27 вересня на Хмельниччині відбувся третій із серії форумів Швейцарсько-українського проєкту UCORD по культурі та соціальній згуртованості. Форум «Культура та потенціал особистості» присвятили питанням ролі культури у формуванні та розвитку людини та впливу сучасних технологій на зміни в культурній діяльності.
Організатор форуму – проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, який впроваджується за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB. Співорганізатором події стала Агенція регіонального розвитку Хмельницької області. Захід відбувся за сприяння та участі Хмельницької обласної військової адміністрації та Хмельницької обласної ради.
Форум «Культура та потенціал особистості» зібрав на Хмельниччині понад 100 учасників із 6 партнерських областей проєкту UCORD – Вінницької, Волинської, Одеської, Сумської, Тернопільської та Хмельницької. Це працівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, культурних інституцій та організацій, вільні митці, а також усі, чия діяльність пов’язана зі сферою культури, креативних індустрій та соціальної згуртованості.
Через розкриття потенціалу ідентичності – до згуртованої України
27 вересня Хмельниччина стала епіцентром української дискусії про ідентичність та потенціал особистості як чинника у формуванні соціальної згуртованості. Тон форуму задала вступна частина: від виступів представників обласної влади, агенції регіонального розвитку області та проєкту UCORD – до ключової промови про українську стійкість.
Звичайно ж, Хмельниччина познайомила учасників зі своїми яскравими митцями – скрипалькою Майєю Онищук, Заслуженою артисткою України, та народною дитячо-юнацькою хоровою капелою «Журавлик» (керівник-заслужений працівник культури України Іван Нетечя), які виступили на урочистому відкритті. Струнний квінтет викладачів «Камерата» Кам'янець-Подільської міської дитячої музичної школи імені Ф.Д. Ганіцького вітав учасників перед початком заходу, а картини учнів Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв наповнили простір головної зали неповторним культурним духом і створили атмосферу, що налаштовувала учасників на глибокі роздуми та творчі діалоги.
Гарний настрій учасникам заходу весь день забезпечували дует ведучих "Наш Формат" - Володимир Черняк та Артем Мартиросян, переможці на "Розсміши коміка", віце-чемпіони "Ліги сміху", актори на сценаристи "Країни У".
«Культура – це те середовище, у якому ми формуємось як особистості. Вона є фундаментом, на якому будується наше бачення світу», - підкреслив Владислав Фалюш, заступник начальника Хмельницької обласної військової адміністрації.
«Важливо, що через культуру ми зараз стимулюємо розвиток нашої області, і це відбувається завдяки діалогу різних груп: органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, культурних інституцій та організацій, митців та філософів. Це обʼєднує наше суспільство», - зазначив Валентин Соколюк, заступник голови Хмельницької обласної ради.
«Форум сьогодні - це місце обміну фантастичними ідеями, платформа, яка підкреслює, що українська культура - це голос України не тільки всередині країни, а й на міжнародній арені», - додала Катерина Савчук, директорка агенції регіонального розвитку Хмельницької області.
Насамкінець, Марина Бриль, керівниця проєкту UCORD, узагальнила:
«Проєкт UCORD започаткував серію таких форумів для того, щоб спільно плекати згуртовану Україну. Сьогодні ми це робимо через розкриття потенціалу української ідентичності».
Вступну частину форуму «Культура та потенціал особистості» завершила ключова доповідь про феномен стійкості українців та звʼязок культури й ідентичності від Вахтанга Кебуладзе, професора філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, спеціаліста із феноменології, члена Українського ПЕН. Філософ, узявши за основу постколоніальну теорію, описав, як українці можуть відстояти та посилити свою ідентичність у площині культури під час історичних випробувань. Влучні тези та висновки науковця знаходили місце у дискусіях спікерів та учасників упродовж усього дня форуму.
Людина у фокусі
Перша панельна дискусія форуму «Культура та потенціал особистості» зібрала представників різних сфер, щоб спільно визначити роль людини в культурних змінах у суспільстві та обговорити, як саме культура формує сценарії нашого майбутнього.
Учасники дискусії розкрили ряд тематик, актуальних як для культурних менеджерів, так і для зацікавлених представників дотичних сфер:
Ірина Подоляк, громадська діячка, управлінець публічної сфери, співзасновниця «Коаліції дієвців культури», сформулювала актуальне питання: хто ж є цільовою аудиторією для комунікації змін у культурній політиці? Влада? Люди?
Олександр Стародубцев, заступник керівника апарату Національного агентства з питань запобігання корупції, запропонував підійти до культури з іншого боку: етика, культура поведінки та доброчесності має знайти ширший прояв у сучасній українській ідентичності.
Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту, порівняв міжнародне та внутрішнє сприйняття нашої ідентичності та підкреслив, як саме культура «зшиває» українців.
Яна Любимова, експертка у сфері соціальної політики та прав людини, голова Ради з питань ВПО при Луганській ОВА, наголосила на важливості роботи з культурними інструментами для внутрішньо переміщених осіб, щоб відновити справедливу спільну українську історію.
