Авторка: Марія Булейко (Марковська)
Полтавщина – чи не перший регіон в Україні, де ще у 2019 році на обласному рівні започаткували «Шкільний громадський бюджет». Сенс у тому, щоби діти з допомогою учителів і батьків, писали та подавали проєкти для покращення простору, можливостей, обладнання, умов у школі.
Громада голосує. А кошти на втілення проєктів зазвичай виділяють за системою співфінансування. Наприклад, 50 % від громади, 50 % – з обласного бюджету. І деякі школи Решетилівської громади, що на Полтавщині, неодноразово брали участь у дитячому громадському бюджеті. Зокрема, виграли вуличні тренажерні майданчики, зелені класи, сонячні панелі.
«Тобто всі давно розуміють, що таке шкільний громадський бюджет. А от участь брали далеко не всі заклади освіти, – лише першопроходці, які не боялися. Інші споглядали й не дуже розуміли, що ж треба робити. З «Громадським бюджетом на дитячі мрії» від Швейцарсько-українського проєкту DECIDE було принципово інакше. Адже перед подачею проєктів відбувалося глобальне навчання та хакатони. Йшлося про те, як писати та презентувати проєкти. Участь брали шкільні команди, а це – учителі, батьки та діти», – говрить Алла Костогриз, начальниця відділу освіти Решетилівської міської ради, що на Полтавщині.
Зокрема, тренери навчали, на що звертати увагу під час подачі заявки, як правильно скласти бюджет, як правильно прописати мету, щоби зацікавити грантодавців тощо.
У цьому тексті читайте про те, що дітям вдалося втілити в школах Решетилівської громади в межах ініціативи «Громадський бюджет на дитячі мрії» від Проєкту DECIDE, та чому важливо надавати слово дітям.
Наприкінці 2021 році року Решетилівська міська територіальна громада, за результатами конкурсного відбору, стала однією із 20 територіальних громад-партнерів Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Згідно з меморандумом, громада і проєкт мають співфінансувати втілення проєктів дитячого громадського бюджету – не менше 30 % коштів на реалізацію проєктів-переможців має внести громада. Цю ідею міський голова має презентувати місцевим депутатам.
За словами Алли Костогриз, жодних проблем із депутатським корпусом не виникло – ідею втілення дитячих мрій підтримали одностайно. У грудні 2021 року провели навчання для шкільних команд. А в січні 2022 року затвердили параметри шкільного громадського бюджету. Проєкт DECIDE виділяв 550 тисяч гривень, а громада – 235 тисяч гривень. Тобто в сумі – 785 тисяч гривень на учнівські проєкти.
Участь брали команди з 14 шкіл громади. Кошти розподілили за еквівалентом до кількості учнів у кожному закладі освіти. «Маленькі» школи мали подати три проєкти (один проєкт мав змогу виграти), а великі – подати 5 проєктів і втілити три.
Робота кипіла. Учні вже сформували бачення проєктів, їх мали розмістити на спеціальній електронній платформі для голосування. Далі мала бути агітація. Кожен і кожна мали змогу проголосувати за два проєкти свого населеного пункту та один – іншого.
«На 23 чи 24 лютого 2022 року в нас були назначені останні зустрічі для того, щоби подати проєкти. До 1 березня команди мали подати проєктні заявки. І розпочалося повномасштабне вторгнення», – пригадує Алла Костогриз.
Процес зупинився на кілька місяців. Улітку, коли оговталися і продовжили, на громаду очікували нові виклики. Різко зросли ціни, деякі поставники та підрядники припинили роботу. А отже, потрібно було змінювати кошторис та шукати відповідні пропозиції.
«Після старту голосування піднялися місцеві активісти, які казали, мовляв, зараз війна, а ви хочете витратити кошти місцевого бюджету на облаштування шкіл – краще спрямувати їх воїнам. Це дуже болісно відбувалося, повірте. Ми намагались їм пояснити, що це здебільшого грантові кошти, і ми не можемо переспрямовувати їх. А якщо не виділимо 235 тисяч гривень, то втратимо все, що нам пропонують», – розповідає начальниця відділу освіти.
