Повномасштабна війна поставила перед місцевим самоврядуванням виклик, якого чинне законодавство не враховувало. У багатьох громадах депутатський корпус поступово скорочується через дострокове припинення повноважень депутатів, тоді як провести нові чи проміжні вибори під час воєнного стану неможливо. У результаті окремі місцеві ради опиняються перед ризиком втрати повноважності, а відтак - можливості ухвалювати необхідні для громад рішення.

Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14405 «Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану», який має запропонувати механізм збереження дієздатності місцевого самоврядування.

Цю законодавчу ініціативу, результати масштабного дослідження функціонування місцевих рад та позиції представників державної влади, експертного середовища й органів місцевого самоврядування обговорили під час круглого столу «Повноважність місцевих рад в умовах воєнного стану».

Захід організували ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» та ГО «ДЕСПРО» за участі Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та за сприяння Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії в межах грантового проєкту «Національна платформа діалогу між органами місцевого самоврядування та органами законодавчої та виконавчої влади».

Проблема, яка перестала бути поодинокою

Відкриваючи дискусію, модераторка заходу Надія Петруняк наголосила, що йдеться не про теоретичну проблему, а про питання, яке вже впливає на здатність місцевої влади виконувати свої повноваження.

На місцевих виборах 2020 року було обрано понад 43 тисячі депутатів місцевих рад. Саме вони стали основою представницької демократії на місцях. Однак повномасштабна війна суттєво змінила ситуацію: депутати з різних причин складають мандати, мобілізуються до Збройних Сил України. У результаті дедалі більше рад стикаються із загрозою втрати кворуму.

Найбільш вразливими залишаються громади, де вибори 2020 року проходили за мажоритарною системою. Якщо депутат вибуває, замінити його фактично неможливо, а зменшення кількості депутатів призводить до втрати кворуму ради.

Саме для вирішення цієї проблеми був підготовлений законопроєкт №14405, який пропонує змінити підхід до визначення кворуму місцевих рад в умовах воєнного стану.

 

Віталій Безгін: "Йдеться не про політику, а про збереження системи місцевого самоврядування"

 

 

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України Віталій Безгін, який є одним зі співавторів законопроєкту, наголосив, що документ став відповіддю на реальні звернення громад.

«Для нас і для парламенту корисно, що ми говоримо про це саме напередодні пленарного тижня. Місцеве самоврядування демонструє надзвичайну стійкість і спроможність, але водночас щодня стикається з новими викликами. Один із найгостріших - поступове зменшення кількості депутатів місцевих рад. Особливо це стосується невеликих територіальних громад».

За словами народного депутата, законопроєкт №14405 не є політичною ініціативою, а покликаний забезпечити безперервність роботи органів місцевого самоврядування.

«Ми хотіли б використати результати цього дослідження для адвокації законопроєкту в парламенті. Поки що, відверто кажучи, нам бракує голосів, але будемо працювати над тим, щоб ця проблема була вирішена. Якщо місцеві ради масово втратять повноважність, державі доведеться йти шляхом створення великої кількості військових адміністрацій. А це саме по собі є шкідливим як для системи державного управління, так і для демократичних процесів».

Він підкреслив, що проблема вже давно перестала бути виключно проблемою невеликих громад.

«Ми говорили переважно про громади до 10 тисяч виборців, але дослідження показує: проблема вже охоплює всі рівні місцевого самоврядування. Вона стосується і районних рад, і обласних рад. Це означає, що рішення необхідно ухвалювати вже зараз».

Окремо Віталій Безгін звернув увагу на одну із норм законопроєкту, яка стосується мобілізованих депутатів.

«Одне із положень законопроєкту передбачає, що депутат місцевої ради не може бути позбавлений мандата лише тому, що був мобілізований до Збройних Сил України і фізично не може брати участь у роботі ради. Це питання справедливості й поваги до людей, які сьогодні захищають державу».

На думку парламентаря, представлене дослідження дає можливість перевести дискусію із площини припущень у площину фактів.

«Тепер ми можемо говорити не загальними словами, а спиратися на конкретні цифри. Ми бачимо, чому депутати складають повноваження, які причини є основними, наскільки масштабною вже стала ця проблема. І саме це має допомогти парламенту ухвалювати державницькі рішення».

