Авторка: Марія Булейко (Марковська)

---

«До того, як розпочалося повномасштабне вторгнення, усі ми не розуміли, наскільки важливі укриття. Захисні споруди в школах здебільшого використовувалися, як склади. Старі меблі та обладнання зносили туди», – говорить начальник відділу освіти Ріпкинської селищної ради, що на Чернігівщині, Анатолій Дебелий.

Однак уже в лютому 2022 люди переконалися, наскільки укриття важливі…

У регіоні було дуже гучно, частина Ріпкинської громади була нетривало окупована. Місцеві жителі змушені були переховуватися в тому ж таки шкільному укритті Ріпкинського ліцею. Так, жителі селища Ріпки активно відстоювали свою малу Батьківщину.

Коли ж наприкінці березня 2022 року громаду повністю деокупували, облаштування укриттів стало найбільшим пріоритетом.

«У 2023 році з капітальних видатків ми витратили орієнтовно 80 % на безпечні середовища в закладах освіти», – розповідає селищний голова Сергій Гарус.

Окрім усього, громада постійно шукає партнерів, грантодавців і донорів, аби вдосконалювати укриття. Так, у березні 2023 року в партнерстві з ініціативою DECIDE.Відбудова вдалося облаштувати укриття в Ріпкинському ліцеї.

У цьому тексті читайте про те, яким було і стало укриття, якими були виклики, що ще планують зробити та як простір із допомогою мінігранту доповнювали діти.

 

Що зі шкільними укриттями в громаді, чому для співпраці обрали цей ліцей і яке фінансування

 

Лише одна школа зі 150 учнями у Ріпкинській громаді не має укриття. Річ у тім, що селище розташоване на болоті, дуже високий рівень ґрунтових вод. Є лише одна місцина в селі, де укриття можна збудувати з нуля, але це потребує значних коштів, орієнтовно 23 мільйони.

«Проєктна документація є, і зараз ми в процесі пошуку інвестора, щоб можна було збудувати та облаштувати укриття. Решта шкільних укриттів побудовані під час СРСР. Щоб довести їх до ладу, вкладають кошти місцевих бюджетів. Укриття в Ріпкинському ліцеї, який ми обрали для співпраці з проєктом DECIDE, було “на трієчку”. Частина приміщення – непридатна для використання, з іншою частиною ми, власне, згодом і працювали», – розповідає Сергій Гарус.

Коли у відділі освіти знайшли оголошення про те, що відбувається конкурс із добору громад для ремонту захисних споруд цивільного захисту, Анатолій Дебелий, не гаючи часу пішов із пропозицією до голови.

«От я приходжу до голови й кажу: «Ну що, беремо участь?». І Сергій Володимирович погодився без жодних питань. Пообіцяв, що знайдеться співфінансування, будуть сили – і все вдасться. Зрештою, ми обрали Ріпкинський ліцей, тому що він є опорним закладом загальної середньої освіти, у ньому навчається найбільше дітей – 473. Учнів підвозять із 19 населених пунктів нашої громади пʼятьма автобусами», – пояснює Анатолій Дебелий.

На той час громада вже почала облаштування укриття в Ріпкинському ліцеї своїми силами. Тож, коли дізналися, що ліцей відібрали, роботи продовжили, зважаючи на те, що вже зробила громада, та що пропонує DECIDE.

Так, Швейцарсько-український проєкт виділив 3,8 мільйона гривень, а співфінансування від громади – 450 тисяч гривень.

 

Яким було і стало шкільне укриття

 

Укриття в Ріпкинському ліцеї було порівняно не занедбане: підлога – вимощена плиткою, а висота – така, як потрібна. Також там були туалетні кімнати, хоча із часом вони стали непридатними, тож громада за свої кошти прилаштувала санвузол.

«Там було всього-на-всього два туалети. І коли діти починали активно ходити в укриття, це було надзвичайно стресово. Адже торік у ліцеї навчалися 503 учні. Якщо тривоги були довгими, доводилося стояти в черзі», – говорить начальник відділу освіти.

Тепер в укритті є дві групи санвузлів – це 12 туалетів. Крім того, є спеціально обладнаний санвузол для дітей з особливими освітніми потребами та підіймачі.

«Умови для дітей з особливими освітніми потребами дуже актуальні для нас. Цьогоріч в ліцей у перший клас прийшов хлопчик із вадами опорно-рухового апарату – він пересувається на кріслі колісному. Також у приміщенні ліцею є ІРЦ. І ми все ж маємо надію, що діти з ООП, які припинили навчання в нашому ліцеї під час повномасштабного вторгнення, повернуться», – говорить заступниця директора з навчально-виховної роботи Юлія Орешко.

У громаді зізнаються, що найбільше роботи було з усіма мережами. Тож насамперед в укритті зробили якісну систему вентиляції повітря, частково замінили каналізацію, провели опалення, обладнали різні виходи, щоби в разі чого діти могли спуститися в укриття з різних частин ліцею.

До того ж у закладі освіти є своя свердловина. А тому в разі аварійної ситуації буде доступ до води. Нині в громаді працюють над закупівлею фільтрів, аби покращити її якість. Також тут облаштоване аварійне освітлення, є генератор, сонячні панелі, інтернет, підсилювач звʼязку.

