Як Білоцерківська громада, що на Полтавщині, почала свій шлях у проєкті DECIDE, які цікаві проєкти вдалося втілити та чому важливо давати дітям слово.

Авторка: Марія Булейко (Марковська) 

---

Більшість свого часу учні проводять у школі. Тож не дивно, що вони прагнуть в сучасному просторі та мати зони для відпочинку у своєму закладі освіти Зокрема, мобільні меблі, сучасні девайси, настільні ігри, інвентар для спорту. Усе це мотивує їх щоранку прокидатися, бігти на уроки та ефективніше навчатися.

Цю думку підтримують у Швейцарсько-українському проєкті DECIDE. Адже понад половини проєктів, які подають діти в межах ініціативи «Громадський бюджет на дитячі мрії», стосуються осучаснення освітнього простору.

«Діти проводять свій вільний час вдома або поза ним здебільшого в сучасних просторах. А потім приходять у школу, а там - обладнання і меблі ще з минулого чи  століття. Звісно, діти хочуть  комфортного простору, де можна спілкуватися та проводити час з однолітками, тому охоче долучаються до змін», – говорить Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE. – Але головна ідея шкільного громадського бюджету – не просто змінити простір школи, а залучити до цього всю громаду та навчитися обʼєднувати зусилля, розробляти та втілювати розвиткові проєкти, щоб змінити життя своєї школи та громади на краще».

 

 

Білоцерківська громада, що на Полтавщині, – не виняток. 58 % від усіх поданих проєктів стосуються створення нового освітнього простору  у школі та громаді, решта – спорту, культури та технологій. Однак загалом усе це – про оновлене середовище, у якому приємно проводити час.

У цьому тексті читайте про те, що «Громадський бюджет на дитячі мрії» - як Білоцерківська громада почала свій шлях у проєкті DECIDE, які цікаві проєкти вдалося втілити та чому важливо давати дітям слово.

 

Від бажання до реалізації. Як працює дитячий громадський бюджет

 

На початку 2021 року Білоцерківська сільська територіальна громада пройшла конкурсний відбір до територіальних громад-партнерів проєкту DECIDE.

«Не передати словами, які ми були щасливі опинитися серед 16 громад України, де реалізується цей конкурс», – ділиться Людмила Якименко, начальниця відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради.

Громада і проєкт мають співфінансувати втілення дитячих мрій. Ці домовленості були зазначені у Меморандумі про співпрацю. Водночас не менше 30 % має внести громада. Насамперед голова має презентувати цю ідею місцевим депутатам.

 

 

«Депутатський корпус одностайно підтримали цей проєкт і рішення щодо співфінансування. Я вдячний їм за це, адже це величезний позитив для нашої громади. Ми мали можливість підтримати наших, найменших сподвижників та ідейників», – говорить Іван Лещенко, сільський голова Білоцерківської сільської ради.

Так, Білоцерківська громада виділила 242 142 гривні, а DECIDE – 565 тисяч гривень.

Тоді громада розробила та затвердила нормативно-правові акти, щоб забезпечити гнучке адміністрування заходів проєкту. А ще встигли провести кілька навчань для учасників проєктних команд, на яких дітей та підлітків вчили писати соціальні проєкти, розробляти кошторис та презентувати свої ідеї громаді.

«Атмосфера під час навчань була максимально цікавою. Методи та форми тренінгів і хакатонів відрізнялися від звичного навчального процесу. Учні навчилися, як правильно розпочати роботу над проєктом, на що потрібно звернути особливу увагу, удосконалювали вміння працювати в команді. Наші діти набули нового досвіду, ще тривалий час ділилися враженнями з однолітками, згодом використовували окремі види роботи, проводячи позашкільні заходи», – розповідає Людмила Якименко.

Іван Лещенко також пригадує участь у хакатонах та тренінгах:

«До участі долучилися вчителі, працівники виконкому, мешканці громади. Ми самі не повірили такій активній участі громади! Це навчання було практичним, а не теоретичним, насиченим, інтенсивним, змістовним. Ми працювали з 10 до 17 години. І найприємніше, що я бачив, як світилися очі дітей. Вони набували нового досвіду ділилися враженнями. Я розумів, що ми рухаємося в правильному напрямку», – каже голова громади.

Уже багато було зроблено. Наступний етап – подати проєкти, які розміщують на спеціальній електронній платформі.

І почалося повномасштабне вторгнення.

 

Що ж далі?