 

Оксана Гарнець: понад 65% представників громад підтримують зміну підходу до визначення кворуму

 

 

Президентка ГО «ДЕСПРО» Оксана Гарнець представила результати консультацій з органами місцевого самоврядування, проведених на платформі КОМС (Платформа електронних консультацій з органами місцевого самоврядування), створеній за підтримки Програми EGAP як постійний інструмент взаємодії між Верховною Радою та громадами. На сьогодні на платформі зареєстровано 1451 представника місцевого самоврядування, які можуть брати участь у консультаціях за принципом «одна громада - один голос».

Як наголосила Оксана Гарнець, метою нинішньої консультації було з'ясувати, як самі органи місцевого самоврядування оцінюють законодавчі пропозиції щодо забезпечення повноважності місцевих рад під час воєнного стану.

За її словами, у консультації взяли участь 299 респондентів, серед яких переважали представники базового рівня місцевого самоврядування. Майже 59% учасників становили сільські, селищні та міські голови, ще 18,1% — начальники військових адміністрацій населених пунктів, 8,4% — секретарі рад. Також участь брали голови районних та обласних рад, їхні заступники та виконувачі обов'язків голів громад.

Кожна третя громада вже відчуває проблему із кворумом

Одним із перших питань консультації було те, наскільки актуальною є проблема забезпечення кворуму пленарних засідань після початку повномасштабного вторгнення.

За результатами опитування:

• 14% респондентів відповіли, що часто стикаються із проблемою кворуму;
• 21,4% зазначили, що така проблема виникає час від часу;
• ще понад половина наразі не відчуває її гостро.

Таким чином, майже кожна третя громада, яка взяла участь у консультації, вже має труднощі із забезпеченням повноважності ради.

Майже половина громад втратила понад десяту частину депутатського складу

Не менш показовими виявилися відповіді щодо дострокового припинення депутатських повноважень.

За даними консультації:

• 13,7% респондентів повідомили, що їхні ради не втратили жодного депутата;
• 15,1% зазначили, що достроково припинили повноваження до 5% депутатів;
• 14,7% — від 5 до 10%;
• 24,7% — від 10 до 20%;
• ще 24,7% повідомили про втрату від 20 до 50% депутатського корпусу;
• 4,3% рад уже втратили понад половину депутатів.

Підсумовуючи ці результати, Оксана Гарнець зазначила:
«Ми бачимо суттєве скорочення депутатського складу в багатьох місцевих радах. За відсутності можливості провести вибори та заповнити вакантні мандати це безпосередньо впливає на ризик втрати правомочності рад».

За узагальненими результатами консультації, 18,2% депутатів місцевих рад, які представляли опитані громади, достроково припинили свої повноваження після місцевих виборів 2020 року. Саме тому, наголосила вона, питання забезпечення повноважності місцевих рад уже сьогодні потребує законодавчого врегулювання.

Більшість громад підтримує законодавчі зміни

Одним із ключових питань консультації стала оцінка основної ідеї законопроєкту №14405 - визначати кворум не від загального складу ради, а від фактичної кількості депутатів, повноваження яких не припинені.

Результати виявилися доволі переконливими:

• 65,2% респондентів підтримали таку пропозицію;
• 19,1% відповіли, що їм складно визначитися;
• лише 14% висловилися проти.

Не менш високою виявилася підтримка інших положень законопроєкту.

Так, 57% учасників консультації підтримали пропозицію не допускати відкликання депутата місцевої ради під час його мобілізації до Збройних Сил України.

Переважна більшість також висловилася за можливість адаптувати порядок звітування депутатів до безпекових умов воєнного стану.

 

Олександр Заславський: «Ми вперше отримали комплексну картину того, що відбувається з місцевими радами під час війни»

 

 

Якщо консультація з органами місцевого самоврядування показала, як проблему оцінюють самі громади, то дослідження, підготовлене ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», дало можливість оцінити її масштаб за офіційними даними.

Результати дослідження представив заступник виконавчої директорки ГО «Лабораторії законодавчих ініціатив» з аналітичної роботи Олександр Заславський.

Аналітики проаналізували стан функціонування станом на 1 лютого 2026 року:

• 24 обласних рад;
• 119 районних рад;
• 1449 сільських, селищних та міських рад, а також діяльність відповідних голів громад.

Предметом аналізу стали:

• загальний склад рад;
• кількість вакантних мандатів;
• дострокове припинення депутатських повноважень;
• відвідування пленарних засідань;
• наявність військових адміністрацій;
• забезпечення повноважності місцевих рад.

Понад дві сотні місцевих рад уже не проводять пленарних засідань

Перший висновок дослідження стосується фактичного функціонування рад. Як повідомив Олександр Заславський, сьогодні вже є місцеві ради, які фактично припинили свою діяльність.

