Всеукраїнська асоціація ОТГ опрацювала проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до постанови КМУ від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», надісланий Міністерством економіки та довкілля України. За результатами його опрацювання погоджено позицію Правління. Проєктом пропонується підвищити посадові оклади посадових осіб та службовців місцевого самоврядування орієнтовно на 10–15%, а також встановити окрему схему посадових окладів для посадових осіб ЦНАП.

Всеукраїнська асоціація ОТГ підтримує необхідність підвищення заробітних плат працівників органів місцевого самоврядування. Водночас підвищення на 10–15% не вирішує проблеми, яка накопичувалася роками. Посадові оклади в органах місцевого самоврядування не переглядалися з 2024 року, а їх нинішній рівень уже не дозволяє громадам конкурувати за професійні кадри ані з приватним сектором, ані з органами державної влади.

Кадровий голод у громадах стає системною проблемою

Сьогодні громади дедалі гостріше відчувають кадровий дефіцит. Фінансисти, економісти, фахівці із соціального захисту, ЖКГ, інвестицій, відновлення та інших напрямів відповідають за складні управлінські процеси, бюджетні ресурси, реалізацію інвестиційних програм і проєктів та забезпечення життєдіяльності громади. Водночас рівень їхньої оплати часто не відповідає ані складності роботи, ані обсягу повноважень, ані відповідальності.

Через це служба в органах місцевого самоврядування втрачає конкурентоспроможність і професійну привабливість. Громади змушені конкурувати за кваліфікованих працівників не лише з бізнесом, а й із державними органами, де для посад зі співставною складністю завдань та відповідальністю рівень оплати праці є вищим. Наслідок очевидний: громадам дедалі складніше утримувати досвідчених спеціалістів та залучати молодих професіоналів.

І це вже не просто питання заробітної плати. Кадровий голод безпосередньо впливає на спроможність громад виконувати свої повноваження – від формування бюджету та надання соціальних послуг до управління критичною інфраструктурою, реалізації інвестиційних проєктів, відновлення територій та виконання завдань, пов’язаних із європейською інтеграцією.

Коли відповідальність більша, а зарплата – менша

Окрема проблема – диспропорції, які накопичилися через хаотичне та фрагментарне підвищення заробітних плат окремим категоріям працівників бюджетної сфери.

Рішення ухвалюються для деяких посад і галузей без комплексної оцінки всієї системи. У результаті виникають ситуації, коли посада з меншим рівнем управлінської відповідальності може оплачуватися вище, ніж робота посадової особи місцевого самоврядування, яка відповідає за бюджет, управління ресурсами чи функціонування певної сфери громади. ВАОТГ наголошує: такі перекоси складно пояснити об’єктивною різницею у складності роботи чи відповідальності. Підвищення одній категорії працівників не повинно призводити до знецінення праці інших.

Позиція Правління ВАОТГ: не менш як +25% і комплексний перегляд системи

За результатами консультацій із громадами та обговорення на Правлінні ВАОТГ офіційно надіслала листи центральним органам виконавчої влади із зауваженнями і пропозиціями.

Асоціація вважає за необхідне як першочерговий крок підвищити посадові оклади посадових осіб та службовців органів місцевого самоврядування не менш як на 25% замість запропонованих 10–15%. Одночасно необхідно переглянути співвідношення між окладами різних категорій посад, забезпечити їх обґрунтовану диференціацію відповідно до складності роботи, повноважень, професійних вимог та рівня відповідальності.

Принципова позиція ВАОТГ полягає в тому, що чергове точкове підвищення не вирішить проблему. Необхідно відмовитися від практики, коли зарплати переглядаються окремо для різних категорій працівників без оцінки наслідків для всієї системи. Оплата праці в місцевому самоврядуванні має бути конкурентною порівняно з державною службою, а підвищення зарплат – мати реальне фінансове забезпечення, щоб воно не відбувалося за рахунок скорочення премій, надбавок, працівників чи інших видатків громад.

Громади не можуть виконувати дедалі більший обсяг повноважень без професійних людей. Якщо держава очікує від місцевого самоврядування ефективного управління, відновлення, залучення інвестицій та реалізації євроінтеграційних завдань, робота в органах місцевого самоврядування має бути конкурентною. Саме тому питання оплати праці сьогодні – це вже питання не окремих посадових окладів, а кадрової та інституційної спроможності громад.