З 1 січня 2025 року набирає чинності вимога до громад мати місцеву містобудівну документацію — Комплексний план просторового розвитку. Це означає, що лише з цим документом громада зможе відвести земельну ділянку під садочок, школу чи житло, підприємець — розширити свій бізнес, а звичайний житель — змінити цільове призначення своєї ділянки.
Комплексний план просторового розвитку території громади – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку.
Поки що жодна громада в Україні не розробила і не затвердила Комплексний план. Близько десятка громад лише працюють над ним. Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» нині супроводжує 16 громад у підготовці завдань для розроблення Комплексного плану просторового розвитку. Проєкт підтримує громади на всіх етапах: допомагає розробити проєкт рішення і провести засідання робочих груп, зробити просторовий аналіз і зібрати необхідну аналітичну інформацію, провести стратегічні сесії і знайти (і часом навіть залучити) розробників документа.
У цьому матеріалі експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» розкажуть, чому Комплексний план — не просто нова вимога законодавства, а передусім основа якісних змін у громаді; які переваги має цей документ для пересічного громадянина і чому жителям варто долучатися до його створення.
1. Довгостроковий розвиток громади, незалежного від зміни влади
Попри те, що влада змінюється кожні 5 років, Комплексний план є гарантією, що на розвиток громади це не вплине і він буде таким, яким його затвердили. Якщо мешканці долучилися до створення документа на початковому етапі (детальніше про це далі) і їхні ідеї знайшли своє відображення в містобудівній документації, вони будуть точно втілені.
2. Баланс економічного, соціального та екологічного розвитку громади
Де у громаді буде промислова зона, де рекреаційна, а де зона житлової забудови — саме таке чітке зонування передбачає Комплексний план. Наприклад, інвестору, який приходить у громаду, запропонують кілька доступних ділянок в межах промислової зони — і якщо вони не підходять, то громаді з цим інвестором просто не по дорозі.
Так мешканці будуть впевнені, що біля їхньої дачі раптом не зросте хімічний завод чи автомийка, і він спокійно зможе вирощувати овочі і фрукти. Або ж не будуть турбуватися про те, що поряд з їхнім приватним будинком з’явиться хмарочос. Комплексний план також не дозволить, наприклад, планувати житлову забудову ближче ніж за 300 метрів до кладовища.
3. Врахування інтересів усіх
Буває, що власник підприємства може маніпулювати і навіть корупційними шляхами вимагати зменшити охоронну зону або ж змінити вид діяльності свого підприємства. Інтереси жителів у такій ситуації часто не беруть до уваги або ж користуються їхньою непоінформованістю — бо коли розробляють будь-яку містобудівну документацію, нерідко громадські слухання проводять суто формально, і жителі не в курсі усіх планів. А вже коли починається будівництво чергової багатоповерхівки, люди виходять на протести. Натомість Комплексний план дає зрозумілі і прозорі правила гри, тож влада не зможе ухвалити «непублічне» рішення поза затвердженим планом.
4. Збереження екології
Часто трапляється, що місцева рада дозволяє будівництво на території заповідного фонду — і це не завжди злий умисел: нерідко межі об'єктів природоохоронного призначення (тобто природно-заповідний фонд України) не встановлені і не внесені в державний земельний кадастр. Тож у громаді можуть про них і не знати. Комплексний план дає можливість не лише провести детальну інвентаризацію усіх наявних ресурсів (корисних копалин, лісів тощо), а й внести їх до кадастру. Також, завдяки зонуванню, на території для рекреації збудують хіба санаторій, а не ферму чи магазин — а отже, це допоможе зберігати довкілля і забезпечити екологічну безпеку.
5. Економія бюджету
Якщо родина розширюється і хоче зводити будинок на прилеглій ділянці, їй не потрібно буде розробляти додатково документи із землеустрою щодо зміни цільового призначення землі і детальні плани території, як це закріплено в чинному законодавстві. Такі документи зараз обходяться у близько 20 тисяч гривень. Якщо таке функціональне призначення території буде закладено у Комплексному плані, уся ця документація уже буде внесена до містобудівного і земельного кадастру. Родині не потрібно буде витрачати кошти і купу часу, щоб пройти всі необхідні інстанції: усе, що буде потрібно — написати заяву в орган місцевого самоврядування, отримати безкоштовний витяг з кадастру та сміливо рухатися з проєктом забудови та самим будівництвом.
Якщо ж функціональне призначення не закладено у Комплексному плані — такі зміни можна буде внести наступного року (тоді як генеральні плани зараз дозволено змінювати раз у 5 років). Хоча це вже буде недешеве задоволення — тож варто подбати про усі імовірні плани наперед і бути небайдужими уже з самого початку.
Щоб взяти участь у роботі над Комплексним планом просторового розвитку, жителям громади потрібно:
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» заохочує громади-партнерки максимально залучати жителів, бізнес, молодь, громадських активістів ще на перших етапах створення Комплексного плану просторового розвитку. Коли експерти Проєкту разом з громадою готують завдання на розроблення Комплексного плану, то обов’язково організовують публічне громадське обговорення, де представники з усіх населених пунктів громади можуть вільно висловлювати свої ідеї, навіть найсміливіші — чи це кінотеатр просто неба, чи скейт парк, чи навіть аеродром.
Фіксують ці ідеї на інтерактивній мапі і згодом обговорюють. Далі розробники Комплексного плану під час роботи над документом будуть шукати, де ці об’єкти можна розмістити згідно з норм — дуже часто вихід таки знаходять, навіть якщо спочатку виглядає, що вільних ділянок ну зовсім немає.
Публічне обговорення - це не лише дасть можливість отримати свіже бачення розвитку громади, адже більшість ідей справді можуть лягти в основу в Комплексного плану. Участь жителів і спільне обговорення ще й знизить градус опору і агресії навіть тих, хто завжди критично налаштований — адже люди побачать, що їхня думка важлива, і відчують особисту відповідальність за спільне рішення.
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» працює з громадами у сфері просторового планування з 2021 року — від початку існування Проєкту. Першу стратегічну сесію провели ще до повномасштабного вторгнення у Шацькій громаді. Загалом уже провели у 16 таких сесій також у Ківерцівській, Любешівській (Волинь), Городоцькій, Козівській, Рава-Руській, Золочівській (Львівщина), Миргородській, Оржицькій (Полтавщина) Горінчівській, Міжгірській, Ясінянській, Виноградівській (Закарпаття), Чуднівській (Житомирщина), Доброславській (Одещина), Кіптівській (Чернігівщина) громадах. У Кіптівській та Шацькій громаді уже навіть завершується конкурс з відбору розробників Комплексного плану!
Комплексне просторове планування є частиною зусиль Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, які покликані покращити просторове планування на місцевому рівні та сприяти розвитку прозорості врядування.
Щоб підготувати майбутніх розробників Комплексних планів, яких наразі не вистачає для потреб усіх громад, з ініціативи Мінвідновлення Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» запустив Діалогову платформу — майданчик для обміну досвідом та навчання для сертифікованих архітекторів, інженерів-землевпорядників, фахівців з містобудування, землеустрою, картографії та геодезії та усіх зацікавлених сторін
Теги:
просторове планування міжнародна підтримка участь громадян
Джерело:
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА»
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...