«Ми виявили низку рад, які не функціонують. Якщо говорити про обласний рівень, то у 2020 році взагалі не були обрані Донецька та Луганська обласні ради. Крім того, Запорізька обласна рада у 2025 році не провела жодного пленарного засідання».

Ще складнішою є ситуація на районному та базовому рівнях.

За результатами дослідження:

• 21 районна рада (17,6%) у 2025 році не провела жодного пленарного засідання;
• 211 сільських, селищних та міських рад (14,6%) також не збиралися на пленарні засідання.

Йдеться насамперед про громади, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або поблизу лінії бойових дій. Проте дослідження виявило й окремі випадки на відносно безпечних територіях.

«Особливу увагу потрібно звернути на той факт, що Хмельницька районна рада Хмельницької області у 2025 році не провела жодного пленарного засідання, попри наявність правомочного складу ради».

Депутати масово складають повноваження

Одним із найбільш тривожних висновків дослідження стала тенденція до дострокового припинення депутатських повноважень.

За даними «Лабораторії законодавчих ініціатив»:

• достроково припинили повноваження 15,1% депутатів обласних рад;
• 26,7% депутатів районних рад;
• 15,3% депутатів сільських, селищних та міських рад. При цьому переважна більшість таких випадків припадає саме на період після початку повномасштабного вторгнення.

Як зазначив Олександр Заславський, найбільш поширеною підставою стала особиста заява депутата.

«В обласних радах майже 68% депутатів припинили повноваження за власною заявою, у районних - понад 83%, на базовому рівні - понад 70%.»

При цьому, за словами експерта, за сухими цифрами стоять різні життєві обставини.

«Можна припустити, що це пов'язано з кількома факторами. По-перше, це міграція - як внутрішня, так і за межі країни. По-друге, це обмеження щодо перетину державного кордону депутатами місцевих рад. І, безумовно, не можна виключати зниження мотивації та неготовність окремих депутатів виконувати свої обов'язки в екстремальних умовах війни».

Водночас він звернув увагу на ще одну закономірність.

«Основна проблема характерна для окупованих територій та громад поблизу лінії бойових дій. Але занепокоєння викликає те, що досить високі показники дострокового припинення повноважень ми бачимо й у відносно безпечних областях - Вінницькій, Закарпатській, Тернопільській, Чернівецькій».

Майже чотири тисячі депутатських мандатів уже вакантні

Не менш показовою є ситуація із заміщенням депутатів.

Станом на 1 лютого 2026 року вакантними залишалися:

• 104 мандати в обласних радах;
• 476 — у районних;
• 3407 депутатських мандатів — у сільських, селищних та міських радах.

Особливо проблемною, за словами Олександра Заславського, є ситуація у радах, обраних за пропорційною системою.

«У таких радах вакантні мандати мали б заміщуватися наступними кандидатами із виборчих списків. Однак цього часто не відбувається. Ми не можемо остаточно сказати, чому саме, але це може бути пов'язано як із роботою територіальних виборчих комісій, так і з тим, що окремі політичні партії сьогодні фактично не здійснюють діяльності».

Все більше рад наближаються до втрати повноважності

Окремий блок дослідження був присвячений безпосередньо проблемі кворуму.

Як повідомив Олександр Заславський, вже сьогодні:

• 2,5% районних рад не мають правомочного складу;
• 5,5% сільських, селищних та міських рад також втратили правомочність;
• ще 2% районних та 3% місцевих рад перебувають у зоні ризику, коли вибуття одного-двох депутатів може повністю заблокувати їхню роботу.

Він також звернув увагу на ще одну проблему - відсутність системного державного моніторингу стану повноважності місцевих рад.

Саме тому серед рекомендацій дослідження він назвав необхідність:

• законодавчого врегулювання питання через ухвалення законопроєкту №14405;
• запровадження Міністерством розвитку громад та територій постійного моніторингу стану місцевих рад;
• оновлення Центральною виборчою комісією інформації щодо дострокового припинення депутатських повноважень.

Віталій Безгін: «Якщо нічого не змінити, до кінця року таких рад стане ще більше»

Після презентації результатів дослідження Віталій Безгін наголосив, що отримані цифри лише підтвердили актуальність законопроєкту №14405. На його переконання, проблема вже давно вийшла за межі окремих громад і потребує невідкладного законодавчого рішення.

«Коли ми бачимо, що вже 5,5% сільських, селищних і міських рад втратили правомочність, це безумовно є проблемою. Якщо подивитися на нинішню динаміку, можна прогнозувати, що до кінця року таких рад буде вже близько восьми відсотків. Це означає, що запит із боку місцевого самоврядування є, і він цілком обґрунтований».