Зрештою, шкільні команди таки доопрацювали та подали проєкти комісії. Упродовж двох тижнів відбувалися голосування та підрахунок голосів. Дорослі мешканці громади мали змогу голосувати на електронній платформі «DEM.Громадський бюджет» із допомогою ID-картки. А ті, кому ще не виповнилося 14 років, – за бюлетенями в школах-учасницях.
Упродовж голосування команди активно агітували людей віддати голос за їхні проєкти. Використовували рекламу в соцмережах, знімали відео, домовлялися усно та телефоном. Загалом вдалося втілити 16 проєктів.
Команда проєкту створила творчу майстерню з мультимедійної грамотності. Учні хотіли мати місце, де можна якісно опановувати цифрові технології.
Для цього придбали акустичну систему, підсилювачі, світломузику, відеокамеру, мікрофони. У школі проводять культурні та просвітницькі заходи для учнів та жителів громади.
«Це єдиний заклад освіти в громаді, до якого немає підвозу. Школа приєдналася до громади в період децентралізації з іншого району. Село Остап’є розташоване в центрі, а на окрайках є невеличкі присілки, з кожного з яких по 3–4 дітей і вчителі добираються до школи. І в такий час, коли погодні умови дозволяють, вони їздять велосипедами. Велосипеди залишали хаотично навколо школи, біля паркана – і це було незручно», – розповідає Алла Костогриз.
Нині там облаштовані паркувальні парапети з урахуванням технічних стандартів велосипедів для учнів початкової школи, а також для підлітків і дорослих. До того ж є накриття на випадок опадів.
Майданчик безпечний і має естетичний вигляд. Ще одна мета, між іншим, – стимулювати використання велосипедів для пересування.
Команда створила клуб англійської мови, щоб зацікавити дітей і дорослих вивчати мову, показати необхідність англійської мови в сучасному світі та навчити втілювати здобуті знання на практиці.
А ще – заощадити кошти на курсах та на індивідуальних репетиторах, адже вивчення англійської мови в клубі – безоплатне.
Є можливість знімати на професійну камеру та монтувати відео зі шкільних заходів, відтак вони краще закарбуються в пам’яті учнів, учителів та батьків.
Світлана Бабир, педагогиня-організаторка Покровського опорного закладу пригадує, як думки команди розділилися, що ж важливо для школи. Думали і про туристичне спорядження, і про шафки для роздягальні.
«І ось виникла пропозиція привести наші коридори до європейського вигляду. Ідея здалася всім цікавою та актуальною, адже в школу довозять дітей із 10 сіл. Учні, які приїжджають до школи до початку заняття, або ті, хто чекають на автобус після уроків, не мають, що робити», – розповідає Світлана Бабир.
Зрештою, вирішили облаштувати три зони: ігрову, творчу та релаксу (зона без телефонів). У творчій зоні відбуваються заняття для юних художників, в ігровій є багато настільних ігор, а також шахи та шашки. Зона релаксу облаштована безкаркасними меблями, пуфами, диванними модулями.
«Це улюблені місця дітей. Зручно для спілкування, очікування, проведення тематичних заходів, літніх клубів тощо. Ще цікаво, що ми в такий спосіб привчали дітей до порядку. Мовляв, треба приводити ці зони до ладу після себе. І наука в ліс не пішла. Тепер я чую, як вони одне одному говорять: «А ти прибрав там після себе? Постав, будь ласка, речі на місце», – говорить пані Світлана.
До слова, учні, з якими педагогиня втілювала цей проєкт, уже закінчили школу. Тепер проєктом насолоджуються молодші класи.
Ідея – створити освітній та культурно-просвітницький хаб у фоє школи. У хабі можна проводити загальношкільні та позашкільні заходи, гурткову роботу, заняття для подолання освітніх втрат, переглядати та обговорювати фільми. Загалом хаб створений для спілкування, відпочинку, розваг та відновлення духовних і фізичних сил учнів.
Команда проєкту від школи облаштувала сім лаунж-зон у ліцеї – по дві на кожному поверсі та біля спортивної зали. Простори обладнані м’якими зручними меблями – диванами, пуфами та банкетками. Учні можуть якісно відпочити на перервах та почуватися комфортно.
Також там проводять позакласні заходи – конкурси, квести, зустрічі, ігри та тематичні дні з класним керівником, педагогом-організатором і психологом. Завдяки реалізації проєкту-переможця поліпшився мікроклімат у ліцеї, знизився рівень напруги та втомлюваності серед школярів, розширилися можливості для проведення вільного часу в комфортних умовах.
Для цього закупили лабораторні комплекти «Механіка», «Електродинаміка», «Молекулярна фізика й термодинаміка» та «Геометрична і хвильова оптика» із цифровими датчиками.
Ці STEM-набори використовують для уроків фізики та гурткової роботи. Завдяки проєкту є змога проводити безпечні дослідження, спостереження та аналізи.
Головна мета – показати, що навчання – це не нудна писанина на дошці, а веселий та пізнавальний процес.
«Деякі діти потребують такого простору не тільки під час перерв між уроками, але й перед початком занять. Адже в заклад освіти діти приїжджають із трьох сусідніх сіл, і їм потрібно чекати початку першого уроку понад годину. Зручна лаунж-зона допомагає учням налаштуватися на активну розумову діяльність після ранкового пробудження», – говорять у закладі.
«Коли нам запропонували можливість узяти участь у створенні проєктів шкільного громадського бюджету, зібравши найактивніших дітей, у нас виникало дуже багато ідей. Нам було потрібно все і зразу, але кошти були обмежені, і ми хотіли максимально ефективно їх використати. На той час у нас була проблема з матеріально-технічною базою під час вивчення предметів – обладнання було застарілим. А багато чого взагалі не було, щоб ефективно провести практичне або лабораторне заняття з біології. Тому ми порадилися і вирішили відштовхуватися від цього», – говорить Інна Пасішник, вчителька хімії і біології Демидівського закладу загальної середньої освіти.
Замовили мікроскопи, скелет, торс людини розбірний, декілька наборів мікропрепаратів постійних, різноманітні схеми.
«У нас цікавинкою стало те, що кожен скелет і розбірний торс у кожному класі мають свої імена. І коли ми працюємо з учнями, їх називають Гришею, Льошею. Це – їхні друзі, а не щось страшне й незнайоме. А під мікроскопами діти хочуть роздивлятися все, що можна й не можна, навіть коли я говорю, що тут мікроскоп нічого не покаже», – розповідає Інна.
Десятикласник Артем Петров говорить, що йому найбільше подобаються саме мікроскопи та скелет людини.
«Можна наочно побачити будову людини. Ми з однокласниками були дуже вражені всім, що було в процесі написання те реалізації наших проєктів. Дуже сподобалися хакатони – цьому можна знайти застосування навіть згодом, у дорослому житті. Я вважаю, що дітям важливо давати дітям змогу створювати щось за їхніми ідеями, бо їм видніше, чого не вистачає», – розповідає Артем.
Заклад освіти давно не поповнювався сучасними меблями для відпочинку учнів. Тож команда проєкту запропонувала наповнити простір на другому поверсі школи яскравими кольорами, сучасними м’якими меблями, мобільними столами та настільними іграми.
«STEM-технології сприяють формуванню в дітей критичного мислення, навичок командної роботи та вміння застосовувати знання в повсякденному житті. У школі не було таких засобів, а отже, не було можливості сучасно вивчати природничі науки», – говорять у команді.
«У закладі дуже багато учнів, а інвентарю було не досить. Щоби тренуватися та грати в різноманітні трендові ігри, потрібне обладнання. Діти прийшли і сказали, що хочуть написати такий проєкт. Дякувати, що адміністрація нас підтримала. І що всі розуміють, що треба займатися фізкультурою і спортом, адже це дуже важливо для здоровʼя. До того ж учні часто їздять на професійні змагання – без обладнання та форми ніяк», – говорить Сергій Мордик, вчитель фізичної культури.
