Сформувати комплексний підхід у підтримці ветеранів/ветеранок та їх сімей, вибудовувати якісну ветеранську політику, організувати системну роботу у наданні послуг ветеранам та їх родинам на належному рівні – ці завдання вимагають від ОМС значних людських, фінансових та організаційних ресурсів. Експерти U-LEAD розповіли, як ефективно впроваджувати цю політику в громаді.

У вересні 2022 року Мінветеранів повідомило, що в Україні налічується майже 500 тисяч учасників бойових дій. Менш ніж через рік, Міністр оборони в інтерв’ю озвучив цифру — близько мільйона учасників бойових дій. Але війна триває. Вже зараз у кожного серед друзів, родичів або знайомих є ветерани. Захисники з сім’ями та родини героїв проживають у громадах, поряд. Їм необхідна підтримка, допомога, відновлення.

«В Україні існує низка проблем в організації підтримки ветеранів/ветеранок та членів їхніх сімей. Обмежені фінансові ресурси громад, недостатня координація, відсутність ефективних систем інформаційного обміну, не вистачає психологічної підтримки та фахівців, недостатньо реабілітаційних та медичних послуг. Розв’язання цих проблем потребує комплексного підходу та системної роботи, як на державному, так і місцевому рівні. Щоб допомогти ОМС організувати цю роботу, експерти U-LEAD розробили цикл інформаційних сесій, які допоможуть громадам організувати роботу з ветеранами і підтримку членів їхніх сімей на належному рівні», – розповіла Оксана Швець, радниця з питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Івано-Франківській області.

В ході інформаційної сесії експертки U-LEAD Людмила Пона та Людмила Березовська роз’яснили роль і повноваження ОМС у підтримці ветеранів та членів їх сімей, ознайомили з формами, методами роботи та покроковими алгоритмами щодо організації роботи з ветеранами/ветеранками та їхніми родинами. А також звернули увагу на ризики та виклики, які виникають під час надання підтримки та допомоги.

Людмила Пона нагадала перелік законів, які регулюють повноваження органів місцевого самоврядування в підтримці ветеранів та фінансуванні місцевих цільових програм, гарантують їм соціальний захист.

Говорячи про функції громади у реалізації ветеранської політики, експертка наголосила:

«Зараз є багато різних програм, точкових проєктів, організацій та установ, які підтримують ветеранів (учасників бойових дій), надають послуги, допомагають. Громада має скоординувати їхню діяльність так, щоб вони доповнювали і взаємодіяли між собою, об’єднати спільною метою, залучити населення до участі. Мають бути умови, простори, заклади, люди, політика громади, підготовка громади до повернення героїв. І дуже прошу не чекати методичних рекомендацій, а працювати вже зараз».

Щоб організувати роботу з ветеранами війни та членами їхніх сімей, ОМС необхідно здійснити комплексну оцінку потреб, проаналізувати чи достатньо ресурсів для їх забезпечення, переглянути місцеві цільові програми і, в разі необхідності, внести зміни.

«Часто говорять про базові потреби ветеранів. Але треба розуміти, що в цих базових потребах «сидить». Наприклад, працевлаштування – це базова потреба безпеки. Забезпечуючи її, громада може рухатися далі і розвиватися», – наголосила Людмила Пона.

На думку експерток, громада має працювати на упередження викликів, пов’язаних із поганою координацією діяльності різних структур, недостатньою організацією психосоціальної допомоги, проблемою лідерства серед ветеранських ГО та відсутністю кадрів в громаді.

«Червоними лініями» у роботі з ветеранами є дискредитація статусу, декларативний характер підтримки, байдужість до результату діяльності та бюрократизація процесів (збирання довідок, вимагання додаткових ксерокопій, тощо). Саме тому важливим є системний моніторинг ситуації в громаді, прогнозування тенденцій і підготовка кадрів, які розуміються як працювати з цією чутливою аудиторією.

«Важливо знати, скільки людей з громади воює, скільки повернулися, скільки в госпіталях та мають потребу у протезуванні, реабілітації та лікуванні. Знати потреби, питати про них у військових та у родини, допомагати підготувати оселю до повернення ветерана додому», — додала Людмила Пона.

Учасників сесії також ознайомили з прикладами пілотних проєктів, спрямованих на роботу з учасниками бойових дій, які можуть впроваджуватися в громадах: інститут помічника ветерана; комплексна соціальна послуга формування життєстійкості; соціальний працівник в мультидисциплінарних реабілітаційних командах; соціальне відновлення для військовослужбовців та їхніх родин, супровід військових та їх сімей в військових частинах; надання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна»; інститут ветеранського кейс-менеджера; ветеранські простори.