За словами народного депутата, питання вже фактично погоджене всіма учасниками процесу.

«Я думаю, що і представники асоціацій органів місцевого самоврядування, і представники Міністерства розвитку громад та територій, і Центральної виборчої комісії будуть солідарними в оцінці цієї проблеми. Справа тепер винятково за Верховною Радою».

Віталій Безгін висловив сподівання, що парламент зможе розпочати розгляд законопроєкту вже найближчим часом. Окремо він наголосив, що ця законодавча ініціатива не має політичного забарвлення.

«Мій головний меседж до представників усіх депутатських фракцій і груп. Це не про політику. Голови громад представляють різні політичні сили, але зараз питання зовсім не в цьому. Йдеться про те, щоб зберегти систему місцевого самоврядування. Альтернатива існує, але я не думаю, що вона комусь сподобається, особливо якщо говорити про громади правобережної України».

 

Дмитро Микиша: «Я не бачу жодної причини, чому цей законопроєкт не можна підтримати»

 

 

Член Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Микиша також висловився на підтримку законопроєкту. Він визнав несподіваними результати консультації щодо рівня підтримки законодавчих змін.

«Чесно кажучи, мене навіть здивували результати опитування. Якщо понад 60 відсотків підтримують законопроєкт, то виникає питання: а що пропонують ті, хто його не підтримує? Залишити все як є і чекати, поки ради втратять можливість працювати?»

За словами депутата, сам текст законопроєкту не містить жодних суперечливих положень.

«Для мене дивно, що серед колег у парламенті досі є сумніви щодо підтримки цього законопроєкту. Якщо його уважно прочитати, там немає нічого такого, що могло б викликати якісь політичні побоювання. Це абсолютно технічний документ, який дає можливість органам місцевого самоврядування працювати в умовах війни».
 

«Не можна допустити, щоб громади втрачали можливість працювати лише через нестачу депутатів»

Дмитро Микиша звернув увагу і на іншу проблему, яка виникла після створення військових адміністрацій. За його словами, сьогодні в Україні фактично співіснують різні моделі управління громадами.

«Є військові адміністрації, яким Верховна Рада вже передала всі повноваження органів місцевого самоврядування. Є такі, де сформувалася певна гібридна система, коли формально рада ще існує, але її вплив уже мінімальний. На цьому тлі залишати громади без можливості працювати лише через те, що їм не вистачає кількох депутатів для кворуму, щонайменше дивно».

Народний депутат висловив сподівання, що Верховна Рада найближчим часом хоча б розпочне проходження законопроєкту.

«Я дуже сподіваюся, що цього пленарного тижня нам вдасться хоча б поставити законопроєкт на голосування і розпочати його розгляд. Проблема існує вже зараз, і відкладати її вирішення більше немає підстав».

Однією з причин складання мандатів стали законодавчі обмеження

Окрему увагу Дмитро Микиша приділив причинам, через які депутати місцевих рад достроково припиняють свої повноваження. На його думку, статистика не повністю відображає реальні мотиви таких рішень.

«Під час презентації вже згадували, що однією з причин стали законодавчі та бюрократичні обмеження, зокрема щодо можливості перетину державного кордону депутатами місцевих рад. Я переконаний, що реальний вплив цього чинника навіть більший, ніж ми бачимо у відповідях респондентів».

Водночас він наголосив, що проблема не обмежується лише питанням виїзду за кордон.

«Йдеться загалом про статус депутата місцевої ради. Останніми роками на них було накладено низку додаткових обмежень. Для багатьох саме це стало останньою краплею, після якої люди ухвалювали рішення скласти депутатські повноваження».

Дмитро Микиша підкреслив, що ухвалення законопроєкту №14405 є необхідним насамперед для збереження дієздатності місцевого самоврядування, а не для вирішення політичних питань.

«Ми сьогодні говоримо не про інтереси окремих депутатів і навіть не про інтереси окремих громад. Ми говоримо про здатність усієї системи місцевого самоврядування працювати до того моменту, коли в Україні знову з'явиться можливість провести демократичні вибори».

 

Центральна виборча комісія: проблема існує по всій країні, а не лише на прифронтових територіях

 

 

Позицію Центральної виборчої комісії представив член ЦВК Павло Любченко, який підтвердив, що Комісія також спостерігає тенденцію до поступової втрати повноважності місцевих рад.

