Автори: правова група Офісу підтримки реформи з децентралізації при Мінрегіоні

Законодавче підґрунтя

Правові засади здійснення благодійної діяльності в Україні визначено Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI (далі – Закон № 5073).

Цей Закон тлумачить благодійну діяльність як добровільну особисту та/або майнову допомогу, яка не передбачає отримання прибутку, сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням набувача благодійної допомоги (бенефіціара). При цьому бенефіціаром може бути, як фізична особа, так і будь-яка юридична особа, неприбуткова організація або територіальна громада. Бенефіціар має повне право отримувати допомогу відразу від кількох благодійників (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073).

Благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності. Вказівку на це містить п.5 ч.1 ст.1 Закону № 5073.

Бюджетні установи та ОМС благодійниками бути не можуть, адже не є суб’єктами приватного права. Але цілком можуть бути бенефіціарами.

Далі розглянемо питання в такому розрізі:

1. регіони (місцевості), в яких ведуться бойові дії;
2. регіони (місцевості), де  безпосередніх воєнних дій немає (розташовані у безпечній місцевості);
3. ОМС або обласні військові адміністрації, які діють як «хаби» (тобто, приймають вантажі для цілей передачі у інші територіальні громади або іншим органам влади)

Облік благодійної та гуманітарної допомоги в регіонах, де ведуться бойові дії

Нещодавно Уряд постановою «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» від 05.03.2022 № 202 (далі – постанова № 202) встановив, що в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб – резидентів та нерезидентів.

Тож в регіонах, де ведуться активні бойові дії дозволено не вести облік благодійної чи гуманітарної допомоги взагалі. Також відповідно дозволено не звітувати про отримання та використання такої допомоги.

ОМС та військові адміністрації, які діють лише як «ХАБ»

Якщо орган діє лише як великий транзит, то питань з обліком не виникає взагалі. У себе цю благодійну допомогу ОМС/орган влади не відображає, а лише координує її надання відповідним категоріям споживачів.

Органи влади, розташовані у безпечній місцевості

Не дивлячись на умови вищезгаданої постанови № 202 по можливості все ж таки облік благодійної та гуманітарної допомоги доречно вести в тих регіонах, де відносно безпечно і установи працюють в більш-менш звичайному режимі.

Тож далі розглянемо порядок отримання і обліку благодійної чи гуманітарної допомоги для тих регіонів, де вести такий облік можливо.

Це стосуватиметься усіх випадків, коли ОМС або військова адміністрація отримує вантаж не для подальшого розподілу (трензиту), а для, власне, забезпечення правових заходів воєнного стану чи виконання функцій держави або місцевого самловрядування.

Договірні відносини

Безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав бенефіціару для досягнення наперед обумовлених цілей вважається благодійною пожертвою (ч. 1 ст. 6 Закону № 5073). Тобто цільове призначення благодійної допомоги має бути прописано у договорі про пожертву. Безпосередньо поняття такого договору визначено у ст. 729 ЦКУ.

Зауважимо: до договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування (ч. 3 ст. 729 ЦКУ). Відтак, якщо предметом такої угоди є передача предметів особистого користування та побутового призначення, допускається укладення договору в усній формі. Більшість договорів під час воєнних дій укладаються саме в усній формі. Нічого страшного в цьому немає.

Але ж якщо є така можливість, то у разі передачі нерухомого майна або рухомих речей особливої цінності дотримуйтесь письмової форми договору.

Також, якщо можливо, отримайте від благодійника документи, які підтверджують вартість переданих матеріальних цінностей та експлуатаційну документацію від заводу-виробника.

Наявність таких супровідних документів значно спростить і порядок оприбуткування допомоги, і подальше її використання. Але звичайно під час воєнних дій обирати не доводиться і бенефіціари погоджуються на будь-які умови отримання благодійної допомоги та вдячні за неї.

Отримання внесків у грошовій формі

Свого часу Кабмін постановою від 04.08.2000 № 1222 затвердив Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування.

Цим нормативним документом встановлено вимоги до отримання, використання та обліку благодійної допомоги саме бюджетними установами. І зокрема, цим Порядком передбачено можливість отримання благодійних внесків у грошовій формі для потреб установ за напрямами видатків, визначеними благодійником.

