Вступ

 

Вже вдруге Україна формує головний фінансовий план в умовах повномасштабної воєнної агресії. Бюджет країни ухвалено Верховною Радою України 09.11.2023 та підписано 28.11.2023 Президентом держави. Він базується на ключових орієнтирах Української доктрини Президента України:

• філософія перемоги – посилення обороноздатності держави, відсіч збройної агресії росії;
• глобальність української безпеки – реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу, ракетного озброєння та створення системи протиракетної оборони, закупівля дронів;
• політика героїв – створення Інституту помічника ветерана, забезпечення житлом ветеранів війни та членів їхніх сімей, нова система військової освіти, розробка платформи для експорту українських оборонних знань, реабілітація ветеранів;
• політика справедливості – оптимізація кількості суддів та посилення ролі інституту суду присяжних, грошова допомога працівникам об’єктів критичної інфраструктури державних та місцевих органів влади;
• трансформація за 10 років – осучаснення української освіти та стимулювання розвитку науки в Україні, оновлення законодавства про працю, створення нових робочих місць, індексація пенсій, доступність укриттів, врегулювання питань про зброю, розмінування територій, нова зовнішня політика тощо.

Головні пріоритети державного бюджету на 2024 рік – фінансування сектору безпеки та оборони держави, а також видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення.

Основою бюджету на 2024 рік став базовий сценарій макроекономічного прогнозу. Проте у зв’язку з високим ступенем непередбачуваності протягом майбутніх періодів, численних викликів та ризиків існує велика ймовірність відхилення фактичних показників від планових, що зумовить потребу корегування як джерел і обсягів доходів, так і напрямів та обсягів видатків.

В аналітичній довідці розглянуто ключові питання формування державного бюджету: обсяг надходжень основних податків, структуру пріоритетних видатків, стан дефіциту бюджету та джерела його фінансування, обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу. Здійснено оцінку обсягів надходжень до місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів, які планується передати з державного бюджету. Визначено потенційні виклики та ризики для державного та місцевих бюджетів на 2024 рік в умовах тривання воєнної агресії.

 

Основні макропоказники економічного та соціального розвитку

 

При розрахунках показників Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX використовувались уточнені очікувані макроекономічні показники на поточний рік станом на 24.10.2023. Зокрема, враховано звітні статистичні дані за ІІ квартал 2023 року: темпи зростання ВВП – 19,5 %, інфляція сповільнилася до 7,1 % та девальвація гривні є меншою за попередні періоди. Для розрахунків використовувався базовий сценарій, який передбачає зважені оцінки як щодо підсумків 2023 року, так і темпів відновлення економічної та соціальної динаміки у 2024 році. Проте, враховуючи динамічність розвитку подій, насамперед щодо тривалості та наслідків бойових дій, існує висока ймовірність відхилення фактичних показників від планових на наступний рік (табл. 1).

 

Табл. 1. ОСНОВНІ ПРОГНОЗНІ МАКРОПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА 2022-2024 РОКИ
Назва показника	2022	2023	2024
	(факт)	(план станом на 24.10.2023)	(прогноз станом на 24.10.2023)
ВВП:
Номінальний, млрд грн	5 191,0	6 466,1	7 643,0
Реальна зміна, %	-29,1	5,0	4,6
Індекс споживчих цін:
у середньому до попереднього року, %	20,2	13,3	8,5
грудень до грудня попереднього року, %	26,6	7,1	9,7
Середньомісячна заробітна плата, грн	14 847	18 527	21 809
Сальдо торговельного балансу, млн доларів США	-25 737	-39 449	-40 172
Обмінний курс, грн за долар США:
в середньому за період	32,3	36,9	40,7
на кінець періоду	36,6	38,6	42,1
Рівень безробіття населення, %	18,4	18,8	18,7
Мінімальна заробітна плата, грн	6 500,0 6 700,0	6 700,0	7 100,0 8 000,0

За оцінками Міністерства економіки України, у 2024 році реальний ВВП зросте на 4,6 % з урахуванням очікувань тривалості війни, обмежень для повноцінного користування морськими портами, міграційними процесами та низки інших чинників. Також погіршиться торговельний баланс. Згідно з макропрогнозом споживча інфляція зменшиться з 10,8 % до 9,7 % до попереднього року. Враховуючи це, прогноз зміни реальної заробітної плати було підвищено до +8,5 %. Водночас прогнозований рівень безробіття скориговано до 18,7 %. Уточнений показник курсу гривні до долара США в середньому за рік складе 40,7 грн за долар США. За попередніми оцінками, його значення становило 41,4 гривень.

Національний банк України у своїх прогнозах застосовує більш песимістичний сценарій: ВВП у 2024 році зросте на 3,6 %. Проте регулятор значно покращив прогноз споживчої інфляції на 2023 рік, знизивши його з 10,6 % до 5,8 %. Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання ВВП України у 2024 році на 3,2 %, що зумовлено збільшенням внутрішнього попиту, оскільки в умовах зниження інфляції та стабільності валютного ринку суб’єкти господарювання та домогосподарства пристосовуються до змін в умовах війни.

