«Працюємо – перемагаємо!» Як шкільний громадський бюджет допоміг громаді на Одещині під час війни

Авторка: Марія Булейко (Марковська)


Спорт-зони для активного відпочинку, медіатека, інноваційна лабораторія природничо-математичних наук, спортивний майданчик, зона відпочинку – усе це й навіть більше вигадали та втілили у життя діти громади. І це під час війни.

На початку повномасштабного вторгнення Визирська сільська територіальна громада, що на Одещині, фактично стала прифронтовою. Адже неподалік – Миколаїв, Херсон і Одеса. Жителі громади мусили оперативно згрупуватися та приймати людей, яким потрібен був прихисток.

Попри це, у громаді не втрачали надії, що ініціатива «Громадський бюджет на дитячі мрії» від Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, для якої вони вже так багато зробили, триватиме. Зокрема, станом на січень 2022 року відбулися хакатони, діти пройшли навчання, щоб якісно писати проєкти, підготували ідеї та кошторис. Залишилися голосування та втілення.

Зрештою, Проєкт DECIDE і допоміг жителям громади відволіктися, повірити в те, що зміни важливі та реальні навіть у такі важкі часи, та змінити громаду на краще.

У цьому тексті читайте про те, що таке «Громадський бюджет на дитячі мрії», які проєкти вдалося втілити учням місцевих шкіл, чому це важливо та чи планує Визирська громада продовжувати підтримувати дітей.

 

Як втілити дитячі мрії та до чого тут громадський бюджет

 

«Громадський бюджет на дитячі мрії» – це спільна ініціатива Проєкту DECIDE та громад-партнерів. Шкільні команди розробляють та пропонують проєкти, які мають змінити життя у громаді. Серед багатьох представлених від шкільних команд понад половина – із реорганізації освітнього простору. А громада та DECIDE співфінансують втілення проєктів, які обрали жителі під час голосування. Є кілька етапів від ідеї до втілення:

  1. Учасники шкільних команд мають взяти участь у серії тренінгів і хакатонах, під час яких експерти DECIDE вчать писати проєкти, розробляти кошторис та презентувати ідеї.
  2. Шкільні команди мають сформувати ідеї, пропозиції та кошторис та подати проєкти спеціально обраній комісії.
  3. Комісія аналізує проєкти та може віддати на доопрацювання. Коли команди допрацюють проєкти – вони готові до голосування.
  4. У голосуванні мають змогу взяти участь усі мешканці громади. Віддати свій голос можна на електронній платформі з допомогою ID-картки. Ті, кому ще не виповнилося 14 років, можуть узяти участь в офлайн-голосуванні з бюлетенями в школах-учасницях.
  5. Ще одна важлива частина процесу – реклама та агітування проголосувати за той чи інший проєкт. Учасники мають добре продумати, як зацікавити жителів громади, щоби ті віддали голос саме за їхню ініціативу.
  6. За підсумками голосування визначають переможців.
  7. Отримавши фінансування, команди реалізовують задумане.

Кінцева мета ініціативи «Громадський бюджет на дитячі мрії» – не просто реорганізація освітнього простору. Натомість увесь процес має навчити учнів формувати команди та успішно взаємодіяти, дає змогу опанувати основи проєктного менеджменту та бюджетування, знайомить з особливостями процесів ухвалення рішень на рівні громади. А головне – дає змогу відчути, що всі жителі громади важливі та мають можливість впливати на зміни.

Так, діти стають більш відповідальними та свідомими членами громади. Вони здатні самотужки змінювати свій навколишній простір, розуміють, що таке демократія і вклад кожного у покращення життя в громаді.

 

Як це було у Визирській громаді

 

«Якщо коротко: ми починали під час ковіду, а звершували під час війни, – говорить Валентина Харламбова, начальниця відділу освіти, молоді та спорту Визирської громади. – Наші діти з радістю брали участь у всіх тренінгах і хакатонах. Ви б бачили їхні очі – усі зібралися в опорному закладі, все було настільки цікаво та інноваційно, що вони не хотіли йти додому. До того ж у дітей був брак спілкування під час пандемії, а тут така подія».

Зрештою, на початку 2022 року шкільні команди напрацювали ідеї та були готові подавати проєкти комісії. На реалізацію майбутніх проєктів DECIDE планував виділити 560 тисяч гривень, суму, яку виділить громада, ще обговорювали.