Зверніть увагу: якщо благодійник не визначив конкретні цілі використання благодійного внеску, подальшу долю таких коштів вирішує керівник установи – бенефіціара допомоги. При цьому спрямовувати такі кошти слід відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи. Цього вимагає п. 2 вищезгаданого Порядку.

Також надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні здійснюється за рахунок коштів, що надійшли в національній та іноземній валюті на поточний рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Нацбанку, від фізичних та юридичних осіб, резидентів і нерезидентів як благодійна пожертва, гуманітарна допомога, гранти та дарунки.

При цьому слід керуватися Порядком надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні, затвердженим постановою КМУ від 07.03.2022 № 220 (далі — Порядок № 220).

Одержувачами цих коштів є (п.3 Порядку № 220):

• обласні та Київська міська військові адміністрації;
• районні військові адміністрації та виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад;
• заклади, санаторії, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, благодійні організації і громадські об’єднання.

Ці кошти розподіляються комісією, утвореною Мінсоцполітики за пропозиціями вищевказаних одержувачів за напрямами, зазначеними в п. 4 Порядку № 220. Зокрема на:

• евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення з місцевості, де ведуться бойові дії;
• задоволення продовольчих потреб, забезпечення медичними засобами цивільного населення в місцевості, де ведуться бойові дії;
• забезпечення гуманітарною допомогою цивільного населення в місцевості, де ведуться бойові дії.

Оцінка

Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням додаткових витрат (на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо). Таким є припис п. 7 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Поруч із цим первісна вартість безоплатно отриманих цінностей може визначатися згідно з відповідними первинними документами з урахуванням додаткових витрат.

Аналогічну за змістом норму містить і п. 5 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202. Відтак, зазначені вище правила оцінки поширюються і на безоплатно отримані запаси.

Отже, оцінку безоплатно отриманих матеріальних цінностей слід проводити виходячи з даних, наведених у супровідних первинних документах. При цьому всі додаткові витрати слід також включати до первісної вартості таких цінностей.

Якщо ж благодійник не надав підтвердних документів, тоді оцінку безоплатно одержаних матеріальних цінностей проводить комісія установи. Остання утворюється за наказом керівника установи з числа її працівників.

До речі, чинне законодавство не містить прямої вимоги щодо залучення до процесу безоплатно отриманих активів професійного оцінювача і проведення незалежної оціни майна.

Оцінка ТМЦ, отриманих як спонсорські, благодійні внески чи гуманітарна допомога, здійснюється за справедливою вартістю. Тобто комісія має виходити з припущення, скільки може коштувати те чи інше майно на відповідну дату з урахуванням технічного стану і ступеня зносу. За результатами оцінки комісія має скласти акт оцінки матеріальних цінностей у довільні формі.

Документальне оформлення

Операції з безоплатного отримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів слід оформляти Актом приймання-передачі основних засобів. Типову форму цього акту затверджено наказом Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818 (далі – наказ № 818). У разі отримання основних засобів у вигляді гуманітарної допомоги, дарунка чи безповоротної допомоги акт складає комісія установи, яка приймає цінності. У цьому випадку акт може бути складений в одному примірнику. Заважимо: акт обов’язково має затвердити керівник установи – бенефіціару.

Окрім того, на безоплатно отримані необоротні активи необхідно скласти Акт введення в експлуатацію основних засобів та відкрити Інвентарну картку обліку об’єктів основних засобів за типовими формами, затвердженими наказом № 818.

Для оформлення приймання благодійної допомоги у вигляді запасів доцільно застосовувати Акт про приймання матеріалів. Наразі, типова форма цього акту не затверджена, тож можна розробити її самостійно.

Бюджетний облік

Благодійні внески, гранти та дарунки належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ). Відповідно такі надходження слід відображати за кодом класифікації доходів бюджету 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки».

Кошти зазначеної підгрупи бюджетні установи можуть використовувати на організацію своєї основної діяльності. Це чітко визначено в абз. 20 ч. 4 ст. 13 БКУ. Інших шляхів використання зазначених надходжень (передачу іншим установам, закладам тощо) бюджетним законодавством не передбачено.

В зв’язку з цим кращим варіантом є надання та отримання благодійної або гуманітарної допомоги безпосередньо кінцевим її користувачам.

Але інколи з тих чи інших причин благодійник приймає рішення про надання допомоги не напряму кінцевому користувачу, а через відповідний ОМС. Як діяти у такому випадку?

