. Спочатку, коли вони розраховували, що федералізація спрацює, у них були абсолютно інші плани. Коли Україна об’єдналася, вони пішли на нас агресією, війною, намагаючись насадити федералізацію «залізом та кров’ю». Я цього не дам зробити. Український народ цього не дасть зробити. Я дуже покладаюся на ваш професіоналізм, на ваш патріотизм, на вашу єдність.
Для тих, хто дуже бажає провести тезу федералізації і вкинути це як дискусію, у нас є кінцевий інструмент – референдум, і я готовий, щоб ми провели референдум щодо державного устрою України, якщо ви будете вбачати в цьому необхідність.
Наше бачення децентралізації базується на європейському досвіді місцевого самоврядування. Базовий рівень децентралізації буде не область, а місто, село, селище, територіальна громада, і саме там нам треба сконцентрувати левову частину прав для того, щоб скоротити відстань між громадянином і владою. Левову частину своїх проблем український громадянин має право, а ми зобов’язані забезпечити йому цю можливість, вирішити на цьому рівні. Це надасть не лише додаткові фінансові ресурси, але й вражаючі можливості врахувати місцеву специфіку в питаннях мови, віри, історичної пам’яті, етнічних традицій, інших виражень своєї інакшості, яка має лише об’єднати і тримати об’єднаною Україну. Але коли я сказав про мови, в будь-якому разі, я хотів би наголосити, щоб ми усі пам’ятали як отченаш: єдиною державною мовою України є і буде залишатися українська мова. Для мене є вражаючими зміни у настроях українського суспільства. Згадайте, ще півтора роки тому суспільство було розколоте навпіл у питанні, чи ми повинні мати одну чи дві державні мови. Сьогодні більш трьох чвертей українського народу твердо переконані: мова має бути одна. І це той стрижень, який тримає націю разом.
Одразу хочу попередити, що є коло питань, яких децентралізація не торкнеться жодним чином, навпаки, роль центру в цих питаннях збільшиться, і я сподіваюся на вашу підтримку. Це стосується питань оборони, національної безпеки, зовнішньої політики. Дуже важливо, щоб ми забезпечили ефективність координації дій з центром щодо боротьби з корупцією. Це стосується питань ролі центру в забезпеченні прав і свобод громадян. Безумовно, це стосується питань забезпечення суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави. В процесі децентралізації слід посилити відповідальність за сепаратистські заяви, а тим більше дії, критерії яких мають бути чітко визначені в законі – щоб і думати про це боялися! Дуже високу ціну Україна платила і платить зараз, щоб зберегти нашу єдність, суверенітет і територіальну цілісність.
Як Глава держави я б хотів закликати вас до ефективної енергійної праці в розробленні змін до Основного закону. Конституційна реформа повинна консолідувати всі започатковані в Україні реформи й ініціативи. Саме тому надважливо, щоб в Конституційній Комісії були представлені всі, і щоб це було тим майданчиком, де ми все обговорюємо. А не вносили альтернативні проекти, які лише унеможливлюють забезпечення проведення конституційної реформи.
Оновлена Конституція України має зміцнити підвалини єдності суспільства, зміцнити сучасну політичну націю.
Наостанок звертаюсь до слів, зазначених у преамбулі Конституції України: «Від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, … усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім і прийдешніми поколіннями». Дуже важливо, щоб ми всі, і кожен член Конституційної Комісії зокрема, пам’ятав ці слова під час роботи над змінами до Конституції.
Нині Україна проходить чи не найважче за часи своєї незалежності випробування – випробування на єдність та територіальну цілісність, а відтак ми повинні бути свідомі важливості і відповідальності будь-яких змін до Основного Закону держави.
Процес підготовки таких змін є політично загостреним, юридично складним, а тому вимагає чіткого визначення пріоритетів, реалізація яких сприятиме розвитку норм чинної Конституції України.
Яким би я бачив ці пріоритети. Перший я назвав, це – децентралізація. Друге, я вважаю, що має бути удосконалення конституційних засад правосуддя. Третє, удосконалення конституційного регулювання прав, свобод і обов’язків людини та громадянина. Дуже просив би, щоб наша робота була сконцентрована на цих надважливих питаннях реформування Основного закону України.
Закликаю Вас всіх, шановні колеги, високодостойна громадо, до консолідованої роботи, конструктивного діалогу і відповідальності.
Слава Україні!
Теги:
Петро Порошенко Конституція Володимир Гройсман
Джерело:
Прес-служба Президента України
22 листопада 2024
Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів на майже 800 млн грн
Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для...
22 листопада, Уряд затвердив черговий розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів, повідомили у Міністертсві...
22 листопада 2024
Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації в ОМС в умовах воєнного стану
Окремі питання обмеження доступу до публічної...
Програма USAID DOBRE підготувала відеороз’яснення на тему: «Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації...
22 листопада 2024
Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий список фіналістів
Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий...
Завершився другий етап конкурсу «Громада на всі 100», під час якого серед 261 громади обрали 40 учасників, що...
22 листопада 2024
Розмежування повноважень органів місцевого...
18 листопада у Бучі відбувся круглий стіл щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування та органів...