«Дійсно, ця проблема існує. Ми також намагаємося відстежувати процеси, які відбуваються на місцевому рівні, і бачимо рішення депутатів про дострокове припинення повноважень — як за власною заявою, так і за ініціативою політичних партій».

Водночас Павло Любченко звернув увагу на ще одну проблему, яка безпосередньо впливає на оновлення депутатського корпусу, - роботу територіальних виборчих комісій. За його словами, ТВК сьогодні працюють у складних умовах, адже їх члени виконують свої обов'язки безоплатно, а тому в окремих випадках навіть складно забезпечити кворум самої виборчої комісії.

«Територіальні виборчі комісії є постійно діючими органами, але зараз для них непростий час. Нагадаю, що вони працюють безоплатно. Дуже часто виникають ситуації, коли навіть самій ТВК важко зібрати кворум для прийняття відповідних рішень».

Попри це, наголосив член ЦВК, Комісія має механізми реагування.

«Якщо територіальна виборча комісія тривалий час не ухвалює необхідних рішень, Центральна виборча комісія може самостійно визнати обраним наступного кандидата та зареєструвати його. Такі випадки вже були. Саме тому я не сказав би, що проблема полягає виключно в роботі ТВК».

Водночас він звернув увагу, що ситуація принципово різниться залежно від виборчої системи.

«Потрібно чітко розмежовувати громади, де вибори проходили за пропорційною системою, і ті, де діяла мажоритарна система. Якщо в громадах із понад 10 тисячами виборців існує можливість заміщення депутатів, то для громад, де застосовувалася мажоритарна система, такої можливості немає. Там кожне дострокове припинення повноважень автоматично означає зменшення складу ради».

ЦВК не має повної інформації про всі вакантні мандати

Павло Любченко також пояснив, чому дані Центральної виборчої комісії іноді відрізняються від дослідницьких. За його словами, чинне законодавство не забезпечує оперативного надходження інформації від територіальних виборчих комісій.

«Не всі ТВК своєчасно надсилають нам свої постанови. Частина документів надходить через місяць, два, а іноді й пізніше. Тому, коли нас запитують про кількість вакантних мандатів, ми можемо повідомити лише ту інформацію, яка офіційно надійшла до Центральної виборчої комісії».

На його переконання, Україні варто рухатися до створення окремого реєстру депутатів місцевих рад.

«У багатьох країнах існує окремий реєстр депутатів, який ведеться уповноваженим органом. Завдяки цьому інформація оперативно оновлюється. В Україні такого механізму поки що немає».

Окремо Павло Любченко наголосив, що частина проблем має цілком об'єктивний характер.

«Щодо окупованих територій ситуація зрозуміла. Центральна виборча комісія ухвалила рішення про призупинення діяльності територіальних виборчих комісій на цих територіях, відповідно вони не здійснюють заміщення депутатів. Там процес об'єктивно неможливий».

Водночас він підтвердив висновки дослідження щодо причин дострокового припинення повноважень.

«Особливо багато таких випадків було серед жінок-депутатів сільських рад, які через встановлені на той час обмеження були змушені складати депутатські повноваження. Зараз цей процес дещо зменшився, але проблема залишається».

Підсумовуючи виступ, член ЦВК прямо підтримав необхідність законодавчих змін.

«Безперечно, це питання потрібно вирішувати. Повноважність місцевих рад уже перебуває під загрозою. Причому цей процес характерний не лише для прифронтових громад — він стосується практично всієї території України. Кількість вакантних депутатських мандатів постійно збільшується, тому ці питання потребують уваги парламенту».

 

Микола Рубчак: громади діляться інформацією добровільно, але державі потрібен законний механізм моніторингу

 

 

Директор Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку громад та територій Микола Рубчак наголосив, що Міністерство також намагається постійно відстежувати ситуацію із повноважністю місцевих рад. Втім, сьогодні цей процес значною мірою ґрунтується на добровільному наданні інформації самими громадами.

«Ми вже неодноразово збирали інформацію від областей. На окупованих територіях ситуація зрозуміла - там ради не працюють і діють військові адміністрації. По інших регіонах інформація різниться, але загалом ради продовжують працювати. Проблема полягає в тому, що в нас немає законодавчого механізму такого моніторингу. Ми дуже вдячні тим громадам, які діляться цією інформацією. Але сьогодні це фактично питання доброї волі. Законодавчого інструменту для постійного моніторингу у нас немає».

Він підтримав ідею створення державного реєстру депутатів місцевих рад.

«Ми свого часу вже обговорювали створення реєстру депутатів. Це відповідає європейським принципам відкритості й прозорості. Такий інструмент дозволив би набагато краще розуміти реальний стан функціонування місцевих рад».