У державному бюджеті на 2024 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата зросте і становитиме 7 100 грн з 01.01.2024, а з 01.04.2024 – 8 000 гривень. Середня заробітна плата в Україні за місяць становитиме 21 809 гривень.

Також у державному бюджеті на 2024 рік заплановано, що прожитковий мінімум зросте на 331 грн і складатиме 2 920 гривень. Для соціальних і демографічних груп населення, які впливають на розрахунок соціальних виплат, прожитковий мінімум зросте на 12,8 % (рис. 1).

 

Рис. 1. Прожитковий мінімум для різних груп населення у 2023-2024 роках, грн

 

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено, що рівень прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 № 1768-III у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить для працездатних осіб – 55 %; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 %; для дітей – 140 % відповідного прожиткового мінімуму. Індексацію грошових доходів має бути здійснено в межах фонду оплати праці на 2024 рік. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення має здійснюватися наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.

Прожитковий мінімум, який застосовують для визначення посадового окладу працівників інших державних органів за спеціальними законами, залишається без змін, а саме: для працівників податкових і митних органів, працівників інших державних органів та суддів – 2 100 грн, прокурорів окружної прокуратури – 1 600 грн.

З 01.01.2024 оплата праці державних службовців буде здійснюватися на основі грейдової системи, згідно з якою розмір мінімального грейду буде встановлено на рівні мінімальної заробітної плати.

 

Ключові доходи державного бюджету

 

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX доходи державного бюджету затверджено в сумі 1 768,5 млрд гривень. Основними чинниками формування дохідної частини стали:

• продовження справляння військового збору (крім оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення в період дії правового режиму воєнного стану відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України);
• спрямування податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України, у розмірі 75 % на відповідній території України (крім території міста Києва) та в розмірі 40 % – на території міста Києва, до спеціального фонду державного бюджету;
• продовження норми щодо зарахування збільшеного нормативу ПДФО до місцевих бюджетів на рівні 64 % за рахунок зменшення нормативу зарахування ПДФО (21 %) до державного бюджету;
• поквартальне нарахування та сплата податку на прибуток підприємствами з річним доходом понад 40 млн гривень;
• застосування диференційованих ставок рентної плати на природний газ та збереження діючих ставок на нафту та газовий конденсат;
• зарахування 95 % рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (природного газу, нафти та газового конденсату) до державного бюджету та 5 % до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин;
• спрямування доходів Державного дорожнього фонду до загального фонду державного бюджету (при цьому зберігається зарахування 13,44 % акцизного податку з пального до бюджетів територіальних громад);
• незастосування у 2024 році до ставок податків, визначених в абсолютних значеннях, а саме: до акцизного податку, екологічного податку та рентної плати, індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції;
• застосування чинних ставок оподаткування з основних податків.

Аналіз фактичних за 2021 і 2022 роки та планових за 2023 і 2024 роки показників дохідної частини державного бюджету свідчить про їх позитивну динаміку. У порівнянні з 2021 роком, ці надходження зросли на 1 % у 2022 році, на 9% – у 2023 році та на 37% – у 2024 році. Зростання надходжень дохідної частини державного бюджету у 2023 році становить 8 % порівняно з 2022 роком (рис. 2).

Очікуване зростання дохідної частини у 2024 році відповідно до планових показників 2023 року становить понад 25 %, а відповідно до фактичних надходжень 2022 року – понад 35 %. Основними чинниками зростання надходжень у 2024 році є розподіл ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців з місцевих бюджетів до державного бюджету й оптимістичний макроекономічний прогноз.

Рис. 2. Динаміка доходів державного бюджету у 2021-2024 роках, млрд грн

 

У структурі доходів державного бюджету 2024 року зберігається позитивна тенденція зростання податку на додану вартість, податку та збору на доходи фізичних осіб, акцизного податку та податку на прибуток підприємств (рис. 3).

 

Рис. 3. Динаміка планових показників основних доходів державного бюджету у 2023-2024 роках, млрд грн

 

Податок та збір на доходи фізичних осіб – 300,3 млрд грн

Частка ПДФО у структурі доходів державного бюджету у 2022 році складала понад 11 % та зросла у 2023 році до 13 %. Прогнозний показник цих надходжень у 2024 році становить 17 % від загальної суми податкових надходжень. Прогнозне зростання ПДФО очікується в межах 67 % від планових показників 2023 року.

Основними чинниками, які вплинули на оптимістичні розрахунки, стали зростання мінімальної заробітної плати, що вплине на ріст середньої заробітної плати, очікування поступового відновлення ділової активності суб’єктів господарювання та перерозподіл військового ПДФО з місцевих бюджетів до спеціального фонду державного бюджету.

Для забезпечення збільшення податкових надходжень до державного бюджету у 2024 році запроваджено зарахування ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців у повному обсязі до державного бюджету. У 2022 та 2023 роках 64 % цих надходжень зараховувалися до бюджетів територіальних громад та 15 % – до обласних бюджетів. За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, у 2024 році ці надходження складуть 96,3 млрд грн і стануть додатковим джерелом фінансування видатків сектору оборони та безпеки. Водночас цю суму недоотримають місцеві бюджети.