Сергій говорить, що планували трішки більше обладнання, але оскільки під час війни все здорожчало, від дечого довелося відмовитися. Зрештою, закупили волейбольні м’ячі, спортивну волейбольну та футбольну форми, волейбольні та баскетбольні м’ячі, гімнастичні палиці та обручі, скакалки.
«Зараз діти дуже задоволені. Розумієте, якщо на уроці є два волейбольних м’ячі для 30 учнів, то це проблема. А тепер я кожній парі даю по мʼячу – у такий спосіб вдається залучити всіх», – говорить учитель фізкультури.
«Коли я спілкуюся з випускниками, вони згадують цей досвід. В усіх учнів змінилося мислення. Вони мають класні ідеї – і вже міркують над тим, як їх можна втілити, які проєкти ШГБ ще є. Тепер вони розуміють, що бажання може перерости в щось конкретне», – говорить Вікторія Пащенко, директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників.
Водночас Алла Костогриз впевнена, що дорослі завжди турбуються більше про практичне забезпечення, законодавчий і санітарні рівні, на кшталт інтерактивного обладнання, сучасних меблів, вікон, туалетів.
«А для дітей важливо інше. Вони, можливо, не звертають увагу на практичні речі. Наприклад, ми поставимо пожежну сигналізацію. І що це дасть дітям? Натомість їм важливо, щоб у школі було щось цікаве, інтерактивне, щоби весело провести час на перерві та під час уроків. Тому в нас багато лаунж-зон, STEM-лабораторій і спортивного обладнання. Якщо подивитися на кожен проєкт, то зрозуміло, що вони робили те, що боліло, що було справді потрібно», – розповідає Алла Костогриз.
А після навчання і хакатонів від Проєкту DECIDE, школи громади почали брати участь у різноманітних грантових проєктах, громадських бюджетах тощо.
«Вони стали значно впевненіші, тому що розуміють, як це робити. Якщо раніше ми телефонували та пропонували взяти участь, а вони відповідали: «Ой, ми не знаємо, а що ж нам робити, що нам написати, що подати». А тепер надсилаємо їм лист – і вони одразу беруться за роботу», – розповідає пані Алла.
Натомість глобально для громади – це матеріальна підтримка. Одна справа – виділити понад 200 тисяч, інша – 800 тисяч гривень.
«Ще важливо, що співпраця в межах таких проєктів здружує колективи, дітей, учителів, батьків. У нас навіть виникали домовлені між колективами різних шкіл. Я думаю, що це чудово», – завершує Алла Костогриз.
У громаді наголошують, що Шкільний громадський бюджет – це можливість почути дітей, що саме вони хочуть змінити, чого їм бракує, щоби почуватися комфортно.
Теги:
шкільний бюджет кращі практики освіта освіта участь громадян
Область:
Полтавська областьГромади:
Решетилівська територіальна громадаДжерело:
Проєкт DECIDE
02 грудня 2024
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки Програми USAID DOBRE запрацював медіацентр
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки...
У Царичанській територіальній громаді Дніпропетровської області за підтримки Програми USAID DOBRE відкрили медіацентр...
02 грудня 2024
Сироварня на місці занедбаної будівлі: як Любарська громада заробляє на обліку землі
Сироварня на місці занедбаної будівлі: як...
За сім місяців 2023 року бюджет Любарської громади на Житомирщині поповнився більш ніж на 1,7 мільйона гривень...
27 листопада 2024
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після...
У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього...
19 листопада 2024
Магніт для інвестицій: як Жовківська громада створює привабливі умови для бізнесу
Магніт для інвестицій: як Жовківська громада...
Підприємництво та інвестиції є пріоритетним напрямком у стратегії розвитку Жовківської громади, яка розташована на...