Потужне волонтерське об’єднання «Lastivka» є гордістю Степанківської громади. За тринадцять місяців там сплели 530 маскувальних сіток загальною площею більше 18577 кв.м. Волонтери співпрацюють з представниками багатьох бригад ЗСУ: їхні вироби маскують танки, автомобільну техніку, зброю, ППО, IRIS-T, засоби зв’язку...

Авторка: Юлія Капуш

---

Тож знайти у селі Хацьки будівлю, де плетуть сітки, не важко – її знають всі місцеві.

– Плетемо професійне маскування з високоякісних матеріалів. Для основи купуємо капронову нитку товщиною 1,8 мм, плетемо лише флізеліном з піксельним малюнком та захистом від сонячних променів. Намагаємося допомагати всім захисникам, які до нас звертаються та мають потребу в маскувальних сітках. Передаємо їх безкоштовно, на продаж не виготовляємо! – каже волонтерка Тетяна Миколенко.

– Дуже вдячні кожному, хто приходить плести сіточки нашим ЗСУ. Люди по всій країні збирають кошти на тепловізори, дрони, одяг, їжу для військових. Хтось робить окопні свічки, теплові елементи, варить буржуйки, щоб зігріти наших захисників. Ми ж  у Хацьках плетемо професійне маскування. Наші воїни слізно просять сплести сітки пошвидше, бо без маскування їхні позиції видно. Ми вже рік щодня плетемо і ні дня не гуляли, в нас постійна черга замовлень.

 

«Об’єдналися, щоб зберегти соціальну сферу»

 

Утворилася Степанківська громада 22 червня 2017 року шляхом об’єднання Степанківської та Хацьківської сільських рад Черкаського району. Усього до неї увійшли сім сіл. Відтоді ремонтували школи і клуби, котельні. Соціальну сферу стали переводити на обігрів пелетами, щоб відійти від споживання газу. Збудували нову медичну амбулаторію, бо попередня будівля була вкрай стара.

У територіальній громаді створили місцеву пожежну команду, поліцейську станцію, підтримується робота добровольчого формування з охорони правопорядку, діяльність загону тероборони...

– Бюджет громади у довоєнні роки складав близько 60 мільйонів. Не так і багато. Левова частка йде на освіту, адже маємо школи в трьох селах. Із інших дітей до навчальних закладів довозить шкільний автобус, – каже голова громади Ігор Чекаленко.

Ігор Чекаленко говорить, що найбільше наповнюють бюджет громади горілчана компанія, підприємства з виробництва добрив, сільськогосподарські підприємства.

У громаді до повномасштабного вторгнення діяв Університет третього віку. Зараз цей проект поставлений на паузу. Там пенсіонери вчилися опановувати комп’ютер. За словами голови громади, це допомогло слухачам не стояти в чергах на місцеву пошту, в якій бабусі та дідусі чекали, щоб оплатити комунальні послуги.

Гарно себе показав громадський бюджет. Люди писали проекти на облаштування зупинок, встановлення контейнерів для збору батарейок, створення громадського простору на базі бібліотеки...

– Ми були п’ятою громадою в Черкаській області, яка впровадила цю ініціативу, – говорить Ігор Чекаленко. – Об’єдналися, щоб зберегти соціальну сферу.

 

 

Важливу роль в організації дозвілля в громаді відіграють будинки культури. Тут діють хорові колективи і вокальні студії, хореографічний колектив «Фантазія», спортивні секції.

 

  

 

«Зараз головне – безпека!»

 

На початок повномасштабного вторгнення в закладах соціальної сфери громади не було бомбосховищ. Нині найпростіші укриття облаштовані у Хацьківському ліцеї, Голов’ятинській гімназії і в дошкільному закладі Залевок. У дитячому садочку Степанок зроблено протирадіаційне укриття, завершується облаштування найпростішого укриття у Степанківському ліцеї.

 

 

Своє віддалене робоче місце Центру надання адмінпослуг у селі Голов’ятине показує Сергій Калашник. У холі будівлі, де він приймає людей, складені в ряд на столі окопні свічки.

 

 

Це допомога громади захисникам. Поряд із сільським Центром надання адмінпослуг інша будівля – там якраз скупчуються в укритті школярі в час тривог.

