Центр розвитку інновацій спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту й національним проєктом із розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес продовжують проводити аналіз розвитку підприємництва в Україні. Статистичні показники підготовлено на основі даних платформи Vkursi, відповідних держорганів та аналізу команди Економічного профайлу громади/регіону.

Після двох із половиною місяців повномасштабної війни реєстрація нового бізнесу продовжує демонструвати позитивну динаміку відновлення. У попередній аналітиці за два місяці війни ми виявили, що динаміка реєстрацій вже наблизилася до 50% від довоєнного аналогічного періоду квітня 2021 року. За половину травня 2022 року цей показник вже зріс до 70%.

Водночас відбуваються глобальні зміни в бізнес-привабливості територій України.

Під впливом повномасштабного вторгнення рф 80% регіонів змінили свої позиції в умовному рейтингу.

 

 

Очевидно, що погіршуються позиції північно-східних та південних регіонів, де відбувалися/відбуваються бойові дії, водночас західні регіони мають протилежну тенденцію. У Донецькій та Луганській областях війна триває вже 8 років — тому їх позиції мало змінилися.

Найбільш негативно шок повномасштабної війни вплинув на ділову активність таких областей:

• Сумська (з 14 на 20), Миколаївська (з 12 на 21), Херсонська (з 11 на 24).

Одночасно суттєве покращення позицій демонструють правобережні області:

• Тернопільська (з 20 на 8), Черкаська (з 18 на 9), Івано-Франківська (з 16 на 7), Рівненська (з 22 на 13).

Регіони, на які тепер припадає більшість підприємницької активності, — умовна десятка лідерів:

1 місце — м. Київ. Столиця зберігає своє лідерство в абсолютних цифрах (табл. 1). Але 3-річна динаміка розвитку підприємницької діяльності Києва та Львівщини наштовхує на думку, що столиця почала втрачати свою домінантну позицію, і з нею можуть успішно конкурувати інші регіони з більш привабливим бізнес-кліматом. Частка Києва в Україні щодо новозареєстрованого бізнесу зменшилася з 17,5 до 16%, а, наприклад, Львівської області виросла з 6,5% до 10,7%. (Бізнес-клімат регіонів та територіальних громад і Києва — предмет окремої серії досліджень. Запрошуємо долучатися до Ініціативи).

2 місце — Львівська (помітно зросла — з 5 на 2)

3 місце — Київська (впала з 2 позиції на 3)

4 місце — Хмельницька (впала з 2 позиції на 4)

5 місце — Чернівецька (зросла з 10 на 5)

6 місце — Полтавська (без змін)

7 місце — Івано-Франківська (потрапила вперше — із 16 позиції на 7)

8 місце — Тернопільська (потрапила вперше — з 20 позиції на 8)

9 місце — Черкаська (потрапила вперше — з 18 позиції на 9)

10 місце — Волинська (потрапила вперше — з 17 позиції на 10)

З топ-10 вибули такі області:

• Запорізька (з 9 позиції на 19)
• Одеська (з 3 позиції на 15)
• Харківська (з 4 позиції на 12)

Окрім очевидних причин таких змін, географічного розташування, сформованого ще до 24.02.2022 місцевого бізнес-клімату, інфраструктури підтримки підприємців та інших факторів, які проявили себе ще в період пандемії, важливими чинниками напевно стають (потребує додаткового дослідження):

• інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в громади та залучення їх до економічного розвитку;
• ефективність взаємодії між військовими адміністраціями та територіальними громадами;
• дієвість підрозділів сил територіальної оборони (ТрО) щодо забезпечення безпеки на місцях;
• успішність адаптації до поточних умов місцевих програм та інструментів підтримки бізнесу;
• спроможність допомогти в розвитку експорту;
• розв’язання логістичних питань та ін. Детальні дані по регіонах України представлено в інфографіках, які доповнюють це дослідження.

Цікаві дані про зміни бізнес-клімату в регіонах виявило порівняння даних за відповідні періоди — березень-квітень 2020, 2021 та 2022 років. Розрахунок проводиться за коефіцієнтом активності, який застосовується як один із показників Індексу бізнес-клімату в Україні (розроблений для користувачів Економічного профайлу громад/регіонів/бізнесу — VkursiHromada).

Як виявилося, пандемія COVID-19 (карантин, вакцинація) теж суттєво впливала на рейтинг регіонів щодо ділової активності — 70% регіонів змінили свої позиції.

 

Для регіонів, які не зазнали помітних змін, немає характерної географічної тенденції — вони є у всіх напрямках країни. Помітні зміни в рейтингу ділової активності (більше ніж на 2 позиції) у 2021 році, порівнюючи з 2020 роком, продемонстрували такі області:

• позитивні — Одеська (з 5 на 3), Хмельницька (з 12 на 8), Чернівецька (з 14 на 10), Херсонська (з 13 на 11), Вінницька (18 на 13), Сумська (з 21 на 14), Кіровоградська (з 17 на 15), Івано-Франківська (з 22 на 16), Тернопільська (з 23 на 20);
• негативні — Полтавська (з 3 на 6), Запорізька (з 7 на 9), Миколаївська (з 10 на 12), Волинська (з 11 на 17), Черкаська (з 15 на 18), Чернігівська (з 16 на 19), Житомирська (з 19 на 21), Рівненська (з 9 на 22), Донецька (з 20 на 23);

Географія помітних змін має різні причини, і тому потребує додаткового дослідження. Припускаємо, що в одних регіонах більш важливе значення мали масштаби пандемії, а в інших — ефективність реагування влади та населення на пандемію, ефективність управління місцевим стратегічним та економічним розвитком, розвиненість інфраструктури та компетентність кадрів із підтримки бізнесу, дієвість програм/інструментів із підтримки бізнесу, якість партнерства між регіональною владою та тергромадами тощо.

Ці та інші питання щодо стану та потреб регіонів, громад, окремих секторів/кластерів економіки, успішних кейсів та інструментів стимулювання підприємництва й експорту автори продовжуватимуть досліджувати в межах Ініціативи з відновлення місцевої економіки, розвитку підприємництва та експорту України. Зацікавлених експертів, аналітичні центри, органи влади, бізнеси, бізнес-асоціації та медіа запрошують долучатися до співпраці. З питань потенційного партнерства чи долучення експертів, інтернів в команду ініціативи звертайтеся за електронною адресою info@cid.center.

Також Центр розвитку інновацій надає для органів влади безоплатний доступ для використання системи Економічний профайл громади/регіону (VkursiHromada) для аналізу реального стану економіки, конкурентності бізнес-клімату, контролю за сплатою податків, появою нового бізнесу, динамікою місцевого бізнесу, аналізу їх бізнес-зв’язків, активів тощо. Доступ до системи для роботи з відкритими даними може отримати й місцевий бізнес.