Захищений простір у закладі освіти: як забезпечити реалізацію експериментального проєкту?

Автори: Сергій Яцковський, Андрій Мацокін, національні експерти Проєкту DECIDE

---

З урахуванням ситуації, яка склалася навколо функціонування найпростіших укриттів у закладах освіти через застосування нових державних будівельних норм (ДБН) до приміщень фонду захисних споруд, Кабінет Міністрів України Постановою від 13.08.2024 N926 затвердив Порядок реалізації експериментального проєкту щодо створення в будівлях і спорудах закладів освіти захищених просторів (приміщень для фізичного захисту) (далі – Експериментальний проєкт).

Метою прийняття даного НПА має стати створення в будівлях і спорудах закладів освіти, незалежно від типу та форми власності й в яких відсутні об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, захищених просторів для забезпечення укриття учасників освітнього процесу. Водночас реалізація експериментального проєкту буде відбуватися на територіях територіальних громад із задовільним або помірним рівнем ризику безпеки.

Під захищеним простором (приміщенням для фізичного захисту) (далі – захищений простір) слід розуміти приміщення, частину будівлі і споруди закладу освіти, що НЕ є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту та призначені для забезпечення укриття учасників освітнього процесу від побічної (непрямої) дії звичайних засобів ураження шляхом зменшення впливу надмірного тиску повітряної ударної хвилі та дії уламків під час застосування таких засобів ураження. Захищений простір не належить до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Важливим є те, що створення захищеного простору не звільняє керівників, засновників закладів освіти від необхідності вжиття заходів до створення захисних споруд або споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями.

Заклади освіти будуть брати участь в реалізації експериментального проєкту згідно з рішеннями обласних, Київської міської військових адміністрацій.

У закладах освіти, які візьмуть участь в реалізації експериментального проєкту, може бути організовано освітній процес в очній та/або змішаній (шляхом поєднання очної та дистанційної форм здобуття освіти) формі. Під час реалізації експериментального проєкту органами місцевого самоврядування проводяться заходи щодо нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України.

 

Особливості

 

Важливо зауважити, що виконання рішень щодо створення захищених просторів у закладах освіти (приміщень для фізичного захисту):

• не передбачає втручання у конструкції будівель і споруд закладів освіти. Створення такого простору можливе лише в закладах, розташованих на території територіальних громад із задовільним рівнем ризику безпеки в системі освіти, розрахованим відповідно до Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. N866;
• передбачає втручання у конструкції будівель і споруд закладів освіти. Створення такого простору можливе у закладах, розташованих на території територіальних громад як із задовільним, так і з помірним рівнем ризику безпеки.

Що важливо: для визначення потенційної можливості створення захищених просторів у будівлях і спорудах закладів освіти та напрацювання відповідних інженерно-технічних рішень:

1. Військові адміністрації, органи місцевого самоврядування можуть утворювати постійні або тимчасові комісії. Тут слід звернути увагу на те, що комісії мають створюватися розпорядчим документом, яким доречно буде:

• затвердити склад комісії. До комісії мають увійти (за згодою) представники структурних підрозділів з питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров’я обласних, Київської міської військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також фахівці територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби та представників відповідних проєктних і будівельних організацій);
• визначити голову, секретаря, заступника, а також визначити правила роботи і документальне її забезпечення діяльності.

2. Заклади освіти підлягають огляду, а у разі потреби технічному обстеженню (див. Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. N257).

Під час огляду (обстеження) будівель і споруд закладів освіти визначається можливість забезпечення захисту учасників освітнього процесу від побічної (непрямої) дії звичайних засобів ураження, а також негативного впливу від руйнування (аварії) інших будівель, споруд, інженерних мереж, які можуть призвести до травмування або загибелі учасників освітнього процесу. За результатами огляду (обстеження) складається у довільній формі відповідний акт. Акт повинен містити:

• висновки щодо придатності такого об’єкта для використання як захищеного простору;
• пропозиції щодо необхідних інженерно-технічних рішень та заходів організаційного характеру, які доцільно прийняти та здійснити для створення захищеного простору.

