В Україні різко скоротилася бізнес-активність через війну, в певних регіонах країни – прифронтових, громадах на кордоні з рф, які постійно піддаються обстрілам. Але можна спостерігати переміщення великої кількості населення з потенційними можливостями, ідеями ведення бізнесу в інші області – й це додаткові перспективи розвитку територій громад, куди прибувають люди.

Експерти U-LEAD працюють над тим, аби показати громадам інструменти мотивації ВПО до відкриття власної справи та над рекомендаціями для ОМС щодо організації роботи з розвитку бізнесу серед ВПО. Важливим як для ОМС, так і для ВПО, є порядок отримання грантової підтримки для відкриття власної справи, питання можливостей державної підтримки та допомоги міжнародних донорських організацій – це теж окремий блок, над яким працюють наші фахівці.

Тож, чому сприяння у відкритті власної справи внутрішньо переміщеними особами є вигідним для територіальних громад? Якою є роль ОМС у процесі релокації бізнесу ВПО та відкриття ними власної справи? Якою є державна та міжнародна підтримка в цій сфері?

Сприяння релокації бізнесу: які переваги для громад

Ні для кого не таємниця, що більшість невеличких громад мають проблеми з кадрами, з розвитком бізнесу. Для ОМС внутрішньо переміщені особи – це додатковий людський та бізнес ресурс на їх територіях. Надаючи допомогу ВПО, громада робить дві корисні справи: допомагає людям у важких обставинах під час війни та вирішує свої проблеми з кадровим голодом. Підтримуючи бізнес-ініціативи, громада збільшує надходження до бюджету.

Організація роботи зі стимулювання бізнесу серед ВПО в громаді сприяє її розвитку. Тобто, допомагаючи внутрішньо переміщеним особам відкрити власну справу, громада отримує додатковий розвиток свого економічного середовища, нові робочі місця для місцевих, додаткові податки.

Організація роботи з розвитку бізнесу ВПО в громаді: з чого розпочати

Перший крок для громади, яка приймала внутрішньо переміщених осіб, та хоче заохотити їх до створення власної справи – це опитування ВПО щодо їх можливостей, попереднього досвіду, планів, освіти. Допомогу в опитуваннях та налагоджені комунікації з внутрішньо переміщеними особами можуть надати платформи, які працюють з ними з перших днів повномасштабного вторгнення: ЦНАПи, волонтерські організації, гуманітарні хаби та штаби.

Другий крок - дати зрозуміти людям, які напрямки ведення бізнесу є нішевими та перспективними на території громади. Це можна зробити за рахунок зустрічей із зацікавленими темою розвитку власної справи внутрішньо переміщеними особами, а також створенням відповідних роз’яснювальних матеріалів для ВПО.

Третій крок – маючи дані щодо потенційних приватних підприємців, громада може створювати програми підтримки релокованого бізнесу, приймати рішення щодо податкових пільг для такого бізнесу, пільг на оренду майна чи земельних ділянок тощо.

Четвертим кроком може бути створення громадою переліку інвестиційних ділянок/ інвестиційних пропозицій/ інвестиційного паспорта громади. Такі інструменти також можуть мотивувати ВПО відкрити свою справу, враховуючи допомогу від громади, в якій вони мешкають.

П’ятий крок – громада може залучати активних ВПО до розробки стратегічних документів. У процесі розробки стратегії, внутрішньо переміщені особи як одна з цільових груп населення можуть поділитися своїм досвідом та цікавими проєктами підтримки бізнес-ініціатив громадами в інших регіонах країни, а також ідеями розвитку територій. Ці ідеї можна буде використати, якщо вони підійдуть під регіональні особливості громади, а також проаналізувати бачення ВПО щодо створення власної справи та запропонувати їм певні можливості та рішення. 

Де взяти фінансову підтримку бізнесу ВПО

Говорячи про розвиток підприємництва в громадах в контексті реалій військового стану, можна розглядати як державні (програма «єРобота»), так і міжнародні грантові можливості.

Перший варіант фінансової допомоги для бізнесу ВПО - громада може надати цільову підтримку підприємництву з місцевого бюджету, передбачивши її у відповідних програмах розвитку.

