У червні Україна зробила важливий крок на шляху до членства в Європейському Союзі — ЄС офіційно відкрив переговори за першим кластером «Основи». Цей етап стосується і національного, і локального рівня — саме у територіальних громадах жителі щодня отримують послуги, взаємодіють із владою та бачать, як використовуються місцеві бюджети та ресурси.

Для міських рад це означає, що прозорість, підзвітність і доброчесність дедалі менше залишатимуться лише рекомендаціями чи best practice. Вони стають практичними стандартами публічного управління, виконання яких має бути системним, а результати — зрозумілими та доступними для жителів.

Одним із базових елементів такої системи є робота антикорупційних уповноважених. Вони повинні організовувати і здійснювати заходи, спрямовані на запобігання та виявлення корупції, серед яких оцінка корупційних ризиків, підготовка антикорупційної програми, створення каналів повідомлення про вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, запровадження механізмів прийняття та розгляду таких повідомлень.

Аналітики програми «Прозорі міста» дослідили, чи вдається міським радам 50 найбільших міст України*[1] забезпечувати роботу уповноваженого підрозділу або уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції. Основним джерелом відомостей стали звіти уповноважених за результатами діяльності у 2025 році, які вони мали подати на Порталі доброчесності.

 

Експерти шукали 51 звіт за 2025 рік, оскільки Київська міська рада і Київська міська державна адміністрація (КМДА) мають різні уповноважені підрозділи. У червні 2026 року аналітикам вдалося знайти лише 41 заповнену форму – 40 звітів міських рад та звіт Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА.

 

 

Про свою роботу не прозвітували міські ради Бердичева, Кам'янця-Подільського, Коломиї, Кременчука, Павлограда, Стрия, Чернівців, Шептицького і Шостки. Також на Порталі доброчесності був відсутній звіт уповноваженого секретаріату Київради.

Під час збору даних аналітики звернули увагу на те, що серед заповнених форм звітування 31 була подана від імені виконавчого комітету міської ради і лише 8 – від міської ради. Ця обставина викликала запитання, чи достатньо уважно ОМС поставились до вимог статті 13-1 Закону України «Про запобігання корупції», в якій чітко зазначено, що уповноважені підрозділи / уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції утворюються / визначаються в апаратах міських рад. Однак відповідь на це питання – тема окремого дослідження.

Щодо міст, уповноважені яких не прозвітували на Порталі доброчесності, експерти проаналізували офіційні сайти відповідних міських рад та Єдиний державний реєстр декларацій. Перевірка показала, що у 2025 році в цих муніципалітетах відповідальними за запобігання та виявлення корупції були такі підрозділи або посадові особи:

1. Бердичів – головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції;
2. Кам'янець-Подільський – завідувач відділу методично-аналітичної роботи департаменту правового супроводу та контролю, визначений відповідальною особою з питань запобігання та виявлення корупції;
3. Київрада – управління з питань запобігання та виявлення корупції секретаріату Київради;
4. Коломия – відділ з питань запобігання та виявлення корупції;
5. Кременчук – головний спеціаліст відділу з питань внутрішньої політики апарату міського голови, визначений відповідальним за організацію роботи з питань запобігання та виявлення корупції;
6. Павлоград – начальник відділу з питань кадрової роботи та нагород, визначений уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції;
7. Стрий – головний спеціаліст – уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції;
8. Шептицький – головний спеціаліст з повноваженнями уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції;
9. Шостка – головний спеціаліст з повноваженнями уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.

Чернівці стали єдиним містом, на офіційному сайті ради якого не вдалося знайти жодної згадки про уповноважений підрозділ або уповноважену особу. Цей результат пошуку збігається з тим, що зауважило НАЗК, коли на початку лютого 2026 року оприлюднило підсумки планової перевірки муніципалітету. Агентство констатувало, що «у Чернівецькій міськраді відсутня системна робота щодо запобігання та виявлення корупції, оскільки в органі відсутній уповноважений підрозділ – депутатський корпус не підтримав його створення ані у 2021, ані у 2024 роках».

Після збору відомостей про наявність уповноважених в міських радах аналітики «Прозорих міст» дослідили, чи оприлюднені на сторінках офіційних сайтів міських рад, присвячених запобіганню та протидії корупції, звіти про роботу уповноважених за 2025 рік та плани роботи на 2026 рік.

