17 травня у Львові відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження у Львівській області. Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Львівської ОВА.

---

До обговорення реформи профільної середньої освіти долучилися приблизно 200 учасників, серед яких: представники МОН, Львівської ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освітою ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійно (професійно-технічної) освіти.

Серед основних питань, що розглянули на заході: передумови впровадження реформи профільної середньої освіти, суть нововведень та змін, які передбачені реформою. Особливу увагу присутні зосередили на плануванні мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти у Львівській області, моделі фінансування й управління такою мережею.

Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту», до 1 вересня цього року має бути затверджено плани формування мережі закладів освіти. Тому одним з ключових завдань реформи є формування спроможної мережі закладів освіти, побудова нової освітньої інфраструктури, яка дозволить забезпечити високу якість освіти, що є компетенцією органів місцевого самоврядування.

Реформа профільної середньої освіти є частиною комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією «Нова українська школа». З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10-12 класи) за двома спрямуваннями:

• академічним: з поглибленим вивченням предметів (курсів) і підготовкою до здобуття вищої освіти;
• професійним: орієнтованим на ринок праці та на порівняно швидким процесом здобуття професії.

Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, розповів про принципи роботи майбутніх академічних ліцеїв, організацію освітнього процесу, зміну методів та підходів до навчання.

Мета академічних ліцеїв — допомогти учням визначити й розвинути свої сильні сторони, а також дати знання і вміння, необхідні їм для подальшого життя. Тут учнівство зможе обирати профіль навчання, предмети й курси та проходитиме поглиблену профорієнтаційну підготовку.

“Упровадження профільної середньої освіти - один із найскладніших етапів реформи “Нова українська школа”. Адже йдеться не тільки про зміни в стандарті освіти, освітніх програмах і підходах, а і про зміну мережі закладів освіти. Ці компоненти повʼязані один з одним: неможливо підвищити якість освіти, не змінивши мережу. Зокрема, для надання учнівству вибору профілів, предметів і курсів у ліцею має бути достатня наповнюваність: що більше учнів, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна зробити. Окрім того, ми передбачаємо, що переважно академічні ліцеї працюватимуть окремо від початкових шкіл і гімназій, оскільки профільне навчання потребуватиме іншої організації освітнього процесу: від класно-урочної системи до гнучких груп, модульного принципу і проєктного навчання”, — сказав Андрій Сташків.

 

 

В академічному ліцеї учнівство зможе поглиблено вивчати навчальні предмети / курси відповідно до обраного профілю та проходити підготовку для подальшого навчання у ЗВО. Також буде можливість обирати предмети й інтегровані курси (профільні та поза профілем) у міжкласних групах.

Заклад профільної середньої освіти має бути великим. У ньому мають навчатися не менше сотні учнів на паралелі, це дасть змогу організувати вибір профілів і предметів / курсів. Адже саме в більшому ліцеї можливо забезпечити профільність та вибір курсів / предметів, створити відповідну матеріально-технічну базу й утримати висококваліфікованих учителів.

Мережа ліцеїв має забезпечити якомога ширший вибір профілів, особливо для учнів із сіл. Це мають бути або багатопрофільні заклади, або кілька ліцеїв із різними профілями на одній території.

Враховуватиметься наближеність закладів освіти до місць проживання учнів. Експерти пропонують такі показники: 30 кілометрів до ліцею для підвезення дітей і проживання при ньому, 10 кілометрів — для щоденного добирання.

Зокрема, Львівська область налічує 73 громади. З огляду на це нині триває робота над проєктуванням мережі закладів, що надаватимуть профільну середню освіту.

Наталія Піпа, народна депутатка України, секретарка Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, акцентувала на необхідності індивідуалізувати навчання, дати можливість учням впливати на те, що вивчати, — адже це і є основна мета реформи:

“З 2027 року випускники 9 класів НУШ першими перейдуть у профільну школу. Розпочнеться період впровадження реформи профільної освіти за двома спрямуваннями: академічним та професійним. Зараз майже 70% дітей навчаються за гуманітарними профілями. А на ринку праці є потреба у  технічних, природничих спеціальностях. Потрібно переорієнтувати освіту, відповідно до потреб економіки держави. Учні у старших класах профільної школи вивчатимуть меншу кількість загальних предметів. І навпаки, ретельніше займатимуться дисциплінами, які їх цікавлять та потрібні для обраної професії. Академічні ліцеї  стануть осередками з великою кількістю учнів. Тут працюватимуть за формами проєктного навчання і новими програмами. Держава зможе забезпечити якісну матеріальну базу, фахових педагогів та змістовне наповнення великих закладів. Таким чином ми не будемо розпорошувати ресурси, а спрямуємо їх цільово й ефективно.   Ще одним аргументом на користь реформи є те, що чинний зараз 11 річний термін навчання не відповідає стандартам і практиці європейських держав. Завдяки  підтримці міжнародних  партнерів зараз можемо провести успішну реформу. Для  нашої держави це унікальний шанс на стрімкі, якісні зміни. Його необхідно використати, дати нашим дітям  свободу вибору і мотивацію для навчання”.

 

 

Директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска зазначив, що реформа профільної середньої освіти — один з пріоритетів, над яким працюють освітяни Львівщини. З 2027 року передбачено початок навчання за новими підходами, і для якісного впровадження реформи важлива завчасна підготовка.

“Такі заходи, як цей, що його ініціювали Міністерство освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE,  є дуже важливими, бо вони змінюють свідомість, а це найважча складова будь-якої реформи, особливо, коли вести мову про реформу профільної середньої освіти.

Річ у тому, що Україна без запровадження якісної профільної середньої освіти просто не матиме шансів на міжнародному ринку послуг, а відтак не зможе стати сильною і розвинутою країною.

Що ж до перебігу реформи старшої профільної школи, то на Львівщині підготовка до неї стартувала 2021 року, коли розпорядженням голови Львівської ОВА в області була сформована прогнозована мережа академічних ліцеїв, яка становить 100 навчальних закладів. До того ж 15 з них вже сформовані та навчають дітей. І якщо сьогодні в якомусь регіоні не знають, з чого почати, то можна приїхати до будь-якої громади Львівської області і ознайомитись  з рішенням місцевої ради, яким затверджений  поетапний план трансформації шкільної мережі. Сьогодні Львівщина є лідером у реформуванні старшої профільної школи.

І я хочу подякувати громадам, їхнім депутатам і  головам, районним адміністраціям за велику спільну працю.

Водночас з нашого досвіду реформи, хотів би наголосити, що вона далеко не зводиться лише до формування мережі. Під час цієї реформи має бути боротьба за доброго вчителя. 

І ще один надзвичайно важливий аспект. Нині  в області триває процес вибору і визначення профілів. Це дуже відповідальний етап реформи, бо стратегічно важливо зберегти баланс між природничо-математичним і суспільно-гуманітарним напрямками. До слова, за попередніми даними,  на Львівщині природничо-математичний профіль обрали 37% ліцеїв”.

 

 

Інституційна та фінансова спроможність органів місцевого самоврядування ефективно управляти освітою на регіональному та місцевому рівнях — основна передумова успішного впровадження реформи.

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, додала, що планування реформи та її наступних кроків, моделювання мережі  академічних ліцеїв та розробка моделей її фінансування є ключовим етапом, що потребує розуміння необхідності змін, обговорень з органами місцевого самоврядування та узгодження з громадами. 

“Щоб втілити в життя реформу профільної середньої освіти важливо, щоб - голос громад був почутий і врахований при плануванні реформи. Сьогодні, коли планується мережа закладів, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Ми бачимо запит у громадах на відвертий діалог і розуміємо, що не можна планувати реформу лише в кабінетах органів влади, тому плануємо долучати до громадських обговорень реформи. Важливо провести громадські обговорення реформи, щоб очікування від реформи на всіх рівнях органів влади, в освітній спільноті та в суспільстві були однакові.. Це дозволить уряду і Верховній Раді України приймати узгоджені з громадськістю рішення, які мають лягти в основу змін до законодавства. ”.

 

 

На важливості забезпечення якісною освітою дітей із сіл і маленьких міст наголосила Парасковія Дворянин, голова комісії з питань освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради.

«Коли недавно я модерувала зустріч з директорами департаментів освіти з усієї України, то остаточно переконалась, як багато зробила Львівщина у справі реформи профільної середньої школи. Стрий, Дрогобич, Червоноград тощо. Директори департаментів запитували в директорів ліцеїв про їхній досвід впровадження реформи та виклики. І це насправді вражає. Переконана, що Львівська область  сьогодні точно може бути промоутером цієї реформи».

 

 

Проєктування мережі закладів освіти в кожній області України та окремій громаді відбуватиметься в тісній співпраці МОН з органами місцевого самоврядування та освітянами. Тому запланована ціла низка візитів у регіони для громадського обговорення цілей реформи та особливостей її впровадження. Наступна така зустріч відбудеться у Полтаві 23 травня.