Портал «Децентралізація» продовжує серію матеріалів про рішення громад, які роблять публічні простори та послуги доступнішими для всіх мешканців. Цього разу розповідаємо про досвід Харкова, де адаптують житло під потреби людей з інвалідністю. Фахівці спільно з родинами людей з інвалідністю визначають, які саме зміни потрібні в кожному конкретному будинку. При цьому враховують індивідуальні потреби мешканців та особливості самого житла.
Безбар’єрність починається там, де людина живе. З можливості вільно пересуватися власним помешканням, користуватися ванною кімнатою та самостійно виходити на вулицю. Саме тому адаптація житла — важлива частина створення безбар’єрного середовища та можливості для людей з інвалідністю залишатися незалежними.
58-річний Станіслав із Харкова користується кріслом колісним через високу ампутацію обох ніг. Йому було важко пересуватися власним будинком через високі пороги, содинку на ґанку, вузькі двері, а відсутність ванної кімнати в будинку додавала складнощів у побуті.
«Раніше в будинку банально не було ванної кімнати, а на вулицю було складно вибиратися. Тому навіть помитися чи поголитися сам не міг, усе доводилося робити в спальні на ліжку, і то — дружина допомагала. Це було дуже важко», — згадує Станіслав.
Адаптацію його будинку почали з облаштування санвузла та розширення дверних отворів.
Будинок Станіслава став один з 150 в Харкові, які вже адаптували з урахуванням індивідуальних потреб мешканців та особливостей самого житла:
Щоб визначити, що саме потрібно змінити, фахівці Харківської міської адміністрації спільно з громадською спілкою «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю» спочатку збирають запити від родин. Потім оглядають помешкання, яке необхідно адаптувати, узгоджують необхідні зміни та їхню вартість, після чого домогосподарствам виділяють кошти на виконання робіт. До цього процесу також долучалися соціальні працівники та безпосередньо родини осіб з інвалідністю.
«Коли ми кажемо про створення маршрутів чи отримання послуг, то ми розуміємо, що безбар’єрність починається насправді там, де людина мешкає. Бо якщо у неї немає можливості вийти зі свого помешкання, то навіть якщо ми зробимо адаптований ЦНАП, то це може все одно не спрацювати, бо до нього треба ще дістатись», – наголошує Олег Пуль, директор департаменту інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища Харківської міської ради.
Адаптація житла є частиною системної роботи зі створення безбар’єрного середовища. Для людей з інвалідністю це передусім можливість залишатися самостійними та незалежними у власному домі й поза ним, не пристосовуючи повсякденне життя до фізичних бар’єрів.
У межах проєкту “Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах” ми розповідаємо про успішні рішення громад, які допомагають зробити публічні послуги та простори доступнішими для людей з різними потребами. Проєкт реалізується громадською організацією ЦЕРА за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну”, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Теги:
Область:
Харківська областьГромади:
Харківська територіальна громадаДжерело:
Радниця – Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності
20 листопада 2026
Безбар'єрність як частина післявоєнної відбудови: досвід відновлення Тростянецької лікарні
Безбар'єрність як частина післявоєнної...
Під час російської окупації в підвалі Тростянецької міської лікарні приймали пологи – там народилося 21...
20 листопада 2026
Повернення викрадених українських дітей –...
20 листопада 2026 року в Брюсселі під час першого засідання Спільного консультативного комітету між Європейським...
20 листопада 2026
Європейські стандарти потребують ресурсів: які...
Українським громадам потрібні не лише нові правила роботи відповідно до законодавства Європейського Союзу, а й...
20 листопада 2026
Українське місцеве самоврядування отримало...
20 листопада 2026 року в Брюсселі відбулося перше засідання Спільного консультативного комітету між Європейським...