Які проблеми хвилюють представників місцевого самоврядування у сфері охорони здоров’я та на які питання вони шукають відповіді — у матеріалі експертів Програми «U-LEAD з Європою».

У квітні 2023 р. на базі регіональних офісів Програми «U-LEAD з Європою» відбулася серія діалогових заходів за участі міжрегіональних департаментів Національної служби здоров’я України (далі – НСЗУ), органів місцевого самоврядування та керівників закладів охорони здоров’я. Унаслідок реалізації такої ініціативи з'явилася прекрасна можливість заслухати представників громад зі всієї країни, краще зрозуміти їхні потреби та очікування щодо питань, пов’язаних з організацією системи охорони здоров’я на місцевому рівні.

Беззаперечним лідером за кількістю питань, що ставили громади під час діалогових заходів, був процес планування госпітальних округів з акцентом на формування кластерів та подальші практичні аспекти імплементації інфраструктурного етапу медичної реформи в громадах. І це при тому, що формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я в рамках інфраструктурного етапу медичної реформи не входить у коло повноважень НСЗУ. Особливу увагу аспектам подальшого контрактування в рамках Програми медичних гарантій (далі – ПМГ) приділяли власники тих спеціалізованих закладів охорони здоров’я, які потенційно не увійдуть до спроможної мережі. Їх хвилювала подальша співпраця з НСЗУ та підходи до управління такими закладами, а саме:

• реорганізація через об’єднання декількох закладів охорони здоров’я з різними місцями надання медичних послуг;
• злиття менш потужного закладу охорони здоров’я з більш потужним;
• оптимізація за браком необхідного фінансового ресурсу в місцевому бюджеті для того, щоби фінансувати подальше функціонування таких закладів охорони здоров’я.

У своїх відповідях представники НСЗУ акцентували увагу аудиторії на тому, що формування пакетів ПМГ на 2024 рік, а також специфікацій та тарифів до них буде розпочато ближче до другого півріччя 2023 року. Уже традиційно він буде базуватися на аналізі статистичних даних з електронної системи охорони здоров’я про надані медичні послуги, пріоритетність медичних послуг та нормативно-правові акти у сфері охорони здоров’я. Те, як під час контактування будуть враховуватися нові статуси закладів, буде відомо після проходження процесу затвердження спроможних мереж госпітальних округів та під час планування закупівель НСЗУ на наступні періоди.

Тим не менш, на основі відповідей, наданих представниками НСЗУ під час діалогових заходів, можна зробити висновок, що середньострокове контрактування закладів охорони здоров'я може стати одним із головних пріоритетів у підходах до контрактування в рамках ПМГ на 2024 рік для закладів, які увійдуть до спроможної мережі. Відповідно, заклади охорони здоров’я, які не увійдуть до спроможної мережі, будуть контрактуватися більш короткостроково, згідно з умовами та специфікаціями закупівель, попитом на різні різновиди медичних послуг, принципом концентрації ресурсів та ефективного їхнього використання.

Тому сьогодні громади мають насамперед відповісти для себе на наступні стратегічні питання:

• які з напрямів медичних послуг у громаді є для них критично важливими?
• які ресурси потрібні для забезпечення стабільного надання цих послуг?
• що вже зараз для цього необхідно зробити з огляду на вище перелічені обставини?

Не дивлячись на те, що основний фокус уваги наразі зосереджений на спеціалізованій ланці медичної допомоги, значна кількість питань від учасників стосувалась організації первинної медично-санітарної допомоги (далі – ПМСД) у громадах. В залежності від регіонів, спектр цих питань був дуже широким і стосувався, серед іншого, таких моментів, як релокація закладів охорони здоров’я на підконтрольні території, збільшення капітаційної ставки, розширення послуг центрів ПМСД коштом діагностичних досліджень та надання амбулаторних послуг вузькими спеціалістами, організація мобільних бригад та дистанційного консультування тощо.

Але загальним для всіх громад, що мають на своїх територіях пункти долікарської допомоги, було питання діяльності фельдшерських пунктів та пунктів здоров’я. Громади, що мають низку щільність населення та ускладнені логістичні умови, активно підіймають питання щодо збільшення фінансування в рамках ПМГ для пакету «Первинна медична допомога», аргументуючи це нерівнозначними умовами в порівнянні з більш густо населеними громадами, де є адекватна логістична розв’язка. У відповідь на це представники НСЗУ наголосили, що в рамках ПМГ введення сільського коефіцієнту не є на порядку денному, оскільки ПМГ передбачає оплату саме медичної послуги, а контрактування за напрямом збереження кадрового потенціалу відбувається тільки на окупованих територіях чи територіях ведення активних бойових дій.

І тут варто враховувати дві обставини. По-перше, первинна медична допомога є найбільш наближеною до пацієнта. А по-друге, інфраструктурний етап медичної реформи супроводжується певною централізацією спеціалізованого рівня. Як наслідок обох обставин, у закладів ПМСД з’являються широкі можливості для розвитку додаткових функціональних напрямів та підписання додаткових пакетів із НСЗУ. Потенційно, це може збільшити їхню фінансову стійкість та зробити медичні послуги більш комплексними й логістично досяжними для мешканців громад.

Як наголосили представники НСЗУ, ще одним ключовим завданням та, інколи викликом для ОМС є організація комплексного та широкого доступу до медичних та фармацевтичних послуг на рівні громади. Традиційно, представники місцевого самоврядування ставлять не багато питань щодо програми «Доступні Ліки», адже лише незначна кількість громад має у своїй власності комунальні аптеки. Тому тут НСЗУ продемонструвала ініціативу та сама звернула увагу на низький рівень використання та недостатню логістичну доступність програми «Доступні Ліки» для населення для цілої низки громад у різних регіонах України.

Підбиваючи підсумки, треба зазначити, що органи місцевого самоврядування проявляють найбільшу зацікавленість саме в практичної реалізації інфраструктурного етапу медичної реформи. Це відображає їхнє стратегічне бажання підлаштуватися під нові реалії та впровадити нові підходи до управління як на первинній, так і на спеціалізованій ланці медичної допомоги. Очікується, що вже найближчим часом місцеве самоврядування буде мати усю необхідну інформацію від центральних органів виконавчої влади, яка дасть змогу впоратись із тими викликами, що ставить перед ним критично важлива фаза медичної реформи.