Законопроєкт підтримують, але пропонують доопрацювати

Микола Рубчак наголосив, що Міністерство загалом підтримує законопроєкт №14405, однак має до нього низку технічних пропозицій. Насамперед ідеться про те, щоб окремі принципові рішення й надалі ухвалювалися від загального складу ради.

«Можливо, варто передбачити перелік питань, які навіть в умовах воєнного стану мають прийматися від загального складу ради. Йдеться про найбільш засадничі рішення - зміни до статуту громади, матеріально-фінансову основу, інші фундаментальні питання».

Разом із тим представник Міністерства підкреслив, що загальна позиція Мінрозвитку є незмінною.

«Міністерство підтримує цей законопроєкт. Наше головне завдання - щоб у країні працювали демократичні механізми. Громади найкраще знають власні проблеми і повинні мати можливість самостійно їх вирішувати. Тому тепер слово - за парламентом».

 

Юрій Ганущак: «Законопроєкт потрібно ухвалювати, але він лише гасить пожежу»

Директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак підтримав необхідність ухвалення законопроєкту №14405, водночас зауваживши, що він розв'язує лише нагальну проблему, тоді як причини її виникнення залишаються.

«Реально це виглядає як гасіння пожежі. Треба виходити з того, чому взагалі виникла ця проблема».

На його думку, першопричиною є сама модель формування місцевих рад.

«Перше - це абсолютно корупційна мажоритарна система. Колись її вже ліквідували на рівні Верховної Ради, але на місцевому рівні проблема залишилася. І доки не буде політичної волі змінити підхід, ми постійно повертатимемося до подібних криз».

Водночас експерт визнав, що до завершення воєнного стану змінити виборчу систему навряд чи можливо, тому нині необхідно шукати тимчасові рішення.

Одним із таких він назвав запровадження механізму автоматичного заміщення депутатів, обраних за мажоритарною системою.

«Якщо вже зараз немає можливості змінити мажоритарну систему, то можна передбачити механізм автоматичного заміщення. Коли вибуває мажоритарник, його місце міг би займати кандидат, який посів наступне місце на виборах. Така практика існує в окремих країнах світу».

«Рада існує для того, щоб приймати дискреційні рішення»

Окрему увагу Юрій Ганущак приділив ролі представницьких органів місцевого самоврядування. На його переконання, проблема втрати повноважності рад значно ширша за питання кількості депутатів.

«Головне завдання ради - це всебічне обговорення та ухвалення дискреційних рішень. Дискреційні рішення може приймати лише рада. Саме в цьому полягає сутність місцевого самоврядування».

Саме тому, за словами експерта, суспільне нерозуміння ролі депутатів місцевих рад є серйозним викликом.

«Я почув сьогодні, що багато людей не розуміють, навіщо взагалі потрібні депутати місцевих рад. Це дуже поганий симптом. Насправді місцеве самоврядування існує саме для того, щоб представницький орган ухвалював рішення від імені громади».

Військові адміністрації мають залишатися винятком

Окремий блок виступу Юрій Ганущак присвятив діяльності військових адміністрацій. На його думку, необхідно чітко розмежувати різні моделі управління територіями під час війни.

«Нам потрібно нарешті визначитися, що таке повноцінне місцеве самоврядування, що таке військово-цивільні адміністрації і що таке військові адміністрації. Це різні моделі, і вони мають працювати за різними правилами».

Він наголосив, що військова адміністрація не повинна повністю підміняти собою місцеве самоврядування там, де воно ще може функціонувати.

«Бюджет - це політичний документ. Його має ухвалювати рада. Якщо рада не працює, тоді необхідно чітко визначити, у яких межах може діяти військова адміністрація, щоб захистити як громаду, так і керівника адміністрації від можливих юридичних ризиків».

Законопроєкт необхідний, але його потрібно доповнювати

Підсумовуючи виступ, Юрій Ганущак підтримав ухвалення законопроєкту №14405, але наголосив, що одночасно потрібно працювати над комплексними змінами до виборчого законодавства.

«Законопроєкт, безумовно, треба приймати. Але в ідеалі одночасно потрібно вносити зміни до Виборчого кодексу. Бо кожного разу проводити проміжні вибори - це зайві бюджетні витрати. Треба вирішувати проблему системно».

