Чи може начальник військової адміністрації населених пунктів (далі – ВА НП), якому рішенням Парламенту передано повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради згідно з ч. 2 ст. 10 Закону від 12.05.2022 р. № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389), укрупнити старостинські округи і прийняти на роботу згідно тимчасової структури в ці округи інших старост?

Автори: правова група Офісу підтримки реформи з децентралізації Мінрегіону

---

Питання обумовлене тим, що частина старост, затверджених відповідною місцевою радою до моменту повномасштабної російської збройної агресії проти України, під час тимчасової окупації території територіальної громади пішли на співпрацю з окупаційними військами та покинули межі України під час деокупації території, а частина старост добровільно склали свої повноваження та покинули територію громади у зв’язку із численними руйнуваннями житла та об’єктів інфраструктури.

Необхідність укрупнення старостинських округів обумовлена тим, що територія територіальної громади частково перебуває у зоні бойових дій, засмічена вибухонебезпечними матеріалами, а отже доступ до окремих населених пунктів громади ускладений.

Відповідь:

Утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, затвердження на посаду та звільнення з посади старости відповідно до п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280) належить до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 54-1 Закону № 280 староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

Кандидатура старости вноситься на громадське обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) сільським, селищним, міським головою та вважається погодженою з жителями відповідного старостинського округу, якщо в результаті громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) отримала таку підтримку у старостинському окрузі:

• з кількістю жителів до 1500 - більше 20 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах;
• з кількістю жителів від 1500 до 10 тисяч - більше 17 відсотків голосів;
• з кількістю жителів від 10 тисяч до 20 тисяч - більше 14 відсотків голосів;
• з кількістю жителів від 20 тисяч до 30 тисяч - більше 10 відсотків голосів;
• з кількістю жителів більше 30 тисяч - більше 7 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах.

За результатами проведеного громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) кандидатури старости складається протокол, який має містити такі відомості: дата (період) і місце проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), кількість жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах, відомості про кандидатуру старости, кількість учасників громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), які підтримали відповідну кандидатуру, із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця і року народження, серії та номера паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України - для осіб, недавно прийнятих до громадянства України), що засвідчується підписом таких учасників.

Порядок визначення меж старостинських округів, як правило, за рішенням відповідних рад (це може бути закріплено у Статуті територіальної громади, Положенні про старосту чи іншому нормативному акті), також передбачає необхідність проведення громадських обговорень.

Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону № 389 Верховною Радою України може бути прийняте рішення про здійснення начальником військової адміністрації на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Зважаючи на ускладненість організації та виконання усіх процедур громадських обговорень в умовах воєнного стану та неможливості забезпечення належної підтримки голосів на зміну меж старостинських округів та кандидатур старост, відповідне рішення начальника ВА НП буде містити ознаки порушення вимог Конституції та законів України.

У зв’язку із вищенаведеним більш доцільним буде покладення на окремих посадових осіб місцевого самоврядування, призначених на посади у межах тимчасової структури виконавчих ОМС, необхідних повноважень на період воєнного стану або на період відсутності осіб, раніше затверджених старостами. Причому, обсяг цих повноважень має бути визначений переліком. Формулювання про покладення на цих осіб «повноважень старости» не відповідатиме усім вимогам законодавства. В описаних умовах на працівника може бути покладене виконання відповідних повноважень у межах населених пунктів, що входять до складу територіальної громади та охоплюють декілька раніше утворених старостинських округів або взагалі не співпадають з межами таких старостинських округів.

Підстави для дострокового припинення повноважень із відсутніми старостами до моменту набрання чинності вироку суду про притягнення їх до відповідальності за вчинення злочину у вигляді колабораційної діяльності або державної зради у начальника ВА НП одразу після затвердження тимчасової структури виконавчих ОМС відсутні.

Однак, протягом місяця з моменту затвердження тимчасової структури слід фіксувати відсутність працівника на роботі (доповідна записка керівника працівника, акт про відсутність на робочому місці працівника, в табелі обліку робочого часу зазначається «НЗ» — неявка з нез’ясованих причин). Кадровий підрозділ ОМС або ВА НП (згідно із розподілом функціоналу між цими органами) має надіслати відсутньому працівнику на останню відому адресу проживання лист з повідомленням про вручення з вимогою надати в письмовій формі пояснення щодо причин відсутності на роботі. Копія такого листа повинна залишитися в роботодавця.

У разі появи працівника на робочому місці протягом місяця з моменту затвердження тимчасової структури, слід з’ясувати причину його відсутності (письмові пояснення, а у разі відмови працівника надати пояснення – акт про відмову від надання пояснень).

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі в трудовому законодавстві не існує. Тому оцінку поважності причини відсутності на роботі працівника уповноважена особа роботодавця має надавати у кожній конкретній ситуації, детально аналізуючи усі обставини справи.

У разі визнання причин неповажними (у тому числі – й через відсутність пояснень працівника та його нез’явлення на робочому місці у вказаний період) керівник має право звільнити працівника з власної ініціативи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. При цьому повинні бути додержані строки накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення: не пізніше місяця з дня виявлення прогулу (не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці) і не пізніше 6 місяців з дня його здійснення.

При цьому табель обліку робочого часу доведеться відкоригувати, замінивши позначку «НЗ» на позначку прогулу («ПР»).

Більш детально про питання обліку робочого часу працівників ОМС, місце перебування яких не відоме, а також про нарахування заробітної плати працівникам у таких умовах – читайте у окремій публікації Правової групи.