Кабінет Міністрів України ухвалив важливий документ — постанову «Про затвердження Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України». Методику розробили у межах реалізації комплексної політики «Школа офлайн».
Ця методика допоможе МОН визначити, які громади найбільше потребують підтримки для облаштування безпечних освітніх просторів та будівництва укриттів, а також які школи можуть повернутися до очного / змішаного навчання.
Як це працює, пояснили у швейцарсько-українському проєкті DECIDE.
Методика включає комплексний аналіз даних:
- геолокація шкіл: враховуються відстані до лінії фронту, кордонів з Росією, Білоруссю та Придністров’ям;
- кількість учнів і працівників;
- форма навчання: оцінюється, чи можливо безпечно проводити очне або змішане навчання.
Крім цього, враховуються й додаткові дані, наприклад, геолокація вибухів, інфраструктурні об’єкти, статус громад (окуповані, де тривають бойові дії або вони можливі).
Дані для оцінювання безпекових ризиків аналізують за допомогою штучного інтелекту від міжнародної компанії Palantir.
Методика розподіляє громади на п'ять рівнів ризику:
- непереборний: тимчасово окуповані території або активні бойові дії.
- дуже високий: можливість початку бойових дій; громади розташовані до 45 км від лінії фронту або кордонів з РФ, Білоруссю, Придністров’ям.
- високий: до 60 км від активних бойових дій; ризик обстрілів авіаударами або іншими засобами ураження.
- помірний: до 90 км від бойових дій; ризик дещо менший, але все ще значний.
- задовільний: ризик, за якого можливе відносно безпечне очне навчання.
Детальніше про кожен з рівнів ризику у документі.
Ця методика буде використовуватися для розробки освітніх політик і розподілу державних субвенцій, що дозволить ефективніше підтримувати громади в умовах війни.