Податок на прибуток підприємств – 183,7 млрд грн

Частка податку на прибуток підприємств, одного з ключових доходів державного бюджету, в структурі доходів державного бюджету у 2022 році складала близько 9 %, у 2023 році очікується її зниження до 8 %, але в 2024 році показник може перевищити 10 % від загальної суми доходів державного бюджету. Податок на прибуток підприємств на 2024 рік обраховано в сумі 183,7 мрлд грн, його зростання становитиме 66 % від планових показників 2023 року, що зумовлено скасуванням податкових пільг, пожвавленням підприємницької діяльності та збільшенням податку на прибуток для банків.

Прогнозні показники податку на прибуток підприємств визначено з урахуванням законодавчо встановлених ставок оподаткування, термінів нарахування та сплати податку на підставі фактично задекларованої суми податку на прибуток за останній звітний рік та розрахункової суми декларування за дев’ять місяців, скорегованих на прогнозний ріст прибутку прибуткових підприємств. Крім цього, у поточному році скасована спрощена ситема оподаткування (2% єдиний податок), відповідно до якого деякі підприємства сплачували замість сплати податку на прибуток підприємств (18 %). Основою для розрахунку прогнозних надходжень цього податку є:

• зміни податкового законодавства;
• фактичні надходження податку на прибуток за попередні звітні періоди;
• очікувані та прогнозні макроекономічні показники – прибуток прибуткових підприємств;
• фактичні показники податкової звітності (дані зведеної декларації з податку на прибуток за звітні періоди).

Акцизний податок – 193,5 млрд грн

Акцизний податок у структурі доходів державного бюджету у 2022 році складав 8,0 %. У 2023-2024 роках, згідно з прогнозними даними, його частка в податкових надходженнях до державного бюджету складатиме понад 10,0 %. Темпи зростання акцизного податку у 2024 році становитимуть 34,0 %. Такі прогнозні показники зумовлені низкою змін: ймовірним ростом ціни на підакцизну продукцію, підвищенням ставок акцизу на тютюнові вироби, оподаткуванням пального за діючими ставками, збільшенням обсягів реалізації, експорту та імпорту підакцизних товарів.

Прогнозні показники акцизного податку розраховуються окремо з вироблених в Україні товарів та ввезених на територію України товарів у розрізі груп підакцизних товарів з урахуванням макроекономічних показників, зокрема прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США та євро до долара США, індексу споживчих цін, прогнозних обсягів реалізації підакцизних товарів з врахуванням обсягів виробництва, експорту та імпорту таких товарів, наданих галузевими міністерствами, відомствами та організаціями.

Одним із факторів збільшення надходжень від акцизу, у порівнянні з планом на 2023 рік, є підвищення ставок акцизного податку та мінімального податкового зобов’язання на тютюнові вироби. Також у 2024 році будуть встановлені ставки на бензин та дизель, які у 2023 році були встановлені лише з 1 липня. При цьому у 2024 році з метою збільшення фінансових ресурсів держбюджету на потреби сектору безпеки та оборони акцизний податок з пального та транспортних засобів замість Державного дорожнього фонду буде спрямовано до загального фонду державного бюджету.

Податок на додану вартість – 788,0 млрд грн

У структурі дохідної частини державного бюджету частка податку на додану вартість у 2022 році складала 37,0 %, а у планових показниках на 2023 та 2024 роки – понад 44,0 % усіх надходжень до державного бюджету.

Фактичні надходження цього податку та макроекономічний прогноз складають основу розрахунку його прогнозних показників. При прогнозних розрахунках обсягу очікуваних надходжень врахована інформація щодо макроекономічних показників, а також інформація Міністерства економіки України, Національного банку України, Державної служби статистики України, Державної казначейської служби України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України. У 2024 році передбачається зростання податку на додану вартість на 27,0 % порівняно з плановим показником 2023 року.

Головними чинниками зростання є очікування щодо інфляції у 2024 році 9,7 % у річному вимірі, збільшення імпорту, зростання споживчих витрат і девальвація гривні.

Рентна плата – 57,9 млрд грн

Водночас зі зростанням ключових доходів державного бюджету відбувається значний спад, у межах 40 %, надходжень від рентної плати та плати за використання інших природних ресурсів (враховане зниження базової ціни на газ), оскільки наслідки воєнних дій зумовили значний спад видобутку корисних копалин.

Зниження надходжень пов’язане зі зменшенням надходжень рентної плати за користування надрами для видобування нафти та газового конденсату на 0,6 млрд гривень. За січень-вересень 2023 року план за рентними платежами виконано лише на 50,8 %. Серед основних причин невиконання планових показників – руйнування підприємств та загальне зниження видобутку корисних копалин. Важливим чинником зниження прогнозу рентних надходжень є зниження базової ціни на газ удвічі. Ця норма діятиме до 15.04.2024.

Прогнозовані доходи від рентної плати за транзитне транспортування аміаку трубопроводами через територію України на 2024 рік не були враховані у зв’язку із призупиненням його транспортування цим шляхом.

