Питання продовольчої безпеки для громад Дніпропетровської області є надважливим. Адже потрібно думати не лише про себе, Збройні сили України, переселенців, а і допомагати сусіднім громадам, які перебувають в тимчасовій окупації або на їх території тривають бойові дії. Про те, як громади регіону готуються до зими, які програми та заходи проводять розповіли учасники інформаційної сесії «Організація заходів продовольчої безпеки громад».

«Дніпропетровська область залишається потужним партнером для постраждалих регіонів і наші територіальні громади завжди готові допомогти. І та згуртованість, яку сьогодні демонструє місцеве самоврядування і люди, дійсно вражає. А оскільки громади – це базова платформа економіки країни, то дуже важливо, щоб на місцевому рівні дбали про продовольчу безпеку», - підкреслила Олена Тертишна, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Дніпропетровській області.

Важливим інструментом для досягнення результату та чіткої координації дій є запровадження місцевої програми для самозабезпечення харчовими продуктами територіальної громади. Як зазначив Ярослав Цвіркун, голова Перещепинської громади, реалізація місцевої програми дозволяє залучати як донорські кошти так і використовувати власні.

«За основу ми взяли програму «Сади Перемоги», але адаптували її під наші цільові групи, потреби та ресурси і затвердили рішенням ради. В ході реалізації нам вдалося залучити міжнародні організації, які надавали посадковий матеріал. Крім того, провели інвентаризацію земельних ділянок, які не обробляються і дали можливість людям їх обробляти», - розповів Ярослав Цвіркун. В роботу пішли і пришкільні ділянки. Тут батьки та вчителі висаджували картоплю для дітей, потім приносили різні саджанці та насіння, а вже зараз збирають врожай. При цьому люди можуть розпоряджатися ним на власний розсуд: залишити собі, передати громаді для ЗСУ або поділитися з тими, хто потребує.

Голова Перещепинської громади зазначив, що активну участь в обробці городів брали переселенці. А місцеві, які виїхали, передавали їм свої городи у користування. Ще одним аспектом, на якому наголосив Цвіркун, є постійна комунікація з жителями та інформування їх про діяльність громади.

За словами Магдалинівського голови Володимира Дробітька, місцева програма із забезпечення продуктами стала каталізатором якісних змін в громаді.

«Саме ця програма, практика об’єднала людей. І вони вже групуються, думають про кооперативи, шукають ідеї. І великий бізнес сьогодні розвернувся в сторону малого. Сьогодні в умовах війни громада безпосередньо отримує такий важливий результат: взаємодія бізнесу, людей та влади між собою», - зазначив Володимир Дробітько.

Він розповів, що реалізація місцевої програми почалася з роз’яснювальної роботи, яку проводили старости серед місцевих та переселенців про необхідність обробки земельних ділянок, а також перемовин та пошуку партнерів серед фермерів та підприємців, великих аграрних кампаній та господарств. Аграрії допомагали з обробкою ґрунту, посадкою, прополкою тощо, адже громада не мала можливості придбати спецтехніку. Так само було і з насіннєвим матеріалом. Частина надійшла від міжнародних фондів, частина – від аграріїв, частину придбали в рамках реалізації місцевої програми.

«З червня збираємо врожаї з полів. Далі постало питання, що робити з помідорами, перцем, кабачками, картоплею та іншими овочами. Для себе ми визначили вектор: переробити і створити матеріальний резерв для наших мешканців та ЗСУ. У 26 школах ми включили харчоблоки і залучили жителів громади до виготовлення салатів та іншої консервації», - розповів Володимир Дробітько. Крім того, на сьогодні громада забезпечує свіжими овочами підопічні лікарні та разом із волонтерською випічкою передає захисникам.

На комунальних полях і приватних окрім овочевих вирощували зернові: горох, ячмінь, пшеницю.

«Ми мобілізували всі наші крупорушки і безпосередньо вже виготовляємо різні крупи, які також будуть матеріальним резервом нашої громади. Відшукувати та реставрувати крупорушки почали після випадку, коли бабуся принесла мішечок зерна і сказала: «Змеліть і передайте». Також відновлюють роботу олійниці, вони малопотужні, але цього досить для приватного користування», - сказав голова Магдалинівської громади.

На думку голови Покровської громади Світлани Спажевої, місцеві програми з організації продовольчої безпеки не лише можуть запобігти продовольчій кризі в громаді, а і стати міцною опорою для розвитку місцевого малого та середнього бізнесу.

«Покровська громада стала учасницею ініціативи U-LEAD стосовно організації продовольчої безпеки громад. Наша команда разом з експертами вже провела оцінку потреб та розробляє місцеву програму забезпечення продуктами харчування», - розповіла Світлана Спажева.

Вона зазначила, що серед викликів, з якими довелося стикнутися під час війни, – проблема логістики та забезпечення продуктами тих населених пунктів громади, які знаходяться поблизу лінії зіткнення. Також постало питання реалізації харчової продукції підприємствами, які функціонують на території громади, і у яких також порушені логістичні ланцюжки.

«Наша громада частково може вирішити дану проблему. Якщо наші комунальні підприємства будуть купувати продукти харчування у місцевих товаровиробників. По принципу «свій до свого по своє». Наприклад, для забезпечення потреб у харчуванні  16 закладів освіти та лікарні нам необхідно 8,5 тон м’яса на рік, 6,8 тон олії, 6,2 тони борошна, 2 тони крупи, а також молоко, масло та сир, тощо. І це все можна придбати тут в громаді. В результаті громада отримує податки, підприємці не мають проблем з реалізацією, а споживачі якісну продукцію», - сказала Світлана Спажева.

З логістичними проблемами стикнулися і у Межівській громаді. За словами її голови Володимира Зражевського з перших днів війни довелося дуже багато зусиль докласти, щоб утримати мережевих підприємців, а особливо постачальників харчових продуктів.

«Через те, що Межева логістично прив’язана до Донецького напрямку, то через бойові дії підвоз продуктів в нашу громаду був призупинений. Було важливо змінити логістику, щоб постачальники продовжували до нас їхати. Але на сьогодні ситуацію ми змогли вирівняти, змогли забезпечити продуктами харчування мешканців не лише своєї громади, а сусідніх громад Запорізької та Донецької областей», - розповів голова громади.

По завершенню обговорення були виокремлені основні моменти, на які мають спиратися громади. По-перше, розробка та реалізація ОМС місцевої програми для самозабезпечення ТГ харчовими продуктами є ефективним інструментом продовольчої безпеки громад. По-друге, сприяння ОМС розширенню, відновленню, будівництву підприємств, які здійснюють вирощування, виробництво та переробку сільськогосподарської продукції створює фундамент продовольчої безпеки в громаді, регіоні, країні.

Більше про продовольчу безпеку громад читайте за посиланням.