На Львівщині вперше в Україні розробляють стратегію агломерації. Цей процес стартував з ініціативи Львівської ОВА і здійснюється за підтримки програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні». До нього наразі залучена Львівська і 17 сусідніх громад.
У світі агломераційний шлях розвитку притаманний більшості великих міст, ми ж наразі робимо перші кроки на цьому шляху. Отож, ми вирішили додатково поспілкуватися з головами громад майбутньої агломерації стосовно їх очікувань від майбутньої співпраці та протягом найближчого часу публікуватимемо їхні відповіді. Сьогодні своїми думками поділились голова Пустомитівської громади Олег Серняк та заступник голови Куликівської громади Богдан Стахів.
Що таке агломерація в Вашому розумінні?
<= Олег Серняк: Мабуть, кожен із залучених до процесу формування Львівської агломерації має своє визначення терміну «агломерація». Втім усім, хто краще мене знає, відомо, про мою життєву позицію: кому потрібні результати і позитиви, той шукає засоби, а хто не хоче нічого, той шукає причини. Тому я вважаю, що агломерація – це не експансія з боку Львова прилеглих територій, а майданчик для співпраці, пошуку варіантів виходу із ситуації та напрацювання спільного бачення.
Богдан Стахів: Агломерація, думаю, це майбутнє громад. Це конструктив при об’єднанні, при спільних інтересах та співпраці. Чітко розумію, що станом на сьогодні великі проєкти, які будуть фінансувати із Європейського банку чи якихось інших фондів світового рівня, передбачають бачення великої кількості громад, тобто їх об’єднання. Агломерація - це розвиток. Чи то транспортні розв’язки, чи водопостачання, чи вивезення і перероблення твердих побутових відходів та багато іншого… Співпраця у цих сферах в режимі агломерації не на рік, а на 2, 3, 5 чи десять наперед пов’яже громади. Ми за агломерацію, але правильну, розумну, конструктивну – щоб кожна громада була почута і мала важіль у прийнятті рішень.
В чому може бути вигода для Вашої громади від співпраці в форматі агломерації?
<= Богдан Стахів: Можливо, слово «вигода» не зовсім правильне, адже ми маємо думати насамперед про надання якісних і наближених до людей послуг для мешканців нашої громади чи сусідніх. Якщо ж говорити про Львівську агломерацію, то маємо центр, місто Львів, точку тяжіння, куди багато людей їде на роботу тощо. Відтак постає питання транспортної розв’язки. З кожним роком, ба навіть місяцем, з’являється усе більше транспортних засобів у людей, які пересуваються на роботу чи з роботи. Тому у нас є проблеми, які можна вирішити лише спільно, а це: громадський транспорт, який мав би курсувати не лише в межах Львівської громади, а в тому числі в межах Львівської агломерації та за її межами; перехоплюючі паркінги, які досить важливі на під’їзді до Львова.
Олег Серняк: Хоча Пустомитівська територіальна громада безпосередньо не межує з Львівською, однак між нашими громадами вже віддавна існують тісні функціональні зв’язки. Це і міграція робочої сили (приблизно 25-30% мешканців громади працюють або здійснюють свою підприємницьку діяльність у м. Львів), доступ до медицини вторинного рівня, культурних, освітніх послуг тощо.
Які проєкти співпраці в рамках Львівської агломерації Ви вважали б першочерговими?
Олег Серняк: Як я вже зазначав, Львівська агломерація має стати майданчиком для співпраці. Адже лише співпраця дозволить вирішити багато проблем, які є спільними не лише для Пустомитівської громади та її близьких сусідів, але й для усіх громад, які входитимуть до агломерації. Зокрема ідеться про пасажирські перевезення, поводження з твердими побутовими відходами. До переліку першочергових проєктів я також визначив би проєкт щодо запобігання забрудненню Щирецького водосховища в Наварії та створення можливостей його використання як рекреаційно-відпочинкової зони. Вважаю, що лише у якісній співпраці з Львівською, а також із сусідніми громадами можна реалізувати проєкти, які матимуть позитивний вплив для мешканців майбутньої Львівської агломерації.
Богдан Стахів: Перший, повторюся, транспорт і дороги. Це будівництво чи реконструкція шляхів усіх рівнів. Якщо говорити зокрема про наш бік, то це дорога М09, треба приділити їй увагу. Якщо ж брати і сусідню, Жовківську громаду, то ми бачимо, що там теж іде щоденна маятникова міграція у бік Львова. Перероблення твердих побутових відходів – зараз дуже суттєвий і важливий екологічний процес. Водопостачання і водовідведення – без сумніву, одні з найголовніших.
Завершується робота над стратегією Львівської агломерації. Якими Ви бачите наступні кроки на цьому шляху?
Богдан Стахів: Коли буде представлений проєкт агломерації, то насамперед потрібно будувати вершину, тобто раду агломерації. Щоб кожен представник з громади увійшов туди. Сформувати, виконавчий орган, який буде керувати агломерацією. Але щоб було усе “по-чесному”, правильно і згідно із нормами закону. Збори раз у місяць задля зборів не потрібні, такий орган має працювати постійно. Але, наголошу, представник із кожної громади має бути в такому органі асоціації.
Олег Серняк: Створення координуючого органу, який здійснюватиме управління агломерацією.
Теги:
Область:
Львівська областьГромади:
Куликівська територіальна громада Пустомитівська територіальна громадаДжерело:
LVIV.MEDIA
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...