У 2024 році зростатиме і низка інших надходжень до державного бюджету. Зокрема, власні надходження бюджетних установ, за розрахунками Міністерства фінансів України, у 2024 році становитимуть 46,9 млрд гривень. Варто зазначити, що власні надходження бюджетних установ у січні-липні 2023 році становили 348,7 млрд грн, що в 7 разів більше, ніж за аналогічний період 2021 і 2022 років. Насамперед це зумовлено залученням благодійної допомоги на потреби Збройних сил України та інших державних установ, зокрема через різні благодійні фонди.

Національний банк України повинен перерахувати мінімум 17,7 млрд грн до державного бюджету, що на 75 % менше, ніж у 2023 році. Проте фінальна сума стане відомою після проведення аудиту фінансової установи у 2024 році.

Також удвічі зростуть надходження від частини чистого прибутку державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету, та дивіденди, нараховані на акції. У 2024 році цей показник прогнозується в розмірі 66,1 млрд гривень. Передбачено встановлення нормативу відрахування дивідендів на державну частку господарськими товариствами на рівні 80,0 %.

У 2024 році Фонд держмайна планує перерахувати в державний бюджет країни 4,0 млрд гривень від продажу об’єктів приватизації. Крім того, упродовж року планується проведення понад 300 аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації. Мінімальні доходи від малої приватизації у 2024 році прогнозуються на рівні 1 млрд грн за прогнозами Фонду. За перші 10 місяців 2023 року аукціони з малої приватизації вже принесли Держбюджету майже 3,0 млрд грн надходжень. Також у 2023 році держава додатково отримала 0,5 млрд грн ПДВ та погашення накопичених боргів від нових власників.

 

Структура видатків Державного бюджету

 

Віоєнний стан у країні та тривання воєнних дій є визначальним чинником формування структури видатків Державного бюджету на 2024 рік, адже це вже другий воєнний бюджет країни.

Загальна сума запланованих видатків на 2024 рік становить 3 309,0 млрд гривень. Існує велика ймовірність щодо їх перегляду задля швидкого реагування на нагальні та термінові виклики в країні.

Основними пріоритетами бюджетної політики на 2024 рік, які і вплинули на структуру видатків державного бюджету, визначено:

• першочергове фінансування сектору безпеки та оборони;
• посилення обороноздатності держави для відсічі збройної агресії рф;
• реформування оборонно-промислового комплексу;
• виробництво сучасних видів озброєння, зокрема морських дронів і безпілотників.
• створення ефективної системи підтримки військових та їхніх сімей;
• забезпечення заходів ментальної та фізичної реабілітації ветеранів, їх інтеграція в суспільне та економічне життя;
• забезпечення компенсації збитків постраждалим через війну;
• забезпечення соціальної підтримки громадян;
• відновлення зруйнованого майна та інфраструктури;
• забезпечення підвищення ефективності використання державних коштів;
• стимулювання економічної діяльності та підтримка бізнесу;
• створення умов для повернення українців – нові робочі місця, якісна освіта, сучасна медицина.

Головними напрямами видатків у 2024 році є оборона, громадський порядок, безпека та судова влада, а також соціальний захист і соціальне забезпечення населення (рис. 4).

 

Рис. 4. Структура видатків державного бюджету у 2023-2024 роках, млрд грн

 

Загальний ресурс на оборонні видатки передбачено в сумі 1 182,7 млрд гривень. Двома основними статтями цих видатків є грошове забезпечення та заробітна плата (з нарахуваннями), а також створення, закупівля, модернізація та ремонт озброєння та військової (спеціальної) техніки. Крім того, видатки загального фонду планується спрямувати на закупівлю паливно-мастильних матеріалів, речового та іншого забезпечення, продуктів харчування, медикаментів та перев’язувальних матеріалів, оплату комунальних послуг та фінансування інших видатків, необхідних для оборонної сфери.

Видатки на громадський порядок, безпеку та судову владу заплановано в сумі 480,0 млрд грн, що майже відповідає рівню поточного року.

Для фінансування сфери соціального захисту та забезпечення на 2024 рік передбачено 476,8 млрд грн, що на 21,1 млрд грн, або на 5%, більше, ніж показник уточненого плану 2023 року. У поточному та наступному роках очікується збільшення кількості людей, які потребуватимуть соціальної допомоги, а також запровадження нових форм соціального захисту.

Серед інших напрямів цих видатків Міністерству соціальної політики України передбачено кошти на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини. Крім того, у 2024 році буде профінансовано виплату житлових субсидій та пільг громадянам для оплати житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. Ця державна підтримка буде спрямована на 3,2 млн домогосподарств по всій території країни. Також бюджет 2024 року передбачає підтримку понад 250 тис. малозабезпечених сімей.

Значний фінансовий ресурс заплановано в державному бюджеті на соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю. Насамперед передбачено фінансування в повному обсязі протезно-ортопедичних виробів підвищеної функціональності за новітніми технологіями, що дасть змогу забезпечити ними осіб з інвалідністю, серед яких, зокрема, 2,3 тис. військовослужбовців.