Почалося повномасштабне вторгнення…

«У перші дні в нас у всіх був шок. Навколо – гупало, бо за 30 кілометрів від нас стояли росіяни. На той час Визирська громада стала прифронтовою, бо далі – Миколаївська область. До Вознесенська – 35 кілометрів степами. Ніхто не знав, що нас чекає завтра. Але ми не пакували валізи. Ми були готові битися виделками й ножами, якщо доведеться. Було відчуття рішучості», – пригадує Валентина.

Тоді всіх згуртували в школах. Намагалися зайняти справою: плели сітки, складали суміші для їжі, приймали людей, які вимушено покинули дім. Команда DECIDE створила групу у Viber, у якій були всі громади-партнери.

«Нас згуртовували та запитували, яка потрібна допомога. Може, каремати? Якась канцелярія абощо? Коли минув місяць, діти почали запитувати, чи продовжимо ми «Громадський бюджет на дитячі мрії»? І робота над проєктами відновилася. Це був промінчик світла для нас. Людям потрібна була ідея: якщо ми працюємо – перемагаємо. І такою ідеєю для нас став дитячий громадський бюджет», – розповідає Валентина Харламбова.

Керівниця зазначає, що включення у життя громади не давало змогу розслаблятися. Кожен на своєму місці робить своє діло – від цього ставало легше.

«Ми націлювали дітей, що вони створюють маленький проєкт, який у майбутньому ляже в основу відбудови країни. Тому що з малого починається велике», – говорить освітянка.

Зрештою, коли діти почали подавати проєкти, стало зрозуміло, що коштів на те, що вони хочуть, бракує. До того ж почалося здорожчання всіх матеріалів.

«Депутатський корпус працював разом із нами. Ми презентували ідеї та обговорювали – вони голосували. Узагалі, у нас стовідсоткова підтримка освіти в громаді – це дуже важливо. Було складно ухвалити рішення, бо в той час роботу зупинив наше головне підприємство, яке переважно формувало бюджет громади. Але громада вирішила підтримати дітей і збільшити суму фінансування зі свого боку», – зазначає Валентина.

Усього громада виділила близько 330 тисяч гривень. Разом із DECIDE – понад 800 тисяч гривень. У громаді – шість закладів освіти, і кожен мав змогу подати кілька проєктів. Експерти швейцарсько-українського проєкту DECIDE пояснили, що найкращий варіант – розподілити бюджет пропорційно до кількості дітей у кожній школі. Усе – справедливо. Тож опорна школа, у якій навчається 700 дітей, отримала 418 тисяч гривень, решта – менше.

 

Що вдалося втілити

 

У кожній із шести шкіл виграв один проєкт. Це:

  • Спорт-зона для активного відпочинку «Be fit» у Дмитрівській гімназії.

 

 

Це кімната зі шведською стінкою, більярдним, хокейним та футбольним столами, різноманітними настільними іграми та столиками для них.

 

 

Також є дартс, м’які пуфи, спортивні круги тощо. Простір використовують на уроках фізкультури не тільки. Ідея виникла із бажання, щоби було, де на території школи покращувати здоров’я, взаємодіяти й мати дозвілля поза ґаджетами.

 

 

  • Медіатека SMART-технології в Першотравневому ліцеї. Тут бібліотеку перевтілили на сучасний медійний простір, у якому діти та вчителі не тільки мають змогу навчатися та працювати, а і проводити дозвілля.

 

 

Тут є кілька відокремлених зон: із книжками, інтернетом, можливістю видрукувати та зісканувати файли.

 

 

А також – простір для відпочинку та спілкування. Приміщення обладнане меблями-трансформерами та інтерактивним устаткуванням. Загалом діти мають можливість спілкуватися, творити та займатися самоосвітою.

 

 

«Якось я прийшла в ліцей, зазирнула в бібліотеку й побачила, як біля одного зі стелажів скупчувалися діти. А потім дивлюся – вони біля стелажа з книжками про Гаррі Поттера. Це ж круто! Ми вже дійшли до того, що, окрім технологій, для розвитку потрібні книжки. Тож як було радісно на душі, коли я побачила, що діти в бібліотеці із захватом читають книжки», – розровідає Валентина Харламбова.

 

 

  • Спортивний майданчик «Active life» для здобувачів освіти, батьків, працівників Кордонської гімназії.

 

 

Це багатофункціональний спортивно-ігровий майданчик, де відбуваються щоденна ранкова гімнастика, активності на перервах, міжшкільні та сільські спортивні змагання та інші спортивні заходи.