 

Роман Решетняк: проблема давно вийшла за межі малих громад

 

 

Віцепрезидент Української асоціації районних та обласних рад, голова Старобільської районної ради Роман Решетняк зазначив, що законопроєкт №14405 є важливим насамперед для невеликих громад, однак результати дослідження показали: аналогічні проблеми вже виникають і на районному рівні.

«Статистика дуже добре продемонструвала, що проблема давно вийшла за межі громад до десяти тисяч населення. Вона стосується і громад із більшою кількістю виборців, і районного рівня, і навіть обласних рад.»

За його словами, особливо складною залишається ситуація на тимчасово окупованих територіях.

«Майже три роки окремі районні ради взагалі не проводять сесій, але законодавчого механізму вирішення цієї ситуації немає. Конституція передбачає існування районних рад, але якщо вони фактично не можуть працювати, держава має визначити подальший порядок здійснення їхніх повноважень.»

Окремо Роман Решетняк звернув увагу на проблему територіальних виборчих комісій на окупованих територіях.

«У Луганській області територіальних виборчих комісій фактично вже немає. Через це навіть неможливо юридично оформити припинення депутатських повноважень, у тому числі щодо депутатів, які відкрито співпрацюють з окупаційною владою. Це ще одна законодавча прогалина, яку потрібно якнайшвидше усунути».

Він закликав парламент і профільне міністерство не обмежуватися лише законопроєктом №14405, а підготувати комплексні зміни щодо функціонування районного рівня місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.

 

Всеукраїнська асоціація ОТГ: законопроєкт потрібно ухвалити, але цього недостатньо

 

 

Заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації об'єднаних територіальних громад Сергій Шаршов підтримав законопроєкт №14405, але наголосив, що він не розв'язує всіх проблем, пов'язаних із діяльністю місцевого самоврядування під час війни.

За його словами, ситуацію слід розглядати окремо для громад, де створені військові адміністрації населених пунктів, і для тих, де вони відсутні.

«Насправді найбільша кількість проблем щодо повноважності місцевих рад виникає саме там, де функціонують військові адміністрації населених пунктів».

Як приклад він навів громади, розташовані далеко від лінії фронту.

«Візьмемо хоча б Гостомельську селищну раду. Формально рада існує, депутатський корпус працює, але водночас діє військова адміністрація. Виникає цілком закономірне питання: яким є реальний статус такої ради і як відновлювати повноцінне місцеве самоврядування після завершення роботи військової адміністрації?»

Сергій Шаршов повідомив, що правління Всеукраїнської асоціації ОТГ вже підтримало законопроєкт №14405.

«Ми підтримали його прийняття. Але одночасно вважаємо, що на законодавчому рівні необхідно врегулювати процедуру відновлення діяльності органів місцевого самоврядування після припинення діяльності військових адміністрацій населених пунктів».

На його думку, саме це має стати наступним кроком після ухвалення законопроєкту.

 

Всеукраїнська асоціація громад: потрібно не лише усунути наслідки, а й причини проблеми

 

 

Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник зазначив, що проблема повноважності місцевих рад перебуває у фокусі уваги Асоціації з перших місяців повномасштабної війни. За його словами, представлені під час круглого столу результати досліджень лише підтвердили масштаб проблеми.

На його переконання, законопроєкт №14405 має усунути лише наслідки, тоді як державі потрібно працювати і з першопричинами.

«Ми сьогодні фактично боремося вже з наслідками. Але було б дуже корисно окремо проаналізувати причини, через які депутати складають повноваження. Адже понад 70% випадків - це особисті заяви».

Іван Слободяник переконаний, що однією з головних причин стали обмеження, які були встановлені для депутатів місцевих рад під час воєнного стану.

«Однією з ключових причин стала неможливість вільного виїзду за кордон. Спочатку це особливо гостро стосувалося жінок-депутатів, сьогодні актуальним є питання для чоловіків віком понад 60 років. Для багатьох депутатів це створило додаткове психологічне навантаження і стало однією з причин складання повноважень».

Водночас він наголосив, що необхідно не лише ухвалити законопроєкт, а й усунути самі фактори, які спонукають депутатів залишати представницькі органи.

«Ми будемо підтримувати законопроєкт і працювати з народними депутатами, щоб він був ухвалений. Але водночас потрібно прибирати ті обмеження, які сьогодні фактично штовхають депутатів місцевих рад до складання повноважень».

Окремо Іван Слободяник звернув увагу на правові колізії, які виникають у громадах, де створено військові адміністрації населених пунктів.

«Сьогодні є громади, де військові адміністрації утворені, але Верховна Рада ще не передала їм відповідні повноваження. Якщо головою громади і начальником військової адміністрації є одна особа, система ще працює. Якщо це різні люди - виникає серйозна юридична колізія. І це також потрібно законодавчо врегулювати».