Значна увага в державному бюджеті на 2024 рік буде приділена політиці у справах ветеранів. На цей напрям Міністерству у справах ветеранів України видатків передбачено майже 4 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує обсяг фінансування у 2023 році. Задля забезпечення комплексного людиноцентричного підходу до підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, передбачені кошти на заходи з ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації та професійної адаптації. Також заплановано фінансовий ресурс на забезпечення інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя. За попередніми оцінками, будуть працювати 15 тис. помічників ветерана.

Планується профінансувати 2 261 особу для забезпечення житлом. Передбачено кошти на функціонування Українського ветеранського фонду, зокрема надання фінансової підтримки ветеранам та членам їхніх сімей для реалізації проєктів. Також заплановано видатки на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, передбачено виділення коштів на створення та утримання Національного військового меморіального кладовища, фінансування заходів з формування позитивного образу ветеранів війни, виготовлення бланків посвідчень та нагрудних знаків, розвитку ветеранського руху, вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України.

На сферу охорони здоров’я у 2024 році заплановано видатки в сумі 200,1 млрд грн (державний бюджет з трансфертами), що на 16,4 млрд грн, або на 9 %, більше, ніж було заплановано на 2023 рік. Основними напрямами фінансування є видатки на реалізацію програми медичних гарантій, зокрема передбачено кошти на запровадження нової доступної послуги з репродуктивних технологій, на спеціалізовану медичну допомогу, яка надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я, на систему громадського здоров’я, включаючи кошти для закупівлі лабораторного обладнання для розбудови мережі центрів контролю та профілактики хвороб. Заплановано фінансування для централізованої закупівлі лікарських засобів та медичних виробів для лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, онкології, серцево-судинних захворювань, рідкісних орфанних захворювань, а також забезпечення заходів імунопрофілактики населення, донорства крові тощо. Зазначеним підходом планується закупівля високовартісного медичного обладнання для виявлення ракових уражень на ранніх стадіях. Крім того, у 2023 році буде запроваджено пілотний проєкт щодо зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Водночас із забезпеченням виконання функцій держави в умовах воєнного стану в головному фінансовому документі країни на 2024 рік заплановано значну підтримку бізнесу як фундаментальної основи забезпечення економічної стабільності країни. Загалом на фінансування економічної діяльності заплановано 137,6 млрд гривень. Зокрема, на програму грантової підтримки для створення і розбудови бізнесу заплановано 1,4 млрд гривень. Зазначені гранти суб’єкти господарювання зможуть витратити на створення або розвиток переробних підприємств, садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства. Зріс розмір фінансування Фонду розвитку підприємництва (Програма 5-7-9) з 16,0 млрд грн до 18,0 млрд гривень. Передбачено фінансування компенсації витрат аграрному сектору за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, що дасть змогу забезпечити часткове відновлення роботи агропромислової галузі на деокупованих територіях та підтримку продовольчої безпеки держави. На ці цілі на 2024 рік передбачено 2,0 млрд гривень. Також заплановано видатки на забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій – 1,5 млрд грн, компенсацію вартості с/г техніки вітчизняного виробництва – 2,0 млрд грн, а також створення індустріальних парків – 1,0 млрд гривень.

У 2024 році не передбачається фінансування будівництва та ремонту доріг за рахунок Дорожнього фонду, ймовірно, певні кошти будуть виділені на ці цілі із загального або спеціального фонду Держбюджету. Капітальні видатки у 2024 році суттєво скорочені, і не передбачено виділення коштів на ДФРР.

Видатки на галузь освіти на 2024 рік у бюджетному плані визначені в обсязі 68,7 млрд грн, що менше показника поточного року на 1,5 млрд грн, або на 2%.

Видатки на духовний та фізичний розвиток заплановані в сумі 17,8 млрд грн, що на 5,4 млрд, або на 44%, більше, ніж у 2023 році. За рахунок цих коштів планується фінансувати низку заходів, зокрема процес підготовки та участі українських спортсменів у літніх Олімпійських, Паралімпійських, зимових Дефлімпійських іграх, олімпійських фестивалях, у зимових Юнацьких Олімпійських іграх 2024 року, підготовку та участь національних збірних команд у понад 3,7 тис. спортивних заходах та їх відзнака, створення належних умов для забезпечення тренувального процесу українських спортсменів (реконструкція, будівельно-ремонтні роботи баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки), реалізацію соціального проєкту «Активні парки – локації здорової України», основними напрямами якого є відновлення ментального здоров’я та формування здорової нації через розвиток емоційної стійкості та залучення широких верств населення до здорового способу життя, популяризацію фізичної культури і спорту (планується залучити до відповідних заходів 5 млн осіб).

Розподіл основного фінансового ресурсу між ключовими міністерствами наведено на рис. 5.

 

Рис. 5. Основні видатки державного бюджету в розрізі Міністерств у 2023-2024 роках, млрд грн

 

У 2024 році Уряд планує проводити щорічну індексацію всіх видів пенсій. Крім цього, передбачається впровадження комплексної реформи пенсійної системи, яка включатиме індексацію пенсій за новими принципами. Ці принципи ґрунтуються на використанні коефіцієнтів та балів, що забезпечать рівність розмірів пенсій для осіб з однаковими умовами виходу на пенсію. Очікується, що такий механізм дасть змогу підвищити рівень середньої пенсії в Україні.

