Авторка: Ганна Сеїд-заде

 

Місто Накло-над-Нотецем на півночі Польщі – не найочевидніше місце, де можна шукати рішення для майбутнього української громади. Проте восени 2023 року представник Тульчинської громади Вінницької області провів сім тижнів у місцевій адміністрації, вивчаючи питання, над яким більшість людей воліла б не замислюватися, – побутові відходи. Уже протягом наступного року в школах Тульчина проводили заняття із сортування відходів, фахівці проаналізували склад сміття, яке утворюється в громаді, а в місцях незаконного скидання відходів встановили камери спостереження. Ідея подолала тисячу кілометрів і повернулася додому в записнику однієї людини.

Саме для того, щоб такі зміни стали можливими, Фонд міжнародної солідарності Республіки Польща у співпраці з Програмою «U-LEAD з Європою» реалізував програму стажування «Належне врядування».

 

Де європейська інтеграція стає частиною повсякденного життя

Шлях України до Європейського Союзу зазвичай описують як приведення законодавства у відповідність до норм ЄС. Ця робота необхідна, але вона становить лише частину загальної картини: правила, ухвалені в Києві, мають застосовуватися на практиці, і значною мірою це відбувається на місцевому рівні. Громади надають численні повсякденні послуги, планують і реалізують місцеві проєкти розвитку. Саме на місцевому рівні люди найвиразніше відчувають, наскільки публічні інституції є прозорими, підзвітними та відкритими до участі громадськості. Тому розвиток адміністративної спроможності на місцевому рівні – поряд із реформами, які проводить центральна влада, – є важливою складовою підготовки України до членства в ЄС.

Польща – природний партнер для обміну досвідом. Відновлення місцевого самоврядування в країні розпочалося у 1990 році, а наприкінці того десятиліття децентралізація поглибилася. Згодом польським громадам довелося адаптуватися до членства в ЄС у 2004 році: стратегічно планувати розвиток, освоювати європейські кошти, управляти проєктами відповідно до європейських стандартів і нерідко співпрацювати із сусідніми громадами для досягнення цих цілей. Їхній досвід не є шаблоном, який Україна має просто скопіювати. Українські громади працюють в іншому правовому середовищі і, насамперед, в умовах війни. Однак польський досвід дає багато практичних уроків про те, які підходи працюють, а які – ні, та чому.

Програма мала на меті не лише ознайомлення з досвідом. Її завданням було допомогти українським посадовцям здобути практичні знання, налагодити професійні контакти та перетворити побачене на конкретні ініціативи у своїх громадах. Практичне навчання посилює спроможності людей, які забезпечують роботу місцевих інституцій; сильніші інституції досягають кращих результатів для жителів; а громади, здатні забезпечувати такі результати, краще підготовлені до життя в Європейському Союзі. Найшвидший спосіб зрозуміти, як працює місцеве самоврядування в державі-члені ЄС, – не лекція і не короткий навчальний візит. Це робоче місце в польській адміністрації, наставник поруч і достатньо часу для запитань, які виникають лише тоді, коли бачиш щоденну роботу зсередини.

 

Робоче місце, наставник і сім тижнів

Таку можливість отримали 25 посадових осіб українських громад із населенням до 50 тисяч жителів. Вони представляли 15 областей – від Рівненської до Дніпропетровської – і стажувалися у 25 громадах по всій Польщі. Кожен учасник мав персонального наставника з адміністрації громади, що приймає.

Підготовка до поїздки вимагала зусиль. Перед від'їздом учасники пройшли курс польської мови, зокрема опанували адміністративну лексику, а також взяли участь у серії вебінарів про процес вступу до ЄС, польську модель місцевого самоврядування та фінансові інструменти польсько-українського співробітництва.

Відмінною рисою цієї моделі була тривалість. Семінар дає інформацію, а короткий навчальний візит дозволяє побачити показовий проєкт. Натомість сім тижнів роботи всередині діючої адміністрації – достатній час, щоб зрозуміти, як ухвалюють рішення. Стажери працювали пліч-о-пліч із досвідченими польськими колегами, а не спостерігали за ними з конференц-зали. Кожне стажування було побудоване навколо професійної спеціалізації учасника: фахівець із соціальних послуг поглиблено вивчав цю сферу, а спеціаліст із довкілля – управління відходами та екологічні питання. Отримані знання можна було безпосередньо застосувати після повернення на роботу.

Кожен стажер мав і однакове підсумкове завдання: повернутися додому з проєктом, який його громада зможе реалізувати. Саме ця вимога перетворила навчання на місток між двома місцевими адміністраціями.

 

На що перетворилися ідеї

Учасники повернулися з 25 проєктними ідеями. За підтримки Програми «U-LEAD з Європою» було проведено грантовий конкурс, за результатами якого відібрали п'ять ідей. Упродовж першої половини 2024 року їх втілили в реальні проєкти.

У Сми́зі Рівненської області ідея перетворилася на Центр громадського здоров'я – соціально-медичний осередок, покликаний покращити доступ жителів до невідкладної допомоги. У Вараші люди старшого віку отримали власний простір, де регулярно проводять заняття з комп'ютерної грамотності, шиття та кулінарії. У Понинці місцева молодь взялася за систему поводження з відходами у громаді, зокрема за використання гідравлічного преса й контейнерів для сортування. Тульчин реалізував план управління відходами, а Софіївка відкрила молодіжний простір в одному зі своїх сіл.

