Cвіт невпинно диджиталізується, і вже ні для кого не є фантастичним той факт, що поруч зі звичайною реальністю існує реальність цифрова. Кожна сфера людського розвитку повинна відслідковувати сучасні тенденції, щоб не відставати від трендів і бути актуальною. Особливо це стосується культури, хоча більшість із нас і звикла вважати її чимось глибоко традиційним і мало здатним до сучасних трансформацій. Але щоб займати відповідні ніші та приваблювати ширшу аудиторію, зокрема молодь, цифровізуватися культурі необхідно – для відповідності світовим трендам, а також сучасним потребам людини.

Згідно з тлумаченням словника Collins, диджиталізація – це процес переведення даних у цифрову форму, яку можна безпосередньо обробляти комп'ютером.

Тож розгляньмо виклики, з якими стикається світ та Україна у питаннях диджиталізації культури, ініціативи, які втілюються в Україні, а також інструменти, якими послуговується Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, для сприяння диджиталізації в культурі. Проєкт UCORD підтримується Швейцарією та виконується компанією NIRAS Sweden AB.

---

 

Глобальні тенденції: «загроза» штучного інтелекту та зростання впливу диджитальних технологій на людський розвиток

 

Одним із найбільших світових майданчиків, який задає тренди в світовій культурній політиці, є Mondiacult. Це форум, під час якого держави-члени ЮНЕСКО спільно визначають глобальний порядок денний для сфери культури. Поередній Mondiacult-2022 розглядав культуру як «м’яку силу», за допомогою якої «кожна людина може відкрити у собі загальну людяність і стати вільним та освіченим громадянином, що і є основою суспільства. Проте культура поки що не займає того місця, на яке заслуговує в державній політиці та міжнародному співробітництві. Ухвалена декларація форуму закликає виправити цю ситуацію» (Одрі Азулай, Генеральна директорка ЮНЕСКО). Крім того, підсумковий документ закликав до суттєвого регулювання цифрового сектору, зокрема великих платформ, на користь культурної різноманітності в Інтернеті, інтелектуальної власності митців та рівного доступу до контенту для всіх.

Наступний Mondiacult пройде 2025 року в Барселоні і буде присвячений такому аспекту цифровізації як штучний інтелект, а саме – пошуку рішень для того, щоб використання штучного інтелекту не обмежувало прав творчих працівників. А на початку наступного року ЮНЕСКО готується оголосити конкурс проєктів, присвячених впливу штучного інтелекту на культуру. Переможці представлять свої інноваційні рішення для митців на конференції у Барселоні.

Інший важливий показник, який відслідковує загальні світові тенденції – це Індекс людського розвитку (ІЛР). ІЛР є узагальненим показником, який розраховують щорічно для оцінки усереднених досягнень за трьома основними вимірами людського розвитку: довге та здорове життя, доступ до знань та гідний рівень життя. Вивченням ІЛР займаються в рамках Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй.

До слова, ІЛР України у 2024 році становить 0,734, що робить її країною з високим рівнем людського розвитку. Зараз Україна посідає 100 місце в загальному рейтингу зі 193 країн і територій. Якщо поглянути на динаміку зміни ІЛР, то у 1991 році ми посідали 47 місце, у 2000 році – 75, у 2010 році – 82, у 2013 році – 83 місце, у 2015-2016 роках – 84 місце. За роки активної децентралізації і реформ у всіх сферах політики розвитку ми піднялись на 10 позицій і в 2020 році були вже на 74 місці, проте пандемія Covid-19 та повномасштабна війна призупинили це зростання, і зараз ми опустилися на 100 місце.

Щороку ООН оприлюднює світові Доповіді про стан людського розвитку у 193 країнах. Ці Доповіді фіксують ІЛР та відображають певні тенденції людського розвитку. Наприклад, Доповідь за 2021-2022 роки була про «розхитаний» світ і невизначеність. Доповідь за 2023-2024 роки – про шляхи виходу з «глухого кута», в якому опинився світ через пандемію та війни. Планується, що Доповідь у 2025 році буде стосуватися місця диджитальних технологій у людському розвитку.

Як бачимо, диджитальні технології невпинно проникають у глобальні світові тенденції, але при цьому в центрі уваги залишається людина та її розум як найцінніший капітал. Людство певною мірою відчуває занепокоєння, що за неправильного підходу цифрові технології, наприклад штучний інтелект, можуть обмежувати права людей. І важливим завданням тут є урівноважити ці дві потужні сили – примусити диджитальні технології не замінити собою людину, а лише сприяти її розвитку.

 

Оцифрування української культури: порятунок чи популяризація?

 

Тренди трендами, але які ж практичні аргументи для тотальної диджиталізації в культурі? Найвагоміші з них – це необхідність зберегти культурну спадщину у цифровій формі, надати доступ до культури більшій кількості людей, популяризувати культурні надбання через цифрові технології, що особливо актуально для молоді. Варто зазначити, що швидко цифровізуватися українській культурі потрібно і з огляду на російську агресію. Ми постійно ризикуємо втратити унікальні культурні надбання без шансів на їх відновлення. Оцифрування архівів, експонатів, історичних будівель дозволяє зберегти цінні речі хоча б у цифровому вигляді, і в перспективі це дасть змогу відновити/відбудувати їх. Зараз оцифрування рухається більш стрімкими темпами, ніж до повномасштабної війни. Цікавих проєктів, ініціатив та організацій, які займаються цим, немало. І ось лише деякі з них.