 

Фінансування державного бюджету

 

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX обсяг дефіциту державного бюджету у 2024 році визначено в розмірі 1 572 млрд грн, що на 21,8 % менше, ніж передбачено у 2023 році. Ця сума становитиме 20,4 % ВВП. І хоча його обсяг є меншим, ніж у 2023 році (враховуючи внесення змін), не виключено, що так буде і у 2024 році в разі необхідності збільшення фінансування видатків (рис. 6).

 

Рис. 6. Дефіцит державного бюджету у 2021-2024 роках, млрд грн

 

У 2024 році Україна розраховує на продовження важливої фінансової підтримки від міжнародних партнерів. На покриття дефіциту Державного бюджету планується залучити від міжнародних партнерів 41,0 млрд доларів США.

У статті 5 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX граничний обсяг державного боргу визначено в сумі 7 460,1 млрд грн, а граничний обсяг гарантованого державного боргу – в сумі 451,4 млрд гривень (рис. 7).

 

Рис. 7. Структура внутрішніх і зовнішніх запозичень у 2021-2024 роках, млрд грн

 

Основним джерелом доходів і фінансування державного бюджету у 2024 році будуть зовнішні запозичення – майже 1,7 трлн грн, що на 3,4% менше, ніж у 2023 році. За рахунок зовнішніх запозичень буде профінансовано більшість бюджетних видатків, крім сфери оборони та безпеки. Порівняно з першим читанням, обсяг платежів з погашення державного боргу збільшено на 20,3 млрд грн, зокрема державного внутрішнього боргу – на 22,9 млрд грн, державного зовнішнього боргу зменшено на 2,6 млрд гривень.

Обсяг платежів з обслуговування державного боргу зменшено на 2,1 млрд грн, зокрема державного внутрішнього боргу зменшено на 0,3 млрд грн, державного зовнішнього боргу – на 1,8 млрд грн. Для погашення внутрішнього державного боргу передбачено суму 444,5 млрд грн, а зовнішнього – 182,3 млрд гривень. Передбачається, що у 2024 році Міністерство фінансів України матиме можливість позичати кошти понад обсяги, визначені в бюджеті, з метою можливої подальшої реструктуризації ВВП-варантів, включаючи можливість їх обміну або викупу.

Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX продовжено призупинення низки положень Бюджетного кодексу України, зокрема:

• дефіцит бюджету не перевищує 3% номінального ВВП;
• загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального ВВП;
• граничний обсяг надання державних гарантій не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету;
• основні умови правочинів з державним боргом на суму понад 5% обсягу державного боргу визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом з питань бюджету;
• розподіл не менш як 1,5% доходів загального фонду до Державного фонду регіонального розвитку.

 

Рис. 8. Обсяг державного боргу та відношення до ВВП у 2016-2024 роках

 

Наприкінці 2024 року очікуваний рівень державного боргу, за винятком гарантованого державного боргу, сягне 97,6 % ВВП, порівняно з 95 % ВВП у 2023 та 72 % ВВП у 2022 році (рис. 8). Запланований рівень є значно вищим за Маастрихтський критерій, а саме: 60% та для країн, що розвиваються.

Значна частка зовнішнього боргу, що складається з валютних запозичень, робить державний борг більш вразливим від коливань національної валюти. Прогнозується, що обсяг нових позик у 2024 році буде відносно невеликим, хоча, порівняно з 2023 роком, він зростатиме. Державні запозичення здійснюватимуться відповідно до умов, що складатимуться на фінансових ринках, та умов кредитування відповідних міжнародних фінансових організацій і країн-партнерів. Середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів складає близько 19% річних, а для зовнішніх боргових інструментів – близько 5,5% річних.

Для того щоб профінансувати всі заплановані видатки бюджету у 2024 році, потрібно залучити кошти від міжнародних інституцій та партнерів у розмірі 41,0 млрд доларів США. Із цієї суми, за словами міністра фінансів України, підтвердженими є кошти від:

• МВФ – 5,4 млрд доларів США;
• США – 8,5 млрд доларів США;
• ЄС – 18,0 млрд доларів США.

Сумарно підтвердженим ресурсом є 31,9 млрд доларів США. Іншу суму, а саме 9,1 млрд доларів США, передбачається залучити під час перемовин з урядами країн Канади, Норвегії, Японії та Південної Кореї, а також Світовим банком.

Сьогодні основним ризиком для покриття дефіциту бюджету залишається фактор прогнозованості партнерів щодо надання коштів у необхідному передбаченому обсязі. Успішність переговорів щодо реструктуризації зовнішнього боргу значно вплине на економічну динаміку в країні.

 

Місцеві бюджети та міжбюджетні транcферти

 

У 2024 році, відповідно до розрахунків Міністерства фінансів України, надходження до місцевих бюджетів складатимуть 675,0 млрд грн, з них доходи місцевих бюджетів – 484,0 млрд грн та трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам – 191,0 млрд гривень (рис. 9).

 

Рис. 9. Фінансові ресурси місцевих бюджетів у 2021-2024 роках, млрд грн

 

Дохідна частина місцевих бюджетів у 2024 році змінилася порівняно з першим читанням через перерозподіл 4 % ПДФО з державного бюджету до місцевих бюджетів та уточнення макроекономічних показників. Передбачені зміни враховують фонд оплати праці найманих працівників, інфляцію, ціни виробників промислової продукції та переглянутий обмінний курс гривні до долара США. Якщо порівнювати з 2023 роком, то доходи зросли на 6,4 %, а з довоєнним 2021 роком – на 13,8 %. Частка трансфертів у загальних доходах місцевих бюджетів у 2024 році складає 28 %, в той час як у 2021 році вона була 35 %.

Найсуттєвіших змін у 2024 році зазнав перерозподіл податку з грошового забезпечення військовослужбовців від місцевих бюджетів до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно з прийнятими змінами до Бюджетного кодексу України, місцеві бюджети у 2024 році недоотримують 96,3 млрд гривень. Також передбачено, що з 01.10.2023 місцеві бюджети повинні перерахувати частку «військового» ПДФО в розмірі 25,8 млрд грн до державного бюджету. Сукупно місцеві бюджети потенційно недоотримають 122,0 млрд гривень (рис. 10). За інформацією Міністерства фінансів України, частково ці втрати будуть компенсовані через надання трансфертів з державного бюджету та неперерахування реверсної дотації до державного бюджету.

У 2024 році зберігається норма зарахування 13,44 % акцизного податку з пального до бюджетів територіальних громад та 5 % рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, які зараховуватимуться до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин.

 

Рис. 10. Частка ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців у 2021-2023 роках, млрд грн

 

На 2024 рік обсяг трансфертів з державного бюджету передбачений у розмірі 191,0 млрд грн, що на 3,0 % більше від плану у 2023 році та на 6,0 % менше, ніж у 2021 році (рис. 11). Із цієї суми на дотації передбачено 58,0 млрд грн, а на субвенції – 133,0 млрд гривень.

 

Рис. 11. Структура міжбюджетних трансфертів до місцевих бюджетів у 2016-2024 роках, млрд грн

 

Одним з найбільших трансфертів з державного бюджету є освітня субвенція. У 2024 році вона запланована в розмірі 103,2 млрд грн, що на 15% перевищує суму 2023 року (87,5 млрд грн). Зростання обсягу коштів освітньої субвенції дасть змогу підвищити зарплати педагогічним працівникам за тарифною сіткою: на 10,4% з 1 січня і ще на 12,6% з 1 квітня. Крім того, у 2024 році заплановано спрямувати кошти на:

• облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту – 2,5 млрд грн;
• придбання шкільних автобусів – 1,0 млрд грн, а саме: планується закупити близько 500 автобусів (разом зі співфінансуванням із місцевих бюджетів);
• підтримку осіб з особливими освітніми потребами – 0,3 млрд грн;
• Фонд розвитку вищої та фахової передвищої освіти – 0,2 млрд грн;
• Національний фонд досліджень і грантової підтримки науковців – 0,6 млрд грн.

При визначенні обсягу трансфертів на 2024 рік враховано нову субвенцію на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров’я в сумі 1,0 млрд гривень. Вперше передбачено субвенцію місцевим бюджетам на забезпечення інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у сумі 3,8 млрд гривень. Також вперше передбачено субвенцію зі спеціального фонду державного бюджету на реалізацію проєкту «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)» – 0,3 млрд гривень.

У 2024 році буде відновлено фінансування таких субвенцій з державного бюджету:

• створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти – 0,5 млрд грн;
• забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,5 млрд грн;
• придбання обладнання, модернізацію (реконструкція та капітальний ремонт) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти – 1,5 млрд грн.

За спеціальним фондом державного бюджету у 2024 році передбачено також субвенції на (рис. 12):

· реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 2,3 млрд грн;

• реалізацію проєктів у рамках Програми з відновлення України – 4,5 млрд грн;
• відновлення об’єктів критичної інфраструктури в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проєкту «Проєкт розвитку міської інфраструктури – 2» – 0,5 млрд гривень.

Рис. 12. Обсяг найбільших трансфертів до місцевих бюджетів у 2021-2024 роках, млрд грн

 

За розрахунками Міністерства фінансів України, у 2024 році обсяг базової дотації становитиме 21,1 млрд грн, а обсяг реверсної дотації – 14,1 млрд гривень (рис. 13). У порівнянні з 2023 роком, обсяг базової дотації зменшився на 27 %, а реверсної – на 26,2 %, що зумовлено, зокрема, зменшенням дисбалансів через перерозподіл ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців до державного бюджету.

Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів на 2024 рік, здійснене для:

• 24 обласних бюджетів за очікуваним надходженням податку на прибуток підприємств у 2023 році та за очікуваним надходженням у 2023 році ПДФО;
• 1 438 бюджетів територіальних громад за очікуваним надходженням у 2023 році ПДФО.

Відповідно до розрахунків Міністерства фінансів України, базову дотацію отримують бюджети територіальних громад, у яких індекс податкоспроможності менше 0,9 або надходження на 1 жителя менше 3 368,21 грн з ПДФО. Отже, у 2024 році базова дотація буде перерахована 1 032 місцевим бюджетам, зокрема 1 014 бюджетам територіальних громад.