Не все відбувалося за планом – і в одному випадку це виявилося доброю новиною. Дві громади, чиї заявки не перемогли в конкурсі, – Новобузька та Чугуївська – вирішили не відкладати свої ідеї. Вони знайшли інші джерела фінансування й усе одно реалізували проєкти. Для програми, покликаної допомогти громадам діяти впевнено та самостійно, це обнадійливий результат: стажування дало не лише плани, а й рішучість і практичні знання для їх реалізації навіть без початкового гранту.

Результати можна розглядати у три етапи. Перший – стажування, під час яких виникли 25 проєктних ідей на основі практик, побачених у Польщі. Другий – реалізація семи проєктів після повернення в Україну: п'яти за грантової підтримки та двох завдяки альтернативному фінансуванню. Третій – довгострокова користь для жителів і самих місцевих адміністрацій – потребує більше часу для оцінювання. Вона залежить від того, чи продовжать працювати нові послуги та чи застосовуватимуть посадовці такий самий підхід до наступних завдань. Саме це і є справжнім випробуванням інституційного розвитку через навчання.  

 

Партнерства, які збереглися

Деякі з найстійкіших результатів програми, можливо, взагалі не вміщуються в жоден показник. Після семи тижнів спільної роботи багато стажерів і представників громад, що приймають, продовжили спілкування. Завдяки програмі виникло вісім міжмуніципальних партнерств. Сім із них поєднали українські та польські громади й були офіційно оформлені листами про наміри та угодами. Восьме партнерство об'єднало дві українські громади – Рожищенську та Рожнятівську, представники яких познайомилися в Польщі. Угоди охоплюють освіту, молодіжну політику, довкілля та соціальні послуги.

Угода – це радше відправна точка, ніж кінцевий результат, але вона має значення. Вона надає відносинам, що виникли між окремими людьми, інституційну основу, здатну зберегтися попри кадрові зміни й тривати після завершення програми. Вона створює рамку для подальшого обміну досвідом, спільних ініціатив місцевого розвитку та взаємного навчання, у межах якого польські громади також можуть переймати українські практики. І вона зміцнює мережу прямих зв'язків між українськими та європейськими громадами, що розбудовується знизу вгору.

 

Поза межами стажування: як розвивати спроможність громад на тривалу перспективу

Перший цикл програми дає три уроки, значення яких виходить далеко за межі досвіду 25 учасників.

Перший урок: практичне навчання приводить до практичних змін. Принципи прозорості, участі громадськості та планування на основі доказів легко проголосити, але значно складніше втілити. Сім тижнів у польській громаді дозволили посадовцям побачити, як ці принципи впливають на щоденну адміністративну роботу, а сім реалізованих проєктів доводять, що такі знання можна перенести в свої громади й застосувати на практиці.

Другий урок: партнерства примножують результати індивідуального навчання. Один посадовець може привезти вдалу ідею, але формалізоване партнерство забезпечує обмін ідеями в обох напрямках протягом багатьох років. Вісім партнерств ще не є доказом довгострокового впливу, проте створюють передумови для нього.

Третій урок: сильне місцеве управління має вирішальне значення для європейського майбутнього України. Очікується, що громади відіграватимуть важливу роль у повоєнному відновленні та відбудові. Вони мають залишатися стійкими в складних умовах, ефективніше надавати публічні послуги, ретельно планувати свій розвиток і готуватися до практичних вимог членства в ЄС. Цього неможливо досягти завдяки разовим тренінгам: потрібні послідовні інвестиції в людей та інституції, результати яких проявляються протягом років, а не тижнів.

Навіть під час війни українські громади продовжують розвиватися й інтегрувати європейські практики у свою щоденну роботу. Перший цикл програми стажування «Належне врядування» показав, які зміни може започаткувати робоче місце в польській міській адміністрації. У 2026-2027 роках програма продовжується новим циклом, який знову реалізує Фонд міжнародної солідарності Республіки Польща у співпраці з Програмою «U-LEAD з Європою». Це можливість розвинути перші результати та партнерські зв'язки, що виникли завдяки програмі.

 

---

Цю публікацію підготовлено за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів: Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів і не обов’язково відображає позицію Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу та його держав-членів: Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії.

 

Ганна Сеїд-заде – радниця з питань міжнародних партнерств Програми «U-LEAD з Європою» (GIZ), де вона сприяє розвитку співробітництва між українськими та європейськими громадами, а також розбудові міжнародних партнерств, що сприяють місцевому розвитку та зміцненню інституційної спроможності. Має понад 12 років професійного досвіду у сферах міжнародного співробітництва, управління проєктами та гуманітарного реагування. Працювала в Товаристві Червоного Хреста України та Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), де здобула значний досвід координації проєктів і налагодження співпраці між різними зацікавленими сторонами. Її професійна діяльність зосереджена на зміцненні зв’язків між громадами, сприянні обміну досвідом та підтримці українських громад у розвитку спроможностей, необхідних для відновлення, сталого розвитку та європейської інтеграції України.