 

ОПОРА: проблема має довгостроковий характер і потребує комплексного вирішення

 

 

Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк зазначив, що проведене організацією у 2025 році дослідження підтвердило більшість висновків, представлених під час круглого столу.

«Дякую організаторам за два ґрунтовні дослідження. Вони дуже своєчасні. Наше дослідження також стосувалося окремих аспектів повноважності місцевого самоврядування, і його результати багато в чому співпадають із тими висновками, які ми сьогодні почули».

Водночас він закликав розглядати проблему значно ширше.

«На початку війни ми говорили про короткострокові ризики для місцевого самоврядування. Потім - про середньострокові. Сьогодні вже очевидно, що йдеться про довгострокові ризики, і це потребує зовсім іншого масштабу законодавчих рішень».

Павло Романюк висловив думку, що запропонований законопроєкт не розв'язує проблему повністю.

«Чесно кажучи, після ознайомлення із законопроєктом у мене виникло питання: чи справді він повністю вирішує проблему? Так, він пропонує певний механізм, але водночас залишає низку внутрішніх суперечностей».

Разом із тим він наголосив, що проблема має накопичувальний характер.

«Масової втрати повноважності місцевих рад поки що не відбулося. Але кожен депутат, який достроково припиняє свої повноваження, поступово наближає раду до критичної межі. Саме тому діяти потрібно вже зараз».

Окремий блок виступу Павло Романюк присвятив впливу заборони окремих політичних партій на функціонування місцевих рад. За його словами, проведене ОПОРОЮ дослідження показало, що саме заборона партій не стала головною причиною втрати повноважності рад.

«Основною причиною припинення роботи рад були окупація територій, бойові дії або передача повноважень військовим адміністраціям. Але водночас заборона політичних партій фактично заблокувала можливість заміщення окремих депутатських мандатів».

На його переконання, це ще один аргумент на користь внесення комплексних змін до Виборчого кодексу.

«Потрібно не лише ухвалювати окремі законопроєкти, а й адаптувати Виборчий кодекс, закон про правовий режим воєнного стану та законодавство про місцеве самоврядування до умов післявоєнного відновлення».

 

Олена Бойко: війна вбиває демократію саме там, де вона найбільше потрібна

 

 

Підсумовуючи дискусію, експертка з питань місцевого самоврядування Олена Бойко звернула увагу на символічний висновок двох незалежних досліджень.

«Методологія цих досліджень була різною: одне ґрунтується на опитуванні органів місцевого самоврядування, друге - на статистичних даних. Але попри це вони привели до абсолютно однакових висновків».

За її словами, найбільше занепокоєння викликає той факт, що війна найбільше руйнує демократичні інститути саме у прикордонних і прифронтових громадах.

«Ми сьогодні боремося за демократію, але її буквально вбиває російська агресія. Найбільше від цього страждають саме прикордонні території, де місцеве самоврядування, на жаль, часто вже фактично перестає функціонувати».

Водночас експертка наголосила, що проблеми накопичуються і в областях, які перебувають далеко від фронту.

«Ми можемо пояснити ситуацію на прифронтових територіях. Але дуже важко пояснити, чому вакансії депутатів накопичуються у Закарпатській чи Чернівецькій областях. Чому Хмельницька районна рада протягом року не провела жодного засідання? Саме ці питання потребують окремого аналізу».

Олена Бойко також підтримала необхідність ухвалення законопроєкту №14405.

«Його актуальність підтверджують навіть конкретні приклади із практики, коли рішення місцевих рад ухвалюються меншою кількістю депутатів, ніж передбачає закон. Це свідчить про те, що проблема вже існує, і її не можна ігнорувати».

Водночас вона переконана, що наступним кроком має стати перегляд законодавства про статус депутатів місцевих рад.

«Якби ми серйозніше ставилися до ролі депутата місцевої ради, багатьох нинішніх проблем просто не виникло б. Депутат має бути відповідальним перед громадою, підзвітним і реально залученим до роботи ради. Очевидно, що Закон "Про статус депутатів місцевих рад" уже потребує серйозного оновлення».

Експертка наголосила, що представлена цього дня аналітика має стати не завершенням дискусії, а початком системної роботи над удосконаленням законодавства.

«Дискусія тільки починається. Але вже зараз очевидно: якщо ми хочемо зберегти дієздатне місцеве самоврядування в умовах війни, рішення потрібно ухвалювати невідкладно».