Сергій Калашник сам родом з цього села. Навчався і працював якийсь час в Києві.

– Потім коронавірус, карантин, скорочення, і треба було визначатися в житті. Повернувся додому і ось працюю тут, – розповідає Сергій.

Він теж доєднується до місцевих учнів в час тривоги.

 

 

Про ремонт укриттів:

«Державні будівельні норми протягом минулого року змінювали декілька разів, і це неймовірно затягувало етап проектування та призводило до здорожчання будівельних робіт...» – каже Ігор Чекаленко

Найважче, говорить голова громади, було з бюрократичними питаннями при розробці проектно-кошторисної документації укриттів. Державні будівельні норми протягом минулого року змінювали декілька разів, і це неймовірно затягувало етап проектування та призводило до здорожчання будівельних робіт...

До речі, про безпеку. Громада також долучалася до загальноукраїнського проекту «Пліч-о-пліч». Майстри громади їздили допомагати у Високопільську громаду на Херсонщину, де також відбудовувала будинки в рамках проекту допомоги півдню. А коли у мікрорайоні міста Сміли, куди прилетіла наприкінці 2023 року російська ракета, потрібно було допомогти людям з відбудовою осель, то там на ремонт даху одного з обійсть також поїхали майстри з Степанківської громади.

 

 

Сьогодні громада нарівні з іншими подібними переживає воєнні будні. Будують бомбосховища, приймають переселенців, збирають на ЗСУ й організовують гуманітарну допомогу… Хоча планували і хотіли би розвивати вітрову енергетику, зелений туризм, створити житловий фонд із будинків, в яких ніхто не живе. А ще тут стоїть недобудована церква московського патріархату. Громада міркує, як бути з нею далі.

Звісно, з початку повномасштабного вторгнення у громаді також з’явилися переселенці. Згодом багато внутрішньо переміщених осіб повернулися додому після деокупації їхніх населених пунктів. Але дехто лишився і навіть започаткував тут свій бізнес.

 

Один з головних болів громади – дороги

 

Усього громада має 4 дороги загального користування місцевого значення: автодороги Н-16 Хацьки-Степанки-Хутори, Р-10; Степанки-Бузуків-Вергуни, Р-10; Нечаївка-Голов’ятине-Сунки; Сміла-Залевки-Сунки.

– Кошти для ремонту цих доріг повинні надходити з державного бюджету. Але впродовж останніх років на них виділяли «сльози» із державного бюджету. Тож, щоб зробити навіть деякі проблемні відрізки, доводилося також залучати кошти з обласного бюджету і бюджету громади. Робили лише деякі проблемні відрізки. Після робіт залишалися ями. Щоб їх закидати, ми звернулися до підприємства ДП «Дорстрой», яке надало нам 50 тонн асфальту. Крім того, також придбати асфальт допомогли СТОВ «Степанки» і ПП «Хацьки – Агро». А члени Добровольчого формування тероборони, громадського формування з охорони правопорядку та небайдужі громадяни провели ямковий ремонт, – пояснив голова Степанківської громади.

Можливо, громада могла би більше облаштовувати території і проводити ті ж таки ремонти доріг, якби не війна. Адже нині на порядку денному дещо інші пріоритети. Громада дійсно допомагає ЗСУ і виділяє на це  кошти.

З початку повномасштабного вторгнення на підтримку ЗСУ, СБУ та тероборони перераховано більше 15 мільйонів гривень...

До речі, про тероборону. Напередодні повномасштабного вторгнення в ЗМІ писали про те, що перший сільський добровільний загін було сформовано на Черкащині саме в Степанківській громаді.

 

– Громади мають повноваження в межах затверджених місцевих цільових програм здійснювати передачу міжбюджетного трансферту у вигляді субвенції з місцевого бюджету державному для допомоги ЗСУ, зміцнення оборони. Або можуть фінансувати зі свого бюджету заходи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення, – говорить виконавчий директор Черкаського регіонального відділення Асоціації міст України Віталія Повісьмак.

Усього в 66 громадах Черкащини на «Заходи та роботи з територіальної оборони» за 9 місяців 2023 року виділено 71,2 млн грн, порівняно з відповідним періодом 2022 року, за 2022 рік видатки збільшилися на 48,3%.