Олександр Любченко, голова Нивотрудівської об’єднаної територіальної громади, що на Дніпропетровщині, переконаний: молоді робітники більш креативні та веселіші, краще знають, як керувати та розвивати громаду.

Ірина Соломко: Коли об’єдналась ваша громада, і наскільки складно цей процес відбувався?

Олександр Любченко: Наша громада об’єдналась однією з перших в Україні. В Дніпропетровській області таких об’єднаних громад вже 15. Наш район об’єднався повністю:  було десять сільських і дві міські ради, наразі є дві міські та дві сільські ради.

Ірина Соломко: Тобто вийшло чотири громади: дві громади на базі сел, і дві – міста.

Олександр Любченко: Так, спочатку була пропозиція об’єднатися в дві громади в районі, бо кажуть, що чим більше громада, тим більше можливостей, але на зборах люди не захотіли об’єднуватись з Апостолівською громадою.

Ірина Соломко: Чому люди цього не захотіли?

Олександр Любченко: В Апостолівській громаді були дуже високі борги по житлово-комунальному підприємству, в той час як в нашого ЖКП, яке обслуговує 11 населених пунктів району, ніяких боргів не було. І люди за зборах побоялись, що, в разі об’єднання з Апостолівською громадою, будуть вирішуватись нагальні проблеми не наші, а більшого населеного пункту.

Раніше Вільненська і Нивотрудівська громади – були одним цілим. Було не дуже зручно. Тепер ми під себе забрали і школи, і амбулаторії, і школи естетичного виховання.

Ірина Соломко: Наскільки вам цей тягар легко нести?

Олександр Любченко: На даний момент ми йдемо попереду законодавчої бази. Після 25-ого травня має бути оголошений конкурс на посади в сільрадах, але в зв’язку з тим, що в нас зараз декілька наших співробітників вийшли на пенсію, ми вже починаємо омолоджувати колектив, користуючись наданою нам можливістю від держави набирати людей до 25-ого травня без конкурсу.

Ірина Соломко: Омолодження – зовсім непогано.

Олександр Любченко: Так, молоді робітники більш креативні, веселіші. І їх в нас доволі багато. Я в свої 55 років в нашому колективі найстарший. В наступному році закінчиться мій термін головування громадою, і я хочу молодим дати дорогу – вони знають, як керувати краще.

Ірина Соломко: Які етапи були найважчими з моменту об’єднання?

Олександр Любченко: В нас оновився депутатський корпус, і депутати ще поки не увійшли в потрібну колію. Інколи буває таке, що потрібно негайно скликати сесію, аби прийняти рішення, а вони скаржаться на те, що їх мали б про це сповістити заздалегідь.

Отже, перша проблема — поки важкувато співпрацювати з новими депутатами.

Друга проблема – структура, яка поки що невдосконалена і постійно змінюється.

Ірина Соломко: Наскільки збільшився ваш бюджет після об’єднання громади?

Олександр Любченко: Ми з нашим головним бухгалтером підрахували, якщо податки будуть йти такими же темпами, як йшли перші три місяця, наших власних надходжень буде десь 1,5 млн грн. Це 10% від загально бюджету, враховуючи субвенції, які складають 6 млн. 400 тис. – на освіту, і 3 млн. 400 тис. – на медицину.

Ірина Соломко: Чи вистачає цих субвенцій для покриття видатків?

Олександра Любченко: Ні, не вистачає. Співвідношення первинної медицини до вторинної: 3⅚5%. В той час, коли для виживання первинної медицини співвідношення має бути 45/55%. Мені здається, що до об’єднання потрібно було провести оптимізацію,  а не перекладати ці питання на сільських голів.

Ірина Соломко: Ці всі проблеми залишаються?

Олександр Любченко: Проблеми, звичайно, залишаються і для їх вирішення потрібна консолідація всіх ланок влади. Зараз нам дуже допомагає Офіс реформ,  на чолі з керівником Тертишною Оленою Анатоліївною, якій тісно співпрацює з ОДА.