Другий варіант – внутрішньо переміщені особи можуть використовувати регіональні програми підтримки: державні, обласні та районні (якщо такі є). З боку громади у такому випадку необхідна інформаційна підтримка потенційним підприємцям, а саме: популяризація таких програм, розміщення інформації про них на всіх доступних громаді інформаційних платформах. А також необхідним є й консультативна допомога, роз’яснення умов тим внутрішньо переміщеним особам, які вирішили скористатися зазначеними програмами.

Третій варіант – система державної підтримки через сервіс – «єРобота». Сьогодні це одна з найпотужніших державних ініціатив, яка передбачає надання грантів для створення власної справи, розвитку садівництва, а також тепличного господарства. Подати заявку на участь у ній можна через «Дію». При цьому, можна запропонувати бізнес-план у будь-якому напрямку і отримати до 250 тис. грн. Якщо ж ви маєте намір відкрити справу у галузі садівництва або тепличного господарства, то можете розраховувати на підтримку держави у сумі до 450 тис. грн та до 7 млн грн, відповідно. Дуже зручним та сучасним є той факт, що зробити це все можна заповнивши онлайн-заяву на порталі «Дія» і там же прикріпити бізнес-план і всі інші необхідні документи.

Четвертий варіант – зовнішні грантові ресурси, вони також можуть стати у пригоді. Підтримка України від міжнародних партнерів наразі є значною, варіантів та можливостей для внутрішньо переміщених осіб є багато. Але ОМС, зі свого боку, має сприяти у пошуку таких грантів, за можливості надавати підтримку в написанні та подачі грантової заявки. Постійний моніторинг та інформування про державні та міжнародні інструменти підтримки бізнесу сприятиме надходженню інвестицій в громаду. Важливо, також доносити до ВПО, що грант - це не кредит і не потребує повернення коштів з відсотками.

Які є інструменти комунікації з ВПО у питанні підтримки бізнес-ініціатив

Для комунікації з внутрішньо переміщеними особами щодо бізнес-ініціатив громада може залучити ЦНАП та проводити консультування ВПО щодо можливостей розвитку підприємницької діяльності за графіком.

Ще одним варіантом є створення координаційної ради в громаді з питань ВПО, яка буде опікуватися роботою з внутрішньо переміщеними особами. Рада може надавати їм підтримку, інформацію про наявні можливості для розвитку своєї справи та переваги від розвитку бізнесу на території громади. А також, співпрацюючи тісно з ВПО, рада може лобіювати їхні пропозиції щодо розвитку бізнесу на рівні місцевої влади.

Запровадження навчання для внутрішньо переміщених осіб – також один з інструментів комунікації у питанні підтримки бізнес-ініціатив. Мова йде про організацію тематичних курсів, навчальних програм, які б дозволили надавати всю необхідну інформацію щодо розвитку підприємницької діяльності та інформацію щодо наявних державних, чи міжнародних грантових можливостей.

Робота з неурядовими організаціями – могла б стати у пригоді громаді у напрямку роботи з ВПО. Громадські організації, що співпрацюють з внутрішньо переміщеними особами, можуть допомагати їм й у питанні розвитку бізнес-ініціатив, можуть бути зв'язуючою ланкою між ВПО та місцевою владою. Ми говоримо про лобіювання їх інтересів, ідей та проєктів, пошук фінансових можливостей. Громаді треба домовитися про співпрацю в зазначеному напрямку з такими організаціями, мотивувати їх допомагати, надавати їм консультативну підтримку, бути відкритими до діалогу з ними.

Які ж переваги отримає ОМС від підтримки релокації бізнесу ВПО

Звісно, у пошуку роботи людям допомагає держава (державні програми підтримки, центри зайнятості населення), але роль місцевого самоврядування теж вкрай важлива.

Створення нових робочих місць та надходження податків до місцевих бюджетів, підтримка та розвиток місцевого економічного середовища – це ті результати, які отримає територіальна громада, сприяючи бізнес-ініціативам ВПО. А постійний моніторинг та інформування внутрішньо переміщених осіб про державні та міжнародні інструменти підтримки бізнесу, сприятиме також надходженню інвестицій в громаду.