Як громади оцінюють свою готовність до впровадження реформи профільної середньої освіти? Чи багато з них готові стати засновниками академічних ліцеїв та впровадити реформу? І як до такого нововведення вже зараз ставляться батьки учнів?

На захід «Профільна: якою буде реформа старшої школи» швейцарсько-український проєкт DECIDE запросив очільників Червоноградської, Краматорської та Чернігівської територіальних громад, щоб почути їхню думку. Про що саме розповіли учасники дискусійної панелі – у матеріалі.

Червоноград

Міський голова Червонограда Андрій Залівський зазначив, що громади прагнуть реальної підтримки від Уряду, зокрема для розвитку матеріально-технічної бази майбутніх ліцеїв.

Дійсно, результати соціологічного дослідження «Реформа профільної середньої освіти» підтвердили, що більшість голів громад (64%), депутатів місцевих рад (60%) і керівників ОУО (61%) мають побоювання, що для впровадження реформи бракуватиме фінансування. Відсутність матеріально-технічної бази може стати перешкодою для організації навчання за різними профілями. 

«Ми мали випадок, коли всього 12 учнів ліцею обрали профіль «хімія-біологія». Попри те, що в нас не було достатньої бази, ми відкрили такий профіль. Адже це був запит дітей, і проігнорувати його — означало розчарувати дітей і батьків, нівелювати реформу. Мій заклик до інших громад: діти можуть стати союзниками у впровадженні реформи, адже усі зміни творяться для їхнього успішного майбутнього», — зазначив Андрій Залівський.

2020 року Червоноградська громада отримала субвенцію на модернізацію освітньої інфраструктури. Додавши кошти з міського бюджету, вдалося закупити 23 MultiTouch панелі, обладнати два лінгафонних і два комп’ютерних кабінети у закладі, який визначений як академічний ліцей. Вже зараз заклад навчає старшокласників за 8 академічними спрямуваннями: на паралелі навчаються тринадцять 10-х класів і тринадцять 11-х.

Краматорськ

Громада розпочала трансформацію мережі закладів освіти ще у 2021 році. Рішення далося непросто, адже не всі розуміли зміст реформи. Прискорити процес спонукали місцеві вибори 2025 року: до цього часу нова команда хотіла довести громаді, що зміна освітньої мережі дає позитивний вплив на якість освіти.

Після початку повномасштабного вторгнення із 32 закладів загальної середньої освіти тільки 30 могли надавати повну загальну середню освіту. Наразі залишилося 8 таких закладів, але до 2025 року планується, що тільки 3 заклади освіти Краматорська зможуть готувати 10-11 класи.

Розпочавши роботу з мережею, управлінці стикнулися з опором вчителів. Зробити їх своїми союзниками вдалося з часом, адже для тих вчителів, які викладають в ліцеях, громада запровадила додаткові виплати і підвищила їх мотивацію. Вчителі побачили, що за нових умов можуть отримувати гідну зарплату, і стали підтримувати зміни.

«Зміни в мережі призвели до деяких кадрових втрат. Молодих вчителів наразі мало. Держава повинна зрозуміти, якщо не вкладати в молодих вчителів, ми стикнемося з тим, що нікому буде викладати математику, фізику, хімію. Також бачу проблему у закріпленні за закладами чітких профілів, адже щороку вибір роблять різні діти. Торік обирали філологічні напрями, іноземні мови. Цього року формували медичні класи, деякі діти обирали точні науки. Але Донеччина є регіоном, де широко представлене машинобудування, тож потрібно багато кадрів для промисловості», — розповів секретар Краматорської міської ради Ігор Сташкевич.

Викликом для Краматорської громади стало підвезення учнів. Запозичивши досвід Дніпра, громада впровадила єдиний учнівський квиток для безкоштовного проїзду містом.

Чернігів

Коли Чернігівська громада вирішила змінювати освітню мережу для впровадження реформи профільної середньої освіти, управління освіти Чернігівської міської ради почало дискусію з освітянами, які безпосередньо працюють в закладах освіти. Далі визначили критерії для формування мережі академічних ліцеїв. Серед них — розташування закладів в місті, матеріально-технічна база, кадровий потенціал, демографічні показники, успішність випускників тощо. Ці показники також враховані й у Програмі трансформації освітньої мережі Чернігова. Схваливши Програму у 2021 році, управлінці одразу розпочали її реалізацію.

На момент прийняття Програми у місті працювало 34 школи. Внаслідок повномасштабного вторгнення рф, два заклади було повністю знищено. На сьогодні в Чернігові працює 31 заклад загальної середньої освіти, з яких планується виокремити 4 академічні ліцеї.

«З 2021 року школи, які стали академічними ліцеями, зупинили набір першокласників і зосередилися на 10-х класах. Це дало можливість впроваджувати зміни поступово: батьки не зустріли радикального рішення припинити набір одночасно до початкових і базових класів, а мали час обрати інший заклад для навчання своїх дітей», — підкреслив Василь Білогура, начальник управління освіти Чернігівської міської ради.

Більше про реформу старшої школи – у секторальній рубриці порталу «Децентралізація»