 

Рис. 13. Обсяг базової та реверсної дотації у 2023-2024 роках, млрд грн

 

Реверсну дотацію на 2024 рік передбачено для бюджетів, у яких індекс податкоспроможності більше 1,1 або надходження на 1 жителя більше 4 116,7 грн з ПДФО для бюджетів територіальних громад. У 2024 році реверсну дотацію не перераховуватимуть до державного бюджету 239 місцевих бюджетів, зокрема 235 бюджетів територіальних громад. Оскільки, відповідно до змін до законодавства, як виняток з положень абзацу п’ятого частини третьої статті 98 та абзацу п’ятого частини третьої статті 99 БКУ, реверсна дотація у 2024 році в обсязі 14,1 млрд грн до державного бюджету не перераховуватиметься.

 

Висновки

 

В умовах численних факторів невизначеності, збільшення загроз, зумовлених повномасштабною воєнною агресією рф проти України, бюджет країни на 2024 рік прийнято вчасно та згідно з вимогами законодавства. Це дало змогу забезпечити дотримання бюджетного календаря і вчасно підготовити й затвердити місцеві бюджети, за якими закріплені важливі соціальні функції держави.

Завдяки довоєнному запасу міцності економічної системи, консолідації зусиль суспільства, самоорганізації громадян на регіональному та місцевому рівнях, отриманню потужної міжнародної підтримки у 2022 та 2023 роках було насамперед забезпечено потреби оборони та національної безпеки, соціального захисту та соціального забезпечення, охорони здоров’я, освіти тощо. Проте завдання захисту національних інтересів, оборони країни у тривалій війні, соціального захисту залишаються надзвичайно важливими і у 2024 році. В умовах численних безпекових ризиків та збільшення соціально-економічних диспропорцій основними викликами для виконання бюджету у 2024 році стануть такі:

• невизначеність в усіх сферах економіки, зумовлена непрогнозованістю тривання воєнної агресії, що матиме вплив на прогнозні макроекономічні оцінки (їх зміну), а отже, і на показники бюджету;
• скорочення капітальних видатків зумовлюватиме потребу підвищення ефективності використання цих коштів із відповідною системою моніторингу, контролю та звітності;
• зростання дефіциту бюджету та залучення зовнішнього фінансування зумовить збільшення боргового навантаження в наступних роках, що актуалізує питання забезпечення ефективності управління державним боргом та необхідності підтримки міжнародних партнерів;
• ймовірність посилення проінфляційного тиску, що зумовлюється, зокрема, подальшим руйнуванням інфраструктурних, промислових та цивільних об’єктів, матиме вплив на потребу збільшення обсягів фінансування видатків, а за умов їх дефіциту це потребуватиме пошуку додаткових джерел фінансування;
• необхідність забезпечення ритмічності та достатності надходжень компенсаційних ресурсів для покриття запланованого обсягу видатків на пріоритетні напрями підвищує роль запозичень, а отже, посилює боргове навантаження в середньо- та довгостроковій перспективі;
• неотримання кредитних коштів та допомоги від міжнародних фінансових організацій та урядів, обсяг яких складає у 2024 році понад 55% доходів державного бюджету, стане ключовим ризиком для покриття дефіциту бюджету, що зумовить його секвестр та значне недофінансування всіх видатків;
• істотне зростання державного та гарантованого державою боргу до 104,6% ВВП у 2024 році є значно вищим від рекомендованого Маастрихтського критерію – 60% від ВВП для країн-претендентів на вступ до ЄС, що потребуватиме нових механізмів управління в умовах продовження реформ;
• зменшення обсягів зовнішньої торгівлі, проблеми логістики та обмеження можливостей експорту країни через заблоковані порти та через блокаду кордону із сусідніми країнами зумовить втрату надходжень до бюджету, а також матиме вплив на інфляційні коливання;
• проблема фінансування поточних видатків місцевих бюджетів через перерозподіл коштів з податку на доходи військовослужбовців до державного бюджету з 01.10.2023, оскільки плановий обсяг трансфертів, які передбачені з державного бюджету, є недостатніми для покриття запланованих видатків;
• невизначеність і численні безпекові ризики, руйнування інфраструктури, аварійні відключення електроенергії, міграція населення та інші фактори ускладнюють прогнозування, а отже, відновлення інструменту середньострокового бюджетного прогнозування знижуватиме реалістичність показників, що потребуватиме додаткових змін та корегувань;
• посилення вимог, зокрема щодо проведення реформ, необхідних для економічної стійкості та наближення до повноправного членства в ЄС, в умовах тривання воєнної агресії та обмеження фінансового ресурсу є викликом для ефективності реалізації цих надзвичайно важливих змін.

Нагальним питанням залишатиметься реалізація системних та оперативних дій для протидії викликам і ризикам у всіх сферах економіки, що, безумовно, потребуватиме зміни/корегування бюджетних механізмів для забезпечення головних напрямів бюджетної політики у 2024 році: забезпечення оборони та національної безпеки, соціального захисту громадян та якнайшвидшого поступального відновлення соціально-економічної динаміки.