Особливості передачі та примусового відчуження державного та комунального майна в умовах правового режиму воєнного стану визначено Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Згаданий Закон оперує лише двома поняттями (див. ч. 1 ст. 1):

1) примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;

2) вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Важливо:

Як бачимо, поняття «вилучення» стосується лише державної власності

Однак, ст. 6 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» надає ОМС право передавати комунальне майно, у т.ч. автотранспорт, для потреб ЗСУ безоплатно, а на практиці існує ще й третій варіант, передбачений нормами іншого законодавства. Розглянемо їх усі.

Безоплатна передача

(ст.6 Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»)

Безоплатна передача транспортного засобу, що знаходиться у комунальній власності, можлива виключно у разі, якщо місцева рада добровільно вирішила передати безоплатно для потреб військових.

З ініціативою про безоплатну передачу комунального майна у державну власність в умовах воєнного стану може звернутися виключно військове командування. Це важливо, оскільки якщо рада прийме таке рішення за власною ініціативою, дія Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» на цю процедуру поширюватись не буде. Про що ми більш детально поговоримо далі.

Термін "військове командування" вживається у значенні, наведеному у ч. 1 ст. 3 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Сьогодні це: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Підставою для безоплатної передачі може бути лише задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану.

Передача майна у державну власність у цих випадках здійснюється за рішенням:

1) сільських, селищних, міських, районних у містах рад - щодо об’єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад;

2) районних, обласних рад - щодо об’єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.

Закон дозволяє у разі неможливості скликати сесію прийняти рішення одноосібно відповідному голові, однак із подальшим затвердженням цього рішення сесією ради.

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою або секретарем, заступником голови та уповноваженою особою військового командування

Після скасування воєнного стану (оголошення демобілізації) відбувається повернення автотранспорту (майна).

Алгоритм здійснення безоплатної передачі автотранспорту:

Важливо:

Права на компенсацію вартості майна чи його повернення після припинення або скасування воєнного стану при застосуванні цього інструменту територіальна громада не має.

Чи може громада самостійно ініціювати передачу майна військовим? Так, це можливо. Однак у цьому випадку не можна застосовувати Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Місцева рада має право прийняти рішення про відчуження комунального майна у власність держави згідно з п.30 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування» та ст. 5 ЗУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» та Порядком подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність.

Таке рішення приймається виключно на пленарних засіданнях відповідної ради, та необхідна згода органу, уповноваженого управляти державним майном (зазвичай – це регіональне відділення Фонду державного майна України).

Передача об’єктів з комунальної у державну власність у цьому випадку здійснюється комісією з питань передачі об’єктів, та оформляється актом приймання-передачі.

Чи може місцева рада (голова, секретар, заступник) відмовити військовому командуванню у безоплатній передачі їм комунального майна в умовах воєнного стану? Так. Тоді до комунального майна буде застосована процедура примусового відчуження. У цьому випадку громада має право претендувати на наступну компенсацію або повернення свого майна після припинення чи скасування воєнного стану. Цей інструмент ми розглянемо окремо далі.

Бухгалтерський облік:

Важливо розуміти, що з дати підписання акта приймання-передачі виникає право державної власності на передане майно.

Для цілей бухгалтерського обліку така операція вважається вибуттям основних засобів. Так, визнання об'єкта основних засобів активом суб'єкта державного сектору припиняється у разі його ліквідації, вибуття внаслідок продажу, передачі без оплати або невідповідності критеріям визнання активом. Це прямо передбачено п. 1 розд. VI Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202 (далі – НП(С)БО 121).

Також нагадаємо: активами вважаються ресурси, контрольовані суб’єктом державного сектору у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому, та/або матимуть потенціал корисності (п. 4 розд. І НП(С)БО 121).

Тож у разі безоплатної передачі транспортних засобів для потреб ЗСУ передане майно фактично перестає відповідати критеріям визнання активом.

У свою чергу, у разі вибуття об'єкта основних засобів із балансу списуються його первісна (переоцінена), балансова вартість та сума зносу. Таким є припис п. 3 розд. VI НП(С)БО 121.

Однак безоплатна передача майна для потреб військових має суттєву відмінність від звичайного списання основних засобів у разі їх вибуття. Річ у тім, що ця операція не передбачає отримання доходу чи активу в обмін на таке майно. Відповідно, таку операцію слід вважати необмінною, а витрати, пов’язані з її здійсненням, — витратами за необмінними операціями.

З огляду на це, вартість безоплатно переданого транспортного засобу варто списувати на субрахунок 8511.

Приклад 1. На підставі звернення військового командування селищна рада прийняла рішення про безоплатну передачу легкового автомобіля. Згідно з даними бухгалтерського обліку первісна вартість автомобіля — 210000 грн, сума накопиченого зносу — 150000 грн.

Безоплатна передача транспортного засобу за зверненням військового командування

Примусове відчуження

(ч. 6 ст. 6, ст.3 Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»)

Примусове відчуження транспортного засобу, що знаходиться у комунальній власності, можливе, якщо місцева рада відмовила військовому командуванню передати майно громади безоплатно для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану.

