Після вимушеної паузи, спричиненої повномасштабним вторгненням, українська статистика починає системно трансформуватися. Днями Голова Держстату Арсен Макарчук представив публічний звіт за 2025 рік, в якому окрему увагу приділив потребам регіонів та територіальних громад.

Для представників місцевого самоврядування ключовими меседжами звіту стали анонси проєктів, покликаних зробити офіційну статистику доступним інструментом ухвалення рішень.

Серед пріоритетних проєктів 2026 року Держстат називає запуск пілотних «паспортів громад». Це мають бути структуровані набори даних, які акумулюватимуть ключову інформацію про соціально-економічний стан конкретної території.

Навіщо це громадам? Такий інструмент дозволить місцевій владі:

• Отримати цілісну картину: об’єктивні дані про демографію, економіку, доходи населення та бюджетну сферу в одному місці.
• Обґрунтовувати потреби: мати вагомі аргументи при підготовці заявок на участь у програмах відбудови, залученні донорських коштів чи інвестицій.
• Якісно планувати: розробляти стратегії розвитку, спираючись не на приблизні оцінки, а на офіційні верифіковані показники.

Ще один важливий для регіонів напрям — інтеграція даних 25 територіальних органів статистики у функціонал оновленого загальнонаціонального порталу stat.gov.ua.

Як пояснили в Держстаті, це «Єдине цифрове вікно регіональної статистики» дозволить користувачам не блукати сайтами обласних управлінь, а отримувати всю необхідну інформацію в зручному форматі на єдиній платформі. Нагадаємо, у листопаді 2025 року портал вже отримав оновлення із банком даних, інтерактивними дашбордами та навіть ШІ-асистентом для пошуку інформації.

Арсен Макарчук наголосив, що 2025 рік став переломним: вдалося відновити обов’язкове подання статистичної звітності, що дозволило повернути до публічного простору розрахунки ВВП, середньої зарплати, індексів промисловості та будівництва. Також у грудні перезапустили обстеження умов життя домогосподарств — єдине джерело даних для аналізу реального добробуту населення, на основі якого формується соціальна політика, в тому числі й на місцях.

«Перед нами стояв вибір – або продовжувати втрачати спроможність, або пройти складний шлях трансформації. Ми обрали відновлення статистики та побудову сучасної цифрової статистичної служби, здатної забезпечувати державу даними для рішень», — зазначив Голова Держстату.

Адаптація української статистики до стандартів ЄС, за словами очільника служби, має не лише іміджеве значення. Це практичний інструмент для переговорного процесу, а в перспективі — для громад, які зможуть використовувати гармонізовані показники при підготовці проєктів для транскордонної співпраці та участі в європейських програмах.

«Саме статистика забезпечує об’єктивну інформаційну основу переговорного процесу з Європейським Союзом і дозволяє оцінювати прогрес реформ», — підкреслив Арсен Макарчук.

У 2026 році Держстат планує змістити акцент з «перезапуску» на «сталість». Це означає подальший розвиток статистики державних фінансів, інтеграцію адміністративних даних (для зменшення навантаження на бізнес і респондентів) та, власне, втілення в життя анонсованих проєктів для громад.