Тамара Горіха Зерня, українська письменниця та лауреатка Шевченківської премії, описала персональний досвід боротьби за українську ідентичність у Шалигінській громаді. Така історія однієї громади – лише одна з багатьох, які ще мають знайти відображення у сучасній історії України.
Насамкінець залишаємо відкритим запитання від модератора панелі Володимира Воробея, директора Агенції економічного розвитку PPV, керівника групи ключових експертів проєкту RES-POL: чи готові пересічні українці долучатися до творення культури?
Переходимо до практики
Важливою частиною форуму «Культура та потенціал особистості» був обмін досвідом про втілені культурні проєкти та розширення розуміння інструментів штучного інтелекту для потреб сфери культури.
Модераторка секції «Культура в дії: успішні кейси трансформації та інтеграції через культуру» Євгенія Бистрицька, членкиня експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП, директорка Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв, влучно задала тон презентаціям: «Культура – це дзеркало, у яке дивиться кожен, щоб зрозуміти себе». Що ж показує нам дзеркало втілених культурних ініціатив в Україні?
Анастасія Донець, директорка Малієвецького обласного історико-культурного музею, підтвердила, що найвизначнішим фактором в успіху культурних ініціатив є згуртування спільноти навколо «свого». Завдяки цьому вона з колегами та партнерами з мінімальними ресурсами змогли перетворити палац, який занепадав, у музей, насичений сенсами.
Андрій Захарко, засновник фестивалю «Respublica» та голова ГО «Територія», зміг залучити 18 млн гривень для своєї громади через резиденцію для митців, яка, реагуючи на виклики часу, була резиденцією і для переселенців, і для молоді, і навіть для місцевих. Усі потребували розширення розуміння, як максимально використовувати культурний потенціал місцевості.
Сергій Щур, заступник начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради, захопив присутніх досвідом створення музею, який перевертає уявлення про те, якими мають бути музеї - G-museum. Громаді вдалося не лише привабливо реконструювати будівлю, а й наповнити її ідеями та значенням, що створило новий магніт на мапі Хмельниччини.
Майя Олещук, директорка Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва, заслужена артистка України, голова ГО «Мистецтво ПРО», поділилася кейсом трансформацій свого творчого колективу під час війни та формування згуртованості через травму війни.
Владислава Крижна, співзасновниця школи методики Театр пригноблених, тренерка з розвитку творчого мислення, ГО «Театр змін», розповіла про свій практичний досвід досліджень через театр, театру через переживання досвіду. Спікерка закликала переходити «від культури спостереження до культури творення».
Після розгляду кейсів та досвіду втілення культурних ініціатив, Василь Задворний, IT консультант та експерт у сфері цифрових трансформацій, СЕО «Технології Прогресу», поділився практичними інструментами штучного інтелекту, щоб показати усі його неймовірні можливості й розглянути загрози.
Форум завершив робота у чотирьох секціях: у двох лабораторіях з розробки політик – у секторах «Креативні індустрії» та «Культурна спадщина, обговоренні штучного інтелекту як помічника в культурі та секції з відновлення й інтеграції через творчість та креативність.
Практичні інструменти залишаються у високому попиті – голосування наприкінці дня показало, що учасники цінують можливість навчатися новому навіть на таких майданчиках відкритого діалогу, як форум «Культура та потенціал особистості».
Форуми UCORD - нові можливості розвитку для українських областей?
Серія регіональних форумів проєкту UCORD з питань культури та соціальної згуртованості має особливість: усі форуми проходять у виключно живому форматі, всі учасники та спікери спілкуються фізично, користуючись перевагами мережування.
«Для нашого проєкту є важливим створити майданчик реальної відкритої взаємодії між дієвцями культури, представниками влади і громад, бізнесу та науки, а також активістів, культурних менеджерів та митців. Саме вони створюють передумови формування нової української культурної політики, а ми створюємо для них середовище діалогу та натхнення. В культурі ми бачимо не лише численні інструменти та ресурси, а й глибинний шлях до розбудови і зміцнення соціальної згуртованості в Україні. Через переосмислення нашої ідентичності, що поєднує минуле з майбутнім, ми здатні створити міцну основу для єдності, розвитку нації та входження України до числа впливових гравців на світовій арені», – розповідає Марина Кулініч, керівниця Компоненту 3 «Культура, соціальна згуртованість та залучення громадян» проєкту UCORD.
Підтримка напрямків розвитку культурної політики, багатостороннього діалогу та посилення соціальної згуртованості є невідривною частиною основного завдання проєкту UCORD, що полягає у підсиленні державної регіональної політики, у тому числі через розвиток агенцій регіонального розвитку за стандартами ЄС, а також у підтримці секторів водопостачання, водовідведення та управління відходами. Таким чином, проєкт прямує до своєї основної цілі – відновлення та злагоджений регіональний розвиток з боку громадян, бізнесу й органів влади, що, у свою чергу, покращує якість життя людей, зміцнює стійкість суспільства, мир та соціальну згуртованість в Україні.
Відповідальність за зміст цієї публікації або позицій, висловлених під час заходу, несуть виключно автори. Точка зору авторів не обов'язково відображає точку зору Швейцарського агентства з розвитку та співробітництва або NIRAS Sweden AB.
Приєднані зображення:
