Акція на підтримку України в Берліні, 27 лютого 2022 року

Як ставляться до російського нападу на Україну у різних країнах світу. «Децентралізація» поспілкувалася з людьми у різних куточках планети.

Автор: Дмитро Синяк

---

Петро Главачек, Чехія, Прага:

Наші маститі економісти пишуть, що Росія вже неплатоспроможна, це держава-банкрут. Навіть її хвалені нафту та газ ніхто не хоче купувати, бо є ризик через це потрапити під санкції провідних країн світу. Путін уже програв, у нас у цьому впевнені усі. Нападом на Україну він сам відрізав себе від усіх нормальних партнерів. Ніхто у світі не подасть руку путіну (ред.: тут і далі це прізвище пишеться з малої літери) Навіть китайці, на яких він так розраховував, теж не зроблять цього, бо навіщо їм знатися із жебраком? Зараз вони теж відмовляються купувати російську нафту через санкції.

Я думаю, близько 90% чехів налаштовані проти Росії. Навіть незважаючи на виступи нашого проросійського президента, який після нападу на Україну різко змінив свою думку і вже більше не підтримує путіна. Багато з чехів ще пам’ятають події Празької весни*, інші пам’ятають вибухи на військових складах у селі Врбетицях**, влаштовані, за даними британської розвідки, тими ж людьми, які згодом скоїли замах на Сергія Скрипаля.

Нещодавно на підтримку України на Вацлавську площу зійшлися близько 80 тис. людей. Багато хто сповнений бажання допомагати українцям. Багатії готові віддавати свої палаци для біженців, а бідніші – віддавати кімнати у своїх квартирах. Люди активно жертвують гроші українській армії та різним благодійним фондам.

До 2014 року Україна для простої чеської людини була «чимось там десь там на сході». А тепер Україна отримала таку повагу простих людей, що їй може позаздрити будь-яка держава. Тепер українців вже не змішують з росіянами. Більше того: багато чехів запитують самі себе, чи могли б вони так само завзято і сміливо, як українці, боротися з таким сильним супротивником з простими автоматами у руках?

---

* У серпні 1968 року до Чехословаччини увійшли 200 000 солдатів і 5000 танків країн Варшавського договору, метою яких було знищити будь-які прояви лібералізму з боку чеського уряду.

** Диверсія, організована російськими агентами 16 жовтня і 3 грудня 2014 року на складах боєприпасів у селі Врбетиці у східній Чехії[4]. Внаслідок першого вибуху загинули дві людини. Ліквідація наслідків вибухів завершилася 13 жовтня 2020 року[5]. За даними Служби безпеки та інформації і поліції Чеської Республіки, у вибухах брали участь два агента ГРУ з 161-го центру підготовки спеціалістів[6][7]. Найімовірніше, вибухи здійснили для зриву постачання зброї, у тому числі в Україну. Завдані збитки оцінюють у сотні мільйонів крон.

 

Мелані Вергес, Аргентина, Буенос-Айрес:

Я ніколи не думала, що ми знову переживатимемо весь цей жах війни. Я думала, що всі ті історії про військові поневіряння закінчилися разом із життям моїх бабусі й дідуся, які пам’ятали Другу Світову. Але як це все могло повторитися зараз, у добу розвинених прав людини? Невже людство нічого не навчилося? Сьогодні війна прийшла до нашої європейської сестри України, куди вона прийде завтра? Я, як і всі члени моєї родини та всі мої друзі, засуджую політичне рішення Росії ігнорувати український суверенітет і вторгнутися до цієї країни!

Тепер кожен мій день починається з українських новин. Я шукаю будь-яку інформацію, бо там, в Україні, мої родичі, яких ми знайшли більше ніж через півстоліття розлуки. Я хочу знати, що вони живі, що з ними все добре. Одного разу ми вже втратили їх через війну і тепер не хочемо втратити їх знову. Так само налаштовані і наші родичі в Україні, однак їм набагато гірше, бо вони бачать це пекло зсередини. Це має припинитися! Людям треба стати більш цивілізованими та раціональними. Росію треба зупинити! У ХХІ столітті насильство не повинно бути інструментом вирішення політичних проблем! Сподіваюся, все це скоро припиниться Україна має бути вільною у виборі власної політики! Вся моя підтримка всім українцям, які мужньо боронять свою державу!

Багато аргентинців налаштовані так само, як я, хоча аргентинський уряд, принцип якого – не порушувати нейтралитет, на разі не приєднався до санкцій, запроваджених мало не цілим світом. Нещодавно у Буенос-Айресі, коло російського посольства, відбулася демонстрація, на яку прийшли близько 2 тис. осіб. Це доволі багато, враховуючи віддаленість наших держав. Також щодня  архітектурний символ Буенос-Айреса - Обеліск, побудований на честь 400-річчя міста, підсвічується кольорами українського прапора.

 

Нітін Діксіт, Індія, Делі:

Хоч Індія і дуже далеко від України, я, індієць, є глибоко стурбований російською агресією, яка цілком підпадає під поняття військового злочину через цілеспрямовані обстріли житлових кварталів. Я вважаю, що путін дотримується нацистської ідеології, прагнучи до розширення власної території, хоч Росія і так є найбільшою країною світу. Я хотів би попросити всі нації об’єднатися і зупинити російську агресію. Так, в Індії не було демонстрації протесту, але не було й людей, які схвалювати дії путіна. Принаймні, я не знаю таких. Якими б добрими не були відносини Індії з Росією, кожна нормальна людина розуміє, що повномасштабна війна у ХХІ столітті – це дикість.

 

Франк Тоцке, Німеччина, Майнц:

35 років тому я розпочав навчання як іноземний студент у Львові, надзвичайному місті у Західній Україні. По закінченні навчання, яке співпало з об’єднанням Німеччини, я повернувся на батьківщину. Згодом навчався у Калініграді, де знайшов кохання свого життя.

Всі ці роки я з великим інтересом спостерігав за розвитком України. Ми їздили туди з друзями, переписувалися з українцями, по роботі я відвідав багато чудових українських міст, у тому числі Київ, Одесу, був і у Криму. Я ніколи не забуду тієї миті, коли ми 24 лютого прокинулися й дізналися з новин про напад Росії на Україну. Сталося те, чого ніхто й уявити не міг. Росія розпочала війну проти своїх братів та сестер! І під яким приводом! Ми були у повному шоці. Я, дружина, вся моя родина та всі мої друзі, у тому числі й усі мої друзі у Росії. Я прагну, що російський народ знайшов мужність зупинити швидше своїх лідерів-агресорів. Ми зі свого боку також намагаємося зупинити їх, виходячи на масові маніфестації у різних містах Німеччини і вимагаючи застосування санкцій проти уряду Путіна.

Дорогі мої друзі в Україні, ми за вас! Весь німецький народ за вас! Ми непокоємося за вас і будемо допомагати всім, чим можемо. Справедливість переможе! У цьому немає сумнівів.