З'ясувалося, що 13 із 50 муніципалітетів поширили відповідні звіти. У Києві звіт про свою роботу оприлюднив лише Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА. Зауважимо, що звіти опублікували 10 органів місцевої влади[3] *, в яких діє уповноважений підрозділ, і три органи місцевої влади, де працює уповноважена особа на окремій посаді. Жодна міська рада, де уповноважена особа поєднує свої обов'язки з іншими обов’язками в ОМС, річний звіт на антикорупційних сторінках сайту не оприлюднила.

Житомир привернув особливу увагу аналітиків, бо опублікував не текстовий звіт, а надав посилання на заповнену електронну форму звітування за 2025 рік на Порталі доброчесності. На думку програми «Прозорі міста», заповнена форма звітування не має підміняти собою текстовий звіт про результати роботи уповноваженого. По-перше, ця форма носить універсальний характер і не враховує особливості діяльності конкретної міської ради. По-друге, доволі багато питань електронної форми передбачають лише відповідь «так» чи «ні», тобто фіксація подробиць діяльності уповноваженого не передбачена. Краще робити так, як зробив Кропивницький – поширювати і текстову версію звіту, і заповнену електронну форму.

Що стосується планів роботи на 2026 рік, то на відповідних сторінках сайтів їх розмістили Броварська, Вінницька, Первомайська міські ради та КМДА. Таким чином, лише 4 із 50 міст продемонстрували громадськості розуміння того, що системна робота уповноваженого в сфері запобігання та виявлення корупції неможлива без підбиття підсумків зробленого і планування діяльності на майбутнє.

 

Що варто змінити міським радам

У 2026 році європейська інтеграція України перейшла від етапу політичної риторики до етапу жорсткого прагматизму. Боротьба з корупцією є одним із базових пріоритетів на перемовинах про вступ України до Євросоюзу. Тому міські ради повинні зараз діяти максимально прозоро і відповідально у сфері доброчесності. Системність та прозорість дій мають забезпечувати уповноважені підрозділи або уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції, зосереджені виключно на цій важливій роботі.

Програма «Прозорі міста» рекомендує міським радам:

1. Виконати вимогу Закону України «Про запобігання корупції» та утворити / визначити в апараті ради уповноважений підрозділ / уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції, підзвітний і підпорядкований міському голові.
2. Створити на офіційному вебсайті ради сторінку, присвячену уповноваженому підрозділу / уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції. Оприлюднити на цій сторінці:

• ПІБ керівника уповноваженого підрозділу / уповноваженої особи, поштову адресу, номер телефону, електронну пошту уповноваженого підрозділу / уповноваженої особи;
• графік роботи уповноваженого;
• посилання на затверджене міською радою положення про уповноважений підрозділ / посадову інструкцію уповноваженої особи (приклад – Мукачево, вкладка «Нормативні документи»).

3. Приділяти особливу увагу відкритості та підзвітності у діяльності уповноваженого, задля чого на сторінці уповноваженого поширювати посилання на:

• щорічний план роботи уповноваженого;
• щорічний звіт уповноваженого про результати роботи у текстовому форматі;
• щорічний звіт уповноваженого про свою діяльність на Порталі доброчесності;
• щорічні(у) декларації(ю) працівників уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) в Єдиному державному реєстрі декларацій.

4. Якщо на офіційному сайті ради є розділ «Апарат міської ради» (приклад – Вінниця) забезпечити доступ до сторінки уповноваженого із цього розділу. Також дати посилання на сторінку уповноваженого із тематичного розділу офіційного сайту, присвяченого антикорупційній діяльності.
5. Якщо на офіційному сайті ради немає розділу «Апарат міської ради»,  включити сторінку уповноваженого до тематичного розділу офіційного сайту ради, присвяченого антикорупційній діяльності (приклад – Первомайськ).
6. У зовнішній та внутрішній комунікації міської ради усвідомлено вживати терміни «уповноважений підрозділ» або «уповноважена особа», не підміняючи їх один одним.

Нагадаємо, у 2025 році програма «Прозорі міста» оголосила про припинення формування Рейтингу прозорості 100 найбільших міст та почала дослідження того, наскільки українські муніципалітети готові до інтеграції з ЄС. Програма вже дослідила сферу доброчесності 10 обласних центрів та Києва за європейськими підходами. Середній рівень виконання 40 індикаторів, які стосуються протидії корупції та етичної поведіни, становить 49,5%. Найвищий результат зафіксовано у Луцька — 67 зі 100 можливих балів.

 

Це дослідження стало можливим за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Відповідальність за зміст несуть автори, і він не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства.