Кабінет Міністрів ще 10 червня 2026 року схвалив Стратегію реформування державного управління України на 2026-2030 роки та операційний план її реалізації. Сам документ оприлюднений лише зараз.

Стратегія безпосередньо присвячена реформі державного управління. Водночас частина передбачених нею змін стосується місцевого самоврядування і територіальних громад. Передусім йдеться про майбутнє розмежування повноважень між рівнями публічного врядування, подальшу децентралізацію адміністративних послуг, розвиток мережі ЦНАП та застосування Закону України «Про адміністративну процедуру».

Розмежування повноважень між рівнями публічного врядування

Для місцевого самоврядування найбільш системна частина Стратегії стосується розмежування повноважень між рівнями публічного врядування.

Документ передбачає запровадження такого розмежування на основі визначених принципів і критеріїв, зокрема принципу субсидіарності, у розрізі окремих сфер публічної політики. Відповідні підходи мають застосовуватися у секторах з урахуванням результатів проведеного аналізу.

У Стратегії це сформульовано так:

«...забезпечення узгодженості між функціями, ресурсами та відповідальністю державних органів різних рівнів; нормативне закріплення розмежування повноважень та його поетапне впровадження, спрямоване на чіткість розподілу відповідальності та ефективність виконання публічних функцій».

Передбачається також приведення галузевого законодавства у відповідність із визначеною моделлю розмежування повноважень та її практичне застосування у діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

При цьому Стратегія не встановлює, як саме будуть розподілені конкретні повноваження в окремих сферах. Вона визначає принципи та послідовність їх подальшого розмежування.

Операційний план встановлює для цього конкретні строки.

До III кварталу 2027 року передбачено забезпечити застосування принципів і критеріїв розмежування повноважень між рівнями публічного врядування за сферами публічної політики у визначених сферах повноважень органів місцевого самоврядування.

Наступний крок - прийняття та впровадження відповідного законодавства. Операційний план передбачає, що законодавство щодо розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування має набути чинності до I кварталу 2028 року.

Відповідальним за цей напрям в операційному плані визначено Міністерство розвитку громад та територій України разом з іншими центральними органами виконавчої влади. Документ був затверджений до реорганізації Уряду; відповідні питання сьогодні належать до сфери діяльності Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Таким чином, саме рішення, які готуватимуться на виконання цього завдання Стратегії, мають конкретизувати майбутній розподіл повноважень у відповідних сферах та забезпечити його нормативне закріплення.

Важливо, що сама Стратегія пов'язує розмежування функцій із ресурсами та відповідальністю за їх виконання. Цей принцип окремо проявляється і в оцінці нинішньої системи адміністративних послуг.

Автори документа зазначають:

«Розподіл повноважень та відповідальності між державними органами та органами місцевого самоврядування у сфері надання адміністративних послуг є недостатньо ефективним і потребує системного перегляду. Наявна модель не забезпечує узгодженості між функціями, ресурсами та інституційною спроможністю...»

Як зазначається далі, це ускладнює послідовну передачу повноважень з надання послуг на рівень органів місцевого самоврядування та призводить до перевантаження центральних органів виконавчої влади нетиповими для них операційними функціями.

Децентралізація адмінпослуг: що планують передати громадам

Найбільш конкретні для громад завдання Стратегії стосуються подальшої децентралізації адміністративних послуг.

Документ передбачає законодавче врегулювання делегування пріоритетних адміністративних послуг органам місцевого самоврядування та інтеграцію таких послуг до мережі центрів надання адміністративних послуг.

Серед послуг, що підлягають децентралізації, Стратегія прямо називає:

• послуги у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
• адміністративні послуги соціального характеру.

За логікою документа, це має сприяти наданню комплексних послуг, пов'язаних із настанням життєвих подій, покращенню взаємодії між ЦНАП та суб'єктами надання послуг, підвищенню доступності відповідних реєстрів і спрощенню доступу громадян до послуг.

Операційний план визначає конкретні законодавчі кроки.

До I кварталу 2027 року Кабінет Міністрів має схвалити та подати до Верховної Ради законопроєкт щодо делегування органам місцевого самоврядування повноважень з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідальними визначено Мін'юст, Мінцифри, Міністерство розвитку громад та територій України (після реорганізації Уряду відповідний напрям належить до Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України) і Секретаріат Кабінету Міністрів України.

У той самий строк має бути схвалений і поданий до Верховної Ради законопроєкт щодо делегування органам місцевого самоврядування повноважень у сфері адміністративних послуг соціального характеру.

Стратегія встановлює і цільові показники щодо виконання цих делегованих повноважень.

До 2028 року 70% органів місцевого самоврядування мають забезпечувати виконання делегованих повноважень щодо державної реєстрації актів цивільного стану, а 65% - щодо адміністративних послуг соціального характеру.

До 2030 року ці показники мають становити відповідно 90% та 80%.

Окремо визначено цільові показники задоволеності громадян адміністративними послугами. Для офлайн-послуг показник має зрости з базових 73% до 80% у 2028 році та 90% у 2030 році. Для онлайн-послуг - з 85% до 88% та 90% відповідно.

При цьому Стратегія окремо наголошує на необхідності враховувати можливості громад під час подальшої децентралізації послуг:

«...виконання рекомендацій щодо децентралізації послуг, сформульованих у Білій книзі у сфері надання адміністративних послуг, розробленій програмою Prosto, з урахуванням інституційної спроможності територіальних громад».

Отже, інституційна спроможність територіальних громад прямо визначена одним із чинників, який має враховуватися під час подальшої децентралізації адміністративних послуг.

Одночасно має розвиватися мережа ЦНАП. Починаючи з 2027 року, Мінцифри має щороку проводити аналіз її подальшого розвитку з метою забезпечення доступності адміністративних послуг та подавати Кабінету Міністрів відповідний аналітичний звіт із пропозиціями.

Таким чином, у Стратегії децентралізація окремих адміністративних послуг, їх інтеграція до мережі ЦНАП та подальший розвиток самої мережі розглядаються як взаємопов'язані завдання.

Адміністративна процедура: готовність ОМС поки залишається низькою

Ще один напрям Стратегії, який безпосередньо стосується органів місцевого самоврядування, - послідовне впровадження та застосування Закону України «Про адміністративну процедуру».

Наведені у документі результати опитування свідчать, що готовність до його практичного застосування поки залишається низькою як на місцевому, так і на центральному рівні.

«За результатами опитування, проведеного Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Мін'юстом у 2025 році, лише 18 відсотків опитаних посадових осіб органів місцевого самоврядування високо оцінюють готовність органів, у яких вони працюють, до застосування Закону України "Про адміністративну процедуру", а серед посадових осіб центральних органів виконавчої влади лише 15 відсотків високо оцінюють власну готовність до його практичного застосування».

Серед основних труднощів Стратегія називає необхідність зміни усталених адміністративних практик, неузгодженість окремих спеціальних законів із положеннями Закону «Про адміністративну процедуру», а також брак практичного розуміння та знань щодо його застосування у повсякденній роботі.

У Стратегії передбачено послідовне впровадження та застосування цього Закону, а адміністративні процедури мають застосовуватися «послідовно та передбачувано незалежно від органу, рівня влади чи форми отримання послуги».

Для органів місцевого самоврядування це стосується не лише безпосереднього надання адміністративних послуг. Йдеться про застосування встановлених законом адміністративних процедур у тих випадках, коли ОМС приймають адміністративні акти та взаємодіють із громадянами і бізнесом.

Тож практичний зміст передбачених Стратегією змін для громад значною мірою визначатиметься вже наступними рішеннями Уряду та законодавчими змінами - передусім тим, як будуть розмежовані конкретні повноваження між рівнями публічного врядування та як при цьому буде реалізований закладений у Стратегії принцип узгодженості функцій, ресурсів і відповідальності.