Сергій Ярмак запевняє, що жителі Гуляйпільської громади, що на Запоріжжі, запекло боронитимуть місто і битимуться не гірше від загонів Нестора Махна, що шматували московитів сто років тому.

Автор: Дмитро Синяк

---

У 1919-1921 роках Гуляйполе було столицею так званої Вільної території, державного утворення, що управлялося радами та комунами. Тут народився і Нестор Махно – головнокомандувач Революційної повстанської армії України, яка у часи свого розквіту налічувала понад 120 тис. вояків. Голова Гуляйпільскої громади Сергій Ярмак переконаний, що саме гаряча кров мешканців та згадки про славне минуле предків не дозволяють їм евакуюватися. Наша розмова з паном Сергієм почалася з його здивованої репліки: «Як вам вдалося додзвонитися? У нас вже який день зв’язку практично немає!»

Яка ситуація у місті?

- Вже більше двох місяців у Гуляйполі немає ані світла, ані води, а газ є лише у невеличкої частини домогосподарств. Усі наші мережі було пошкоджено ворожими снарядами, у тому числі лінію високовольтних передач між Пологами та Гуляйполем. Що ремонтники можуть відновити, вони відновлюють, а решту відкладають до перемоги. Водою ми людей забезпечуємо, живлячи струмом від електрогенераторів кілька наших свердловин. Потім працівники гуляйпільського комунального підприємства у співпраці з Державною службою з надзвичайних ситуацій розвозять цю воду мешканцям. Від генераторів ми також заряджаємо наші мобільні телефони. Зв’язку у місті практично немає – рідко кому вдається до нас додзвонитися. Ще гірше з інтернетом. Оскільки окупанти розбомбили українські нафтопереробні заводи, у нас зараз є певні проблеми з пальним. Але Запорізька військова адміністрація для нас пального не шкодує, і за це їй велика подяка. Незважаючи ні на що, протягом останнього тижня ми розпочали роботу з вивезення сміття. Тобто намагаємося впорядковувати нашу громаду за допомогою тих працівників, які у нас лишилися. І я безмежно вдячний працівникам комунальних підприємств, ДСНС, поліції, нашим медикам, а також простим містянам, які приходять розвантажувати гуманітарну допомогу. Всі ми фактично працюємо під обстрілами. Але разом нам вдається тримати ситуацію.

 

Зруйновані будинки у місті Гуляйполе 

 

Чи вдається проводити евакуацію мешканців громади?

- Щодня з визначеного місця у нас відбувається евакуація до Запоріжжя, й усі бажаючі можуть виїхати. Автобуси приїжджають до нас, зазвичай, по вінця заповнені гуманітаркою, а від нас вони їдуть заповнені людьми. Волонтерам, до речі, велика подяка за їхню працю. Вони систематично привозять нам медикаменти і предмети першої необхідності… Я би волів, щоб у місті залишилася тільки територіальна оборона. Та у жилах багатьох місцевих мешканців грає кров предків-махновців: вони не хочуть відступати, і кожен намагається так чи інакше сприяти зміцненню нашої оборони. Проросійських настроїв у нас практично не було, а тепер немає і поготів.

 

Люди ховаються від обстрілів у Гуляйполі. Фото: Вікторія Рощина/hromadske
 

Що ви можете сказати про бойові дії довкола Гуляйполя?

- Зараз війна змінила специфіку. Вже немає величезних колон з переляканими російськими солдатами, які не розуміють, куди вони потрапили. Натомість нас щодня криють «артою» та авіацією. Але, дякуючи Богу, Збройні Сили України працюють відмінно. Я ніколи не знав, що наші Збройні Сили такі фахові! Тепер я кажу всім: «Я люблю дружину, дітей, тата з мамою і ЗСУ!» І так само налаштовані всі мешканці нашої громади. Вони носять військовим їжу, теплі речі і все таке інше. Адже кожен розуміє: ми тепер на передньому краї оборони, і саме від нашої армії залежить, захоплять орки наші квартири та будинки чи ні.

 

Читати також: Гуляйполе - вільне місто. Як батьківщина Нестора Махна зриває військові плани росії

 

Наскільки сильно зруйнована Гуляйпільска громада?

- Орки систематично б’ють саме по наших житлових кварталах. Ми підрахували, що лише в одному з районів міста пошкоджено близько 120 (!) будинків. Пошкодження різного ступеня: десь немає вікон, а десь – даху. Також кілька сіл громади окуповані. Відомо, що росіяни відбирають там у людей їжу, виганяють їх з хат, вбивають у них скотину. Але оскільки зв’язку немає і нас розділяє лінія фронту, нічого докладнішого про ці села я повідомити не можу. У самому Гулійполі розбомблено три школи. Це були новітні, цілком європейські школи. Одну з них знищили буквально днями. Для чого? Чому? Кому вона заважала? Щоб капітально відремонтувати цю школу, ми витратили 49 млн грн гранту Європейського інвестиційного банку, який виграли. Ремонт якраз мав закінчитися влітку, щоб діти 1 вересня змогли сісти за парти. Російські снаряди пошкодили і чудовий дитячий садочок, на ремонт якого той самий Європейський інвестиційний банк виділив нам 13 млн грн. Це жахливе варварство – стріляти по дитячому садочку з важких гармат!

 

 

Наслідки обстрілів у Гуляйполі. Фото: Вікторія Рощина/hromadske

 

Що кажуть про події у вашому місті російські родичі гуляйпільців?

- А з ними практично вже ніхто не спілкується. Скажу по собі: родичі, які підтримують жахіття, що відбуваються у нас, мені непотрібні. Хоча подекуди трапляються винятки: у мене є знайома родина, якій її російські родичі весь час пересилають гроші, допомагаючи таким чином вижити. І, звісно ж, ці люди проти путлерівської навали.

Чи міцно тримається Гуляйполе?

- Хай ті тварі знають: їм до Гуляйполя не добратися! Наша тероборона потужна, добре забезпечена сучасною зброєю і вже добре навчена. А що вже про цілу Україну казати! Ми переможемо – і це без варіантів!