Тут слід з’ясувати чи можливе отримання благодійної допомоги радою взагалі.

Отримання ОМС грантів, подарунків і благодійної допомоги є можливим, що підтверджує Мін’юст у листі від 15.02.2018 № 5512/100-2-18/7.3.1 і НАДС у листі від 04.04.2018 № 2624/13-18.

Але така допомога не підпадатиме під дію ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі – Закон № 1700) лише якщо будуть дотримані певні умови.

Зокрема, набувачем благодійної допомоги може бути неприбуткова організація або ТГ, що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом. Тому Мін’юст підкреслює, що якщо гранти, подарунки і благодійна допомога характеризуються:

• безкорисливістю з боку надавача й отримувача, що свідчить про надання допомоги на благо інших без будь-якої вигоди;
• добровільністю — діяльність, яку провадять за вільним волевиявленням благодійника, без будь-якого примусу та втручання з боку суб’єктів владних повноважень;
• цільовою спрямованістю — наявність конкретної мети, в межах напрямів і порядку, встановлених Законом № 5073,

то до зазначених дій не може бути застосована заборона, передбачена ст. 54 Закону України № 1700.

Якщо ОМС/військова адміністрація отримує благодійну допомогу на власні потреби, то таку допомогу слід зараховувати до складу першої підгрупи другої групи власних надходжень. При цьому застосовуємо код доходів 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки».

А якщо ОМС/військова адміністрація отримує благодійну допомогу, яку надалі планується передавати іншим підлеглим установам, то пропонуємо зарахувати її до складу другої підгрупи другої групи власних надходжень. При цьому застосовуємо код доходів 25020200 «Надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб». Згідно зі ст. 13 БКУ такі надходження, дійсно, можуть спрямовуватися на виконання відповідних цільових заходів.

У разі отримання благодійної або гуманітарної допомоги у натуральній формі (товари, роботи, послуги) потрібно скласти і подати до органів Держказначейської служби Довідку про надходження у натуральній формі. Зробити це слід не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Форму довідки наведено у додатку 25 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938.

Окрім того, такі надходження не мають постійного характеру та не плануються розпорядниками бюджетних коштів у своїх кошторисах. З огляду на це, у разі фактичного отримання благодійної чи гуманітарної допомоги, необхідно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями.

Цього вимагає п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Бухгалтерський облік

Безпосередньо відображення операцій з надходження благодійної допомоги (незалежно від її форми) на рахунках бухгалтерського обліку передбачає обов’язкове визнання доходів за субрахунком 7511 «Доходи за необмінними операціями». За кредитом цього субрахунку відображають збільшення (одержання) доходу, а за дебетом — його списання на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету).

Операції з нарахування доходів спецфонду, у т. ч. від надходження благодійної допомоги, слід відображати у меморіальному ордері № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду суб’єктів державного сектору». На кожен вид доходів спецфонду відкривають окремі меморіальні ордери. Їх нумерують відповідно № 14-1, 14-2, 14-3.

Порядок оприбуткування на баланс безоплатно отриманих активів визначено пп. 1.11, 3.9 та 5.7 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.

Як правильно відображати надходження благодійної або гуманітарної допомоги на рахунках бухгалтерського обліку покажемо на умовному прикладі.

Приклад. Згідно з договором громадська організація перерахувала на спеціальний рахунок селищного бюджету грошову допомогу у сумі 200000 грн. на закупівлю медикаментів для лікування постраждалих під час бойових дій. На підставі рішення селищної ради було виділено асигнування в сумі 200000 грн. на виконання прийнятої бюджетної програми відповідальному виконавцю – селищній раді. За платіжним дорученням зазначені кошти у повному обсязі перераховано з реєстраційного рахунку ради на рахунок медичного закладу (КНП).

Окрім того, протягом звітного місяця волонтерами було придбано та передано селищній раді медикаменти та перев’язувальні матеріали. Згідно з первинними документами, наданими благодійниками, загальна вартість отриманих матеріальних цінностей становить 40000 грн. Отримані ТМЦ оприбутковано на підставі Акту про приймання матеріалів. Ці медикаменти та перев’язувальні матеріали були передані радою до місцевої лікарні (КНП). Факт передачі ТМЦ відображено в Акті приймання-передачі довільної форми.

До регістрів бухгалтерського обліку селищної ради було зроблено такі записи: