Про відновлення та розвиток регіонів у контексті підготовки вступу України до ЄС говорили учасники Конгресових слухань, які відбулися 15 вересня в Ужгороді.
Конгресові слухання є майданчиком відкритого діалогу між усіма сторонами, залученими до розробки та реалізації нової державної регіональної політики, задля порозуміння та співпраці, у тому числі в реалізації Дорожньої карти щодо вступу України в ЄС.
Організували слухання Офіс Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Палата регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD.
У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, обласних військових адміністрацій та обласних рад, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, проектів МТД, та експерти.
Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу Президента України, виконавчий секретар Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, відкриваючи захід, сказав:
«Одне із завдань України на шляху до євроінтеграції - актуалізувати державну та регіональні стратегії розвитку, що неможливо без широкого обговорення підходів до стратегічного планування та відновлення. Також повної євроінтеграції не вдасться досягти без завершення реформи децентралізації та внесення законодавчих змін на цьому шляху. Проте я впевнений, що спільно з парламентом, урядом та органами місцевого самоврядування ми зможемо і встигнемо це зробити, відповідно до наших зобов’язань. Важливо також, що у сьогоднішніх Конгресових слуханнях беруть участь представники Європейського Союзу, експерти з країн, які вже пройшли свої євроінтеграційні процеси. Вони поділяться своїм досвідом, порадять, яким чином нам це зробити якомога швидше».
Віктор Микита, начальник Закарпатської обласної військової адміністрації, голова Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України зосередився на важливості подальшого розвитку базового рівня місцевого самоврядування, зокрема розбудови економічної спроможності громад.
«Україна, без сумніву, є надійним партнером для європейських країн. Ми готові і здатні співпрацювати на рівних. Суб’єктність українських громад говорить про те, що наше суспільство функціонує правильно. Але суб’єктність ґрунтується на економіці. Коли громада не залежить від державних дотацій та субвенцій, вона може бути незалежною і в прийнятті більшості рішень. Тому важливо прагнути і розвивати фінансову спроможність громад. Цей процес кожен може бачити по-своєму, тому ми маємо напрацьовувати спільне бачення, чути, розуміти і підтримувати одне одного на шляху до практик цивілізованих європейських країн. Тоді у нас все вийде. Думаю, що найближчим часом ми будемо серед членів ЄС».
Джон Галлахер, керівник проєкту UCORD наголосив, що в центрі уваги України, яка рухається шляхом євроінтеграції, повинна бути Людина.
«Коли ми обговорюємо регіональний розвиток і перспективи вступу України до Європейського Союзу, легко загубитися у величезній кількості політик, правил, програм. Але, перш за все мова має йти про громади, про людей, які працюють разом, щоб створити спільне майбутнє. Цього тижня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вступ до ЄС «вимагає важкої роботи та лідерства». Це про лідерство, яке вміє чути і цінувати голос людей, незалежно від того, хто вони і звідки. Таке лідерство відчувається тут, сьогодні, на Конгресових слуханнях. Цей захід є маяком, який нагадує нам про важливість об’єднання та обміну нашими знаннями й досвідом. SDC та Проект UCORD прагнуть підтримувати згуртовані громади та сприяти діалогу в регіонах, що робить органи місцевого самоврядування причетними до усіх майбутніх планів та дій з відновлення й розвитку територій».
Дмитро Ливч, експерт проєкту UCORD, Центр економічного розвитку, зазначив, що Європейська інтеграція та економічне відновлення - це два поєднані процеси.
«Наша економіка вистояла, але збитки складають понад 400 млрд доларів. Ми не говорили про роль приватного сектору, зате багато сказали про роль ЄС і доступу до європейського ринку. Приєднання України до зони вільної торгівлі буде впливати на різні наші регіони по-різному. Суб’єктність громад починається з економіки. Але вона багато в чому залежить від того, наскільки громади готові бути учасниками процесу відновлення. Нам важлива координація громад на рівні регіонів. Над однією зі стратегій відновлення – в Одеській області – ми вже працюємо. Перед нами стоїть багато викликів. Минулоріч ми аналізували понад 20 кейсів повоєнного відновлення. Третину з них було забезпечено завдяки співпраці приватного і державного секторів».
Томаш Остропольські, радник з питань децентралізації і реформи публічної адміністрації Представництва Європейського Союзу в Україні також нагадав, що децентралізація та регіональний розвиток займають особливе місце в процесі підготовки до вступу України до ЄС, є частиною фундаментальних засад розширення ЄС і матимуть центральну роль в цьому процесі. Він висловив сподівання, що попри війну, Україна обов’язково виконає свої зобов’язання у реалізації реформ.
«Глава 22 законодавства ЄС щодо регіонального розвитку вказує, що регіональна політика має бути скерована на усунення диспропорцій регіонального розвитку. Багато норм у законодавстві України щодо регіональної політики втратили актуальність. Над цим потрібно працювати та імплементувати норми закону про засади державної регіональної політики».
Віталій Безгін, народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно- територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зазначив, що в контексті європейської інтеграції збільшується роль регіонів України.
«Говорячи про євроінтеграцію, маємо усвідомлювати, що роль регіонів буде важливішою і за роль громад, і за роль центральної влади. На цьому ґрунтується європейська політика згуртованості. Тому в цьому аспекті нам і треба працювати. Глава 22 законодавства ЄС - це те, що для кожного з нас має стати дороговказом, те, по чому ми будемо працювати наступні роки перед вступом до ЄС. Також ми маємо створити дорожню карту формування в Україні політики згуртованості. Поки що її немає, і ми суттєво відстаємо у цьому питанні. Важливо, щоб майбутня дорожня карта була інтегрована і синхронізована з планом підтримки України на 50 млрд, який був анонсований Брюсселем на 2024-27 роки. Отже, у нас є строки, є гроші, залишилося виконати домашнє завдання і реалізувати зміни. Це можливо лише за рахунок синергії зусиль, в тому числі на майданчику Конгресу місцевих і регіональних влад. Під цією парасолькою нам вдасться реалізувати всі необхідні зміни. Але діяти треба швидко і синхронізовано, попри те що ми представляємо різні політичні сили, маємо різні думки і погляди. В контексті європейської інтеграції, регіональної політики всі наші чвари і непорозуміння мають лишатися за стінами. Нашим пріоритетом має бути одне - Україна спочатку виграє війну, і після того - виграє майбутнє. А майбутнє України лише у повноправному членстві в ЄС».
Олександр Аліксійчук, народний депутат України, голова підкомітету співробітництва територіальних громад та регіонів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, висловив переконання, що вже зараз Україні потрібні стратегія і план евроінтеграційних процесів:
«Вже зараз маємо починати готувати регіональні інституції до початку використання тих нових можливостей, які відкриються перед нашою країною після початку процедури ступу до ЄС. Конгрес місцевих та регіональних влад є тим майданчиком, де ми можемо спільно напрацьовувати потрібні зміни, спільно генерувати змісти і розробляти стратегію, яка допоможе нашим регіонам і громадам відновити економіку країни та відбудувати її».
Олександра Азархіна, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, висловила думку, що сьогодні Україна має шанс синхронізувати державну регіональну політику з політикою, пов'язаною з євроінтеграцією.
За її словами, План відновлення України фокусується не тільки на процесі відбудови інфраструктури, а й на питаннях євроінтеграції, акцентуючись на економічному відновленні - активізації тих секторів економіки, які дадуть найбільше зростання.
«Наше завдання – врахувати при розробці і впровадженні Плану принципи багаторівневого демократичного врядування. Вже з жовтня плануємо розпочати належні відкриті консультації. Будемо всіх сторін долучати до цієї роботи. Маємо шанс синхронізувати державну регіональну політику з політикою, пов'язаною з євроінтеграцією».
Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції детально розповів про кроки України на шляху до вступу в ЄС.
«Йдеться про чотири копенгагенських критерії. Перший - демократична держава. Зараз найгарячіша пора на цьому проєкті. Ми на фінальному шляху з виконання семи рекомендацій ЄС, після цього ми перейдемо до безпосередніх переговорів про вступ до ЄС. Другий - економіка. Країна ЄС має мати високі економічні стандарти, які дозволять їй легко влитися до європейської сім’ї. Раніше Україна не завжди відповідала цим стандартам, а надто тепер, коли йде війна. Тому створено так званий Український фонд обсягом 50 млрд євро, 78% з яких мають надійти у вигляді грантів; інвестиційної допомоги, кредитів під конкретні проєкти, міжнародної технічної допомоги, яка надаватиметься громадянському суспільству. Але ці гроші не будуть даватися просто так. Ми маємо дати чіткий план фінансування, чіткий план пріоритетів та ключових реформ. Зараз ми займаємося цим. Створена робоча група під головуванням Юлії Свириденко. Вже визначені ключові пріоритети, галузі економіки, які стануть основою нашого бюджету», - поінформував Олександр Ільков.
В’ячеслав Потапенко, керівник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень зосередився на «культурі статегічного планування»:
«Для ЄС створення стратегічних планів – нормальна ситуація. А у нас до стратегій ставляться як до чогось непотрібного, зайвого. І коли ти пропонуєш зробити стратегію щодо зеленого відновлення, усі чиновники відмовляються. А ЄС стоїть на стратегічному плануванні, там стратегії – робочий інструмент. У 2013 році Болгарія не змогла освоїти 1 млрд євро від ЄС саме через те, що бракувало відповідних стратегічних документів».
Артем Гусак, радник заступника керівника Офісу Президента України, розповів про новий майданчик для згуртованої комунікації та координації - регіональні офіси міжнародного співробітництва, котрі віднедавна працюють в усіх областях України при обласних військових адміністраціях. За його словами, офіси вже показали результат у налагодженні співпраці з іноземними партнерами. Офіси об'єднують на своїх засіданнях, координаційних зустрічах та форумах внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів – громади, обласну владу, агенції регіонального розвитку, громадські організації, бізнес. За територіальним та кластерним підходом офіси також влаштовують багатосторонні зустрічі з міжнародними партнерами, де їхня мета - актуалізувати потреби та давати свої пропозиції і проекти, активізувати співпрацю з регіонами-партнерами, містами-побратимами тощо.