Організація єМузей оцифровує музейні цінності і культурні надбання за допомогою 3D-сканування. Вони вже перенесли в цифру десятки колекцій провідних українських музеїв, забезпечили презентацію їх онлайн. Крім того, організація займається відтворенням (не)існуючих об’єктів у віртуальному просторі (наприклад, Десятинної церкви), створює імерсивні (від англ. immersive – занурювати) виставки, віртуальні тури, доповнену реальність, анімацію тощо.

Проєкт Хататон 5.0: Спадщина. Стійкість. Інновації – щорічний онлайн-ідеатон та навчальна програма з диджиталізації культурної спадщини України. Засновники проєкту зібрали спеціалістів та активістів, щоб згенерувати нові підходи та інструменти для оцифрування, документування, збереження матеріальної та нематеріальної спадщини. ІТ-фахівці із цієї спільноти пристосовують технологічні інструменти (онлайн-трансляції, VR/AR, інтерактивні диджитал-механіки) до специфічного використання в театрах, музеях, фестивалях тощо.

Львівське бюро Skeiron оцифровує об’єкти української культурної спадщини. З квітня 2022 року організація реалізує проєкт #SaveUkrainianHeritage, фінансований Європейським Союзом через Aliph Foundation – фонд, який допомагає захищати спадщину під час воєн та інших конфліктів.

Ще один проєкт, який займається збереженням культурної спадщини, – «Врятувати українську культурну спадщину онлайн» (SUCHO). У спільноті – понад тисяча програмістів, фахівців із архівування та комп’ютерників-аматорів. Команда проєкту зберігає культурні надбання, що опинилися під загрозою, архівуючи їх у цифровому вигляді.

А в рамках програми «Інноваційний культурний продукт» УКФ підтримав інтерактивний проєкт «Культурні маршрути WalQlike». Він містить 10 культурно-тематичних маршрутів Києва через основні визначні пам'ятки міста. Усі маршрути-квести доступні в безкоштовному мобільному додатку.

Крім того, з початком повномасштабної війни підвищився інтерес до такого явища, як NFT (різновид цифрового активу, який використовує технологію блокчейн для підтвердження унікальності та права власності над цим активом, детальніше – у матеріалі Суспільне-Культура). І сфера цифрового мистецтва була першою, де почалося його масове використання.  Яскравий приклад – проєкт Національного  музею у Львові Андрея Шептицького спільно з українською  спеціалізованою  онлайн  платформою V-Art зі створення NFT-колекції «Альтернативні виміри».

Це лише невелика частина проєктів з диджиталізації культури і приємно спостерігати, що цей процес невпинно триває, адже українська культура потребує як популяризації, так і збереження.

 

Форум UCORD: шукаємо рішення для «гуманної» диджиталізації культури

 

Культура – це спосіб розширення людських можливостей і, як наслідок, рушій змін у світі. Тому розглядати розвиток без впливу на нього культури неможливо. Саме тому в Швейцарсько-українському проєкті «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, поруч із компонентами з підтримки злагодженого регіонального розвитку, покращення публічних послуг у секторі водопостачання, водовідведення та управління відходами є компонент, спрямований на побудову соціальної згуртованості через культуру, діалог і креативні індустрії.

Одним з інструментів досягнення визначених практичних результатів у проєкті  є регіональні культурні форуми, кожен з яких має свою унікальну тематику.  Метою форумів є створення платформи для діалогу щодо викликів, можливостей та інструментів збільшення внеску культури і креативних індустрій у регіональний розвиток і соціальну згуртованість та мережування учасників сфери культури і креативних індустрій задля створення нових партнерств і стимулювання місцевого економічного розвитку через культурні і креативні індустрії, культурний туризм тощо.

Наступний форум, який пройде 27 вересня на Хмельниччині, називається «Культура та потенціал особистості». Він організовується проєктом UCORD у партнерстві з Агенцією регіонального розвитку Хмельницької області, Хмельницькою обласною військовою адміністрацією та Хмельницькою обласною радою.  На ньому розглядатимуться питання використання штучного інтелекту в культурі та роль культури у формуванні та розвитку особистості.  

«Мінливість та нестабільність сучасного світу негативно впливають на життя людей. Через війну та кризові ситуації багато хто втратив не лише матеріальні ресурси, але й можливості для самореалізації та розвитку. Ці обставини спричинили глибоке почуття відчаю, депресії, тривожності та психологічних травм. Диджиталізація, соціальні мережі та штучний інтелект, які швидко увійшли в життя людей, створюють додатковий тиск і нові виклики. Ці технологічні зміни впливають на всі аспекти життя і часто стають причиною підвищеної тривожності та соціальної ізоляції. Тож постає питання: як культура може допомогти нам сформувати нормальне життя людей і майбутнє держави у турбулентному мінливому світі? Саме про це ми будемо говорити під час чергового культурного форуму на Хмельниччині», – каже Марина Кулініч, керівниця Компоненту 3 «Культура і соціальна згуртованість», радниця з питань культури, соціальної згуртованості та залучення громадян проєкту UCORD.

Вже очевидно, що ми переходимо у світ, де неможливо буде жити без диджитальних технологій. І тому українська культура повинна постійно опановувати нові технології, не боятися їх, щоб бути на рівні із сучасним світом. При цьому не варто забувати, що у цифровому світі первинними все ж залишаються людський інтелект, творчість та особистість, які ми маємо плекати в собі, щоб бути видимими в світі, створювати вагомі речі та просувати Україну на лідерські позиції в позитивних показниках світових рейтингів.