 

«Звісно, на початку повномасштабного вторгнення ніхто не думав про проєкт. Та й далі надій на його реалізацію залишалося мало: підприємства не працювали, логістика була ускладнена. У середині літа 2022 року через зростання цін дехто був змушений змінити кошторис, бо на первинний варіант не вистачало коштів. Однак DECIDE спонукав нас продовжувати», – ділиться Людмила Якименко.

 

 

Зрештою, шкільні команди таки доопрацювали та подали проєкти комісії. Загалом 8 навчальних закладів подали 24 проєкти. Упродовж двох тижнів вересня відбувалися голосування та підрахунок голосів.

Дорослі мешканці громади мали змогу голосувати на електронній платформі з допомогою ID-картки. А ті, кому ще не виповнилося 14 років, – за бюлетенями в школах-учасницях. Це було ще те завдання.

Упродовж голосування команди активно агітували людей віддати голос за їхні проєкти. Кожен житель і кожна жителька громади мали можливість віддати 3 голоси за ті проєкти, які сподобалися найбільше.

У той час діти навчалися дистанційно. Учасники команди Подільської гімназії розповідають, що до мікрорайону закладу входить два населені пункти. Тому представникам проєктних груп доводилося на велосипедах об’їжджати двори жителів громади.

«Діти були активні, цілеспрямовані, зацікавлені в тому, аби здобути перемогу. Вони справді об’єдналися, залучили батьків, знайомих. Учні прагнули самостійності в цьому процесі, тому ми їм довірилися», – розповідає Людмила Якименко.

Загалом 247 людей проголосували онлайн і 313 учнів – паперово. Перемогу здобули 8 проєктів.

 

Про проєкти, які вдалося втілити

 

• Мобільний кінотеатр у Мостовівщинській гімназії. Його можна використовувати як у приміщенні, так і просто неба.

«Коли почали завозити перші предмети для нашого проєкту – кольорові пуфи, ми почали вірити, що це реальність. Дитячі мрії справді збуваються!», – ділиться Тетяна Нетяга, керівниця проєкту ШГБ.

Тепер діти влаштовують тут наукові пікніки та заняття просто неба, переглядають навчальний матеріал на великому екрані, дивляться документальні фільми, а також презентують науково-дослідні роботи.

• Центр цифрових освітніх технологій у Попівській гімназії. У центрі є по-сучасному оснащені тематичні простори: класи хімії, фізики та географії. Тут діти навчаються в ігровій формі, використовують мультимедійні засоби. Зокрема, для цього закупили, принтер, компʼютер, проєктор. Навчаються інтерактивно, проводять конференції, форуми та семінари.
• Сучасна студія української мови та літератури в Красногорівському ліцеї. Більшість учнів чекають на автобус до 16:30 і приїжджають додому пізно. Тож у студії місцеві школярі мають змогу виконувати домашні завдання та консультуватися з учителькою української мови щодо тем, які не досить добре зрозуміли. А стенди й таблиці, встановлені в студії, допомагають учням краще запам’ятовувати матеріал, необхідний для успішного складання іспитів.

 

 

Загалом тут діти проводять час після уроків, навчаються та готуються до творчих подій. Також щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці тут влаштовують тематичні заходи з розповідями про життя українських письменників, митців, видатних земляків тощо.

 

 

• Сучасна хімічна лабораторія в Рокитнянському ліцеї. У ліцеї було застаріле обладнання для навчання хімії. Тепер учні мають змогу проводити досліди й підкріплювати практикою знання з хімії. Кажуть, це допомагає їм краще вчитися, втілювати свої науково-технічні задуми й готуватися до іспитів.
• Коворкінг-центр із використанням сучасних інформаційних технологій у Бірківській гімназії. У гімназії порахували, що у 20 % учнів немає вдома комп’ютера й доступу до інтернету, тому їм складніше готуватися до уроків. Тож ідея була, щоби ці та решта дітей користувалися комп’ютером у коворкінгу.

«Мені досі пригадується момент перерахунку кошторису. Ціни зростали з кожним днем. 30 грудня. О 15:00 телефонний дзвінок із Харкова. Потрібно терміново Новою поштою переслати накладні за товар. Я вдома в Балаклії, накладні – у Бірках на роботі, а відділення – за 30 км у Великій Багачці. Нічого. Справилися.

Це був перший досвід для нас. Перша перемога. Дякуємо DECIDE, який у важкий для країни час не залишили дітей без реалізації мрій. Якби запропонували ще брати участь, то обов’язково погодилися б, адже нереалізованих задумів ще багато», – розповідає Тетяна Філенко, керівниця проєкту ШГБ Бірківської гімназії.

Простір, який вдалося облаштувати, – багатофункціональний, діти виконують тут домашні завдання, відпочивають, спілкуються, грають у настільні ігри, дивляться відео й займаються творчістю.

Учасник команди Бірківської гімназії Костянтин Бурете також ділиться враженнями:

«Участь у такому проєкті для нас була першою. Чесно кажучи, спочатку було страшно. Потім – цікаво. Незвичним було навіть те, що експерти від DECIDE просили звертатися до них просто на ім’я. Вони не просто приїхали й виступили перед нами, а заохочували нас працювати пліч-о-пліч із ними. На завершення відчули, що зробили свій безпосередній вклад у розвиток гімназії. Я пишаюся цим».

• Клуб екодозвілля «INTERMEZZO» у Білоцерківському ліцеї. Ідея – заохотити учнів до активного дозвілля та здорового способу життя, мати змогу емоційно перезавантажитися. Так, закупили туристичне спорядження для відпочинку на природі та для проведення різноманітних заходів. Тепер школярі мають змогу брати участь у туристичних походах, велопробігах та інших позакласних активностях, відволікаючись від ґаджетів.
• Тренажерно-спортивний комплекс «Спорт для всіх» у Подільській гімназії – це простір із тренажерами на подвір’ї школи, у якому учні займаються спортом на уроках фізкультури та поза ними.

 

 

«Усі були натхненні перебігом подій проєкту: агітуванням, голосуванням. Але лише восени, після дзвінка з підприємства, яке виготовляло тренажери для нашого спортивного майданчика, ми зрозуміли, що все вдалося. Почуття здивування переросло зразу ж у почуття радості, втіхи, задоволення», – ділиться команда гімназії.

Найбільше раділи члени робочої групи. Новина швидко поширилася в батьківських групах. Телефонували учні, які були в робочій групі з розробки проєкту, але вже закінчили школу. Раділи всі.

«Коли група робітників приїхала, щоб встановити тренажери, учні школи на кожній перерві оточували їх, пропонували допомогу. Дехто навіть радив як краще зробити, у якій послідовності встановити той чи інший тренажер, навіть, пригощали смаколиками. І наступні кілька днів усі були в очікуванні на дозвіл користуватися новинкою. Кожен день починався з питань «Коли можна буде випробувати тренажери? Чи можна вже сьогодні займатися на цій майданчику?», – розповідає Людмила Пилипенко заступниця директора Подільської гімназії.

 

Тренажерна зона стала популярною серед усіх мешканців села, як і очікувала команда. Загалом це урізноманітнило дозвілля в населеному пункті. Тут завжди людно – збираються і нинішні учні закладу, і колишні випускники, і мами з дошкільнятами.

• Сучасна наукова лабораторія природничих наук у Балакліївській гімназії. Ідея була такою: мати більше мотивації вчитися та отримувати нові знання з природничих предметів. Тут є сучасні меблі та інтерактивні комплекси з демонстративними матеріалами для навчання та запамʼятовування. А ще – сучасне приладдя для дослідів із хімії та фізики, яке школярі активно використовують на уроках.

 

Про важливість і продовження

 

«Не дивлячись на те, що ця справа вимагає затрат часу, дітей це окриляє. У такий спосіб вони усвідомлюють свою значущість, вчаться працювати в команді, формулювати та висловлювати своє бачення і шляхи реалізації проблем, переконувати інших у правильності своєї думки. І для закладу ніколи не буде зайвим придбати щось нове або модернізувати, осучаснити вже наявне», – каже Людмила Якименко про важливість ініціативи.

 

 

Усі одноголосно кажуть, що найважливіше те, що діти відчувають і проживають усі моменти, як з ідеї народжується те, чим справді можна користуватися. Мовляв, найголовніше – що діти це самі ініціюють, цього бажають, про це мріють.

Голова громади Іван Лещенко наголошує, що громада планує самотужки продовжувати втілення «Громадського бюджету на дитячі мрії». Хоча зараз, у зв’язку з війною, є певні обмеження у використанні бюджету.

 

 

«Однак, як тільки кошти будуть доступні – ми зробимо все, щоб діти й далі відчували свою цю місію, свій вклад і бачили результати своєї роботи. Ті 8 проєктів, які учні вже реалізували, – дієві й життєві. Я спостерігаю, як у дітей формується почуття гордості за те, що вони долучилися втілити. Вони бачать результат і наочно демонструють іншим те, чого досягли. Розумієте, ідеться про покоління, яке буде розбудовуватиме нашу державу. І коли вони відчувають, що є учасниками цього процесу, – таку державу перемогти неможливо», – завершує Іван Лещенко.