Ірина Соломко: Мета Центрального офісу реформ була – допомога громадам, які об’єднуються. В рамках вашої громади вони цю місію виконали. Зараз вони чим вам можуть допомогти?

Олександр Любченко: Вони нам допомагають в трактуванні всіх законодавчих змін, і часто виносять самі багато питань до законодавців. На даний момент вони проводять навчання майбутніх кандидатів на посади старост.

Хоча мені здається, що старост має призначати голова об’єднаної громади, щоб мала місце ефективна та плідна співпраця. А зараз в нас одна виборна посада підпорядковується іншій, і в мене є певні застереження щодо такого механізму співпраці. Але це рішення законодавця. І ми будемо його виконувати.

Ірина Соломко: Отже, зараз ваша громада готується до виборів старост?

Олександр Любченко: На наступній сесії ми приймемо рішення стосовно дати проведення виборів.

Ірина Соломко: І вибори старост будуть саме в одній громаді, в тій, яка менша?

Олександр Любченко: Раніше, згідно законодавства, староста мав бути в населених пунктах, в яких чисельність перевищує 50 чоловік. В наших економічних реаліях – це занадто.

В громаді, яка до нас приєднана, є чотири села, і це 1200 чоловік. В нашому селі — Нива Трудова — 4500 тис. На ті чотири села буде обиратися один староста. Тим більше, що трудові активи, господарські книжки – все ми забрали до себе.

Ірина Соломко: Яка відстань між цими населеними пунктами?

Олександр Любченко: Між нашою садибою і центром приєднаної громади приблизно 7 км.

Ірина Соломко: Питання сполучення вирішено? І який стан доріг?

Олександр Любченко: Стан доріг жахливий. Повз нас проходить дорога обласного значення. Коли ми писали листи в «Укравтодор» з вимогою полагодження цих доріг, вони завжди посилалися на брак коштів.  Раніше ми не мали права закладати в наш місцевий бюджет кошти для того, щоб робити дорогу, яка проходить повз наше село. Минулого року змінилася ця норма, і в наших планах є ремонт.

Сполучення в нас добре, тому що між нами проходить залізна дорога, і є відповідні зупинки електричок. Є ще автобуси, які повз наші села прямують на Кривий Ріг.

Ірина Соломко: Центр надання адміністративних послуг буде відкритий тільки в вашій садибі? Як тоді бути з цими населеними пунктами, які знаходяться далі від вас?

Олександр Любченко: Для таких громад, як наша, робити Центр надання адміністративних послуг нерентабельно. Наші села скупчені. До найближчого райцентру електричка їде п’ять хвилин. Наприклад, питання нерухомості потрібно все одно вирішувати в БТІ. Якщо би ми приймали всі документі і самі відвозили в БТІ, яке нічого безкоштовно не робить, то на організацію цього процесу ми мали б витрати близько 400тис. грн.

Ірина Соломко: Тобто ви всі послуги так і будете отримувати в місті. ЦНАПу не буде навіть в центрі об’єднаної громади?

Олександр Любченко: Багато послуг ми будемо надавати по домовленості з  Апостолівською міською радою. Деякі послуги, які були в районі, вона забирає до себе. По деякім ми співпрацюємо: разом співфінансуємо притулок, територіальній центр, дитячий оздоровчий табір «Зміна».

Ірина Соломко: Ви допускаєте в такому випадку можливість все ж таки укрупнення громади. Її об’єднання з містом. Якщо ваші мешканці все одно будуть їздити для вирішення своїх проблем в Апостолове?

Олександр Любченко: Допускаю. Час покаже.

Нам говорять, що ми можемо збільшити бюджет на ремонт доріг з акцизу на продаж паливно-мастильних матеріалів, але в нас немає жодної заправки, на відміну від того ж Апостолова.

Сподіваємось, що будуть зміни до законодавства в частині земельного, податкового та бюджетного кодексів, і ми зможемо отримувати додаткові надходження.

Програма створена за сприяння проекту DESPRO. Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми та її учасників, яка була висловлена в програмі. 

Слухати програму "Територія" можна ТУТ