Займаються волонтерством і допомагають переселенцям, долучаються до тематичних вебінарів та проводять години психології для дітей – так у Фонтанській громаді допомагають долати стрес та боротися з посттравматичним синдромом.

Про це  повідомляє Регіональний офіс «U-LEAD з Європою» в Одеській області.

У березні до громади почали прибувати переселенці. В останні дні місяця тут прийняли понад 100 сімей переселенців з Маріуполя та інших населених пунктів, де тривають воєнні дії. Жителі Фонтанської громади активно допомагають їм облаштуватися на новому місці, забезпечують засобами гігієни та необхідними речами, готують їжу.

«З перших днів війни настрій у жителів громади був різний. Одні стійко трималися, інші впадали в розпач. Але потім люди почали самоорганізовуватися, займатися волонтерством та допомагати іншим», - розповіла представниця відділу освіти Фонтанської громади Оксана Марінєску. За її словами ще одним важливим завданням стала психологічна підтримка дітей та дорослих, як місцевих мешканців так і переселенців.

І тут на допомогу прийшли фахівці Одеського центру громадського здоров’я. Днями мешканці громади долучилися до вебінару, який провела психологиня Одеського ЦГЗ Лейла Гасанова. Вона розповіла:

«З перших днів війни директор Крижанівської школи, де я працюю психологом за сумісництвом, запропонував проводити для учнів години психології. Адже діти найбільше страждають від війни, бо не розуміють що відбувається і найбільше стресують. Потім почали звертатися батьки, які хотіли зрозуміти як говорити з дітьми про війну, як пояснити що відбувається на території країни, як впоратися з власним стресом і допомогти дитині з її страхами та емоціями. Так народилася ідея вебінарів, які проводимо ми з колегами психологами і до яких долучаються всі бажаючі», - розповіла Лейла Гасанова. І додала, що публікує поради з психологічної допомоги дорослим та дітям на своїй сторінці.

Оголошення про онлайн-заходи психологиня публікує на власній сторінці у мережі фейсбук. До них можуть долучатися жителі громад Одеської та інших областей.

Теми завжди різні і є відповіддю на запит аудиторії та різних цільових груп.

«Учасники семінарів часто говорять: ми не розуміємо, що з нами відбувається. Для дорослих складно зізнатися, що їм страшно. Але це нормально, коли людина відчуває страх, вона також може відчувати ейфорію, злість або безпорадність,  проявляти агресію або навпаки, впадати в апатію. Взагалі, емоції – це відповідь на стрес та ситуацію, в якій опинилася людина. Під час спілкування я пояснюю, як стрес впливає на людину і що з ним робити», - зазначила Лейла Гасанова.

Для тих, хто перебуває в зоні активних бойових дій, найважливішими потребами стають безпека, їжа і сон – фактично це перший-другий рівень піраміди Маслоу. Решта відступає на другий план, відкладається до інших часів.

«Також на вебінарах багато говоримо про посттравматичний синдром. Мільйони українців наразі змінили місце проживання на більш безпечне. Але навіть, коли гострої фізичної загрози життю переселенців вже немає, велика кількість з них почуваються навіть гірше, ніж до вимушеного переселення: мають постійний страх, безсоння, не можуть позбутися спогадів про травматичну подію тощо», - сказала психологиня. За її словами посттравматичний стресовий розлад може проявлятися як в перші дні і тижні, так і через півроку, рік.

Найбільш страшними для людини, яка стресує через війну, є байдужість та зациклення на собі. Цей стан потребує фахової психологічної підтримки та мають негативні наслідки. Щоб не довести себе до такого стану, Лейла Гасанова радить українцям наступне:

1. Забезпечити базові потреби: сон, їжа і відпочинок. Людині треба нормально висипатися, харчуватися і відпочивати. Навіть, якщо ви перебуваєте в укритті, намагайтеся дотримуватися певного розпорядку дня.

2. Діяти. Не можна зупинятися. Набагато легше переживати стресові ситуації, коли зайнятий роботою, хобі, господарством. Треба щось робити корисне для інших або для себе. Байдужість та бездіяльність призводять до збільшення стресу.

3. Допомагати. Підтримувати рідних та тих, хто поруч. Коли ти розумієш, що робиш корисну справу, стаєш більш впевненим у власних силах. Погляньте на волонтерів та тих, хто об’єднується для допомоги іншим.

4. Не мовчати. Не тримайте свої емоції. Але є нюанс. Не можна дозволяти негативним емоціям управляти вами. Якщо хочеться плакати, то плачте. Але не цілий день, а виділіть собі, наприклад, півгодини. А потім «перемикайтеся» на корисні справи.

5. Мінімізувати кількість новин. Не треба дивитися 24/7 всі марафони, читати весь день телеграм-канали та новини у фейсбуку. Тут має діяти правило: на одну негативну новину має бути три позитивні. Не можна втрачати силу духу і відчуття оптимізму.

За словами Лейли, дихальні вправи та гімнастика також корисні, а от медитації варто обмежити.

Це основні поради, які стануть в пригоді і тим, хто знаходиться в укриттях, і тим, хто перебуває у відносній безпеці.