Колодязь як резерв: на які джерела громада може розраховувати під час кризи

Як громада визначає, які колодязі та свердловини можна використовувати під час перебоїв із водопостачанням, і що змінюється після обстрілу, підтоплення чи блекауту.

У Старосалтівській громаді на Харківщині є вісім комунальних свердловин і 16 колодязів загального користування. Під час аварії, блекауту чи пошкодження водогону частина з них може стати резервом для мешканців. Але наперед назвати кожне з цих джерел безпечним резервним не можна.

Після обстрілу до одного колодязя може бути небезпечно дістатися. Інший потребуватиме ремонту. Свердловина залежить від роботи насосів, а отже – й від електропостачання. А вода у джерелі, яке ще недавно мало хороші лабораторні показники, після підтоплення чи пошкодження каналізації може потребувати нової перевірки.

На випадок кризи громаді потрібно знати не тільки локації джерел, а й їхній поточний стан та можливість безпечного використання.

 

Знати не лише адресу

Централізоване водопостачання у Старосалтівській громаді є у Старому Салтові, Хотімлі та Молодовій. Чотири комунальні свердловини розташовані у Старому Салтові, три – у Хотімлі та одна – у Молодовій. Їх обслуговує КП «Салтів водоканал». Окремо громада має 16 колодязів загального користування. За їхнім станом стежать фахівці комунального підприємства, старости та профільні працівники селищної військової адміністрації.

Для кожного такого джерела потрібно знати, хто відповідає за його утримання, у якому стані перебуває конструкція, що розташоване поруч, коли востаннє досліджували воду і чи буде до нього безпечний доступ у разі надзвичайної ситуації.

Начальник Старосалтівської селищної військової адміністрації Антон Палєй пояснює:

«Для нас важливо знати не лише кількість і адресу, а й технічний стан, доступність та можливість безпечного використання».

У прифронтовій громаді до технічного стану джерела додається поточна безпекова ситуація. Після обстрілу ще вчора доступний колодязь або свердловина можуть потребувати нового огляду.

Після деокупації Старосалтівська громада відновлювала водогони та насосне обладнання. У 2023 році тут замінили кілометр центрального водогону на вулиці Семенова, реконструювали ще 1,75 кілометра мережі, замінили насосне обладнання на свердловинах у Старому Салтові та встановили автоматику.

На випадок знеструмлень водозабірні станції забезпечили шістьма генераторами: чотири встановили у Старому Салтові, по одному – у Хотімлі та Молодовій.

Без резервного живлення вода у свердловині є, але підняти її і подати людям неможливо. Коли насос працює, виникає наступне питання: чи придатна ця вода для пиття? Тут уже потрібне лабораторне дослідження.

 

Що показують лабораторні дослідження

Генеральна директорка Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб, головна державна санітарна лікарка області Любов Махота пояснює, чому навіть знайоме джерело потребує контролю:

«Підземні води, які живлять колодязі – як громадські, так і індивідуальні, – та джерела здебільшого не мають надійного захисту від потрапляння забруднень хімічного чи біологічного походження. Через недостатню захищеність від забруднень якість води може бути нестабільною. Якщо сьогодні вода у вашому колодязі відповідає гігієнічним вимогам, то в подальшому ситуація може змінитися».

 

Генеральна директорка Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб, головна державна санітарна лікарка області Любов Махота

 

Харківський обласний ЦКПХ щороку досліджує понад тисячу проб води з колодязів і каптажів громадського користування. За перші шість місяців 2026 року 25% досліджених проб не відповідали гігієнічним нормативам за мікробіологічними показниками, 62% – за санітарно-хімічними. У 48% проб зафіксували перевищення вмісту нітратів.

За перше півріччя 2025 року частка проб із незадовільними санітарно-хімічними показниками становила 56%. Найвищі концентрації нітратів у 2026 році виявляли у колодязях Богодухівського, Чугуївського, Лозівського та Харківського районів. Перевищення гігієнічного нормативу становило від 1,1 до 7,6 раза.

 

Випробування якості та безпечності питної води в Харківському обласному Центрі контролю та профілактики хвороб

 

На Сумщині фахівці обласного центру контролю та профілактики хвороб також вже підбили підсумки якості питної води із шахтних колодязів регіону за перші шість місяців 2026 року. Санітарно-хімічним вимогам не відповідали 56,4% із 783 досліджених проб, мікробіологічним – 25,9% із 883 проб. Високий рівень нітратів зафіксували у 54,1% усіх перевірених джерел.

Ці показники стосуються саме досліджених зразків води і не означають, що така ж частка всіх колодязів Харківщини чи Сумщини непридатна для пиття. Але багаторічне користування одним джерелом саме по собі не підтверджує безпечність води.

Окремий ризик для обох областей – нітрати. Вони не змінюють смак, колір чи запах води. А кип’ятіння і звичайні побутові фільтри не зменшують їхньої кількості. Отож спосіб дій залежить від того, що саме виявили у воді.

 

Коли потрібна нова перевірка

Результат лабораторного дослідження стосується конкретної проби, відібраної у конкретний момент. Після події, яка могла вплинути на джерело або водоносний горизонт, ситуацію оцінюють знову.

Причиною для нової перевірки можуть бути підтоплення, пошкодження каналізації чи водогону, обстріл поблизу джерела, ремонт колодязя, його очищення або дезінфекція.

У Старосалтівській громаді після небезпечної події спочатку оцінюють, чи можуть фахівці безпечно дістатися до місця.

«Після кожної небезпечної події спочатку визначаємо, чи можна безпечно виїхати на місце. Якщо є підозра, що постраждали колодязь, свердловина, водогін або каналізація, джерело перевіряють фахівці», – говорить Антон Палєй.

Зміна кольору, запаху або смаку води теж може стати приводом для перевірки. Але за цими ознаками неможливо встановити причину.

 

Якщо аналіз показав невідповідність

Невідповідний результат аналізу запускає наступні дії: припинити небезпечне використання води, з’ясувати причину і визначити, що потрібно зробити із самим джерелом.

Генеральна директорка Сумського обласного ЦКПХ Ірина Купрієнко описує цей алгоритм так:

«Коли лабораторія Сумського обласного ЦКПХ отримує негативний результат, наша робота не закінчується видачею протоколу. Ми передаємо результати й рекомендації органу місцевого самоврядування, балансоутримувачу джерела та, за потреби, іншим службам. Якщо вода не відповідає вимогам, ми рекомендуємо одразу припинити її використання для пиття і приготування їжі, визначити причину забруднення та організувати безпечну альтернативу для людей. Далі фахівці пояснюють, яких саме заходів потребує джерело: очищення, дезінфекції, ремонту чи додаткового обстеження».

 

 

Якщо йдеться про мікробіологічне забруднення, перевіряють стан самого колодязя, його кришки та верхньої частини конструкції, захист від поверхневих стоків, водовідведення, близькість каналізації чи вигрібних ям. Далі можуть знадобитися ремонт, очищення та дезінфекція.

Одним із поширених методів знезараження є хлорування. Харківський обласний ЦКПХ зазначає, що його ефективність залежить від правильного розрахунку дози реагенту відповідно до кількості води. Такі роботи проводять за фаховими рекомендаціями.

Якщо у воді виявили нітрати, очищення чи звичайна дезінфекція проблему не вирішать. Потрібно шукати можливе джерело забруднення підземних вод. А вживання такої води для питних потреб слід тимчасово припинити.

Для профілактики забруднення Харківський обласний ЦКПХ радить звертати увагу не лише на сам колодязь, а й на територію навколо: стан мощення, вигрібних ям, місць зберігання компосту та гною, а також відведення талих вод. Причина може бути не в самому колодязі, а поруч із ним.

 

Ірина Купрієнко, генеральна директорка ДУ «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»

 

Після ремонту, очищення або дезінфекції воду досліджують повторно. Саме ця перевірка показує, чи дали проведені роботи результат.

«Після того, як громада або власник виконали рекомендовані роботи, фахівці ЦКПХ проводять повторний відбір проб і лабораторне дослідження. Саме цей етап показує, чи спрацювали очищення, дезінфекція та ремонт»,  – наголошує Ірина Купрієнко.

Якщо повторний аналіз підтверджує відповідність води гігієнічним вимогам, можна ухвалювати рішення про відновлення питного використання. Якщо невідповідність залишається, користування водою для пиття продовжують обмежувати.

Для мешканця очищений або відремонтований колодязь уже може виглядати «готовим». Але завершені роботи і підтверджена безпечність води – не одне й те ж.

 

Фахівці Сумського обласного Центру контролю та профілактики хвороб під час відбору води у колодязях

 

Що мають знати мешканці

Лабораторний протокол потрібен фахівцям. Людині, яка приходить по воду, потрібна зрозуміла відповідь: чи можна її пити і використовувати для приготування їжі, де взяти безпечну воду натомість і коли буде наступна інформація.

«ЦКПХ надає громадам не тільки результат аналізу, а й рекомендації щодо повідомлення людей. Ми радимо не обмежуватися формулюванням “вода неякісна”. Людина має одразу зрозуміти, що саме це означає: не пити воду, не готувати на ній їжу; де взяти безпечну альтернативу; коли очікувати повторного дослідження», – говорить Ірина Купрієнко.

