Учасники інформаційної сесії від Програми "U-LEAD з Європою" дізналися, як проєктна діяльність впливає на життя школи та громади. В ході заходу освітяни отримали рекомендації експертів з проєктного менеджменту, надихнулися досвідом колег та дізналися про актуальні конкурси грантів.

---

У середу, 24 липня, команда експертів U-LEAD робочої групи «Освіта» організувала інформаційну сесію на тему: «Можливості розвитку сфери освіти в територіальній громаді за допомогою інструментів проєктного менеджменту». Захід зібрав освітян та експертів з проєктного циклу для обміну досвідом та знаннями. Учасники мали змогу дізнатися про практичні аспекти написання грантових заявок та вимоги донорів.

Як зазначила керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Запорізькій області Тетяна Бордюг, наразі освітянам важливо зосередитися на практичних навичках, які допоможуть залучати додаткові кошти для шкіл.

«Ми ще не говорили про проєктну діяльність в освіті. А вона допомагає не лише здобути нові знання, але й набути практичних навичок для залучення додаткових коштів»

Експерт U-LEAD з питань освіти Сергій Дятленко зазначив:

«Місія проєктного менеджменту у школах полягає не у придбанні обладнання, заміні вікон або дверей. Проєктна діяльність має підвищувати освітню спроможність закладу, сприяти професійному розвитку педагогів та навчати дітей практичному застосуванню теоретичних знань».

За його словами, важливою особливістю проєктів є те, що ніхто не може змусити школу, вчителів, учнів, батьків або засновників закладу брати участь у реалізації ініціатив:

«Керувати проєктом має той, хто вмотивований, у кого горять очі».

Звичайно, важливо залучати добровільно до цієї роботи учнів, старшокласників. Вони більш креативні, вмотивовані на зміни, не мають негативного досвіду і не бояться помилитися, а також молодь краще знає сучасні технології та англійську, що також важливо.

Експерт також надав рекомендації щодо використання таких інструментів проєктного менеджменту як громадський бюджет участі та гранти.

Експерти U-LEAD з управління проєктним циклом Олег Кулініч та Петро Гоцалюк поділилися своїми порадами щодо реалізації успішних проєктів. По-перше, проєкт має вплітатися в стратегію розвитку громади, давати перспективу на майбутнє. По-друге, мають бути кадри — ті, хто буде реалізовувати проєкт, і цільова аудиторія — ті, на кого спрямовано проєкт. По-третє, дуже важливими є комунікації та наявність партнерських зв’язків.

Реалізація проєктів у школах громад стикається з низкою викликів, зокрема з необхідністю залучення фінансування та підтримки з боку місцевих органів влади. Однак, як наголошують експерти, успішна реалізація проєктів можлива за умови налагодження партнерства з бізнесом та громадськими організаціями.

«Стратегічне планування та залучення учасників освітнього процесу є ключовими елементами успішного проєкту», — зазначив Петро Гоцалюк.

Олег Кулініч ознайомив учасників з критеріями оцінювання грантових заявок. Зокрема йшлося про спроможність організації-заявника, її досвід діяльності у сфері, в якій має бути реалізовувано проєкт, її грантову історію, резюме та досвід ключових виконавців, а також наявність партнерів (в т.ч. Зарубіжних):

«Проєктна заявка має відповідати умовам конкурсу. Проєкт повинен мати соціально-економічний ефект, якісний і реальний бюджет та довгостроковий вплив».

Своїм досвідом реалізації проєктів у закладах освіти поділилися представники Хмельницької та Волинської областей.

Директорка Зимнівського ліцею з Волині Юлія Степанюк розповіла по участь її освітнього закладу у конкурсах та залучення фінансування для покращення матеріально-технічної бази, запровадження електронного документообігу тощо.

Заступниця директора з виховної роботи Крупецького ліцею, вчитель технологій та мистецтва Світлана Гарбарук презентувала діяльність кулінарного коворкінгу, який став вагомим проєктом для навчального закладу. За два роки ця ініціатива дала поштовх новим ідеям та згуртувала навколо себе громаду, допомогла інтегруватися переселенцям.

Ліцей отримав грант на 4000 євро, за які кабінет трудового навчання обладнали сучасною кухонною технікою. Спочатку це урізноманітнило уроки праці, далі почали експерементувати. На базі кулінарного коворкінгу почали проводити дослідження місцевих традиційних страв, інтегровані уроки з англійської, малювання та біології. Учні вивчали практичні аспекти маркетингу і підприємницької діяльності, реалізовуючи проєкт «Смак турботи». А коли вдалося залучити ще один проєкт і придбати промислову сушарку, почали готувати сухі борщі та супи для ЗСУ.

«Трудове навчання і технології — це проєктна діяльність. Учні стали більш впевненими, не бояться експериментувати, навчилися користуватися сучасною кухонною технікою. Молодь стала активніше брати участь у заходах та благодійних ярмарках, ініціювати свої проєкти», — розповіла Світлана Гарбарук.

На завершення інформаційної сесії експерти U-LEAD презентували декілька актуальних конкурсів та грантів, які стосуються саме освітньої сфери:

• конкурс грантів Visegrad+
• новий європейський відкритий конкурс Bauhaus 2025
• конкурс «Кар’єрні можливості для молоді з інвалідністю»
• грантова допомога по проєктам безпеки людини «КУСАНОНЕ».