До уваги! Комісія утворюється для визначення можливості створення захищених просторів та напрацювання рекомендацій щодо інженерно-технічних рішень. Свої рекомендації і висновки вона зафіксує в акті.

Рішення щодо створення захищеного простору приймають органи місцевого самоврядування і обласні військові адміністрації.

 

Рекомендації і заборони або що потрібно враховувати при прийнятті рішень

 

Інженерно-технічні рішення щодо створення захищених просторів у закладі освіти можуть передбачати або не передбачати втручання у конструкції будівель і споруд закладів освіти. Зразки можливих рішень наведено в додатку до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва.

Водночас Порядок рекомендує:

• По-перше, створювати захищений простір у будівлях і спорудах закладів освіти, що розташовані всередині забудови, а також поблизу кам’яних огороджувальних конструкцій. При цьому перевага має надаватися тим підвальним та цокольним приміщенням чи їх окремим частинам, огороджувальні конструкції яких є більш стійкими до руйнівного впливу повітряної ударної хвилі та будуть забезпечувати найбільш ефективний захист від дії уламків засобів ураження.
• По-друге, для захищених просторів бажано використовувати приміщення із залізобетонними конструкціями перекриття.
• По-третє, у разі створення захищених просторів на першому поверсі будівель і споруд слід використовувати внутрішні приміщення, які відокремлені внутрішніми тримальними стінами та/або перегородками від приміщень з природним освітленням (коридори, холи, підсобні приміщення тощо), а також обов’язково передбачати вжиття додаткових заходів до підвищення їх захисних властивостей.

Також важливо врахувати, що з метою забезпечення захисту від дії звичайних засобів ураження опорні та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) зазначених будівель і споруд закладів освіти повинні бути виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів.

Не допускається:

• створення захищених просторів у приміщеннях, розташованих вище першого поверху;
• використання будівель і споруд, які мають дерев’яні перекриття;
• використання для внутрішнього оздоблення крихких матеріалів, які у разі удару можуть утворювати дрібні уламки з гострими краями (керамічна плитка, скло тощо).

Порядок також висуває вимоги до самого захищеного простору і кількості учасників освітнього процесу. Так, зокрема:

• захищений простір має розташовуватися в основній будівлі закладу освіти або безпосередній близькості до неї (до 100 метрів);
• через захищений простір не можуть проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (крім внутрішньобудинкових інженерних мереж);
• захищені простори повинні мати рівну підлогу, бути забезпечені електроживленням, штучним освітленням та вентиляцією (примусовою чи природною);
• захищені простори мають перебувати у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до вимог протипожежних та санітарних правил), бути забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами й пристосовані для вільного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• захищені простори підлягають забезпеченню необхідним майном, інвентарем, засобами та матеріалами для безперервного перебування в них учасників освітнього простору не менше чотирьох годин.

До уваги! Кількість учасників освітнього процесу, що може бути розміщена у захищеному просторі, розраховується виходячи з розрахунків від 1,2 до 0,8 кв. метри на учасника (у разі одно-, дво- чи трьох’ярусного розташування місць для сидіння (лежання).

 

Замість висновку

 

Реалізація експериментального проєкту зі створення захищених просторів у закладах освіти є необхідним і стратегічно важливим кроком у забезпеченні безпеки учасників освітнього процесу в умовах збройного конфлікту. Прийняття цієї постанови надає можливість школам, які не мають повноцінних укриттів, продовжувати навчання в офлайн-форматі, що є важливим для забезпечення якісної освіти та соціальної взаємодії учнів.

Координація між ОМС, військовими адміністраціями та іншими зацікавленими сторонами є вирішальною для успішної реалізації проєкту. Адже це дозволить своєчасно адаптувати наявні будівлі та споруди для потреб укриття, забезпечуючи таким чином можливість безперервного навчання в умовах воєнного стану. Забезпечення захищених просторів відповідним обладнанням та матеріально-технічними засобами також сприятиме підвищенню рівня безпеки та комфорту учасників освітнього процесу під час їх використання.