Обласні ЦКПХ за кожним фактом незадовільної якості води надсилають рекомендації адміністраціям територіальних громад щодо проведення заходів для усунення причин забруднення води та для інформування населення. Якщо у воді високий вміст нітратів, Центри рекомендують розміщувати біля колодязя інформацію про непридатність води для пиття. За рекомендаціями фахівців, при виявленні мікробіологічного забруднення достатньо буде тимчасово обмежитися обов’язковим кипʼятінням води перед її використанням для пиття, приготування їжі, миття рук і чищення зубів.

У Старосалтівській громаді інформацію поширюють через сайт, соціальні мережі, старост, комунальне підприємство та оголошення у населених пунктах. Через обстріли та перебої зі зв’язком онлайн-повідомлення можуть побачити не всі.

«Старости тут мають ключову роль. Вони допомагають швидко донести інформацію до мешканців віддалених сіл, літніх людей та тих, хто не користується інтернетом»,  – зазначає Антон Палєй.

 

А якщо колодязь приватний?

За безпечність індивідуального колодязя відповідає його власник. Він мусить стежити за станом конструкції, захистом від поверхневих стоків, можливими джерелами забруднення поруч і перевіряти воду лабораторно.

У Харківській області воду з приватного колодязя можна дослідити у філіях обласного ЦКПХ, які працюють у районах області.

Для родини, котра роками бере воду з одного колодязя, потреба у перевірці може здаватися зайвою. Але змінюється не обов’язково саме джерело. Змінюватися можуть умови навколо нього.

 

То скільки резервних джерел насправді має громада?

У Старосалтівській громаді всі ці джерела відомі й обліковані. Але кількість колодязів і свердловин на території ще не дорівнює кількості джерел, якими можна буде скористатися під час конкретної аварії, обстрілу чи тривалого блекауту.

Одне джерело потребуватиме лабораторної перевірки. До іншого не буде безпечного доступу. Для свердловини може знадобитися резервне живлення. А якщо воду тимчасово не можна використовувати для пиття, людям потрібно одразу запропонувати іншу – безпечну.

Тому резерв громади – це не лише перелік колодязів і свердловин. Це джерела, стан яких відомий, ризики яких контролюють і для яких є зрозумілий порядок дій, якщо ситуація зміниться.

У межах комунікаційної кампанії «Сценарії безпеки: Безпечна вода = безпечне життя» підготовлено практичні сценарії для ситуацій, пов’язаних із перебоями водопостачання, пошкодженням мереж, використанням колодязів і свердловин, створенням домашнього запасу води та іншими водними ризиками.

Ознайомитися зі сценаріями безпеки можна на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України.


Фото надані Сумським та Харківським обласними Центрами контролю та профілактики хвороб.

Цей матеріал став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через фінансування Державного департаменту США. Зміст матеріалу є відповідальністю проєкту EpiC та не обов’язково відповідає поглядам Державного департаменту США.

EpiC - це глобальна угода про співпрацю (7200AA19CA00002) під керівництвом FHI 360 за участю Right to Care, Palladium International та Population Services International (PSI).

02.09.2026 - 08:30 | Переглядів: 86
Колодязь як резерв: на які джерела громада може розраховувати під час кризи

Теги:

вода водопостачання

Джерело:

Читайте також:

02 вересня 2026

Твоя ідея може вплинути на довкілля та розвиток громади!

Твоя ідея може вплинути на довкілля та розвиток...

Якщо ти хочеш створити кращі умови для роздільного збору сміття у школі або знаєш рішення для ефективного очищення...

01 вересня 2026

«Я зовсім не шкодую, що зараз не вдома». Як у Решетилівській громаді відбувалися DECIDE Summer Clubs 2026

«Я зовсім не шкодую, що зараз не вдома». Як у...

«Коли дитина наприкінці кожного дня запитує з очима, що палають: “А що ми робитимемо завтра?”, розумієш, що все...

01 вересня 2026

Паливо, вода і школа під землею: що прифронтові громади чекають від держави

Паливо, вода і школа під землею: що прифронтові...

Прифронтовим громадам потрібні не загальні правила відновлення, а рішення для щоденної роботи під обстрілами. Як...

01 вересня 2026

Освіта для стійкості громад: які законодавчі бар’єри потрібно усунути

Освіта для стійкості громад: які законодавчі...

Реформа старшої профільної школи, використання майна закладів освіти, професійна підготовка для відновлення та...