«Вважаю, що перспективи можливостей даних регіональних офісів необмежені. Підхід до них максимально децентралізований. Так, це виконання зовнішньополітичного курсу держави, але при цьому - продукування власних стратегій пріоритетів і самостійна комунікація з партнерами у своїх регіонах і громадах. Ми запрошуємо іноземних партнерів приєднуватися та дізнаватися про актуальні потреби на місцях», - сказав Артем Гусак.
Він також подякував міжнародним партнерам, які вже підтримують функціонування офісів в ряді регіонів та долучаються до різних форматів їх постійної роботи - це європейські інституції, уряди держав-партнерів та їхні дипломатичні місії, регіони та міста-партнери, іноземні асоціації та партнерські ініціативи місцевого самоврядування, представництва міжнародних та іноземних організацій, їхні локальні партнери та громадські організації.
Ольгред Геблевич, голова Польських Регіонів, Маршалек Західнопоморського воєводства Республіки Польща запропонував співпрацю Конгресу місцевих та регіональних влад для активізації міжнародного міжрегіонального співробітництва України, яке допоможе Україні стати членом ЄС.
«Мій регіон – найвіддаленіший до України. Загалом у Польщі є 16 регіонів, і кожен з них має щонайменше одного партнера в Україні. Іноді навіть більше. Мій регіон співпрацює з Миколаївською областю і зараз ми підписуємо договір про співпрацю з Одеською областю. Я думаю, було б добре заснувати співпрацю з Конгресом місцевих та регіональних влад. У нас багато спільних інтересів. Тепер наша організація регіонів є досить сильною, бо у нас є дуже багато обов’язків – від лікарень до залізниць та культурних інституцій. Ми розподіляємо європейські гроші на регіональному рівні. Завдяки європейським коштам працювати набагато легше. Це важливо, особливо зараз, коли формується майбутнє України. Україна може вчитися на нашому досвіді, яким ми радо готові ділитися».
Марина Бриль, заступниця керівника проєкту UCORD відзначила важливість обговорення широкого кола питань згуртованості та регіонального розвитку України, зазначивши, що сьогоднішні Конгресові слухання матимуть рпродовження у конкретних рекомендаціях для суб’єктів державної регіональної політики.
«Сьогодні побачили, який масив питань було охоплено на нашій зустрічі. До речі, прозвучали такі цікаві висловлювання, як «мобілізація знань», «культура стратегування», обговорили і відновлення і розвиток країни. Підняте сьогодні питання згуртованості в контексті «мови ЄС» означає політику регіонального розвитку, а в більш філософському розуміння поняття згуртованості включає і безпеку, і залученість усіх учасників на всіх рівнях – місцевому, регіональному, національному. І дуже тішить, що сьогодні такий величезний обсяг питань ми змогли обговорити в такому широкому колі. За результатами слухань проєкт UCORD підготує узагальнюючий документ, на основі якого Офіс Конгресу викристалізує рекомендації для суб’єктів регіональної політики», - підсумувала Марина Бриль.
В’ячеслав Негода, керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад висловив вдячність Посольству Швейцарії в Україні та Швейцарсько-українському проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» за підтримку важливих змін в Україні. Він звернув увагу на ключову тезу Конгресових слухань, яка «червоною лінією» пройшла через все обговорення.
«Сьогодні в один голос звучала настанова для побудови та реалізації дієвої державної регіональної політики, яка, серед іншого, має вирішальний вплив для членства України в ЄС і ця настанова звучала так: «Стратегічно плануйте!!! Плануйте, як генерал Залужний, а не просто куди-небудь «стріляйте». Треба вигравати бої і в регіональній політиці. А це, в першу чергу, ми повинні піднімати економіку, створювати робочі місця, ми повинні мотивувати людей розвиватися. Це величезна робота для громад і регіонів».
Більше думок і поглядів, які прозвучали на Конгресових слуханнях – у відеозаписі заходу:
Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD зосереджується на трансформації організаційних структур агенцій регіонального розвитку (АРР) в Україні, а також розбудові їх спроможностей задля утвердження їх ролі провідників та фасилітаторів відновлення, здатних визначати регіональні пріоритети та формувати партнерства для розробки та втілення проектів, які сповна реалізовують потенціал регіонів. Проєкт втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарськоу агенцію розвитку та співробітництва, компанією NIRAS Sweden AB. Наразі проєкт UCORD перебуває у своїй першій фазі, яка розпочалася у грудні 2022 р., та триватиме до листопада 2026 року. Всього проєкт розрахований на три 4-річні фази загальною тривалістю 12 років. Метою проєкту UCORD є сприяння скоординованим діям з відновлення та злагодженого регіонального розвитку з боку громадян, бізнесу і органів влади, що у свою чергу покращує якість життя людей, зміцнює стійкість суспільства, мир та соціальну згуртованість в Україні.