Примусове відчуження в умовах правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужений транспорт (майно) - відчужується примусово з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Як варіант, якщо повне відшкодування не було здійснено у момент вилучення, місцева рада може претендувати не на відшкодування, а на повернення майна у разі, якщо воно збережеться на момент припинення чи скасування воєнного стану. Однак, якщо відшкодування буде здійснюватись військовим командуванням, яке прийняло рішення про відчуження, і на нього буде покладено усі обов’язки щодо оформлення відповідних документів (ч. 2 та 3 ст. 10 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»), то для повернення майна у натурі територіальній громаді доведеться звертатися до суду (ст. 12 згаданого Закону).

Рішення про примусове вилучення майна громади в умовах воєнного стану приймається:

• Про примусове відчуження майна складається акт єдиного зразка
• Отримання відшкодування вартості майна (компенсації) за примусово відчужене майно відбувається відповідно до ст.10, 11 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та Порядку розгляду заяв та здійснення виплат.

Алгоритм здійснення примусового відчуження автотранспорту:

Важливо:

Операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних (палива та паливно-мастильних матеріалів), надання послуг на користь Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони без відшкодування їх вартості не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування

Доходи від такої реалізації відсутні.

В обліку треба відобразити списання необоротного активу

Бухгалтерський облік:

Для цілей бухгалтерського обліку операція з примусового відчуження транспортних засобів для потреб військових є вибуттям основних засобів.

Водночас примусове відчуження майна не передбачає отримання установою (ОМС) жодних економічних вигід, тому операція відповідає критеріям необмінної. Відповідно, суму залишкової вартості примусово відчуженого майна слід списувати на субрахунок 8511.

Порядок відображення операцій з примусового відчуження майна на користь підрозділів ЗСУ та ДФТГ на рахунках бухгалтерського обліку нічим не відрізняється від порядку обліку безоплатної передачі майна (див. приклад 1).

Тимчасове залучення транспортних засобів

(ст.6 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанова КМУ від 28.12.2000 №1921, п. 3, 24, 27 Положення про військово-транспортний обов’язок).

Тимчасове залучення здійснюється за рішенням ОМС на безоплатній основі під час мобілізації. Право власності при цьому не передається.

Залучення під час мобілізації транспортних засобів оформляється відповідним актом приймання-передачі.

Варіанти залучення транспортних засобів:

• Використання самих транспортних засобів без забезпечення паливно-мастильними матеріалами

• використання транспортних засобів із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами за рахунок місцевого бюджету.

При прийнятті рішення про залучення шкільних автобусів, потрібно:

• внести відповідні зміни до Порядку використання шкільних автобусів (або затвердити його, якщо такого не було)
• прийняти рішення виконавчого комітету/розпорядження голови або розпорядження начальника ВА НП про дозвіл на використання шкільних автобусів для потреб, не пов’язаних із забезпеченням освітнього процесу.

Рекомендований шаблон такого рішення виконкому наведений у Додатку 3.

Важливо:

Незважаючи на наданий дозвіл по кожному випадку залучення шкільних автобусів має бути звернення (лист) військового командування або керівника центру комплектування та соціальної підтримки та завірений шляховий лист

На суму бюджетних асигнувань, які були використані на перевезення на основі відповідних підтверджувальних документів, потрібно зменшити асигнування, касові та фактичні видатки по ГРК (управлінню, відділу освіти).

Облік видатків за кодами:

• КПК 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони».
• КПК 8220 «Заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення».

Фактичне списання ПММ здійснюється з урахуванням установлених норм витрат на підставі подорожніх листів, чеків РРО та інших підтвердних документів, отже таке списання може здійснити лише балансоутримувач шкільного автобусу, тобто відділ/управління освіти або заклад загальної середньої освіти.

Бухгалтерський облік:

Визначальне значення для порядку обліку таких операцій має той факт, що тимчасове залучення транспортних засобів бюджетних установ для потреб підрозділів ЗСУ та ДФТГ не передбачає переходу права власності на таке майно. В цьому разі залучення майна відбувається на поворотній основі.

З огляду на це, установи, які передають майно в рамках операцій з тимчасового залучення для потреб військових формувань під час мобілізації, повинні продовжувати обліковувати таке майно на відповідних субрахунках балансових рахунків. Зокрема, тимчасово залучені транспортні засоби слід продовжувати обліковувати на субрахунку 1015 «Транспортні засоби». Але для цього варто застосовувати окремий аналітичний рахунок у межах зазначеного субрахунку.

Наприклад, з цією метою можна відкрити такі аналітичні рахунки в межах субрахунку 1015:

1015/1 «Транспортні засоби у користуванні установи»;

1015/2 «Транспортні засоби, залучені під час мобілізації».

Таким чином, передача-повернення тимчасово залучених під час мобілізації транспортних засобів знайде своє відображення виключно в регістрах аналітичного обліку:

Дт 1015/2 — Кт 1015/1 — при передачі;

Дт 1015/1 — Кт 1015/2 — при поверненні.

При цьому факт здійснення таких операцій необхідно обов’язково зафіксувати в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів (типова форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818), у розділі «Інформація про рух об’єкта».

Важливо:

Слід продовжувати нараховувати амортизацію на транспортні засоби, тимчасово залучені під час мобілізації, протягом усього періоду їх експлуатації у загальному порядку.

Це пояснюється тим, що п. 3 розд. IV НП(С)БО 121 визначено вичерпний перелік випадків, коли призупиняється нарахування амортизації на об’єкти основних засобів. І тимчасового залучення основних засобів під час мобілізації серед них не зазначено.

Роз’яснення підготовлене колективом експертів: Тетяною Овчаренко, Вірою Козіною, Тетяною Станкус