 

 

Майданчик дав змогу урізноманітнити доступні дітям розваги та активності й заохотити їх до занять спортом і здорового відпочинку.

 

 

«Діти в кількох школах виграли із проєктами спортивних зон. А тоді почали замовляти якісь цікаві меблі, часом дорогі. Наприклад, були стільчики за 50 тисяч. І ми, дорослі, спочатку думали: «Ну, що ж там такого можна за 50 тисяч назамовляти?». Але коли прийшло те, що вони замовили, ми зрозуміли. Усе це – з якоюсь вигадкою, ідеєю, яскраво, сучасно. Дітям треба давати можливість ухвалювати рішення!», – говорить управлінка.

  • Інноваційна лабораторія природничо-математичних наук «TORNADO» у Визирському ліцеї. Ідеться про інноваційну лабораторію із зонами для різних навчальних дисциплін.

 

 

«У нашому ліцеї є проблема – немає окремого кабінету фізики, біології, математики, астрономії, хімії тощо. Тож не було змоги зробити дослід на уроці чи розглянути макет скелета. Тому ми вирішили розробити лабораторію. Усе – щоби було легше вивчати природничо-математичні науки», – пояснює Олена Міхеєва, учениця 11 класу та учасниця команди.

 

 

Найважче, за словами Олени, було визначитися із приміщенням, у якому варто облаштувати лабораторію. Зрештою, обрали один із найбільших класів. Це був звичайний клас, а тепер – облаштований, сучасний, прикладний, фокусний і красивий.

 

 

Тут є дошка, проєктор, колонки, макети різних органів людей, макет скелета, глобуси, макети будови землі та карти. Так, на уроках є змога запускати програми й відображати їх на дошці, працювати в інтернеті, виконувати практичні, лабораторні й дослідницькі проєкти. Ідея полягала в тому, щоб школярі виявляли більше зацікавленості в навчальному процесі, поглиблювали знання та мали змогу якісно підготуватися до олімпіад та конкурсів.

 

 

«Проєкт дав нам не лише матеріальні речі. У команді працювали вчителі та діти з різних класів. Так, ми познайомилися, зблизилися, почали спілкуватися. До того ж було весело розробляти дизайн, придумувати, де та що буде розташовуватися, щоб усім було зручно», – ділиться Олена.

  • Зала безпечного середовища «Sport-Mix» у Калинівській гімназії.

 

 

Так, учні обладнали вже відремонтовану спортивну залу якісним та сучасним спортивним обладнанням і інвентарем.

 

 

Закупили гімнастичні мати, лави, місток, дерев’яні сходи, спортивний комплекс, баскетбольну сітку й канат для перетягування.

 

 

  • Зона відпочинку «Комфорт Таун РЕЛАКС» у Любопільській гімназії. Учні переобладнали шкільний коридор на простір для відпочинку та перезавантаження. Тут облаштували три зони: релакс-зона – для розслабленого дозвілля, ігрова – для активних ігор, як-от настільний футбол чи аерохокей, та творча – для втілення творчих ідей.

 

 

Так, у просторі зʼявилися зручні сучасні меблі, куточки з рослинами, полички з книжками, Wi-Fi, столи, стільці, комп’ютер та телевізор. Тут учні мають змогу обговорювати спільні проєкти під час навчання та грати в настільні ігри у вільний час. Простір задумували як такий, що згуртує школярів, допоможе їм об’єднатися за інтересами, стимулюватиме змістовне й активне дозвілля.

 

 

«У цьому просторі кожен знайде, чим зайнятися. Нам вдалося втілити все, що ми планували. Ми дуже хотіли, щоб учні нашої гімназії були задоволені. І саме це отримали. Вони часто проводять там час на перервах, під час класних годин і коли приїжджають гості. А те, що там людно, – для нас найкращий відгук», – говорить Євангєліна Сливець, учениця 7 класу та учасниця команди.

 

 

Своєю чергою, Валентина Харламбова обіцяє, що ті проєкти, які не виграли, також згодом втілять.

«Вони ніде не дінуться. Закладемо їх у наступні шкільні громадські бюджети. Сподіваюся, що після війни й із відродженням наших підприємств, ми будемо мати кошти й реалізуємо всі дитячі мрії», – говорить Валентина Харламбова.

 

Як відбувалося просування та чому проєкт важливий

 

Валентина розповідає, що діти захопилися просуванням своїх проєктів і залучали батьків. Кожен через сарафанне радіо розповідав про проєкт, яким опікується.

