8 грудня 2025 року у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Постанови №14279 «Про Заяву Верховної Ради України до Дня місцевого самоврядування в Україні в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України».

---

Документ пропонує ухвалити Заяву парламенту — політичний акт, що окреслює роль місцевого самоврядування у воєнний час, фіксує злочини РФ проти представників місцевої влади та цивільного населення, а також апелює до міжнародної спільноти щодо посилення підтримки українських громад.

Ініціаторами виступили Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Перший заступник Голови Олександр Корнієнко, заступниця Голови Олена Кондратюк, народний депутат України Віталій Безгін та інші.

Що пропонує парламент?

Проєкт Постанови передбачає схвалення Заяви, яка фіксує кілька ключових позицій:

1. Подяка і визнання ролі місцевого самоврядування у воєнний час

У документі підкреслено: на третій рік повномасштабного вторгнення громади залишаються фундаментом стійкості країни.
Депутати місцевих рад, голови громад, фахівці виконкомів, працівники комунальних підприємств, експерти, науковці та активісти — ті, хто щодня тримає громади на плаву, забезпечуючи базові послуги навіть під обстрілами.

2. Роль громад у протидії агресору та підтримці життєдіяльності територій

У Заяві особливо акцентується важливість місцевого самоврядування для:

• енергетичної стійкості;
• безперервної роботи критичної інфраструктури;
• відновлення територій, що постраждали від війни;
• організації гуманітарної підтримки населення.

3. Продовження децентралізації на європейських засадах

Парламент пропонує підтвердити курс на посилення спроможності громад, розвиток міжнародної співпраці та обмін досвідом — як частину руху до ЄС.

Про злочини рф проти представників місцевої влади

У проєкті Заяви детально описано системні порушення на тимчасово окупованих територіях:

• незаконне утримання представників місцевого самоврядування;
• примусова паспортизація;
• депортація населення;
• переслідування журналістів, активістів, релігійних громад;
• придушення місцевої демократії та знищення інститутів самоврядування.

Станом на кінець 2025 року понад 50 представників місцевої влади залишаються в російському полоні.

Політична оцінка цих злочинів на рівні парламенту має стати додатковим аргументом для міжнародного тиску на державу-агресора.

Що парламент пропонує міжнародним партнерам?

Документ містить низку звернень до інституцій ЄС, ООН, Ради Європи та держав-партнерів:

• посилити політичну, фінансову і правову підтримку Україні;
• допомогти громадам у відновленні критичної інфраструктури;
• сприяти звільненню цивільних утримуваних осіб та військовополонених;
• підтримати повернення незаконно депортованих дітей;
• посилити механізми документування та притягнення РФ до відповідальності.

Навіщо потрібен цей документ?

У пояснювальній записці зазначено: ухвалення Постанови має стати політичним сигналом, що Україна продовжує демократичні реформи навіть під час війни, а громади — це повноцінні партнери держави у забезпеченні стійкості й відновлення.

Документ має сприяти:

• консолідації державних інституцій і громад;
• мобілізації міжнародної допомоги;
• приверненню уваги світу до порушень прав людини РФ;
• захисту цивільного населення та звільненню незаконно утримуваних;
• подальшому зміцненню спроможності місцевого самоврядування.