 

 

«Укриття поділене на зони, у кожній із яких є мобільні парти та інші меблі. Кожна дитина має своє місце в укритті – воно закріплене за кожним учнем. В освітньому хабі відбуваються повноцінні уроки інформатики – є комп’ютери та планшети. Це важливо, адже, інші предмети можна провести просто біля дошки, для інформатики ж потрібне обладнання», – розповідає Юлія Орешко.

 

 

В укритті є 30 планшетів, чотири ноутбуки, зарядки, настільні лампи, столи, що підіймаються від електродвигуна, інтерактивна дошка.

«Загалом ідеться про приміщення в понад три тисячі квадратних метрів, де діти повноцінно навчаються під час повітряних тривог. Педагоги впевнені в безпеці дітей, тож коли майже у всіх було навчання онлайн, у ліцеї – офлайн. Те, яким було укриття, і те, яке воно зараз, – неможливо порівняти», – говорить селищний голова.

До слова, поряд із ліцеєм розташований також заклад дошкільної освіти «Веселка», у якому немає укриття. Тож дошкільнята мають змогу користуватися цим укриттям – мають окрему кімнату.

 

Відгуки про укриття та проєкт

 

«Будь-які ремонтні чи закупівельні роботи ніколи не відбуваються без якихось казусів і непередбачуваних ситуацій», – говорить Анатолій Дебелий.

Наприклад, треба було робити навіси над сходами, додаткове огородження, щоби не послизнутися зимою, якщо спускатися в укриття з вулиці. А ще довго не вдавалося закупити підіймач, згодом постачальник довго його виготовляв, декілька разів продовжували угоду, щоби вкластися в терміни тощо.

«Але завдяки команді DECIDE нам вдавалося дійти до єдиного рішення. Найголовніше – що ми були не самі, експерти постійно нас консультували та підтримували. Ми проходили навчання щодо користування системою Dream, де ми фіксували свої проєкти. Не було так, мовляв, ми вам дали гроші – а ви робіть. І це вкрай цінно», – говорить Сергій Гарус.

Юлія Орешко розповідає, як учні діляться враженнями зі своїми однокласниками, які навчаються за кордоном чи на сімейній формі.

«Я чула, як вони розказують, як у нас класно. До того ж поведінка дітей змінилася. Звісно, є стрес від тривоги та небезпеки, але через комфортніші умови діти точно стали спокійнішими», – говорить пані Юлія.

Учень 8 класу Данило Башлак також ділиться своїми враженнями:

«В укритті стало справді дуже зручно вчитися, тому що з’явилося якісне та приємне освітлення, комфортні парти, нормальні туалети, техніка. Взимку тут тепло, а влітку – прохолодно, легко дихати».

Данило та Нікіта Єфіменко, окрім усього, долучилися до написання проєкту для мінігранту від DECIDE на 50 тисяч гривень. Серед пропозиції шкільних команд були: кінозала, школа блогерства та спортивна зала. Перемогу здобув останній проєкт.

«Ми були одними засновниками цієї ідеї, тому що 50 % часу проводимо в укритті. І коли повітряна тривога довготривала, не вистачає активності. Тепер у нас будуть каремати, на яких зручно займатися йогою і легкою атлетикою, інвентар для важкої атлетики, наприклад, штанги, грифи, гантелі, тяга верхнього та нижнього боків, фітнес-резинки, скакалки для кардіо, фітнес-кулі, додаткові грифи для гантелей, лава для жиму лежачи», – ділиться учень 8 класу Нікіта Єфіменко.

Крім того, учням сподобалося навчання, як писати проєкти. Кажуть, 9 годин промайнули непомітно, а знання планують застосовувати й у майбутньому. Загалом учні говорять, що дуже важливо давати дітям слово та можливість покращувати простір:

«Все ж учителі та батьки – це інший контингент, вони можуть стереотипно мислити й бути впевненими, що нам потрібно, а що ні, нав’язувати свою думку. Але ж вчитися і перебувати в укритті – нам, тож і ініціатива має надходити від нас. Ми цінуємо, що нам довіряють», – говорить Нікіта.

Селищний голова також згадує про випадки, коли батьки ділилися враженнями, мовляв, у вищих навчальних закладах часто-густо значно гірші умови в укриттях.

«А наші діти звикли навчатися в гарних умовах. Тому в мене виникає гордість, що в нас не найгірше, діти навчаються в достойних умовах», – говорить Сергій Гарус.

 

Про важливість сучасного укриття та плани

 

«Насамперед укриття – це про безпеку наших дітей. Це дає змогу закладу повноцінно працювати, оскільки освітній процес відбувається у звичному режимі. До того ж у нинішній ситуації це надзвичайно важливо, аби діти бачили очі вчителя, друзів і спілкуватися між собою», – обґрунтовує важливість Анатолій Дебелий.

Представники ліцею і далі беруть участь у різноманітних проєктах, спрямованих на покращення середовища.

«У нас у громаді все налаштовано так, що якщо хтось із керівництва закладів освіти вирішує не удосконалювати свою школу, то це мінус для рейтингу закладу. Тож усі дуже стараються і роблять усе можливе. Нині є безліч благодійних організацій, які готові надавати допомогу, – і цим треба користуватися», – говорить Сергій Гарус.

Наприклад, згодом у Ріпкинському ліцею планують розділити приміщення укриття на окремі класи, щоб уроки відбувалися повноцінно, і діти не заважали один одному.

Більше про ініціативу «DECIDE: ВІДБУДОВА»