76,5% українців і українок вважають, що реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізацію) потрібно продовжувати і що реформа відіграла позитивну роль у спротиві широкомасштабному російському вторгненню.

Про це свідчать дані сьомої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження з тематики місцевого самоврядування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у жовтні-листопаді 2022 року на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України та у координації з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Дослідження проводилося на усій території України, крім тимчасово окупованих територій, станом на 23 лютого 2022 року. Для аналізу використовувалися дві вибірки: загальноукраїнська (2000 інтерв’ю) та внутрішньо перемішені особи (701 інтерв’ю). Похибка не перевищує 2,4% для всеукраїнської вибірки і 4,1% для вибірки ВПО.

15 грудня результати дослідження презентували у Міністерстві розвитку громад та територій України.

«Наш інститут досліджує ставлення населення України до декількох реформ. Загалом з року в рік люди все менш задоволені результатами реформ в країні. Але щодо децентралізації є позитивна динаміка і вона суттєва», – прокоментував Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології.

 

 

Підтримка реформи і віра в майбутнє

Опитування вчергове засвідчило, що підтримка реформи з року в рік зростає. Нагадаємо, що у період з 2015 до 2021 року частка тих, хто вважає децентралізацію потрібною, збільшилася з 59% до 63%. Цього року показник підтримки зріс до рекордних 76,5%, бо ті, хто раніше сумнівалися, наразі переконалися у користі реформи. Противників реформи поменшало з 16% минулого року до 14% цьогоріч.

Показово також, що попри повномасштабну війну і викликані нею соціальні, економічні та енергетичні проблеми, 78,5% опитаних оптимістично оцінюють майбутнє України, 88% – майбутнє їхньої громади.

«Ми не очікували таких позитивних результатів дослідження, бо розуміємо, як важко людям говорити про хороше, коли на фронті гинуть люди, коли чи не щодня лунають тривоги, коли є перебої з електроенергією, а значить і з доступністю до важливих послуг. Але ми ще раз переконалися, що в Україні сформувалося стале позитивне відношення і великі очікування від запропонованої децентралізованої моделі місцевого самоврядування, коли більшість питань вирішуються в громадах. Для нас важливо цю довіру зберегти і розвинути наступними рішеннями, а очікування людей реалізувати в ході післявоєнного відновлення країни», – зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода.

 

 

Вплив війни та міграції

Більшість учасників і учасниць опитування вважають, що децентралізація відіграла позитивну роль у спротиві широкомасштабному російському вторгненню. Так, 49% вважають, що реформа загалом позитивно вплинула на можливості спротиву. 53,5% вбачають, що саме формування нових укрупнених громад позитивно вплинуло на можливості спротиву.

Результати дослідження демонструють також, що більшість населення України (75%) вважають свої громади готовими до надзвичайних ситуацій та викликів, спричинених війною.

При цьому, абсолютна більшість (85%) вважають, що стать голови громади не пов’язана з якістю виконання обов’язків в умовах воєнного стану. Лише 11% вважають, що стать впливає, причому з них 5% кажуть про перевагу жінок, 6% – про перевагу чоловіків.

До депутатів від заборонених судом проросійських партій жителі України налаштовані переважно жорстко, а до створення військових адміністрацій населених пунктів ставляться схвально. Так, 75,5% вважають, що місцеві ради, де більшість складають депутати від заборонених партій, варто розпустити. Підтримка створення на час війни військових адміністрацій складає більше 74%.

На час проведення дослідження – в жовтні-листопаді ц.р. – рівень міграції в країні знизився, більшість людей воліють залишатися там, де живуть зараз. 91% респондентів не збираються переїжджати з нинішнього місця проживання. А серед тих, хто все ж збирається, 71% говорять про переїзд у межах України (найбільше – на захід країни або «додому»), тільки 20% – за кордон.

Значна міграція у перші місяці повномасштабної війни, згідно з результатами опитування, не викликала великої соціальної напруги в громадах. 72% постійних мешканців і мешканок приймаючих громад позитивно ставляться до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), тоді як тільки 6% - негативно, а інші – нейтрально. 4 з 5 (81,8%) опитаних допомагали ВПО у своїй громаді. При цьому 77,5% ВПО відчувають позитивне ставлення до себе, всього 3% - негативне, інші говорять про нейтральне ставлення до себе.

«Дослідження демонструє глибину і якість інтегрування внутрішньо переміщених осіб у життя громад. Понад 77% ВПО говорять, що відчувають позитивне ставлення до себе і не планують переїжджати. Це неймовірний показник здатності громад допомагати людям. А взаємне позитивне ставлення одне до одного постійних жителів громад і ВПО демонструє, що в цих скрутних умовах гартується нове єдине українське суспільство, здатне співчувати, допомагати і спільно долати найбільші виклики», – сказав заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Павло Козирєв.

 

Роль держави та місцевої влади у відновленні країни

71% населення України вважають, що держава і громади мають співпрацювати у визначенні та реалізації подальших кроків з відновлення України від наслідків війни.

Щодо фінансування проектів з відновлення, 69% опитаних також очікують співробітництва держави та громади, але з них до більшої ролі держави схиляється 41%, громади - 28%.

Більшість опитаних (57%) вважають, що місцева влада повинна насамперед оплатити з місцевого бюджету лікування та реабілітацію учасників та учасниць бойових дій. Далі йдуть такі варіанти як допомога з житлом (41%), додаткові виплати і пільги (32%), пільги для дітей у сфері навчання (30%), перекваліфікація і працевлаштування (25%).

«Показники підтримки реформи та оптимістичні очікування людей навіть в такі складні часи демонструють високий рівень зрілості народу України і заохочують продовжувати зміни. Ми бачимо взаєморозуміння, повагу та згуртованість в Україні. Також помітно, що населення України готове до надзвичайних заходів під час війни – таких як створення військових адміністрації на деяких територіях. Але ці заходи сприймаються ними як короткострокові, а не як повернення до централізації, бо українці і українки залишаються вірними ідеї сильного місцевого самоврядування і очікують на продовження реформи. Такої думки ми дійшли і під час діалогу у Страсбурзі з представниками українського Парламенту, Уряду та асоціацій органів місцевого самоврядування», –  прокоментував керівник Департаменту демократії і врядування Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Генерального секретаріату Ради Європи Даніель Попеску.

 

 

Переглянути усі результати сьомої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Місцеве самоврядування та територіальна організація влади (в контексті широкомасштабного російського вторгнення)» можна ЗА ПОСИЛАННЯМ.

---

Ознайомитись з попередніми дослідженнями: перша хвиля – у вересні-жовтні 2015 року, друга хвиля – у жовтні-грудні 2016 року, третя – у жовтні-грудні 2017 року, четверта – у листопаді-грудні 2018 року, п’ята – у серпні-вересні 2020 року, шоста хвиля – у жовтні-листопаді 2021 року.