«Це була справжня рекламна кампанія. Діти ходили до сусідів і розказували, що планують зробити та чим це буде для них корисно. Активно працювали батьки, тому що хотіли, щоб їхні діти відзначилися. Зрештою, учні зрозуміли важливість реклами, а також це класно обʼєднало жителів громади», – розповідає Валентина.

Також у соцмережах громади періодично публікували нагадування про те, що триває голосування, та розповідали про проєкти-учасники. Крім того, кожна школа висвітлювала процес на своїх сторінках. Інформація була також у медіа та на сайті Визирської громади.

«Проєкт навчив мене працювати в команді, слухати думки інших, висловлювати свою, креативно мислити, якісно розпоряджатися коштами. Нам давалася сума – і треба було її ефективно розподілити. Це неабияка відповідальність перед людьми, які проголосували за нашу ідею. Це справді дало нам змогу відчути себе самостійними, вільними, важливими. До того ж я вважаю, що багато дітей дуже розумні. І якщо давати їм можливість, вони можуть вигадати та втілити дуже цікаві ідеї», – говорить 11-класниця Визирського ліцею Олена Міхеєва.

Валентина Харламбова, спираючись на відгуки учнів, також вважає, що проєкт дав не лише теорію, а справжню практику.

«Він вчить дітей згуртуватися, ухвалювати рішення, а головне – нести за них відповідальність. Наприклад, усі ж знають, які команди виграли. Тож підходять до учасників, висловлюють свої думки, хвалять або говорять, що можна було зробити інакше. А ті, хто не виграли, говорять: «Ну, почекайте, ми допрацюємо свої проєкти – і також втілимо». Це про здорову конкуренцію та демократію. Процес згуртував жителів громади навколо закладів освіти, навколо дітей. Це чудова ініціатива, яку ми плануємо продовжувати», – говорить Валентина Харламбова.

Валентина також розповідає, що в кожному закладі-переможці зробили таблички, що це «Шкільний громадський бюджет». Діти горді проходять повз. Серед однолітків це дуже престижно – втілити щось самотужки.

«Під час втілення проєкту ми більше згрупувалися. Я вважаю, що учням треба давати можливість втілювати щось самотужки. Адже ми справді розуміємо потребу. Дорослі про це можуть лише здогадуватися», – вважає учениця Любопільської гімназії Євангєліна Сливець.

 

 

До слова, у комплексну програму розвитку освіти на чотири роки, яка є в громаді, уже додали зміни й заклали фінансування на розвиток демократичної освіти громади. Громада за свої кошти збирається продовжувати проєкт.

«Головне – що ми вже знаємо, як організувати весь процес. Я працюю управлінкою із 2003 року. І тішуся, що є проєкти, які так скрупульозно розказують, як треба налаштовувати ті чи інші процеси правильно, щоб не бити шишки. Просто бери, виконуй і змінюй. І такі ініціативи, як-от «Громадський бюджет на дитячі мрії», справді змінюють життя громади. У селі все працює так: якщо в школі щось зʼявляється – отже, це для всього села. І проєктами, які втілили діти, користуються всі охочі», – завершує Валентина Харламбова.

14.06.2024 - 11:57 | Переглядів: 1993
«Працюємо – перемагаємо!» Як шкільний громадський бюджет допоміг громаді на Одещині під час війни

Теги:

освіта міжнародна підтримка участь громадян громадський бюджет кращі практики освіта шкільний бюджет

Область:

Одеська область

Джерело:

Читайте також:

16 грудня 2024

80% закладів освіти пошкодила росія. Як у Чернігові облаштовують сучасні шкільні укриття

80% закладів освіти пошкодила росія. Як у...

«Внаслідок повномасштабного вторгнення і постійних обстрілів Чернігова 80 % закладів освіти, тобто шкіл, садочків,...

13 грудня 2024

«Я згоден проміняти великий бюджет нашої громади на високі доходи наших мешканців». Інтерв'ю голови громади

«Я згоден проміняти великий бюджет нашої...

Голова одної з найбагатших на Полтавщині Сергіївської громади Ігор Лідовий розповів про те, чому розвиток...

02 грудня 2024

Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки Програми USAID DOBRE запрацював медіацентр

Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки...

У Царичанській територіальній громаді Дніпропетровської області за підтримки Програми USAID DOBRE відкрили медіацентр...

02 грудня 2024

Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у Решетилівській громаді учні створювали громадські проєкти

Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у...

Авторка: Марія Булейко (Марковська) Полтавщина – чи не перший регіон в Україні, де ще у 2019 році на обласному...